Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010О. Шниркова та ін. Вагомий внесок у дослідженні даної проблеми належить таким зарубіжним науковцям, як Дж. Вінер, А. Вінтерс, Р. Вернон,П. Кругмен, Г. Ліненман, С. Ліндер, Б. Олін, М. Познер, С. Полачек, Я. Тінберген, М. Шіфф та ін.Метою даної статті є визначення потенціалу зовнішньої торгівлі ЄС з країнами-членами ЄАВТ на основі аналізу організаційноінституційногомеханізму, динаміки та структури торговельного співробітництва .Країни-члени Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) є одними з найбільших торговельних партнерів ЄС. ЄАВТ –міжурядова організація, яка заснована 4 січня 1960 р. у м. Стокгольм (Швеція) шляхом підписання Стокгольмської угоди. Основною метоюдіяльності ЄАВТ було створення підґрунтя для лібералізації торгівлі промисловими товарами, продукцією сільського господарства, рибальстваміж країнами-членами цієї міжнародної організації.Кількість країн-членів ЄВАТ змінювалась протягом декількох десятиріч, що було пов’язано з процесом політичної та економічноїінтеграції в Європі. Сучасний склад ЄАВТ був сформований у 1995 р. До неї входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.Ємкість внутрішнього ринку країн-членів ЄАВТ, який характеризується високою купівельною спроможністю, є незначною. Цевизначає його сильну залежність від зовнішньої торгівлі.Країни-члени ЄАВТ є значними інвесторами, займаючи сьоме місце після США, Великобританії, Франції, Німеччини, Гонконгу таКитаю, Нідерландів. Так, у 2007 р. їх прямі іноземні інвестиції в інші країни світу склали 762 млрд. дол. США [1, p. 10].Економіки країн-членів ЄАВТ відносять до найбільш конкурентоспроможних. За даними Всесвітнього економічного форуму, у2008 р. ці країни ввійшли у 20 найбільш конкурентоспроможних економік світу. Крім того, в країнах-членах ЄАВТ розташована значнакількість материнських компаній таких ТНК, як “Nestlé”, “Roche Holding”, “Novartis”, “UBS” та ін.З часу створення, ЄАВТ встановила тісні торговельні відносини з ЄС та іншими країнами. Торгівля з ЄС-27 у 2008 р. склала 75% відзагального обсягу імпорту та 71% від загального обсягу експорту. Для ЄС-27 ЄАВТ є другим торговельним партнером після США.Нормативно-законодвчу базу функціонування ЄАВТ становлять [1, p.6]:– Конвенція ЄАВТ, що формує правові основи організації та регулювання відносин щодо вільної торгівлі між країнами-членами;– угоди про вільну торгівлю з третіми країнами;– Угода про Європейський Економічний Простір.ЄАВТ уклала 19 угод про вільну торгівлю з 23 країнами світу. Зокрема у грудні 2009 р. були підписані угоди про вільну торгівлю зСербією та Албанією. Ці угоди охоплюють торгівлю промисловими товарами, напівфабрикатами сільськогосподарської продукції, в т.ч.продукцією рибальства, питання конкуренції, захисту прав інтелектуальної власності, платежів та трансфертів.Торговельні відносини між ЄС та ЄАВТ регулюються Угодою про Європейський Економічний Простір (ЄЕП), яка була підписана у1992 р. і увійшла в дію у 1994 р. Згідно з цією Угодою, 27 країн-членів ЄС та 3 країни ЄАВТ (Ісландія, Норвегія та Ліхтенштейн) беруть участьу Спільному ринку ЄС.Швейцарія відмовилась від участі у ЄЕП після проведення референдуму у 1992 р. Ця країна підтримує відносини з ЄС черездвосторонні угоди [2].Договір про ЄЕП передбачає чотири свободи, що також зазначаються у законодавстві ЄС: вільний рух товарів, послуг, капіталу таосіб у межах 30 держав ЄЕП.Вільний рух товарів передбачає, що всі товари, що походять з ЄЕП або були законним шляхом випущені у обіг, можуть вільнопродаватись на ринках інших країн-членів. Подібно працює механізм вільного руху послуг та капіталу [3].