330Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010містить виготовлення металічних виробів, устаткування, електротехнічне обладнання, прилади, машини, транспортне обладнання тощо. Сектор«іншої» промисловості (ISIC2, розділ 39) охоплює ювелірні вироби, виготовлення музичних інструментів, спортивних товарів та іншевиробництво, яке не входить в решту секторів.Чотири групи торговельних чинників, згадані вище, виражаються через наступні показники:а) Виробництво і дохід: змінна виробництва визначається окремо для кожного сектору через індекс оптових цін країни-експортера. Дохіддля країни – імпортера і країни-експортера вимірюється за допомогою реального ВВП.б) Торговельні бар’єри: для вимірювання витрат на транспортування прийнято використовувати показник відстані між країнами.Торговельні обмеження можна виразити лише через двосторонні мита, оскільки загальних способів для вимірювання НТБ не існує.в) Ефекти інтеграції: так як ми розглядаємо європейську секторальну інтеграцію, то в моделі буде враховуватись лише спільне членство вЄС. В деяких дослідженнях показник комбінації умов ЄС вважається сталим. Однак ми у своєму дослідженні вважаємо за доцільне відобразитирозширення ЄС. Таким чином, показник комбінації умов дорівнює одиниці, якщо обидві країни є членами ЄС, або нулю – в протилежномувипадку.г) Трансакційні видатки: спільний кордон і однакова мова знижують трансакційні видатки. Тому при наявності спільного кордону абооднакової мови спілкування показник комбінації умов вважається рівним одиниці, в іншому випадку – нулю. В ідеалі модель повиннавраховувати тимчасові відхилення використовуючи реальний обмінний курс для кожного сектору. Але через відсутність детальнихстатистичних даних по цінам на товари, доцільно припустити, що відносні ціни не змінювались значно. Тоді можливо використовували єдинийреальний обмінний курс для всіх секторів.При використанні секторальних гравітаційних рівнянь можна очікувати наступних результатів- якщо країна-експортер підвищує виробництво товару Х (Prod x ), можна очікувати зростання двосторонньої торгівлі.- якщо споживачі віддають перевагу імпортному товару, то при зростанні доходів (GDP x та GDP m ), зросте імпорт- якщо країна збільшує рівень протекціонізму в певному секторі (BilTar mx ), імпорт цієї продукції знизиться- якщо реальний обмінний курс національної валюти (BRER xm ) зросте, вона стане відносно дорожчою для всіх галузей промисловості івідповідно, можна очікувати скорочення експорту продукції.- членство в ЄС (EU xm )повинне змушувати країни торгувати між собою в більших обсягах.- показник комбінації умов торговельних обмежень (dist xm ) має негативний вплив на торгівлю- очікується, що комбінація умов трансакційних видатків - близькості (adj xm ) та лінгвістичних зв’язків (lingties xm ) – матиме позитивнийвплив на торгівлю. Зниження трансакційних видатків приваблює бізнесменів і може сприяти утворенню торговельних мереж.Так як в наших даних спостерігається значна дисперсія динамічних рядів, це дає підстави припустити, що необхідно також враховуватиіндивідуальні та часові ефекти, які не піддаються безпосередньому спостереженню. Тому ми проводимо розрахунки, використовуючидвосторонні панельні дані, за рівнянням (1) для кожного сектору. Потім для включення показників випуску продукції в секторі, зумовленогопорівняльними перевагами країни, в рівняння (1) ми проводимо розрахунки за рівнянням (2) на основі об’єднаного методу найменшихквадратів. Відхилення тесту Гаусмана в усіх секторах свідчить, що модель виробництва є достатньо точною.Ми провели розрахунки на основі моделі двосторонніх панельних даних за рівнянням (1), яке охоплює індивідуальні та часові ефекти, якіне піддаються безпосередньому спостереженню – як фіксовані (внутрішня оціночна функція), так і випадкові (загальний метод найменшихквадратів). Важливо зазначити, що для того, щоб уможливити порівняння секторів між собою, ми використовуємо однакові специфікації (навітьу тих випадках, коли змінні наближаються до нуля в деяких секторах). Тому єдиною різницею в змінних для кожного сектору є показникидвостороннього імпорту, виробництва і митних тарифів.