78Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Вот поэтому мировая конъюнктура ударила и по Украине. Прежде остановка доменных печей была на Украине только один раз — во времяВеликой Отечественной войны. И теперь государство должно думать, что сделать, чтобы такое не повторилось.Необходимо вмешиваться и смотреть на тарифы на электроэнергию, стоимость газа и многие другие вещи, которые связаны сметаллургией. Надо понять, что железная дорога — это не способ заработать деньги для бюджета, это кровеносная артерия экономики страны.Она должна способствовать экспорту. А не только зарабатывать дивиденды, или чтобы какие-то чиновники на этом кормились.Сейчас государство должно начать сразу и немедленно возвращать НДС металлургам. Потому что если ляжет металлургия, лягут 40% всейпромышленности: шахты, железная дорога, порты”.Главная проблема ГМК Украины — в отсутствии существенных запасов прочности на большинстве металлургических предприятий.Политика, когда отрасль рассматривалась исключительно как дойная корова, уже привела к резкому ухудшению условий еефункционирования.Непрерывный рост затрат на сырье, энергоресурсы, оборудование и железнодорожные перевозки лишил украинских металлурговпоследнего конкурентного преимущества — относительно невысоких цен. Сейчас себестоимость производства тонны жидкой стали в среднемпо стране достигла 520 долл. У ряда предприятий она еще выше.Рентабельность некоторых производителей составляет около 7%, что недостаточно не только для модернизации, но даже для простоговоспроизводства основных фондов. Это значит, что в условиях длительной рецессии на рынке (а к ней все и идет) такие производителиокажутся на грани банкротства. Напомним, очень часто речь идет о градообразующих предприятиях.Сейчас каждое государство Евросоюза и США принимает меры для спасения рынка. И неважно, идет ли речь о государственныхкомпаниях или частных, это единая экономика страны. В Украине уже сегодня сложилась ситуация, когда решение ряда проблем такженевозможно без реальной поддержки государства. Если отечественные металлургические компании не успеют в кратчайшие сроки реализоватьсвои инвестиционные программы комплексной модернизации, Украине грозит полномасштабный технологический дефолт…Как следствие, сократится основной источник валютных поступлений. А это уже и резкие скачки курса (прелести которых уженаблюдались в начале октября), и резкий рост инфляционных процессов — то есть как раз то, с чем вроде и боролись.А далее — все по накатанной в 90-е колее. При высокой инфляции банки свертывают долгосрочные инвестиции, ограничиваясь лишькраткосрочным кредитованием торговли. Процентная ставка при этом устанавливается таким образом, чтобы не только обеспечить прибыль, нои перекрыть инфляцию. Возросшая плата за кредит не позволяет предпринимателям обновлять производство, поскольку новое оборудованиеокупает себя лишь спустя годы. Ну а на выходе имеем изношенное оборудование у экспортеров, потерянные рынки и новую спираль инфляции.Ряд проблем носит и инфраструктурный характер. К примеру, украинскую металлургию откровенно дестабилизирует постоянноусиливающийся дефицит необходимых для коксохимического производства марок коксующихся углей. Ранее эта проблема решалась путемимпорта российского угля. Однако в связи с ростом металлургии в самой РФ этот источник уже иссяк. К тому же мировая цена на кокс запоследний год практически удвоилась, достигая по ряду контрактов 650 долл. за тонну, что тяжким бременем ложится на себестоимостьпроизводителей. Образовавшийся дефицит коксующихся углей может быть покрыт только импортом из-за океана, т.е. из Австралии и Америки.Для чего пока нет портовых мощностей. А для их создания нужна продуманная государственная политика.Словом, без партнерства государства и бизнеса радикальное обновление сталелитейного сектора невозможно. Нужно в кратчайшие срокиликвидировать узкие места в инфраструктуре (в первую очередь, транспортной). Нужно разобраться с тарифами монополистов кактранспортных, так и энергетических. Необходимо в кратчайшие сроки сформулировать и реализовать эффективную промышленную политику,направленную на комплексное решение ключевых проблем металлургической отрасли и связанных отраслей, в том числе инфраструктурных.Предстоит выработать внятную инвестиционную стратегию. В частности, создать максимально льготные условия для проведениямодернизации предприятий горно-металлургического комплекса. Речь идет об освобождении от уплаты ввозной пошлины на оборудование икомплектующие для модернизации предприятий отрасли.Нужно решать вопросы ускоренного возврата уплаченного налога на добавленную стоимость, разбираться с многочисленными накруткамина стоимость импортированного газа и проч. Без срочной реализации антикризисных мер отрасль, а за ней и Украина в ближайшей перспективеокажутся в крайне тяжелом положении. Оно уже сейчас критическое, но не безнадежное. Кризис в отрасли уже отразился на выполнениипредприятиями социальных программ, уровне отчислений в бюджеты.