Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Ці угоди були укладені у 1999 р. і відомі під загальною назвою “Двосторонні угоди І”. У 2004 р. був підписаний другий пакет угод“Двосторонні угоди ІІ”, які охопили інші економічні аспекти та розширили співпрацю у сферах внутрішньої безпеки, надання притулкубіженцям та у сферах навколишнього середовища та культури [12].Торгівля була однією з першою сфер, в якій країни-члени ЄС погодились поступитись своєю незалежністю і передали всі своїзобов’язання щодо торгівлі та проведення переговорів Європейській Комісії.ЄС є світовим лідером у експорті товарів і послуг, загальний обсяг якого у 2008 р. становив більше, ніж 1,2 млрд. євро. Зовнішняторгівля ЄС складає приблизно 30% всієї торгівлі країн-членів ЄС, а на зовнішню і внутрішню торгівлю разом припадає приблизно 41%світової торгівлі.Країни-члени ЄАВТ є другим торговельним партнером ЄС після США. Частка цих країн у загальному експорті та імпорті ЄС у 2008р. склала 11,1% і 11,3% відповідно.Для аналізу двосторонньої торгівлі країн-членів ЄС та ЄАВТ використаємо гравітаційну модель, у якій, як правило, основнеприпущення ґрунтується на тому, що певна країна насамперед прагне мати зовнішньоторговельні відносини із могутнім та багатим партнером.Припускається, що головними чинниками для формування напрямів двосторонньої торгівлі є рівень економічного розвитку торговельнихпартнерів, який виражається у ВВП. Одні дослідники рекомендують використовувати ВВП, розрахований за паритетом купівельноїспроможності, інші – за ринковим обмінним курсом [13], а треті вказують на неможливість врегулювання цієї проблеми на виключнотеоретичній основі. В нашому дослідженні для оцінювання потенціалу торгівлі країни використаємо ВВП, розрахований за паритетомкупівельної спроможності, оскільки, результати попередніх досліджень підтверджують, що цей показник має більшу статистичну вагомість[14].Відстань впливає на зовнішню торгівлю негативно. Ефективніше і дешевше налагодити зовнішньоторговельні відносини із сусіднімикраїнами. Чим більша відстань між країнами, а відповідно і вартість перевезень, тим меншими є очікувані обсяги зовнішньої торгівлі.Незначною перешкодою для торгівлі вважається використання в країнах-партнерах різних національних валют.На заваді зовнішній торгівлі стають й інші чинники. Це насамперед бар’єри, створені урядами країн або їх установами, групамиприватних осіб або фірм. Тарифи, квоти, субсидії, експортні податки, біржові засоби контролю, і різні маркетингові обмеження – все це, засоби,якими уряди можуть створити торговельні обмеження. Економічні і політичні об’єднання, зокрема такі, як ЄС, СНД, ОЕСР надають великогозначення вибору торговельних партнерів. Згідно з дослідженнями, вигоди від застосування таких форм впливу можуть бути дуже великими,особливо у випадку малої країни. Регіональні торговельні угоди враховують традиційні вигоди від пільгових знижень митного тарифу,стратегічних вигод від об’єднання ринків і виконання зобов’язань при преференційних угодах.Враховуючи ці умови і угоди між країнами-членами ЄС та ЄАВТ, у дослідженні була застосована нижчезазначена специфікаціягравітаційної моделі.Для економетричних розрахунків гравітаційну модель представлено у вигляді багатофакторної регресійної log-linear моделі, яказаписана у формі лінійних рівнянь відповідно для експорту та імпорту ЄС:та(1)(2),де, Х t – обсяг експорту ЄС до країн-членів ЄАВТ у час t;M t – обсяг імпорту ЄС з країн-членів ЄАВТ у час t;GDP eut – ВВП країни-члена ЄС у час t;GDP eftat – ВВП країни-члена ЄАВТ у час t;EXVOL t – валютний курс між країною-членом ЄС та країною-членом ЄАВТ у час t;DIST – відстань між країною-членом ЄС та країною-членом ЄАВТ;CBORD – наявність спільного кордону між країною-членом ЄС та країною-членом ЄАВТ;β 0 – константа;β 1 , β 2 , β 3 , β 4 – коефіцієнти, невідомі параметри.