Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010МЕХАНІЗМ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ КАПІТАЛУ У СВІТІ В ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИЗагоруйко В.В., здобувач кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету, заступник начальника ДПІ вПролетарському районі м. Донецька ⋅Медведкіна Є.О., к.е.н., доцент, Донецький національний унівесритетАктуальність дослідження та постановка проблеми. Протягом двох сторіч фінансові кризи супроводжують ринковий розвиток тазайняли важливе місце в циклічному економічному розвитку. Сучасна фінансова криза є найглибшою за останні сімдесят років, і має найбільшінаслідки для всього світового господарства. Вона являє собою результат надвиробництва фінансового капіталу, яке знайшло своє відображенняу пріоритетному розвитку нових фінансових інструментів і ринків, доступності кредитів, зростаючій ліквідності фінансових активів.Капітали провідних фінансових установ перевищують розміри валового продукту багатьох країн. Їх перерозподіл здатний якприскорити розвиток, так і підірвати фінансову стабільність окремих країн і світового господарства в цілому. Кругообіг і оборот фінансовогокапіталу наочно демонструє швидкий перенос ризиків і проблем з однієї країни в іншу, підрив стабільності, порушення світової ліквідності йрозширення кризової бази.Метою дослідження є формування механізму перерозподілу фінансового капіталу у світі в період глобальної економічної кризи.Ступінь вивченості проблеми дослідження. Питання впливу глобалізації на розвиток світової економіки в період фінансових кризовихявищ розглдали такі вітчизняні і закордонні економісти, як: М.Коулі, Т.Сендлер, Ф. Найт, Б. Бернанкі, Е.Я.Брегель, Н.Д.Кондратьєв,Л.Н.Красавіна, З.О.Луцишин, Ю.В.Макогон, Д. Лук’яненко, В. Новицький та ін.Процес глобалізації й викликана нею нестабільність національної й світової економіки породжують деформацію економічних криз. Ценайбільш яскраво виражається в тім, що домінуючим елементом економічного циклу стають фінансові кризи з ефектом негативного поширенняна національну й світову економіку.Науковий інтерес до даної проблеми зростає у зв'язку з тим, що умови глобалізації створюють сприятливий ґрунт для фінансових криз.На сьогодні вже 62 країни світу мають доступ на міжнародні фінансові ринки. З огляду на те, що в найближчому майбутньому кількістьзазначених країн буде зростати, а також зростатиме й мобільність фінансового капіталу, можна зробити висновок, що умови глобалізаціїпідсилюють імовірність руйнівного характеру фінансових криз, поширюючись на багато країн світу [1, с. 17].Таким чином, необхідно виділити основні зміни, чинником яких стала фінансова глобалізація і які можуть значно впливати на процеспоширення кризи.1. Істотно збільшились світові потоки капіталу. Зростання трансграничних потоків капіталу є одним з факторів збільшення глибини йліквідності як національних, так і світового фінансових ринків.2. Поступово відбувається процес зняття формальних міжкраїнних обмежень для руху капіталу.3. Змінюється модель побудови фінансової системи як на національному рівні, так і у світовому масштабі. Починає переважати система,заснована на фінансових ринках, а не на комерційних банках. У свою чергу, це призводить до того, що змінюються характер ризиків уфінансовій системі й можливості їх регулювання мірами грошово-кредитної політики. Інструменти грошово-кредитної політики орієнтованінасамперед на регулювання ліквідності банківської системи, теоретично можуть використатися й для регулювання динаміки фінансовихринків, але для цього необхідно, щоб працювали відповідні трансмісійні механізми (наприклад, у частині впливу змін у процентній ставціцентрального банку на курс акцій).4. Національні економіки більшою мірою відчувають вплив фінансових криз, імпульси для виникнення яких приходять ззовні.Фінансові кризи мали місце й до періоду фінансової глобалізації, але в нових умовах їх дія підсилюється за рахунок:1) зростаючого впливу з боку відтоку капіталу із країни;2) наявності "ефекту зараження" [2, с.7].Однією зі специфічних рис сучасних фінансових криз є їх одночасне виникнення в декількох країнах і швидке поширення по регіонам.Деякі економісти, цю обставину характеризують як міжкраїнне "інфікування" фінансових систем [3, с.95].Особливістю фінансової "епідемії" є можливість її поширення навіть у тому випадку, якщо фінансові ринки країн з економічної точкизору мало між собою пов'язані. Це стосується, у першу чергу, країн з фінансовими ринками, що формуються. Криза в одній країні може статисигналом для спекулятивних атак на валюти країн, де макроекономічні умови подібні із країною походження кризи.Таблиця 1Характеристика процесу фінансової епідемії в умовах глобалізації економіки [5]Наслідки фінансової епідеміїКанали поширеннякризиУповільненняекономічного ростуТиск навалютнийкурсВведення валютногоконтролю й обмеженнядоступу на міжнародніринки капіталуСпекулятивніатаки навалютний курсКрахфондовогоринкуВалютний ринок:(Девальваціявалют; валютнікурси, щоплавають)Фінансовийринок:1.Лібералізація рухукапіталу2. ДиверсифікаціяінвестиційногопортфеляТорговельнівідносини:(Негативне сальдопо поточнихопераціяхплатіжного балансу)Асиметричністьінформації йпсихологічні фактори+ + + ++ + + ++ + ++ + + ++ + +© Загоруйко В.В., Медведкіна Є.О., 2010340