Выводы. Выработать промышленную политику - это значит определить приоритеты, объекты воздействия и регулирования, процедурымониторинга и корректирвоки. При этом из приведенного выше арсенапа инструментов промышленной политики выбирается то, чтосоответствует условиям и возможностям экономики и государственного управления народным хозяйством. Поэтому задачи и инструментарийпромышленной политики должны быть дифференцированы в соответствии с этапами рыночной трансформации реального сектора экономики –кризис, стабилизация и постстабилизационное восстановление, экономический рост и активная структурная перестройка, включение впроцессы глобализационной экономики.Перспективы разработки проблемы. В Украине в настоящее время развитие и структурная реорганизации промышленности являетсяважнейшим условием стабилизации социально-экономической обстановки в стране. В условиях, когда многие предпрприятия прекратили своесуществование или находятся на грани выживания необходимы срочные меры, которые обеспечили бы возрождение отечественногопроизводства, поддержку украинского предпринимательства, развитие экспортных и импортозамещающих отраслей и производств.СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:1. Comission of the EC. “Growth, Competitiveness, Employment the Challendes and Ways forward into the 21” Centre. White Paper.” 19932. Каутский К. Материалистическое понимание истории. – Т.2. ––М.1931.– 432 С.3. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры // Вопросы конъюнктуры. Т.1 Вып. 2005. м.– 60 с.4. “Indastrial policy in the Community” Memorandum from the Commission of the European Communitties. 1970. p.155. Comission of the EC. “Growth, Competitiveness, Employment’ The Challenges and Ways forward into the 21” Centry. White Paper.” 19936. Dunning J.H. The Theory of International Production // The International // trade Jornal/ –– 2004. –- namba 17. Тейтт А.А. Глобализация– угроза или новые возможности для Европы? // Проблемы теории и практьики упарвления. –– 2006. № 6.РЕЗЮМЕВыработать промышленную политику - это значит определить приоритеты, объекты воздействия и регулирования, процедуры мониторинга икорректирвоки. В статье на примере стран-членов Европейского Союза показано, что задачи и инструментарий промышленной политикидолжны быть дифференцированы в соответствии с этапами рыночной трансформации реального сектора экономики – кризис, стабилизация ипостстабилизационное восстановление, экономический рост и активная структурная перестройка, включение в процессы глобализационнойэкономики.SUMMARУTo produce an industrial policy is means to define priorities, objects of influence and adjusting, procedures of monitoring . In the article it is rotined on theexample of countries-members of European Union, that tasks and tool of industrial policy must be differentiated in accordance with the stages of markettransformation of the real sector of economy is a crisis, stabilizing and post-stabilizing renewal, economy growing and active structural alteration,plugging in the processes of economyРЕЗЮМЕВиробити промислову політику - це означає визначити пріоритети, об'єкти дії і регулювання, процедури моніторингу і корректирвоки. У статтіна прикладі країн-членів Європейського Союзу показано, що завдання і інструментарій промислової політики повинні бути диференційованівідповідно до етапів ринкової трансформації реального сектора економіки – криза, стабілізація і стабілізаційне для поста відновлення,економічне зростання і активна структурна перебудова, включення в процеси глобализационной економіки
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ СПІВРОБІТНИЦТВОМ РЕГІОНІВ УІНВЕСТИЦІЙНІЙ СФЕРІБабець І.Г., к.е.н., Національний інститут стратегічних досліджень, докторантМеханізм державного управління міжнародним співробітництвом регіону має комплексний характер і спрямований на досягненнярізноманітних цілей, зокрема, налагодження співпраці у різних сферах діяльності із зарубіжними партнерами, забезпеченняконкурентоспроможності регіону на зовнішніх ринках, покращення соціально-економічного розвитку регіону, створення привабливогоінвестиційного клімату для іноземних інвесторів. Інвестиційна складова цього механізму призначена не лише для розв’язання проблем,пов’язаних із нестачею капіталів в країні, а й для створення позитивного іміджу країни на світовому ринку, що, в свою чергу, сприятимерозвитку інших сфер міжнародної співпраці, наприклад, науково-технічної.Необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку України завжди була актуальною внаслідок недостатніх обсягів вітчизняногокапіталу. У зв’язку із загостренням економічної кризи, яка призвела до катастрофічного скорочення інвестиційних ресурсів в економіці країничерез подорожчання кредитів, посилюється роль зарубіжних інвестицій як чинника економічного зростання. Проте, через проблеми, пов’язані зекономічною кризою та зростанням рівня корупції, іноземні інвестори зазнають чималих втрат і відмовляються від діяльності в Україні. Запрогнозами іноземних дипломатів обсяги інвестицій з Канади та Данії за 2009 р. скоротяться до 40%, оскільки економіка України вважаєтьсяінвестиційно привабливою за умови зростання ВВП не менше 6% в рік [1]. За даними Державного комітету статистики України показник спадуВВП нашої країни в третьому кварталі 2009 року становив 15,9%, порівняно з відповідним періодом 2008р. [2], що знижує привабливістьвітчизняної економіки для іноземних інвесторів. Іншою причиною спаду інвестиційної активності вважається також скорочення витратіноземних інвесторів та зміна їх стратегії.В умовах економічної кризи складно забезпечувати конкурентоспроможність вітчизняної економіки щодо залучення іноземнихінвестицій, оскільки інвестори стикаються з надмірною бюрократизацією і корумпованістю процедури оформлення інвестицій [3],декларативним характером вітчизняного законодавства щодо регулювання сфери іноземного інвестування в Україні. До цих проблем такождодаються проблеми регіонального характеру, які проявляються у тому, що місцеві органи влади, крім проведення форумів, виставок, ярмарківі семінарів, практично не мають засобів і важелів покращення інвестиційного клімату в регіонах. Хоча саме органи місцевої владибезпосередньо зацікавлені в активізації інвестиційних процесів в регіоні, які сприяють зростанню надходжень у місцевий бюджет, вирішеннюпроблеми безробіття та розвитку ринкової інфраструктури. Тому активізація інвестиційної діяльності в першу чергу пов’язується ізвдосконаленням державного управління процесами залучення іноземних інвестицій на регіональному рівні.Аналіз публікацій. У працях вітчизняних вчених досліджуються вплив інституційного середовища на ефективністьзовнішньоекономічної діяльності [4, с.212] та проблеми державного регулювання інвестиційної діяльності [5], обґрунтовуються напрямиудосконалення державної політики, зокрема, пропонується розробка загальнонаціональної інвестиційної програми і комплексної інвестиційноінноваційноїстратегії [6]. Вивчаються можливості формування сприятливого інвестиційного клімату та проблеми співпраці місцевої влади зпотенційними інвесторами [7, с.178-183], розглядаються теоретико-методологічні аспекти процесу іноземного інвестування та переміщення«центру ваги» прийняття рішень щодо залучення зарубіжних капіталів на регіональний рівень [8, с. 323-380], визначаються напрями зменшенняасиметрії інвестиційної діяльності в регіонах та пропонуються критерії оцінки ролі органів місцевої влади та місцевого самоврядування взабезпеченні зростання на інвестиційній основі [9].Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених проблемам іноземного інвестування в економіку України, на нашу думку,недостатньо розробленими залишаються заходи щодо сприяння активізації діяльності іноземних інвесторів на мезорівні управління. Томуметою статті визначимо обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління інвестиційним складником міжнародногоспівробітництва регіонів. Завдання дослідження полягають у вивченні особливостей інституційного забезпечення інвестиційної діяльності тавизначенні його відповідності інтересам регіонів, виявленні основних тенденцій іноземного інвестування в областях України, обґрунтуваннінапрямів удосконалення механізмів державного управління процесом залучення іноземних інвестицій на регіональному рівні.Результати дослідження. З моменту здобуття Україною незалежності розпочато створення інституційного базисузовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів та іноземного інвестування в економіку нашої країни. Згідно Закону України «Прозовнішньоекономічну діяльність» суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності визначаються Україна в особі її органів, місцеві органи влади іуправління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності [10]. ЗакономУкраїни «Про інвестиційну діяльність» визначено загальні правові, економічні та соціальні засади інвестиційної діяльності на територіїУкраїни, а також порядок регулювання інвестиційної діяльності місцевими органами влади. Зокрема, статтею 16 цього Закону передбачено, що«місцеві Ради народних депутатів у межах своїх повноважень здійснюють регулювання інвестиційної діяльності на своїй території, в тому числішляхом погодження питань про створення виробничих і соціальних об'єктів, використання природних ресурсів суб'єктами інвестиційноїдіяльності» [11]. Порядок і умови здійснення іноземного інвестування, права іноземних інвесторів та гарантії захисту цих прав встановленоЗакон України «Про режим іноземного інвестування» [12]. Також цим Законом передбачено обов’язкову державну реєстрацію іноземнихінвестицій, яку здійснюють обласні державні адміністрації упродовж трьох робочих днів після фактичного їх внесення.