В таблиці 1 наведено результати двосторонньої моделі часових ефектів для кожного сектору. Єдиним недоліком моделі часових ефектів єте, що вона не дозволяє виділити вплив відстані, спільного кордону та однакової мови на розвиток двосторонньої торгівлі. Це пояснюється тим,що внутрішня оціночна функція виявляє лише ефекти , які залежать часових показників, тому усі стаціонарні чинники можна виявити лише приоцінці індивідуальних ефектів. Розрахунки виявили, що вплив індивідуальних чинників є значиміший, ніж вплив часових чинників.Якщо проаналізувати сукупні показники, то еластичність двосторонньої торгівлі за виробництвом становить 0,43, еластичність за доходамиекспортера – 0,37, а імпортера – 0,14. Зростання митних ставок на 1% призводить до зниження імпорту на 2%. Зростання реального курсувалюти на 1% викликає зростання торгівлі на 0,06%. При порівнянні середніх значень еластичності восьми секторів очевидно, що їх значення єзначно нижчим, ніж значення еластичності отримане в результаті розрахунків на основі загальної гравітаційної моделі. Це можна пояснитидією ефектів, які не піддаються безпосередньому спостереженню, які не завжди враховуються в аналогічних дослідженнях. Розглядаючи ефектсекторальної інтеграції в ЄС, Франкель та ін.. [5] прийшли до певних висновків, які стосуються усієї промисловості ЄС. У їх дослідженніграничні ефекти для виробництва ЄС становили 0,5 (тобто під впливом інтеграції зростали на 65%), тоді як в нашому дослідженні граничніефекти дорівнюють лише 0,2, що в середньому означає приріст від членства в ЄС на 24%. Таку різницю в даних можна пояснити тим, щоФранкель у своєму дослідженні враховував також харчову промисловість. Ми ж не включали цей сектор в дослідження, оскільки він є дужеузалежненим від Спільної аграрної політики, вплив якої обрахувати в даній моделі неможливо. Також наше дослідження охоплює більшукількість країн-членів ЄС.Таблиця 1 – Результати розрахунків для моделі часових ефектівxxmmxxmxm Змінні Текстиль Деревообро Паперова Хімічна Мінеральн Металургія Машиноб Іншебна галузь промисловість промисловість о-добувнаудуванняProd 0.609*** 0.453*** 0.475*** 0.707*** 0.207*** 0.811*** 0.362*** -0.157***GDP 0.403*** 0.323*** 0.387*** 0.241*** 0.352*** 0.265*** 0.151*** 0.871***GDP 0.165 0.903*** 0.006*** -0.031 -0.150 0.531*** 0.064 -0.401***BilTar -0.007*** 0.006 -0.005* -0.014*** -0.015*** -0.048*** -0.018*** -0.024***BRER 0.080*** 0.123*** 0.048*** 0.023** 0.042*** 0.056*** 0.053*** 0.064***EU 0.354*** 0.188*** 0.209*** 0.087*** 0.088** 0.198*** 0.155*** 0.119***Cons. -18.590*** -33.786*** -11.944*** -11.924*** -0.416 -30.042*** -2.106 1.535R 0.258 0.192 0.275 0.385 0.215 0.160 0.458 0.252F 101.9*** 68.1*** 110.0*** 179.3*** 78.5*** 54.9*** 245.4*** 95.8***Примітка: показники значно відрізняються від нуля на рівні 1% (***), 5% (**) and 10% (*)Часові ефекти відображають циклічні коливання у виробництві, у нашому випадку - це щорічні шоки в країнах – членах ЄС. Найбільшийвплив часових ефектів спостерігався в паперово-целюлозній, хімічній та металургійній промисловості. Для легкої промисловості часові ефектиє відмінними від нуля лише починаючи з 1995 року. Це може бути пояснено ефективністю кількох Угод по різним видам волокон, переговорипо яким закінчились в середині 90-х років. Для деревообробної та машинобудівної промисловості також характерними є високі показникичасових ефектів починаючи з 1996 року. Часові ефекти для мінерально-добувної промисловості наближаються до нуля у 1989 і 1993-1994роках, а для «іншої» промисловості часові ефекти є статистично значимими в 1992-1995 і 1998-2008 роках.Згідно з результатами тесту, в середньому протягом досліджуваного періоду найбільш інтегрованим сектором ЄС виявилась легкапромисловість. Членство в ЄС сприяло зростанню двосторонньої торгівлі товарами легкої промисловості на 43%, порівняно з країнами, які не єчленами ЄС. Найменш інтегрованими є сектори хімічної та мінерально-добувної промисловості. Ефект від членства в ЄС в них – лише 9%. Врешті секторів проявляється середній ефект від членства в ЄС – торгівля між країнами – членами ЄС товарами цих галузей є більшою всередньому на 13%.
