Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010SUMMARYThe problems of adaptation of systems of the technical regulation of Ukraine and European Union are analyzed. The making systems, general approachesand distinctions are resulted in forming. Conducive directions and mechanisms of the adaptations are proposed.ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ СУСІДСТВАЗасадко В.В., науковий співробітник Регіонального філіалу НІСД у м. Львові ⋅Зростаюча роль інтеррегіонального і транскордонного співробітництва (ТКС) в політиці ЄС призводить до зміниархітектоніки всього євроінтеграційного простору. У зв’язку з цим розуміння логіки транскордонної регіональної інтеграції навнутрішніх і зовнішніх кордонах ЄС набуває особливої актуальності для аналізу взаємодії України з сусідніми країнами в межахєврорегіональних об’єднань. Сучасна парадигма регіональної політики ЄС зумовила необхідність розробки спільних концепційтериторіального розвитку транскордонних регіонів шляхом формування відповідних механізмів їх інституційного та фінансовогозабезпечення.Теоретичні аспекти транскордонного співробітництва дістали належне висвітлення в численних публікаціях зарубіжнихвчених – А. Айкаца, Г. Гожеляка, С. Гранді-Вара, Р. Гуо, Л. О’Доуда, П. Казмєркєвіча, С. Кретке, К. Крок, П. Круль, Е. Кулєши,М. Перрі, М. Перкмана, П. Рейда, Дж. Скота, М. Сметковського, М. Спаркі, Н. Сума, Д. Тернока, Т. Уільсона, а також вітчизнянихнауковців – П. Бєлєнького, В. Будкіна, О. Вишнякова, М. Долішнього, Є. Кіш, М. Лендьел, П. Луцишина, Ю. Макогона,С. Максименка, Н. Мікули, С. Мітряєвої, А. Мокія, В. Пили, С. Писаренко, І. Студеннікова, С. Федонюка. Ними досліджено основнітенденції регіонального розвитку в країнах Європи, узагальнено концептуальні підходи і світовий досвід діяльності транскордоннихкластерів, єврорегіонів, інших видів транскордонних об’єднань. Разом з тим, в умовах сучасних світових інтеграційних тенденцій,особливостей зовнішньої політики ЄС виникає необхідність подальших наукових досліджень особливостей, проблем і перспективрозвитку ТКС.Метою статті є визначення концептуальних засад, тенденцій розвитку транскордонного співробітництва та науковогоосмислення діяльності транскордонних об’єднань в рамках Європейської політики сусідства.Після розширення ЄС у 2004 році Європейський Союз працює зі сусідніми країнами (включаючи Україну) в рамках новогонапрямку зовнішньої політики – Європейської політики сусідства (ЄПС). Копенгагенська Європейська рада у 2002 р. підтвердила,що розширення Європейського Союзу є винятковою можливістю для посилення відносин із сусідніми країнами на основі спільнихполітичних та економічних цінностей і що ЄС прагне запобігти утворенню нових розмежувальних ліній у Європі та сприятистабільності і процвітанню у межах своїх нових кордонів і поза ними.Європейська політика сусідства відрізняється від потенційного членства в Європейському Союзі і пропонує сусіднім країнампривілейовані відносини з ЄС, що повинні будуватися на визнанні спільних цінностей, включаючи демократію, верховенство права,якісне управління і повагу до прав людини, а також принципів ринкової економіки, відкритої, заснованої на правилах справедливоїторгівлі, сталого розвитку і зниження рівня бідності.ЄПС – це привілейовані взаємовідносини між країнами ЄС та учасниками ЄПС, «створені на взаємному визнанні загальнихцінностей (демократія і права людини, верховенство права, належна діяльність органів державної влади, принципи ринковоїекономіки та стійкий розвиток). ЄПС виходить за межі існуючих взаємин, щоб запропонувати глибші політичні взаємовідносини іекономічну інтеграцію» [1].У рамках вищезазначеного загального політичного контексту, транскордонне співробітництво повинно відігравати суттєвуроль, на відмінну від інших форм співробітництва, в силу своєї діяльності для вигоди сторін по обидва боки зовнішнього кордонуЄС і фінансування згідно з зовнішніми та внутрішніми розділами бюджету ЄС. Беручи до уваги попередній досвід ТКС відповідноТАСІС, Meda, Phare та Interreg, нова політика та рамки реалізації ТКС на зовнішніх кордонах ЄС були передбачені в окремомуКомюніке щодо ТКС в липні 2003 року [2] перед остаточною розробкою ЄПС, та детально описані в окремому розділі Стратегічногодокумету ЄПС в травні 2004 року [3]. У Комюніке Європейському Союзу, зокрема, сказано, що мета ЄПС «запобігти появі новихрозмежувальних ліній у Європі та сприяти стабільності і процвітанню в межах та поза межами нових кордонів Союзу»;пропонується створити зону процвітання і добросусідства – «кола друзів», з якими Європейський Союз матиме тісні, мирні стосункита співпрацюватиме [4, с. 9].