Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010торгівлі (експорту та імпорту) до ВВП); коефіцієнт покриття імпорту експортом; відношення обсягу експорту до ВВП; відношення обсягуімпорту до ВВП; сальдо зовнішньоторговельної діяльності; товарна структура експорту та імпорту; товарна структура критичного імпорту;співвідношення між обсягами залученого капіталу та експортом вітчизняного капіталу; співвідношення цін на зовнішньому та внутрішньомуринках; енерго- та матеріаломісткість експорту; співвідношення між обсягами національного виробництва та експорту до певних країн; впливвиробництва експортної продукції на екологію; частка експорту наукомісткої продукції в загальному обсязі експорту; частка імпортунаукомісткої продукції в загальному обсязі імпорту; частка експорту у розрахунку на одну особу; частка іноземних інвестицій у ВВП;співвідношення тарифного і нетарифного регулювання [2,с.51].Додамо, що офіційна Методика розрахунку рівня економічної безпеки України Міністерства економіки України визначаєзовнішньоекономічну безпеку держави як такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, щозабезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економікизавдяки її активної участі у світовому розподілі праці [4]. Водночас, вважаємо, що характеристика “мінімізація збитків” як прихована метасистеми зовнішньоекономічної безпеки не може слугувати її справжньою суттю, оскільки, на нашу думку, однією з ознак безпеки скоріше євзагалі не допущення збитків, а також забезпечення поступального розвитку. Щодо показників-індикаторів рівня зовнішньоекономічноїбезпеки, то згадуваний документ пропонує розраховувати такі показники, як: частки загального та імпорту продовольства у внутрішньомуспоживанні, частка провідної країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі, частка сировинного та низького рівня переробкиекспорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів, коефіцієнт покриття імпорту експортом, відношення обсягів експорту таімпорту у ВВП. Проте, вважаємо, що перелік цих показників варто доповнити окремими з перелічених вище, наприклад - сальдозовнішньоторговельної діяльності, товарні структури експорту та імпорту, окремі фінансові, енергетичні, технологічні, інвестиційноінноваційніта інші показники зовнішньої торгівлі.З. Герасимчук та Н. Вавдіюк, не даючи безпосередньо визначення суті поняття зовнішньоекономічної безпеки регіону, включають їїокремою функціональною складовою оцінки рівня економічної безпеки регіону та використовують таку її характеристику, як рівеньзовнішньоекономічної відкритості [5,с.51]. Як вважають автори, рівень зовнішньоекономічної безпеки регіону відображає можливістьзабезпечення високого економічного розвитку регіону через максимальне використання переваг у міжнародному поділі та кооперації праці,здатністю забезпечувати позитивне значення показника зовнішньоторговельного балансу в довгостроковій перспективі. Водночас доіндикаторів оцінки її рівня включають такі показники, як: коефіцієнт відкритості економіки регіону (частка зовнішньоторговельного обороту уВДВ); відношення імпорту до експорту; частка експорту у ВДВ регіону та частка імпорту у ВДВ регіону.Л. Яремко узагальнює зовнішньоекономічну безпеку регіону до здатності соціально-економічної системи захищати свої (інколиспецифічні) інтереси в умовах глобалізації, до яких науковець відносить: 1) забезпечення стабільних надходжень товарів, які належать докритичного імпорту і відсутні на території країни; 2) усунення екологічно шкідливих наслідків діяльності промисловості та урбанізації; 3)подолання депресивності території, створення працемістких виробництв з метою абсорбування стійких надлишків робочої сили [6,с.100].Позитивно, що автор не обмежується усталеними індикаторами зовнішньоекономічної безпеки регіону, додаючи до них показники за такимиаспектами економічної безпеки, як технологічна, фінансова залежності регіону, міграція робочої сили, екологічна безпека.А. Чесноков, аналізуючи наявні в економічній літературі підходи до обґрунтування суті поняття зовнішньоекономічної безпеки, дійшоввисновку, що це здатність держави через комплекс заходів у зовнішньоекономічній сфері забезпечити сталий розвиток економічної системи таїї витривалість до зовнішніх негативних чинників, проявів глобалізаційних перетворень у світогосподарській системі з метою реалізаціїнаціональних економічних інтересів [7,с.5]. Причому, потрібно зазначити, що науковець нестандартно підійшов до узагальнення складників, яківизначають аналізовану категорію, запропонувавши виділяти горизонтальні (соціальну, правову, фінансову, екологічну і кадрову) тавертикальні (експортну, імпортну, кредитно-інвестиційну) складники.