Компетенція органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів визначається Законом України «Про місцеве самоврядування вУкраїні», яким закріплено власні (самоврядні) та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних і міських рад [13]. Поряд зтакими повноваженнями, як сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств і створенню спільних з іноземними партнерамипідприємств, забезпечення належного рівня функціонування митних органів, організація прикордонної торгівлі, важливим є ініціюваннястворення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) та зміни їх статусу.У Концепції державної регіональної політики з метою активізації інвестиційної діяльності в регіонах визначені такі інструменти:створення сприятливих умов для проривного зростання найбільш інвестиційно привабливих територій при недопущенні подальшого зростанняміжрегіональних диспропорцій; сприяння залученню зовнішніх та внутрішніх інвестицій; стимулювання міжнародної співпраці, забезпеченняпайового державного фінансування програм та проектів розвитку транскордонного співробітництва [14]. Проте, інституційне забезпеченняреалізації зазначеної Концепції, яке передбачає створення додаткових структур (консультативно-дорадчих органів, наукових центрів такоординаційних рад), на нашу думку є недостатнім в умовах відсутності в регіонах програмних документів (стратегій) з їх розвитку.Крім неузгодженості окремих положень нормативно-правових актів та високої централізації процесу управління іноземнимінвестуванням в нашій країні, істотною проблемою для інвесторів залишається невиконання правових норм (наприклад, проблема поверненняПДВ) та нестабільність законодавства. Зокрема, іноземним інвесторам на території України надається національний режим діяльності, тобтожодні пільги не передбачені. Лише інвестування у СЕЗ чи ТПР здійснювалося на пільгових умовах, Проте, й ця перевага для інвесторів буласкасована у 2005 р. до завершення терміну дії особливого правового режиму на цих територіях. Як бачимо, інституційне забезпечення процесуіноземного інвестування знижує ефективність інвестиційної політики на регіональному рівні через непередбачувані зміни у законодавстві,відсутність чітко визначених повноважень та обмежений вплив місцевих органів влади на інвестиційну діяльність.Недосконале інституційне забезпечення є однією з причин послаблення активності іноземних інвесторів в нашій країні. Незважаючи назагальну тенденцію до зростання притоку іноземних інвестицій в економіку України (приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в ІІкварталі 2009 р. в 1,9 рази більше, ніж у І кварталі [15]), у більшості регіонів спостерігається зменшення іноземних інвестиційних надходжень(табл. 1).© Бабець І.Г., 2010.79
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29: Проблемы развития
- Page 30 and 31: Проблемы развития
- Page 32 and 33: Проблемы развития
- Page 34 and 35: Проблемы развития
- Page 37 and 38: Проблемы развития
- Page 40 and 41: 40Проблемы развития
- Page 42 and 43: Проблемы развития
- Page 44 and 45: Проблемы развития
- Page 46 and 47: 46Проблемы развития
- Page 48 and 49: 48Проблемы развития
- Page 50 and 51: Проблемы развития
- Page 52 and 53: Проблемы развития
- Page 54 and 55: Проблемы развития
- Page 56 and 57: 56Проблемы развития
- Page 58 and 59: Проблемы развития
- Page 60 and 61: РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63: Проблемы развития
- Page 64 and 65: содействия поФондМ
- Page 66 and 67: Проблемы развития
- Page 68 and 69: 68Проблемы развития
- Page 70 and 71: 70Проблемы развития
- Page 72 and 73: Проблемы развития
- Page 74 and 75: Проблемы развития
- Page 76 and 77: 76Проблемы развития
- Page 80 and 81: 80Проблемы развития
- Page 82 and 83: Проблемы развития
- Page 84 and 85: 84Проблемы развития
- Page 86 and 87: Проблемы развития
- Page 88 and 89: Проблемы развития
- Page 90 and 91: Проблемы развития
- Page 92 and 93: Проблемы развития
- Page 94 and 95: Проблемы развития
- Page 96 and 97: Проблемы развития
- Page 98 and 99: 98Проблемы развития
- Page 100 and 101: Проблемы развития
- Page 102 and 103: 102Проблемы развити
- Page 104 and 105: Проблемы развития
- Page 106 and 107: Проблемы развития
- Page 108 and 109: Проблемы развития
- Page 110 and 111: Проблемы развития
- Page 112 and 113: Проблемы развития
- Page 114 and 115: 60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117: Проблемы развития
- Page 118 and 119: Проблемы развития
- Page 120 and 121: Проблемы развития
- Page 122 and 123: Проблемы развития
- Page 124 and 125: Проблемы развития
- Page 126 and 127: Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784