Базуючись на цих пропозиціях та на відповідних висновках Ради ЄС щодо ЄПС, окремі положення стосовно ТКС буливключені до нового Європейського інструменту сусідства і партнерства [5].Основним документом, що визначає принципи, географічний масштаб і методологію ЄПС та питання регіональної співпраці,є Стратегія Європейської політики сусідства, прийнята 12 травня 2004 року. Основним інструментом реалізації Європейськоїполітики сусідства на національному рівні є Плани дій, прийняті та погоджені Європейським Союзом та національними урядами.Для України у 2005 році був прийнятий План дій Україна - ЄС (2005-2007 рр.), дію якого продовжено до 2009 року. Документами,що визначають питання, пов’язані з імплементацією програм транскордонного співробітництва, є спільні операційні програми. Вонивизначають цілі, пріоритети і заходи, які вживатимуться в рамках конкретної програми.Кожна операційна програма подається на затвердження Спільним органом управління Комісії після чіткої згоди усіх державучасниківпрограми.Програми транскордонного співробітництва вимагають співфінансування, яке повинно надходити з власних джерел країн чиорганів, що беруть участь у кожній спільній операційній програмі. Визначаються Регламентом і питання рахунків для такихпрограм, контрактних положень, платежів і попереднього фінансування, прийнятність видатків.У рамках спільних операційних програм можуть фінансуватися проекти трьох видів:- інтегровані проекти, коли кожен партнер проводить діяльність у межах спільного проекту на своїй території;- симетричні проекти, коли така ж діяльність виконується паралельно в державах-членах і партнерських країнах;- проекти, які імплементуються, головним чином, у державі-членові чи партнерській країні, але з користю для усіх чидекількох партнерів, залучених до спільної операційної програми.Детальні положення щодо фінансової допомоги, яка надається в рамках Регламенту, що встановлює загальні положеннящодо Інструменту європейського сусідства і партнерства, визначаються у різних програмних документах, залежно від видупрограми.Стосовно програм, що фінансуються в межах національного пакету та регіональної співпраці – це стратегічні документи (длякраїн та регіонів) й індикативні програми (національні і регіональні). Стратегічний документ містить аналіз ситуації в країні/регіоні(політичний, економічний, соціальний, екологічний), політичний порядок денний, огляд минулої і сучасної співпраці, стратегіюреагування, додатки зі статистичними даними. Індикативні програми подають індикативний бюджет, пріоритети і дії, узгодженість зіншими програмами.Транскордонна співпраця на зовнішніх кордонах ЄС є ключовим пріоритетом як для Європейської політики сусідства, так ідля Стратегічного партнерства ЄС з Росією. Прийняття Інструменту європейського сусідства і партнерства (ЄІСП) значно збільшилообсяг транскордонного співробітництва і кількісно, і якісно.© Засадко В.В., 2010230
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Як зазначає Т. Христя, Європейська політика сусідства та Європейський інструмент сусідства і партнерства надаєможливість привести функціонування єврорегіонів до логіки Європейського Союзу, надаючи більше можливостей для розвиткутранскордонної співпраці [6].Цілі діяльності з ТКС, стратегія реагування, основні питання, які мають бути вирішені, місце ТКС у контексті іншихважливих програм і політик, індивідуальні програми ТКС, індикативні фінансові асигнування для кожної програми, очікуванірезультати, показники й можливі ризики визначаються Стратегічним документом та Індикативною програмою транскордонногоспівробітництва. Допомога Співтовариства для транскордонного співробітництва ЄІСП впроваджується через спільні операційніпрограми.Кожна спільна операційна програма описує цілі, пріоритети і заходи. Зокрема, кожна спільна операційна програма включаєперелік прийнятних територіальних одиниць, можливі суміжні регіони, де можуть відбуватись проекти, що фінансуються цієюпрограмою; встановлює правила участі в програмах суміжних регіонів; пріоритети і заходи; склад Спільного моніторинговогокомітету та інші питання імплементації кожної конкретної програми.