В даному досліджені для розрахунків у гравітаційних рівняннях використано такі показники:– експорт та імпорт країн-членів ЄС з країн-членів ЄАВТ у період 1999-2008 рр.;– ВВП країн-членів ЄС та ЄАВТ у період 1999-2008 рр.;– курс національної валюти країни-члена ЄС до національної валюти країни-члена ЄАВТ у період 1999-2008 рр.;– відстані, вирахувані за допомогою програми “Google Earth”.У досліджені використовується вибірка із 13 країн: 10 країн-членів ЄС, що мають найвищі частки у зовнішній торгівлі ЄС(Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Швеція, Ірландія, Австрія), та 3 країни-члени ЄАВТ (Ісландія,Швейцарія та Норвегія). За географічну відстань між країнами прийнято пряму відстань між столицями країн-членів ЄС та ЄАВТ у км.За допомогою методу найменших квадратів проведено розрахунки невідомих параметрів для гравітаційних рівнянь (1) та (2).Результати аналізу регресії показують, що незалежні змінні пояснюють 83% варіацій залежної змінної у гравітаційному рівнянні для експортуЄС та 83% для імпорту (табл. 1), тобто коефіцієнти R для обох регресій є близькими до одиниці (дуже високими). Моделі є адекватними, нащо вказує і F-відношення. Як і передбачалося, коефіцієнти ВВП є позитивним, а відстані – негативними, тоді як коефіцієнти валютного курсу 2 уразі експорту країн-членів ЄС до ЄАВТ має негативне значення, а у разі імпорту – позитивне, як і наявність спільного кордону. Така ситуаціясвідчить про невисокий вплив відмінності у національних валютах країн-партнерів на їх торговельні відносини.Таблиця 1Результати регресії для експорту та імпорту країн-членів ЄС та ЄАВТЗмінні Коефіцієнти ln(X) (β) Коефіцієнти ln(M) (β)12,31172-1,093488константа(8,11645)(-0,631542)-1,583919-1,353462ln (DIST)(-11,44164)(-8,565299)0.5202930,965836ln (GDP)(13.54851)(22,03375)-0.1125030,162685ln(EXVOL)(-2.343340)(2,968663)R 0,832349 0,839178F 366,1523 2 384,8329Примітка: в дужках – t-статистика.290
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Відповідно до розрахунків, сумарне зростання ВВП на 10% у досліджуваних країнах ЄАВТ спричинить збільшення в країнах-членахЄС експорту на 5,2%, а імпорту (за аналогічної умови) – на 9,6%.Згідно з основними припущеннями гравітаційної моделі, перевіримо такі гіпотези:– країни-члени ЄС налагодили більш активні зовнішньоторговельні відносини з тими країнами-членами ЄАВТ, в яких ВВП є вищим;– відстань негативно впливає на напрями торгівлі. Більш активними є зовнішньоторговельні відносини з країн-членів ЄС з сусіднімикраїнами ЄАВТ.Відповідно до розрахунків, країни-члени ЄС найбільше торгують з Швейцарією та Норвегією, що підтверджується статистичнимиданими.Найбільшим торговельним партнером ЄС серед країн-членів ЄАВТ є Швейцарія (12,7%), друге місце займає Норвегія (9,2%), післяякої йде Ісландія з незначною часткою у 0,5% від загального торговельного обороту [15].Швейцарія є одним із найбільших торговельних партнерів ЄС. Жодна інша країна не має такої кількості двосторонніх договорів з ЄС.ЄС є основним торговельним партнером Швейцарії. Його частка у експорті країни складає 67%, а у імпорті – 70%.Частка Швейцарії у експорті та імпорті ЄС дорівнює 7,5% та 5,2% відповідно. Загальний обсяг експорту та імпорту Швейцарії до ЄСу 2008 р. становив 97,7 млн. євро та 80,1 млн. євро відповідно [16]. Середній річний приріст імпорту за період 1999-2008 рр. склав приблизно6,8%, а експорту – 8,1% , внаслідок чого у Швейцарії з ЄС сформувалося стабільне позитивне сальдо торговельного балансу, яке в середньомустановило 13 млн. євро [15]. Зростання обсягів торгівлі характеризувалося поступовістю та стабільністю.Основними торговельними партнерами Швейцарії серед країн-членів ЄС були Австрія, Франція, Німеччина та Італія. На їх часткуприпадало ¾ всього обсягу торгівлі [20].Якщо розглядати структуру торгівлі, то варто зазначити, що основними секторами, що мали найбільшу частку в імпорті та експорті,були вироби хімічної промисловості, машинне та транспортне устаткування, а також сектор промислових виробів.