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010У сучасних умовах фінансові кризи стали звичним явищем, але і динаміка ВВП, і всі інші показники говорять про значне погіршенняекономічної ситуації, ніж за минулі рецесії.Як показав аналіз, найбільш сильні рецесії трапляються за часів одного з двох таких явищ:1) рецесія пов’язана з фінансовою кризою;2) відбувається синхронізоване падіння основних економік світу.Сучасна рецесія – це одночасне сполучення цих двох факторів, тому не можна очікувати швидкого виходу з неї і відновлення росту.Початок сучасної п'ятої циклічної хвилі збігся з кардинальними змінами, що відбулися у світовій фінансовій системі. Відмова відБреттон-Вудської валютної системи, перехід до політики плаваючих валютних курсів і закріплення за американським доларом статусу світовоїрезервної валюти призвели до колосального роздування грошової маси й виникнення принципово нового явища у світовій економічній системі,яке отримало назву «пухирчаста економіка».За період з 1973р. по 2006 р. світова грошова пропозиція збільшилася майже в 24 рази, тобто більше, ніж за попередні 100 років. Доларперетворився в засіб накопичення, про що свідчить обсяг валюти на руках у населення, який в 2007 році склав майже 900 млрд. дол. СШАпроти 70 млрд. дол. США в 1970 році. Міжнародні валютні резерви, номіновані у доларах США з 1970 року зросли більш ніж на 2000%.Безконтрольне роздування грошової маси призвело також до виникнення системи міхурів, які охопили практично всі ринки: кредитний,іпотечний, фондовий, сировинний, ринок похідних фінансових інструментів. Ці міхури рано чи пізно неминуче повинні були лопнути, що йтрапилося: спочатку лопнув міхур на ринку Інтернет послуг у США в 2001 році, потім - міхур на ринку іпотечного кредитування в 2007 року,що потягнуло за собою інші ринки. Тому глибина кризи дуже істотна, тому що торкає практично всі сфери економіки.На сьогоднішній день можна констатувати наступні результати. Після вживання безпрецедентних заходів політики й появи першихознак позитивних змін у реальній економіці відбулося істотне скорочення системних ризиків. Росте впевненість в тім, що світова економікапройшла кризовий поріг, і це сприяє поліпшенню ситуації на фінансових ринках.Однак ризик повторного посилення циклу негативного зворотного зв'язку між реальним і фінансовим секторами буде залишатисязначним, доти поки банки продовжують перебувати у стресовому становищі, а населенню й фінансовим організаціям досі необхідноскорочувати частку позикових засобів. У країнах з розвинутою економікою державні інтервенції призвели до стабілізації економічноїактивності, а в ряді країн навіть сприяли поверненню до невеликого позитивного зростання.Міри політики усунули ризик повторення Великої депресії, але фінансові умови залишаються напруженими (рис. 1).500400базові пункти3002001000-10004.01.200004.01.200104.01.200204.01.200304.01.200404.01.200504.01.2006рік04.01.200704.01.200804.01.2009дол. США йєна євроРис. 1. Динаміка зміни світових міжбанківських спредіву 2000-2009 роках (базисні пункти) [6]Ситуація на фондовому ринку також поступово стабілізується. За останній період підвищилися цін на біржові товари, а також вживанняпідтримуючих заходів політики благотворно позначаються на економіці багатьох країн світу.Експансіоністська грошово-кредитна політика відіграє найважливішу роль, але вона не зможе запобігти скороченню кредиту. Бюджетнапідтримка буде зменшуватися. Втім зменшення її обсягів повинно проходити поступово і повільно, тому що економіки світу все щезалишаються дуже вразливими і не виключена можливість повторного спаду (рис. 2).2502500200200015015001001000500-50США (права шкала)Зона євро (ліва шкала)5000-500Рис. 2. Кредитування приватних нефінансових секторів світової економіки (квартальні зміни; у млрд. одиниць національної валюти) [6]В багатьох країнах, що розвиваються спостерігається також значне зростання державного боргу (рис. 3).341
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290: Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328: Проблемы развития
- Page 329 and 330: Проблемы развития
- Page 331 and 332: Проблемы развития
- Page 333 and 334: Проблемы развития
- Page 335 and 336: Проблемы развития
- Page 337 and 338: Проблемы развития
- Page 339: Проблемы развития
- Page 343 and 344: Проблемы развития
- Page 345 and 346: Проблемы развития
- Page 347 and 348: Проблемы развития
- Page 349 and 350: Проблемы развития
- Page 351 and 352: Проблемы развития
- Page 353 and 354: РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356: Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358: УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360: КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362: Именной указатель/
- Page 363 and 364: Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366: Ступницький О.І. 3 784