Транскордонне співробітництво відповідно до програмних документів ЄІСП має на меті:- сприяти економічному та соціальному розвитку в регіонах по обидва боки спільних кордонів;- вирішити спільні проблеми у таких сферах, як навколишнє середовище, охорона здоров’я, запобігання та боротьба зорганізованою злочинністю;- збільшити ефективність та безпеку кордонів;- сприяти транскордонній «міжлюдській» співпраці на місцевому рівні.Дві основні категорії програм запроваджуються, відповідно до ТКС ЄІСП – програми, що охоплюють спільні сухопутнікордони чи короткі морські перетини, і програми, які охоплюють морські басейни. Залучаючи учасників у географічних районахприкордонних регіонів, програми ТКС ЄІСП, зважаючи на свою локальність, будуть доповнювати діяльність відповіднихнаціональних, регіональних і міжрегіональних програм співпраці, які фінансуються, згідно з ЄІСП. Узгодженість між ТКС і цимипрограмами та цілями, що визначають політику ЄПС (або Стратегічне партнерство ЄС-Росія), буде забезпечуватись як у процесісхвалення окремих програм, так і під час поточного моніторингу.Окремі програми повинні розроблятися місцевими партнерами, беручи до уваги потребу узгодженості та взаємодоповнення зпріоритетами ЄПС чи іншими національними пріоритетами. Протягом 2007-2010 років буде профінансовано дев’ять сухопутнихприкордонних програм, три програми морських перетинів та три програми морських басейнів.Програми сухопутних кордонів: Коларктична програма – «Фінляндія-Росія», Карельська програма – «Фінляндія-Росія»,Південно-східна – «Фінляндія-Росія», «Естонія-Латвія-Росія», «Латвія-Литва-Білорусь», «Литва-Польща-Росія», «Польща-Білорусь-Україна», «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Румунія-Молдова-Україна».Програми морських перетинів: «Іспанія-Марокко», «Атлантична програма ТКС», «Італія-Туніс».Програми морських басейнів: «Регіон Балтійського моря», «Чорне море», «Середземне море».Програми сухопутних кордонів і морських перетинів можуть містити діяльність у напрямі:1) сприяння сталому економічному і соціальному розвитку у прикордонних областях: визначення і підготовка спільнихконцепцій розвитку і планування; підтримка місцевого і регіонального розвитку, сприяння транскордонній торгівлі, інвестиціям,туризму, співробітництво у транспортній, енергетичній сфері та сфері зв’язку, сприяння розвиткові бізнесу, покращеннятранскордонних ринків праці, створення адміністративних можливостей і підтримка адміністративних реформ, покращення обмінуінформацією стосовно освітніх і навчальних систем та ін.;2) спільна робота щодо вирішення спільних проблем у таких сферах, як навколишнє середовище, охорона здоров’я,попередження та боротьба із організованою злочинністю: охорона навколишнього середовища, транскордонне екологічнезабруднення і ризики, створення заходів щодо готовності до надзвичайних ситуацій, вдосконалення управління природнимиресурсами, розвиток охорони здоров’я та соціальний розвиток, посилення співпраці з організованою злочинністю, контроль наднелегальною міграцією та незаконною торгівлею людьми та ін.;3) гарантування ефективних та безпечних кордонів: покращення дій і процедур в управлінні кордонами, узгодженняпроцедур і планування дій на прикордонних і митних пунктах, забезпечення дієвого та безпечного ветеринарного і фітосанітарногоконтролю, покращення інфраструктури та обладнання на прикордонних пунктах тощо;4) сприяння місцевій транскордонній «міжлюдській» діяльності: підтримка посилення співпраці між місцевою тарегіональною владою, НУО та ін. у сферах місцевої влади та управління, громадянського суспільства, освіти і молоді, культурноїспадщини, ЗМІ.Загалом, програми морських басейнів можуть підтримувати більшість цілей, поданих вище для програм сухопутних кордоніві морських перетинів. Враховуючи особливий географічний характер цих програм морських басейнів, а також участь у них великоїкількості держав, існує низка особливих видів діяльності, які необхідно взяти до уваги. Крім цілей ТКС, визначених у програмахсухопутних кордонів і морських перетинів, наступні питання можуть мати певне значення для програм морських басейнів:- розвиток і посилення платформ для широкого співробітництва морських басейнів і тематичних мереж, які б служилиінструментами для обміну та реалізації відповідних рішень спільних проблем у економічній, соціальній, освітній, екологічній,культурній сферах і сфері управління;- підтримка, при потребі, ширшого планування на рівні морських басейнів у таких сферах, як транспорт, енергетика, зв’язок,навколишнє середовище, морська безпека, попередження ризиків, боротьба з нелегальною міграцією, в тому числі відповідні пілотніпроекти та підтримка діяльності, за необхідності;- підтримка процесів і створення багатосторонніх контактів між НУО, громадськими об’єднаннями в ЄС і в партнерськихкраїнах у таких сферах, як управління, права людини, демократизація, ЗМІ та рівні можливості.