Імпорт виробів хімічної промисловості поступово зростав і у 2008 р. досягнув 25,8 млн. євро. Основними статтями імпорту сталимедикаменти та фармацевтичні вироби (46,6% від загального імпорту ЄС у даному секторі), органічні хімічні речовини (19%), пластмаси(12,6%) та неорганічні хімічні речовини (2,7%) [15].Експорт продукції хімічної промисловості склав 18,1 млн. євро. Починаючи з 1999 р. до 2007 р. експорт зростав. У 2008 р. відбулосьнезначне його зниження. Основним статтями експорту були вироби з органічної хімії (13% від загального експорту ЄС у даному секторі),медичні та фармацевтичні вироби (16%) та пластмаси (9,8%).Імпорт промислових товарів у період з 1999 р. по 2008 р. характеризувався зростанням, однак менш динамічним. У 2008 р. віндорівнював 23,3 млн. євро. Основними товарами, що імпортували до ЄС, були вироби з текстилю (6,8%), неметалічні мінеральні речовини(6,0%), залізо та сталь (5,7%), а також кольорові метали (5,5%).Експорт промислових товарів у 2008 р. склав 33,1 млн. євро, що на 12,2 млн. євро більше, ніж у 1999 р. Основними статтями експортубули кольорові метали (15%), папір, картон та вироби з нього (12,1%), а також неметалічні мінеральні речовини (8,6%) [15].Імпорт у секторі машинного та транспортного устаткування у 2008 р. становив 18,8 млн. євро. Цей сектор відзначається циклічністю,різкими спадами та поступовими зростаннями. Перше зростання відбулося у 2000 р., коли імпорт зріс від 16,8 до 19,3 млн. євро. Однак у 2002 р.обсяг імпорту знизився до 16 млн. євро, після чого знову відбувалось поступове зростання. Основними статтями імпорту були машини, щоспеціалізувалися на виробництві певних промислових товарів (22,6%), промислове устаткування (14,6%), а також електроустаткування (6,1%).Експорт, як і імпорт машинного та транспортного устаткування протягом періоду з 1999 р. по 2008 р. характеризувався спадами тапоступовими зростаннями. Значне зростання відбулось у 2000 р., коли обсяг експорту збільшився з 23,9 млн. євро до 26,2 млн. євро, однак у2002 р. повернувся до свого початкового значення. Основними статтями експорту були комп’ютерне устаткування (16,3%), офісна техніка ікомп’ютери (13,8%), а також електроустаткування (6,6%) [15].Норвегія другий торговельний партнер ЄС з країн-членів ЄАВТ. Загальний обсяг експорту та імпорту у 2008 р. становив 43,7 та 92млн. євро відповідно. Частка Норвегії у експорті ЄС складала 3,3% , а в імпорті – 5,9% від загального обсягу [16]. Обсяг торгівлі мав тенденціюдо зростання, однак імпорт характеризувався більш різким зростанням, ніж експорт, внаслідок чого торговельний баланс Норвегії з ЄС заперіод 1999-2008 рр. був негативним і мав тенденцію до зростання негативного сальдо.Основними торговельним партнерами Норвегії серед країн-членів ЄС були Німеччина, Великобританія та Нідерланди. На ці країниприпадало 49% від загального обсягу торгівлі ЄС з Норвегією [18].У товарній структурі як в експорту, так і в імпорту значну частку займали машинне та транспортне устаткування, промислові товари,а також мінеральне паливо, лубриканти та вироби з них.Імпорт машинного та транспортного устаткування дорівнював у 2008 р. 4,8 млн. євро. З 1999 р. по 2008 р. зростання імпортувідбувалось повільно, але стабільно і за вказаний період склало 1,6 млн. євро. Основними статтями імпорту були кораблі та човни (8,6%),машини, що спеціалізуються на виробництві певних промислових товарів (3,8%), а також повітряні та космічні судна (0,7%).Обсяг експорту машинного та транспортного устаткування значно вищий за імпорт, і становив у 2008 р. 18,8 млн. євро. Експортхарактеризувався динамічним та стабільним зростанням. З 1999 р. по 2008 р. він зріс на 8,5 млн. євро. Основними товарами, що експортувались,були кораблі та човни (18,9%) комп’ютерне устаткування (8%), офісна техніка та комп’ютери (6,4%), дорожні транспортні засоби (4,2%) [15].