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Загальний метод найменших квадратів базується на припущені про незалежність між параметрами та всіма компонентами остаточногочлену. Застосуємо його в нашій моделі для оцінки статичних ефектів, незалежних від часу. Секторальні ефекти виявилися стійкими до зміниспецифікації (табл. 2).Змінні Текстиль Деревообробна галузьТаблиця 2 – Результати розрахунків для моделі статичних (індивідуальних) ефектівПаперовапромисловістьХімічнапромисловістьМінерально-добувнаМеталургіяМашинобудуванняxxmmxxmxmxmxmxm Prod 0.681*** 0.531*** 0.877*** 0.846*** 0.290*** 0.848*** 0.498*** -0.067***GDP 0.236*** 0.335*** 0.048 0.110** 0.421*** 0.161*** 0.144** 0.953***GDP 1.123*** 1.283*** 1.206*** 1.201*** 1.073*** 1.398*** 1.109*** 1.185***BilTar -0.009*** 0.005 -0.005 -0.014*** -0.018*** -0.047*** -0.012*** -0.025***BRER 0.099*** 0.131*** 0.076*** 0.031*** 0.079*** 0.059*** 0.072*** 0.090***EU 0.406*** 0.241*** 0.249*** 0.161*** 0.153*** 0.260*** 0.215*** 0.185***Dist -7.5E-05*** -1.7E-04*** 1.9E-04*** -1.1E-04*** -1.4E-04*** -1.5E-04*** -1.0E-04*** -9.0E-05***adj 1.587*** 2.081*** 1.369*** 1.237*** 1.861*** 1.309*** 1.361*** 1.104***ling 0.008 0.168 0.602** 0.361*** 0.222 -0.005 0.301 0.553**Cons. -41.116*** -45.586*** 44.292*** -44.383*** -36.359*** -50.646*** -32.973*** -44.486***R 0.2511 0.1913 0.2689 0.3772 0.2069 0.1578 0.4496 0.2407F 3662.5*** 2727.5*** 4039.0*** 5925.2*** 2990.4*** 2694.1*** 7138.2*** 3738.0***Примітка: показники значно відрізняються від нуля на рівні 1% (***), 5% (**) and 10% (*)Знову ж таки, найбільш інтегрованим сектором виявилась легка промисловість, для якої ефект секторальної інтеграції ЄС дорівнює 50%, ахімічна і мінерально-добувна галузі – найменш інтегровані (ефект секторальної інтеграції ЄС дорівнює 18 і 17% відповідно). Основна перевагаметоді найменших квадратів – це можливість врахувати статичні чинники, які не залежать від часу – такі як відстань, спільність кордонів талінгвістичні зв’язки. Вплив відстані для торгівлі в межах ЄС є незначним. Зі зростанням відстані вдвічі, торгівля продукцією легкоїпромисловості, наприклад, зменшується на 0,01%. Зате вагомим чинником є наявність спільного кордону – в середньому для усіх секторівдвостороння торгівля зростає більш ніж в три рази. Існування однакової мови в двох країнах сприяє зростанню торгівлі на 35%.Проаналізуємо ефект секторальної інтеграції ЄС в часі. В інформації про промислову політику ЄС [20] деякі сектори названо «чутливими»або «проблематичними». Протягом 80-х і до середини 90-х до них відносились текстильна, суднобудівна промисловість, виробництва сталі тасинтетичних волокон. Протягом другої половини 90-х і у 2000-х роках дві інші галузі проявляли негативні ознаки – фармацевтична таавтомобілебудівна. Тому аналізувати тенденції секторальної інтеграції ЄС слід враховуючи наслідки промислової політики ЄС для цих«проблематичних» галузей.На рис. 1 зображено розвиток секторальної інтеграції ЄС для секторів які включають згадані вище проблематичні галузі протягом 1988-2008 років.