Транскордонні програми ЄС, які діють у 2007-2013 рр., за кількістю країн-учасниць умовно можна поділити на білатеральні(учасниками є дві країни) і мультилатеральні (учасниками є три і більше країн), з яких виокремимо трілатеральні програми, дія якихпоширюється на територію трьох країн. Білатеральні транскордонні програми ЄС: Карельська програма – «Фінляндія-Росія»,Південно-східна – «Фінляндія-Росія», «Іспанія-Марокко», «Атлантична програма ТКС», «Італія-Туніс». Решта 10 транскордоннихпрограм – мультилатеральні, з них 5 – трілатеральні, а саме: », «Естонія-Латвія-Росія», «Латвія-Литва-Білорусь», «Литва-Польща-Росія», «Польща-Білорусь-Україна», «Румунія-Молдова-Україна».Як визначено в Регламенті щодо Європейського інструменту сусідства і партнерства (ЄІСП) і Правилах імплементації, окреміпрограми створюються партнерами програми із прийнятних регінів через процес «знизу-вгору». Партнери програми визначаютьконкретних бенефіціарів діяльності відповідно до програми, в межах визначення прийнятних місцевих та регіональних ключовихучасників, а також з метою гарантування якомога ширшої участі, наскільки це необхідно, в програмі. Прийнятність базується наРегламенті щодо ЄІСП, однак перевага надається місцевій та регіональній владі, громадянському суспільству та НУО, торговимпалатам, академічним та освітнім спільнотам, а також іншим прийнятним уасникам, базуючись на географічній прийнятностіпрограми та важливості реалізації цілей індивідуальної програми. Належне залучення місцевої влади буде необхідним на усіх етапахрозробки програми, і, де це є необхідним, в імплементації проекту.Фінансування програм ТКС ЄІСП здійснюється з двох джерел: з фінансових асигнувань самого ЄІСП, у обсязі, визначеному уРегламенту щодо ЄІСП, а також з Європейського фонду регіонального розвитку, у обсязі, визначеному у статті 18 Регламенту, якавизначає головні положення щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду та Фондугуртування (положення про Структурні фонди). Ці два різні джерела фінансування спільно представлені у бюджетній лінії Розділу 4231
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180: Проблемы развития
- Page 181 and 182: Проблемы развития
- Page 183 and 184: Проблемы развития
- Page 185 and 186: Проблемы развития
- Page 187 and 188: Проблемы развития
- Page 189 and 190: Проблемы развития
- Page 191 and 192: Проблемы развития
- Page 193 and 194: Проблемы развития
- Page 195 and 196: Проблемы развития
- Page 197 and 198: Проблемы развития
- Page 199 and 200: Проблемы развития
- Page 201 and 202: Проблемы развития
- Page 203 and 204: 4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206: Проблемы развития
- Page 207 and 208: Проблемы развития
- Page 209 and 210: Проблемы развития
- Page 211 and 212: Проблемы развития
- Page 213 and 214: Проблемы развития
- Page 215 and 216: Проблемы развития
- Page 217 and 218: Проблемы развития
- Page 219 and 220: Проблемы развития
- Page 221 and 222: Проблемы развития
- Page 223 and 224: Проблемы развития
- Page 225 and 226: Проблемы развития
- Page 227 and 228: Проблемы развития
- Page 229: Проблемы развития
- Page 233 and 234: Проблемы развития
- Page 235 and 236: Проблемы развития
- Page 237 and 238: Проблемы развития
- Page 239 and 240: Проблемы развития
- Page 241 and 242: ⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244: Проблемы развития
- Page 245 and 246: Проблемы развития
- Page 247 and 248: Проблемы развития
- Page 249 and 250: Проблемы развития
- Page 251 and 252: Проблемы развития
- Page 253 and 254: Проблемы развития
- Page 255 and 256: Проблемы развития
- Page 257 and 258: Проблемы развития
- Page 259 and 260: Проблемы развития
- Page 261 and 262: Проблемы развития
- Page 263 and 264: Проблемы развития
- Page 265 and 266: Проблемы развития
- Page 267: −−−−Проблемы раз
- Page 270: Проблемы развития
- Page 273 and 274: Проблемы развития
- Page 275 and 276: Проблемы развития
- Page 277 and 278: Проблемы развития
- Page 279 and 280: Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784