Імпорт промислових товарів поступово зростав, починаючи від 1999 р., однак у 2008 р. відбувся незначний спад до 9,4 млн. євро з10,7 млн. євро у 2007 р. Загальний обсяг імпорту зріс з 1999 р. по 2008 р. на 3 млн. євро. Імпорт з Норвегії представлений такими групамитоварів, як кольорові метали (17,2%), вироби з металів (2,7%), товари для професійної та наукової діяльності (2%).Експорт промислових товарів у 2008 р. склав 13, 6 млн. євро, що на 5,6 млн. євро більше, ніж у 1999 р. Основними статтями експортубули: вироби з металу (7,8%), одяг та аксесуари (5,8%) та промислові вироби (5,6%).Норвегія є другим, після Росії, постачальником нафти та газу до ЄС. Обсяг імпорту цих енергетичних ресурсів у 2008 р. становив 56,2млн. євро. Торгівля характеризувалася значним зростанням імпорту на 43 млн. євро за період з 1999 р. до 2008 р. ЄС імпортує з Норвегіїмінеральні мастила та сиру нафту (23,1%), газ (19,9%) та вироби з нафти (7,8%).Обсяг експорту ЄС енергоресурсів до Норвегії значно менший за імпорт, у 2008 р. він дорівнював 2,3 млн. євро. Однак, від 1999 р.відбувалось його поступове збільшення. Основними товарами, що експортувались до Норвегії, були електроенергія (13%), мінеральні мастилата сира нафта (4,9%), а також газ (8,5%) [15].Частка Ісландії у експорті та імпорті ЄС дуже незначна. Загальний обсяг експорту та імпорту у 2008 р. склав 3,5 та 5,8 млн. євровідповідно, що становить приблизно по 0,2%. В період з 1999 р. по 2008 р. експорт ЄС до Ісландії збільшився на 2,1 млн. євро, а імпорт – на 1,1млн. євро. Торговельний баланс між ЄС та Ісландією був позитивним, лише у 2003 р. відбулось значне зниження до -75 тис. євро після чоговідбулось різке зростання до 781 тис. євро у 2005 р. [16].Основними торговельними партнерами Ісландії з країн-членів ЄС були Німеччина, Нідерланди та Данія. Їх частка у експорті таімпорті ЄС з Ісландії складала 40% та 50% відповідно [18].У товарній структурі торгівлі значну частку займали промислові вироби, сільськогосподарська продукція, машинне та транспортнеустаткування, а також мінеральні мастила, лубриканти та вироби з них [19; 20; 21].Імпорт промислових товарів становив 1,4 млн. євро, тоді як експорт – 1,1 млн. євро. Домінуючими статтями торгівлі були вироби зтекстилю та одяг, залізо та сталь.Щодо сільськогосподарської продукції, то значні частки експорту та імпорту припадали на продукти харчування, напої та тютюн, атакож тварини. Загальні обсяги імпорту та експорту дорівнювали 0,6 млн. євро та 1,5 млн. євро відповідно.Імпорт машинного та транспортного устаткування склав 2,3 млн. євро, тоді як експорт – 1,7 млн. євро. Основною статтею торгівлібули вироби автомобільної промисловості [22].Норвегія і Швейцарія мають вищий рівень ВВП та знаходяться ближче до ЄС, ніж Ісландія, а отже вищевказані гіпотези є вірними.291
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240: Проблемы развития
- Page 241 and 242: ⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244: Проблемы развития
- Page 245 and 246: Проблемы развития
- Page 247 and 248: Проблемы развития
- Page 249 and 250: Проблемы развития
- Page 251 and 252: Проблемы развития
- Page 253 and 254: Проблемы развития
- Page 255 and 256: Проблемы развития
- Page 257 and 258: Проблемы развития
- Page 259 and 260: Проблемы развития
- Page 261 and 262: Проблемы развития
- Page 263 and 264: Проблемы развития
- Page 265 and 266: Проблемы развития
- Page 267: −−−−Проблемы раз
- Page 270: Проблемы развития
- Page 273 and 274: Проблемы развития
- Page 275 and 276: Проблемы развития
- Page 277 and 278: Проблемы развития
- Page 279 and 280: Проблемы развития
- Page 281 and 282: Проблемы развития
- Page 283 and 284: Проблемы развития
- Page 285 and 286: Проблемы развития
- Page 287 and 288: Проблемы развития
- Page 289: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328: Проблемы развития
- Page 329 and 330: Проблемы развития
- Page 331 and 332: Проблемы развития
- Page 333 and 334: Проблемы развития
- Page 335 and 336: Проблемы развития
- Page 337 and 338: Проблемы развития
- Page 339 and 340: Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784