Секторальна інтеграція легкої промисловості характеризується найвищим показником, який значно відрізняється від нуля протягом усьогодосліджуваного періоду. Цей показник збільшився на 63% протягом 1988-2008 років. Протягом цього періоду можна виділити три етапи. До1995 року, показник секторальної інтеграції легкої промисловості збільшився на 57%, можливо, завдяки структурним змінам, які відбувалися вцьому секторі у 80-х і на початку 90-х років. У 1994 році спостерігалося падіння показника, однак за ним послідувало різке зростання (навітьбільшими темпами, ніж раніше), що можна пояснити дією програми RETEX, метою якої було посилення економічної диверсифікації в регіонахз високою концентрацією фірм, що спеціалізуються на текстилі та одягу. З 2000 року (а особливо після 2002 року) спостерігається значнепадіння показника секторальної інтеграції, що можна пояснити початком активних інтеграційних процесів та подальшим приєднанням до ЄСкраїн Центральної та Східної Європи. Зрозуміло, що з входженням десяти нових членів середнє значення показника секторальноїінтегрованості зменшилось (те саме стосується і інших галузей промисловості).У трьох інших секторах не спостерігалося такого значного зростання, як в секторі легкої промисловості. Протягом 1988-2008 роківпоказник секторальної інтеграції хімічної промисловості зріс на 22%. Стійке зростання показника секторальної інтеграції починаючи з 2003року можна пояснити розвитком медичної і фармакологічної галузей. Також слід пам’ятати, що з 1998 року були визначені основні принципиСпільної політики щодо фармацевтичної продукції, а це також могло стимулювати секторальну інтеграцію хімічної промисловості.ІншеРис.1 – Секторальна інтеграція ЄС: чутливі сектори.Еволюцію секторальної інтеграції металургії ЄС можна пояснити процесами, що відбувалися в сталеливарній галузі протягомдосліджуваного періоду. Зростання показника наприкінці 80-х – початку 90-х років можна пояснити побудовою багатьох нових заводів длястимулювання конкурентоспроможності галузі. Однак, зростання ефективності виробництва не завжди супроводжується зростаннямзовнішньої торгівлі. Однак, коли збільшення ефективності супроводжувалося відповідною політикою Європейської Комісії, це слугувалододатковим стимулом для збільшення торговельних потоків між країнами-членами ЄС і посиленням секторальної інтеграції. В середині 90-хроків спостерігався черговий колапс цін, який призвів до впровадження нової програми допомоги сталеливарній промисловості для проведенняреструктуризації галузі. Однак в подальшому усі фінансові заходи по цій програмі були скасовані Європейською комісією.331
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280: Проблемы развития
- Page 281 and 282: Проблемы развития
- Page 283 and 284: Проблемы развития
- Page 285 and 286: Проблемы развития
- Page 287 and 288: Проблемы развития
- Page 289 and 290: Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328: Проблемы развития
- Page 329: Проблемы развития
- Page 333 and 334: Проблемы развития
- Page 335 and 336: Проблемы развития
- Page 337 and 338: Проблемы развития
- Page 339 and 340: Проблемы развития
- Page 341 and 342: Проблемы развития
- Page 343 and 344: Проблемы развития
- Page 345 and 346: Проблемы развития
- Page 347 and 348: Проблемы развития
- Page 349 and 350: Проблемы развития
- Page 351 and 352: Проблемы развития
- Page 353 and 354: РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356: Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358: УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360: КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362: Именной указатель/
- Page 363 and 364: Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366: Ступницький О.І. 3 784