Том 1

80Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Таблиця 1Характеристика стану залучення прямих іноземних інвестицій в областях України*Область Обсяги ПЗІ Надходження Надходженнястаном на ПЗІ у І півріччі ПЗІ у І півріччі Пріоритетні галузі іноземного1.01.2009 р. 2009 р.,2008 р.,інвестуваннямлн. дол. млн. дол.млн. дол.АР Крим 637,6 58,2 96,2 хімічна, нафто-хімічна пром.Волинська 388,7 58,3 24 харчова промисловістьВінницька 161,3 0,618 610 харчова промисл.Дніпропетровська 2667,3 101,8 324,8 металургіяДонецька 1508,8 75,3 237,8 металургіяЖитомирська 181,3 9,0 27,6 неметалева мінер. продукціяЗакарпатська 355,8 13,6 31,2 виробництво машин, електричн.,електрон., оптичн. устаткуванняЗапорізька 835,6 26,7 149,8 харчова і машинобудівна пром.Івано-Франківська 480,8 93,1 78,6 хімічна, нафто-хімічна пром.Київська 1301,2 116,2 267,2 харчова промисловістьКіровоградська 63,1 1,5 5,2 добувна пром.Луганська 336,1 27,4 13,7 хімічна і нафтохімічна пром.Львівська 930,7 169,1 189,3 целюлозно-паперова пром.Миколаївська 151,8 14,3 48,1 харчова промисловістьОдеська 991,5 31,2 87,4 харчова промисловістьПолтавська 511,5 15,7 69,7 добувна і нафтоперероб. пром.Рівненська 272,1 6,0 60,1 виробництво будматеріалівСумська 159,1 60,6 11,2 машинобудуванняТернопільська 58,7 7,4 7,1 харчова промисловістьХарківська 1599,4 325 233,2 харчова промисловістьХерсонська 171,4 4,5 11,7 харчова промисловістьХмельницька 137,3 37 4,2 хімічна і нафтохімічна пром.Чернівецька 60,1 1,3 3,9 будівництвоЧеркаська 177,2 69,2 7,06 хімічна і нафтохімічна пром.Чернігівська 94,4 1,7 10,9 харчова промисловістьм. Київ 13321,5 1252,6 3349,3 фінансова сферам. Севастополь 141,8 3,3 19,8 транспорт та зв'язок*Складено за даними обласних управлінь статистики про обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку областей станом на01.01.2009 р. та даними експрес-випусків обласних управлінь статистики про інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у І півріччі 2009 р.За 9 місяців 2009 р. підприємствами Донецької області отримано 98,3 млн. дол. Іноземних інвестицій, що у 3,2 разу менше аналогічногоперіоду минулого року [16], аналогічна тенденція спостерігається й для всієї економіки Донецької області. Також майже утричі зменшилисяінвестиційні надходження в економіку Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Миколаївської, Херсонської, Чернівецької областей.Як видно з таблиці, істотне зниження (у 10 разів) притоку іноземних інвестицій у І півріччі цього року порівняно з аналогічним періодомминулого року відбулося у Вінницькій та Рівненській областях.У Львівській області упродовж останніх двох років спостерігається стала тенденція до скорочення іноземних інвестицій, обсяг яких удругій половині 2008 р. істотно зменшився: у четвертому кварталі надійшло удвічі менше інвестицій, ніж у першому, та утричі меншепорівняно з четвертим кварталом 2007 р. [17]. За I півріччя 2009 р. залучено 169,1млн.дол. прямих іноземних інвестицій, що на 12,1% менше,ніж у I півріччі 2008р. [18]. Зменшення надходжень іноземних інвестицій у Львівській області відбувається на фоні скорочення інвестицій восновний капітал у І півріччі 2009 р. майже вдвічі порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Крім цього, в умовах кризи пріоритетиінвестування в області змінилися: скоротилася частка інвестицій, спрямованих у промислове виробництво та розвиток інфраструктури,натомість більше вкладається у торгівлю [19]. Така ситуація в умовах економічної кризи та недосконалого інституційного забезпечення процесуінвестування негативно впливає і на організацію у м. Львові підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012р. З одного боку, недостатні обсяги фінансування з державного бюджету, з іншого - недосконалий механізм залучення коштів іноземнихінвесторів для будівництва найбільш капіталомістких споруд (стадіону і аеропорту), призводить до невиконання графіків підготовки.Не менш важливою проблемою є неефективна структура іноземних інвестицій, що посилює структурні диспропорції в промисловості танегативно впливає на міжнародну конкурентоспроможність регіону. Пріоритетними для іноземних інвесторів залишаються галузіпромисловості, що відносяться до третього (добувна і нафтопереробна, виробництво неметалевої мінеральної продукції) та четвертого (харчова,хімічна та нафтохімічна, металургійна, паперово-целюлозна) технологічних укладів. Лише у Закарпатській області у структурі інвестиційпереважають вкладення у галузь п’ятого технологічного укладу.Таким чином, для регіонів актуальним залишається завдання підвищення рівня інноваційності та наукомісткості іноземних інвестицій.Проте, на регіональному рівні не вживаються заходи з покращення якості іноземного інвестування. Змістовний аналіз інвестиційних паспортівЛуганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької областей дозволяє зробити висновок про низькі якісніхарактеристики інвестиційних пропозицій. Наприклад, інвестиційним паспортом Хмельницької області передбачено перспективні напрямизалучення інвестицій: у легку промисловість 46,7% усього обсягу необхідних інвестицій, у хімічну та нафтохімічну – 17,8%, а умашинобудування – лише 3% [20]. У Полтавській області 51,7% загального обсягу іноземних інвестицій залучено в нафтопереробнупромисловість, а інвестиції у високотехнологічні галузі не здійснювалися [21], а у Львівській області 61% загальних обсягів прямих іноземнихінвестицій у промисловості залучено в целюлозно-паперову та видавничу галузь і лише 15% - у машинобудування [22].Проблема якості іноземних інвестицій також характерна й для спеціальних економічних зон, яка полягає в інвестуванні капіталівпереважно у промислові виробництва ІІІ технологічного укладу (у деревообробну та целюлозно-паперову промисловість залучено понад 30%усього обсягу інвестицій СЕЗ “Яворів”). На регіональному рівні створення СЕЗ і ТПР може бути ефективним механізмом управління процесомзалучення іноземних інвестицій, що позитивно вплине на участь регіону у міжнародному співробітництві. Але існуючий правовий режимзовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання в СЕЗ не дозволяє повною мірою використати цей механізм для покращенняекономічної ситуації депресивних територій. Спостерігається тенденція до скорочення частки іноземних інвесторів у загальних обсягахінвестицій в СЕЗ Львівської області («Яворів» і «Курортополіс Трускавець») з 27,5% у 2004 р. до 9,1% - у 2007 р. [23, с.9], що пов’язане іззмінами в законодавстві у 2005 р. Згідно Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про державний бюджет України на 2005 р.»,було скасовано податкові пільги і спеціальний митний режим, державні гарантії стабільності правового режиму функціонування СЕЗ і ТПР.Внаслідок істотного погіршення умов господарської діяльності інвесторів у Львівській області упродовж 2005-2006 рр. призупинено реалізацію23-х проектів кошторисною вартістю 46,2 млн. дол. США [24].Частково вирішенню проблеми залучення інвестицій в СЕЗ сприятиме новий Закон України «Про загальні засади створення іфункціонування територій пріоритетного розвитку, спеціальних економічних зон та туристсько-рекреаційних зон», проект якого поданий на