Вільний рух осіб розділений на дві свободи: вільний рух робочої сили та свобода заснування і вільний вибір місця проживання.Вільний рух робочої сили дозволяє кожному громадянину ЄЕП працювати за своєю спеціальністю у будь-якій країні у межах Спільного ринку.Свобода заснування передбачає вільне заснування юридичної особи та вільний вибір місця проживання у будь-якій країні, що є членом ЄЕП.Угода забезпечує рівність прав та обов’язків у межах Спільного ринку для мешканців та економічних суб’єктів ЄЕП. Це зазначено уст. 4 Угоди про ЄЕП, де йдеться про заборону будь-якої дискримінації на основі національності [4].Крім того, Угода включає також співпрацю в інших важливих сферах таких, як науково-дослідна діяльність, освіта, соціальнаполітика, захист навколишнього середовища, захист споживачів, туризм та культура. Ці сфери регулюються “фланговою та горизонтальною”політиками. Реалізація політик відбувається через спільні програми та проекти [5].Потрібно зазначити, що до Угоди про ЄЕП не входять такі аспекти політики ЄС, як [6]:– Спільна політика у сфері сільського господарства та рибальства;– митний союз;– Спільна торговельна політика;– Спільна зовнішня політика та оборона;– правосуддя та внутрішні справи;– монетарна політика.Країни-члени ЄАВТ, що входять до ЄЕП не мають права голосу у політичних рішеннях всередині інституцій ЄС. Однак Угода проЄЕП дає можливість ЄАВТ сприяти формуванню законодавства ЄС на підготовчій стадії в складі групи експертів Європейської Комісії та в ін.комітетах. Група експертів формується для надання консультацій Європейській Комісії під час підготовки нових законів, які приймає Рада ЄСта Європейський Парламент.Інституційна основа ЄЕП складається з двох колон. До першої колони входять ЄС та його інститути, а ЄЕП/ЄАВТ та її інститутипредставляють другу колону. Між цими двома колонами розташовані спільні органи, через які відбувається реалізація та розвиток ЄЕП.Спільні органи відповідальні за підготовку рішень, їх прийняття та вирішення спорів. Кожна країна-член ЄАВТ має право окремогоголосу, тоді як 27 країн-членів ЄС мають лише один голос при прийнятті рішень.Основними спільними органами ЄЕП є Рада ЄЕП, Спільний комітет ЄЕП, Спільний парламентський комітет ЄЕП таКонсультативний комітет ЄЕП [3].Рада ЄЕП сприяє розвитку Угоди через політичні аспекти та дає розпорядження спільному комітету ЄЕП [7].Спільний комітет ЄЕП відповідає за щоденне виконання Угоди про ЄЕП. Він організовує форум на якому обмінюються поглядами таприймаються рішення шляхом досягнення консенсусу. Існує чотири підкомітети, що допомагають краще організувати роботу Спільногокомітету. Це комітети з питань: вільного руху товарів; вільного руху послуг та капіталу; вільного переміщення людей; флангової тагоризонтальної політики [8].Спільний парламентський комітет співпрацює через діалог та дебати для кращого порозуміння між ЄС та країнами-членами ЄАВТ усферах, що охоплює Угода про ЄЕП. Цей комітет безпосередньо не бере участі у процесі прийняття рішень, однак через звіти та резолюціїперевіряє всі прийняті рішення Спільним комітетом [9].Консультаційний комітет ЄЕП представляє працівників, роботодавців та інші організації у 30 країнах ЄЕП. Основною метою даногокомітету є зміцнення стосунків між соціальними партнерами ЄЕП [10].Після того, як у 1992 р. Швейцарія відмовилась від участі в ЄЕП, відносини з ЄС регулюються на рівні двосторонніх угод. Длязменшення негативних наслідків відмови від участі в ЄЕП між Швейцарією та ЄС відбувались переговори в межах семи секторів [11]:– вільного рух осіб;– торгівлі сільськогосподарською продукцією;– державних закупівель;– стандартизації;– повітряного транспорту;– залізничних та автомобільних перевезень;– участі Швейцарії в структурних програмах у сфері досліджень.289