Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010творчих молодих українців залишаються за кордоном після навчання є той факт, що попри зростаючу кількість стажувань молоді за кордоном,їх участі у реалізації різних програм розвитку, стимулювання економіки поки є малопомітною.Реальну загрозу вимивання потенційного творчого людського ресурсу демонструють міграційні очікування українського студентства. Заданими опитувань МОНУ 2009 р. майже 30% українських студентів планують назавжди залишити Україну після навчання – через матеріальнінегаразди, або ж через те, що не можуть повністю себе реалізувати на Батьківщині, 25 % мають бажання поїхати за кордон працювати.Надзвичайно актуальним сьогодні є моніторинг та запобігання відтоку творчих осіб як в межах окремих регіонів, так і держави загалом.Основними каталізаторами «вимивання» представників творчих осіб з України іншими країнами сьогодні є міграційні, освітні та науковіпрограми (навчальні програми міжуніверситетського обміну, програми культурного обміну та стипендії для навчання й наукові дослідження тощо).Зокрема, аналіз діяльності найбільших грантових програм в Україні показав, що кількість наданих коштів для реалізації грантів щороку зростає.Причому найбільш активними щодо виявлення творчих особистостей є програми щодо підвищення кваліфікації чи надання освіти українськимза кордоном.Міграційні програми часто передбачають цільове переміщення кадрів відповідної кваліфікації для працевлаштування за кордоном умежах визначених проектів. Серед них можна визначити найбільш потужні: програма, що підтримується Урядом США «Зелена карта» («Greencard»). Так, отримали візи та виїхали на постійне місце проживання до США у 2002 році – 3056 українців, у 2003 – 2719. З 1995 р. ця цифраколивається у межах від 2 до 4 тис. осіб щороку. Причому, якщо до 2007 р. був задекларований відбір кандидатів за принципом лотереї, то заостанні роки була запроваджена програма диверсифікованого відбору, і відповідно дозвіл на проживання отримають особи, які представляютьнайбільший інтерес для економіки цієї країни. Також Урядом США підтримується «Програма міграції за професійною ознакою» („GeneralSkilled Migration”), через яку для офіційного працевлаштування обираються особи найвищої кваліфікації у галузях, де недостатньо власнихфахівців. Додатково, створений надзвичайно сприятливий режим залучення фахівців, яких недостатньо на ринку праці розвинених країн. Зокремана офіційних сайтах міністерств праці урядів низки країн (майже всі країни ЄС, Канади, Австралії, США) розміщуються оголошення прозапрошення фахівців із-за кордону, якщо протягом одного місяця на відповідну вакансію не було знайдено претендента у межах країни.Активізувалася діяльність щодо залучення талановитих людей з інших країн, зокрема і ЄС. Для прикладу, у 2009 р. у ЄС запровадженопрограму «Блакитна карта» для приваблення талановитих людей до ЄС. Ця програма не є аналогом американської «Зеленої карти», і офіційнопозиціонується як проект підвищення творчого потенціалу Європи, хоча і декларує уникнення «втечі інтелекту» з інших країн. Проектомпередбачено тимчасове залучення (на 4-5 років) висококваліфікованих працівників з інших країн, а також можливість їх повернення у країнупоходження без жодних перешкод. Працівники зможуть вільно переміщуватися територією ЄС, а також після короткострокового перебування у ріднійкраїні без вироблення додаткових документів знову працевлаштуватися і проживати у країнах ЄС. Тобто фактично ця програма стане одним ізнайпотужніших чинників акумулювання творчого потенціалу країнами ЄС за рахунок іммігрантів, і стане одним із найпотужніших каталізаторів«вимивання» креативних осіб з інших країн [16].Європейські країни, крім програм Євросоюзу, запроваджують і власні ініціативи щодо залучення високваліфікованих мігрантів. Так, уЧехії станом на 2009 на у статусі трудових мігрантів перебували майже 500 тис. українців. Очікується, що ця кількість зростатиме істановитиме 10 % усього населення Чеської Республіки. Уряд країни у 2003 р. розпочав проект „Вибір кваліфікованих іноземних працівників”.Реалізація проекту здійснюється у багатьох країнах, що розвиваються, у тому числі і в Україні. Через проект щороку на роботу приймаєтьсяблизько 2 тис. осіб [17].