Зауважимо, що також певною мірою нестандартним підходом є запровадження В. Сенчаговим терміну “міжнародна економічна безпека” якстану світового господарства та міжнародних економічних відносин, при якому гарантується стабільний економічний розвиток держав тастворюються умови для взаємовигідної економічної співпраці, які виключають протиправне застосування економічної сили [8,с.833].Вважаємо, що вказаний аспект зовнішньоекономічної безпеки має право на існування та подальше вивчення, проте дискусійним є визначенняпереліку суб’єктів та об’єктів системи міжнародної економічної безпеки, а також існує ризик виникнення конфлікту інтересів різних суб’єктівтакої системи. Проте, на нашу думку, цей напрям дослідження є однією з передумов уточнення сутнісних характеристик поняттязовнішньоекономічної безпеки.До схожого висновку (йдеться про те, що рівень важливості питань гарантування зовнішньоекономічної безпеки соціально-економічноїсистеми об’єктивно розширює межі проблеми її гарантування за рамки економічного складника безпеки) дійшли Г. Аніловська та Л. Яремко упраці “Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою”, пропонуючи доцільність прийняття в Україні Концепціїнаціональної безпеки України у зовнішньоекономічній сфері [9,с.173].На нашу думку, сутнісні характеристики поняття зовнішньоекономічної безпеки регіону все ще залишаються недостатньо обґрунтованими.Крім того, сьогодні значно посилюється вплив системи міжнародної економічної безпеки на більшість характеристик системи безпеки окремихрегіонів чи країн. Тому вважаємо, що в сучасних умовах зовнішньоекономічну безпеку регіону потрібно вивчати виключно на основі загальноїтеорії систем та розглядати як підсистему міжнародної економічної безпеки, метою якої є забезпечення захисту економічних інтересів регіонуяк соціально-економічної системи, а також високого рівня реалізації його зовнішньоекономічного потенціалу.Додамо, що такий аспект аналізованої економічної категорії приводить до об’єктивного розширення як рівнів, так і безпосередніхпоказників-індикаторів оцінки безпеки. Вважаємо, що останні доцільно формувати за такими групами показників, як стану і ефективностізовнішньої торгівлі регіону, рівня безпечності здійснення зовнішньоекономічних операцій, рівня захищеності життєво важливих соціальноекономічнихінтересів та рівня реалізації зовнішньоекономічного потенціалу регіону.Узагальнимо подані нами характеристики поняття “зовнішньоекономічної безпеки” соціально-економічної системи у таблиці 1.Потрібно зазначити, що важливим завданням як визначення переліку конкретних показників оцінки рівня зовнішньоекономічної безпекирегіону, так і в загальному уточнення сутнісних характеристик аналізованої економічної категорії є обгрунтування більш ефективної державноїполітики її забезпечення.Тому до групи показників стану і ефективності зовнішньої торгівлі пропонуємо крім усталених показників (відношення обсягу зовнішньоїторгівлі (експорту та імпорту) до ВРП, коефіцієнт покриття імпорту експортом, відношення обсягів експорту та імпорту до ВРП, сальдозовнішньоторговельної діяльності, товарна структура експорту та імпорту) відносити частки підприємств, які здійснюють експортні та імпортніоперації, а також частки діючих і прибуткових таких підприємств, рентабельність експортно-імпортних операцій, середні умовні рівніліквідності та фінансової стійкості суб’єктів підприємництва, які здійснюють зовнішньоторговельні операції.До групи показників рівня безпечності зовнішньоекономічної діяльності віднесемо: рівень системного ризику; терміни проходження такількість експортних процедур; частку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що використовують засоби страхування економічнихризиків; загальні суми втрат внаслідок настання негативних непередбачуваних подій у розрахунку на одне підприємство, що здійснюєзовнішньоекономічні операції.Загальновідомо, що з метою стимулювання активізації зовнішньоекономічної діяльності, органам державного управління, як правило,необхідно проводити політику, спрямовану на посилення рівня відкритості внутрішнього ринку. Проте останнє часто призводить довиникнення ризиків зниження рівня захищеності життєво важливих соціально-економічних інтересів регіону. Йдеться передусім про ризики удемографічній, соціальній, екологічній, енергетичній та інших сферах. Відповідно до переліку індикаторів зовнішньоекономічної безпекирегіону необхідно включити показники, які характеризуватимуть ймовірність настання обумовлених ризиків.299