Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 20103. Придбання іноземними фірмами українських підприємств з метою витіснення вітчизняної продукції, як із зовнішнього, так і звнутрішнього ринку і, як наслідок, завоювання ними внутрішнього ринку з багатьох видів товарів широкого споживання і залежність відімпорту багатьох видів продукції, у тому числі стратегічного значення, енергоносіїв, продовольчих товарів, а також комплектуючих виробів длямашинобудування.4. Дискримінаційні заходи зарубіжних країн або їх об'єднань у зовнішньоекономічних відносинах з Україною.5. Недостатній експортний та валютний контроль.6. Нерозвиненість транспортної інфраструктури експортно-імпортних операцій.До внутрішніх загроз віднесено:1. Скорочення чисельності населення і його старіння, що тягнуть за собою в перспективі значне скорочення трудового потенціалудержави і зростання демографічного навантаження на працездатне населення, що скорочується за чисельністю.2. Деградація установ соціальної сфери, обмеження доступу багатьох малозабезпечених людей до системи охорони здоров'я, освіти такультури і погіршення на цій основі фізичного і духовного здоров'я населення; некомфортні житлові умови, скорочення та погіршенняструктури раціону харчування людини, несприятливе екологічне середовище, велика завантаженість жінок у суспільному виробництві.3. Політична нестабільність як наслідок недосконалих владних структур, законодавчої бази і слабких інститутів влади. Це призводитьдо низької правової, фінансової, договірної дисципліни, масового приховування доходів і ухилення від сплати податків, криміналізаціїекономіки і корупції в галузі управління економікою; відсутність адекватного законодавства та судової системи, затримка та відставання устворенні найважливіших інститутів ринкової економіки.4. Криміналізація економіки, зростання організованої злочинності, її проникнення у ключові галузі економіки внаслідок ослабленнясистеми державного контролю, високий рівень правопорушень в інформаційній та інтелектуальної сферах економіки, загострення соціальнихпроблем.5. Збереження і можливе посилення значної майнової диференціації (майнового розшарування) населення з високою часткою іможливим збільшенням чисельності населення, що проживає нижче рівня бідності (прожиткового мінімуму), та безробітних. Факторами, щовизначають ці загрози, є:− збереження низького рівня доходів населення, який не забезпечує гідний рівень життя, потреби населення у продовольстві урозмірах, достатніх для його життєдіяльності, і необхідне зростання платоспроможного попиту;− наявність стійко високої чисельності бідного населення, що створює соціальну базу для кримінальних проявів;− підвищення вартості платних послуг обов'язкового характеру (охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства);− погіршення якості масових послуг у сферах освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства;− Зростання безробіття до рівня, що викликає соціальні конфлікти та постійне поповнення незаможних верств населення;− затримка виплати заробітної плати, зупинка підприємств.6. Деформування і мала ефективність структури української економіки, що виражаються у пріоритетному збереженні її паливносировинноїзалежності, металургійної та нафтохімічної спрямованості, недостатньому розвитку наукомістких і високотехнологічнихвиробництв, особливо в машинобудуванні, низький рівень інвестиційної активності, посилення об'єктивно існуючої територіальноїдиференціації рівнів економічного і соціального розвитку регіонів.7. Низьку, з подальшою тенденцією до зниження, конкурентоспроможність економіки, яка зумовлена:− відсталістю технологічної бази більшості галузей, високою енергоємністю і ресурсомісткістю, низькою якістю продукції тависокими витратами виробництва;− низькою інноваційною активністю, технічним і технологічним відставанням виробництва;− погіршенням стану науково-технічного потенціалу, у тому числі як результат “ відпливу мозків ” за кордон і в інші сферидіяльності, втратою престижності інтелектуальної праці, віковим старінням наукових кадрів;− скороченням фінансування НДДКР, у тому числі за рахунок держбюджету;− високим рівнем монополізації економіки, посиленням її сировинної спрямованості та недостатньою ефективністю державногоконтролю над діяльністю природних монополій;− високим рівнем правопорушень в інформаційній та інтелектуальній сферах, які мають серйозні негативні наслідки для економіки.8. Зростання ризиків виникнення аварій і катастроф техногенного характеру із значними негативними екологічними наслідками.Основними факторами, що визначають ці загрози, є:− значний знос основних виробничих фондів, особливо в галузях з безперервним технологічним циклом, а також транспортнихкомунікацій і продуктопроводів;− зростання обсягів накопичених промислових відходів, радіоактивних та токсичних речовин, а також недосконалість технології з їхутилізації і захоронення.9. Нестійкий стан фінансово-грошового обігу та кредитно-банківської системи. Це обумовлено наступними чинниками:− продовженням світової фінансової кризи;− порушенням міжгалузевого балансу національної економіки;− тривалою нестабільністю фінансово-грошової і кредитно-банківської систем;− зберіганням імовірності різких коливань на валютному і фондовому ринках, що створюють загрозу дестабілізації всієї грошовокредитноїсфери;− високим рівнем “доларизації” економіки і недовіри до національної валюти;− недостатньо сприятливим інвестиційним кліматом, що викликає відплив капіталу.10. Збереження реальної загрози обмеження впливу податково-бюджетної сфери на економічне зростання у державі в результаті:− недостатності бюджетно-фінансового потенціалу для розвитку виробництва, модернізації його виробничо-технічної бази на основіновітніх систем і технологій;− ослаблення державного фінансового та валютного контролю;− втрати державою контролю над отриманням природної ренти.11. Збільшення розриву у рівні соціально-економічного розвитку суб'єктів і регіонів, а також міста і села.12. Високий рівень інфляції.13. Негативна політика у сфері приватизації, різке заниження вартості об'єктів національного значення, які підлягають приватизації.14. Спотворена структура фондового ринку.15. Негативний інвестиційний клімат. Інвестори на розглядають Україну як привабливу ні для прямих, ні для портфельних інвестицій.В українській нормативно-правовій базі реально відсутнє визначення економічної небезпеки. У законі України “Про основинаціональної безпеки України” основним моментом є національна безпека. Національна безпека, згідно до закону, це захищеність життєвоважливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення,запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.Розрізняються два типи безпеки: гіпотетична відсутність небезпеки, самої можливості будь-яких потрясінь, катаклізмів для суспільстваі його реальна захищеність від небезпек, здатність надійно протистояти їм.Залежно від типу загрози для національної безпеки виділяють наступні сфери (області) її прояву і забезпечення:− економічна безпека;− соціальна безпека ( демографічна ситуація, охорона здоров'я, освіта, культура тощо);− фінансова безпека;207