Також активною є тимчасова або остаточна трудова міграція працівників вищої кваліфікації до Польщі, Росії, Німеччини, Італії, Іспанії,Португалії та ін. Лише протягом 2000–2008 рр., за даними Держкомстату України, з нашої держави виїхало 6,27 млн. осіб. За даними звітуМіжнародної організації з міграції 2005 р., кількість трудових мігрантів з України за кордоном становила 2,1 млн. осіб, але за результатамиекспертних оцінок Інституту народознавства НАНУ, наведеними у 2008 р., кількість трудових мігрантів з України становила 4,5 млн. осіб. Так,лише у Росії працює більше 2 млн. українців, в Італії - 500 тис., у Польщі - понад 450 тис., в Іспанії - 250 тис., в Португалії - 75 тис., у Чехії - 150тис., в Греції - 75 тис., в Нідерландах - 40 тис., у Великій Британії - близько 70 тис., у США - близько 500 тис.За різними оцінками кількість нелегальних мігрантів є набагато вищою, ніж задекларовані офіційні дані і становить від 4,5 до 7 млн. осіб, щоскладає понад третину економічно активного населення України станом на 2008 р. Значна частина тих, хто виїжджали за кордон були ужесформованими фахівцями, мають високий рівень освіти. Так, за даними опитувань Європейського фонду професійного навчання у 2008 р. буловстановлено, що у структурі мігрантів – 28,2 % становлять особи, що мають вищу освіту [18].Про вимивання з України творчих осіб засвідчують дані Міністерства статистики щодо працевлаштування українців, які виїжджають закордон працювати за контрактом (табл.4). Звичайно, ці показники не відображають реальної ситуації, обсягів та структури трудової міграції,але засвідчують про попит на працівників з високим творчим потенціалом.Розподіл легальних трудових мігрантів з України за категоріями робочих місць (2005-2006 рр.)Працюють за наймом іноземного роботодавцяКатегорії працівниківкількість осіб у %2005 рік 2006 рік 2005 рік 2006 рікНа посадах керівників, спеціалістів, службовців 16468 18412 44,3 44,0Робочих місцях за професією 20092 22168 54,1 53,0Місцях, які не потребують професії, спеціальності 603 1241 1,6 3,0Всього 37163 41821 100 100Джерело: [19]Таблиця 4Крім зазначеного, згадаємо, що багатьма країнами розроблені спеціалізовані міграційні програми наукового обміну, науковихдосліджень, що передбачає тимчасовий виїзд за кордон кадрів вищої кваліфікації – науковців, дослідників. Здебільшого декларується, що такіпроекти мають тимчасовий характер, однак за роки незалежності кількість кадрів вищої кваліфікації, що мігрувала за кордон, у тому числі і вмежах таких проектів, є надзвичайно високою.За активізації імміграційних програм розвинених країн очікування щодо активізації еміграційних потоків висококваліфікованих,творчих людей з України значно посилюються. Особливо загрозливим для окремих регіонів є еміграція молодих креативних людей, зокрема,студентів, а також науковців вищої кваліфікації. За даними Міністерства статистики з 1991 р. на постійне місце проживання за кордон виїхали675 докторів наук. Найінтенсивніше їх міграція відбувалася у 1991 – 1996 рр. Протягом останніх років ця тенденція відчутно сповільнилася, у2007 р. за кордон виїхало чотири доктори наук, у 2008 р. – вісім. З 1996 р. на постійне місце проживання за кордон виїхало 1151 кандидатівнаук. Так, за оцінками експертів, тільки через міграцію науковців та висококваліфікованих фахівців за кордон, Україна втрачає щорічно більшемільярда дол. США.Тенденція до зменшення творчого потенціалу регіонів України є значно загрозливішою, ніж більшість загальних негативнихдемографічних тенденцій (зменшення кількості населення в, зростання безробіття, диспропорцій щодо людського розвитку тощо). Чи неосновною проблемою сільських територій та малих міст вже сьогодні є гостра нестача людей, здатних задіювати наявний регіональний потенціал.Часто через недостатній рівень розуміння на державному та регіональному рівнях реальної загрози цих негативних тенденцій щодо розвиткулюдського капіталу в регіонах, у майбутньому виникає небезпека щодо різкого гальмування розвитку територій, особливо на рівні невеликихнаселених пунктів та монофункціональних міст.Висновки та пропозиції. Зважаючи на вище сказане сьогодні необхідною є розробка низки заходів для приваблення та таакумулювання в регіонах творчих особистостей, для чого, у першу чергу, потрібно:− створення відповідної інфраструктури щодо надання можливостей самореалізації творчих людей на місцях;112