Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010електроенергії (зміст резервів активної й реактивної потужності, забезпечення системної надійності й ін.) зацікавлені в максимізації прибутку врезультаті своєї діяльності;2) споживачі електроенергії (електрозбутові компанії, конкретніше споживачі) зацікавлені в мінімізації тарифів на покупкуелектроенергії, що (на оптовому або (і) роздрібному ринках), забезпеченні її якості й надійності електропостачання;3) інтереси органів влади (федеральних і регіональних) пов'язані з максимізацією надходжень у бюджети відповідних рівнів,мінімізацією екологічного впливу об'єктів енергетики, забезпеченням ЕНБ країни й регіонів й ін.;4) зовнішні інвестори (банки, юридичні й фізичні особи) зацікавлені в мінімізації строків повернення вкладеного в енергетичніоб'єкти капіталу, максимізації дивідендів тощо.Різносторонність інтересів конкуруючих суб'єктів ринку обумовлена, перш за все, принципово новим механізмом встановленнявідпускних цін. В період існування природних монополій ціни на різні види енергії визначалися з витрат на виробництво і транспорт. З появоюконкуруючих суб'єктів ринку ціни почали встановлюватися за результатами щорічних торгів, на яких котируються як «спотові» контракти(постачання наступного дня після оплати), так і контракти, де термін постачання може мінятися в межах року. Тому більшість суб'єктівринкових стосунків в серйозній мірі схильна до фінансових ризиків, пов'язаних з комерційними аспектами їх діяльності. Сюди, насамперед,слід віднести:1) ризики коливання цін реалізації електроенергії у вільному секторі торгівлі;2) фінансові ризики, що виникають внаслідок коливання цін на паливо, інші матеріальні ресурси.Крім вищезазначених двох видів фінансового ризику слід додати, що енергопідприємства в умовах тотальної економічної кризи вУкраїні (і фінансової, зокрема), схильні до ризику зміни купівельної спроможності грошей, оскільки безперервний процес реалізаціїелектроенергії неминуче супроводжується формуванням досить високої дебіторської заборгованості – реалізація електроенергії найчастішездійснюється в кредит, а розрахунок здійснюється за фактичними показниками засобів обліку. Тобто мова йде про третій вид ризику суб'єктівринкових відносин.Для мінімізації вищезазначених ризиків необхідно чітко ототожнювати можливі інструменти.Так, стосовно п.1. ризики можна хеджувати (один із інструментів страхування) за допомогою специфічних строкових фінансовихконтрактів, що реалізуються через спеціально створювані електроенергетичні біржі або через універсальні біржі.У таблиці 1, згідно [9, С. 71], приведена класифікація форм торгівлі електроенергією на енергетичному ринку і відповідних їхінструментів ризик-менеджменту (ф'ючерсів, опціонів і свопів), які використовуються для хеджування операційних і фінансових ризиківелектроенергетичних компаній Росії.Таблиця 1Форми торгівлі електроенергією і фінансові інструменти електроенергетичного ринку [9]Сегмент ринкуХарактеристикиформінструментівХарактерреалізаціїТермін реалізаціїМісцезаключенняКонтракт напоставкуенергіїФізичнапоставкаВизначаєтьсяконтрактомФізична торгівляСпот-ринокФізичнапоставкаНа наступнийдень абогодину(півгодини)БалансовийринокФізичнапоставкаВ реальномучасіБезумовні строковіконтрактиУмовні строкові контрактиФорварди Ф’ючерси Опціони СвопиФізичнапоставкаВмайбутньомуФінансовірозрахункиВмайбутньомуФінансовірозрахункиВмайбутньомуФінансовірозрахункиВ майбутньомуРинок Біржа Ринок Ринок Біржа Біржа БіржаУ другому випадку ризики зростання цін на паливо і інші матеріальні ресурси енергопідприємств вимагають інших, меншстандартних рішень. Найбільш очевидним напрямом даної проблеми є, на думку [6, 10], створення вертикально інтегрованих компаній, доскладу яких входять окрім безпосередньо енергогенеруючих підприємств також і підприємства по видобутку і переробці різних видівенергетичного палива. Наприклад, створення в Росії інтегрованих енерговугільних компаній, а також придбання контрольного пакету акційВАТ «Газпром» деякими територіальними генеруючими компаніями показують, що даний напрям інтеграції, а отже, хеджування фінансовихризиків має хорошу перспективу на майбутнє [10, С.49].Мінімізація третього виду фінансового ризику досягається за рахунок застосування різних умов постачання електроенергіїспоживачам, а також шляхом використання відповідних розрахункових інструментів. Вирішити дані проблеми в рамках існуючих форморганізації фінансових стосунків між суб'єктами електроенергетичного ринку вкрай складно через необхідність узгодження великого колапитань з банківськими структурами, страховими компаніями, регулюючими органами, територіальними і муніципальними адміністраціямитощо.Крім того сформовані в даний час енергетичні ринки за низкою ознак суттєво відрізняються від традиційних фінансових ринків, щоускладнює процедуру ціноутворення і розробку механізмів мінімізації новоутворених факторів ризику. Згідно [11] в таблиці 2 приведенийперелік основних відмінностей.Відмінності енергетичного і фінансового ринків [11]Таблиця 2Ознака Енергетичний ринок Фінансовий ринокВік ринку Відносно новий Кілька десятилітьВажелі ціноутворення Багато, складні Кілька, простіВплив економічних циклів Слабкий СильнийЧастота змін Висока НизькаВплив зберігання і доставки Значний НемаєЗв'язок між коротко- і довгостроковими контрактами Низька ВисокаСезонність Ключова для електроенергії та газу НемаєРегулювання Змінюється від слабкого до значного СлабкеРинкова активність Низька ВисокаЦентралізація ринку Децентралізований ЦентралізованийСкладність контрактів похідних цінних паперів(деривативів)Досить складнаВідносно проста процедура246