Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010уходили десятилетия. Позже ситуация коренным образом изменилась, и стало возможно относительно дешево делать копии с произведений, атехнические новинки, использование которых приносило владельцам мануфактур ощутимые преимущества перед конкурентами, внедрялись впроизводство значительно быстрее, чем прежде. Однако издание книг и внедрение изобретений всегда требовали максимальных затрат от тех,кто делал это первым. Выходя первыми на рынок с новой продукцией, они получали преимущества перед другими лицами. Но одновременносуществовала и огромная доля риска. Порой эти преимущества сводились на нет в результате присвоения конкурентами книг и техническихновинок в готовом для использования виде. Естественно, что конкуренты не несли никаких первоначальных затрат и, как следствие, моглипредлагать свой товар по более низким ценам. Такое положение дел замедляло технический прогресс и препятствовало распространениюкультурных ценностей. Благодаря появлению авторского и патентного права ситуация существенно изменилась. Авторы произведений и создателитехнических новшеств получили гарантии защиты своих исключительных прав. В результате все большее количество товаров и услугкультурного и технического назначения стало вовлекаться в рыночный оборот.В конце XIX в. был разработан ряд теорий, различными способами обосновывающих права на результаты интеллектуальнойдеятельности. Так, К.Гарейс создал теорию прав индивидуума и рассматривал создание различных объектов интеллектуальной деятельностикак проявления индивидуальности, подлежащей правовой защите. Э.Лабулэ выдвигал теорию оккупации и сравнивал создание произведения сзанятием земельного поля. Ф.Ланге развил рентную теорию, основанную на необходимости выплачивать вознаграждение автору за его труд.А.Пиленко относил авторские права к группе монопольных прав. Подход к составляющим авторского и патентного права как к объектамсобственности получил наибольшее распространение в XIX в. в связи со стремительным промышленным развитием Европы. Авторские ипатентные законы многих европейских стран приравнивали права создателей результатов интеллектуальной деятельности к правусобственности, а иногда прямо относили эти результаты к движимому имуществу.Термин «интеллектуальная собственность» используется в законодательстве и научной литературе многих стран. Но сразу жеоговоримся, что практически все существующие определения - юридические. А.Козырев дает такое определение: «Интеллектуальнаясобственность - собирательное понятие, применяемое для обозначения прав на:результаты интеллектуальной (творческой) деятельности в области литературы, искусства, науки и техники, а также в другихобластях творчества;средства индивидуализации участников гражданского оборота, товаров или услуг;защиту от недобросовестной конкуренции»1.Наиболее полным образом понятие «интеллектуальной собственности» раскрывается в Конвенции, учреждающей Всемирнуюорганизацию интеллектуальной собственности от 14 июля 1967 г.. В n.VIII ст.2 установлено, что интеллектуальная собственность включаетправа, относящиеся к:- литературным, художественным и научным произведениям;- исполнительской деятельности артистов, звукозаписи, радио-и телевизионным передачам;изобретениям во всех областях человеческой деятельности;научным открытиям;промышленным образцам;- товарным знакам, знакам обслуживания, фирменным наименованиям и коммерческим обозначениям;- защите против недобросовестной конкуренции;а также все другие права, относящиеся к интеллектуальной собственности в производственной, научной, литературной и художественнойобластях.Таким образом, под интеллектуальной собственностью понимается совокупность прав как личного неимущественного, так иимущественного характера на результаты интеллектуальной, и в первую очередь творческой, деятельности, а также на некоторые иныеприравненные к ним объекты.Ближе к экономической сущности представляется определение интеллектуальной собственности как собственности нематериального вида,созданной в процессе вовлечения в экономический оборот результатов интеллектуальной деятельности. При этом ее владелец наделяетсяисключительным правом на получение прибыли от их коммерческого использования.РЕЗЮМЕАвтором розглянуті основні історичні етапи формування інтелектуальної власності.SUMMARYAn author is consider the basic historical stages of forming of intellectual property.РЕЗЮМЕАвтором рассмотрены основные исторические этапы формирования интеллектуальной собственности.КЛАСТЕРИ В ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИБатченко Л.В., д.е.н., професор, зав. кафедри, кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Донецького державного університетууправлінняНауменко С.М., к.н.держ.упр., доцент, кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Донецького державного університетууправлінняАктуальність теми. Розвиток світової економіки сьогодення характеризуться двома основними тенденціями: міжнародноюекономічною інтеграцією та глобалізацією. Зростання процесів взаємодії і взаємозалежності окремих економічних елементів сприяєпідвищенню їхнього впливу на формування сратегії еономічного та зовнішньоекономічного розвитку. Перед Україною сьогодні постає нелегкезавдання пошуку ефективних шляхів майбутнього розвитку і прямування до орієнтирів високоорганізованого, цивілізованого, демократичногосуспільства. Для цього необхідно використовувати передові технології і моделі розвитку підприємництва для залучення інвестицій у вітчизнянуекономіку.Оскільки наша мета – увійти до економічної співдружності європейських держав, то економіка повинна відповідати положеннямМаастріхтського договору для членів ЄС. Окрім цього перед нашою державою постає завдання підвищення конкурентоспроможностінаціональної економіки на світовому ринку і ринку ЄС.Задля вирішення встановлених завдань Україні необхідний новий конструктивний підхід до переосмислення суті і методів співпрацітрьох секторів суспільства – влади, бізнесу і інституційних установ (місцевих органів влади, податкових адміністрацій, регуляторних структур,університетів і наукових центрів, громадських організацій, торговельно-промислових палат, підприємницьких структур, товариств,комерційних банків) спрямованої на формування конкурентоспроможної національної економіки і сталого економічного зростання. У світовійпрактиці одним з ефективних інструментів забезпечення економічного розвитку є формування кластерів.Метою дослідження є аналіз зарубіжного досвіду формування і функціонування кластерів, вплив кластерізації національної економікина формування конкурентних перевах країни на світовому ринку.Викладення матеріалів основного дослідження. Вперше в нуковій літературі поняття кластеру і дослідження його властивостейзапроваджено М. Портером, який визначив «кластер як вертикальні чи горизонтальні взаємозв'язки … об'єднання підприємств і установ, дляякого територіальна спільність його компонентів є додатковим фактором підвищення економічної ефективності за рахунок сталості161Козырев А.Н. Оценка интеллектуальной собственности. - М.: Экспертное бюро, 1997.
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010взаємозв'язків, скорочення транспортних витрат, раціонального використання всіх видів місцевих ресурсів, створення умов для поєднання зтериторіальним плануванням і управлінням [1]. Суттєвими властивостями кластеру є наявність зв'язків як системоутворючий початоксинергетичних відносин та взаємодоповнююча функція компаній і пов'язаних з ними організацій. М. Портер стверджує, що перспективніконкурентні переваги створюються не ззовні, а на внутрішніх ринках. Бо найбільш конкурентоздатні транснаціональні компанії зазвичай нерозкидані безсистемно по різних країнах, а мають тенденцію концентруватися в одній країні, а деколи навіть в одному регіоні країни.Подальші дослідження кластерів лише поглиблювали суть цього поняття. Так, Д. Ялов визначає кластер – як мережу постачальників,виробників, споживачів, елементів промислової інфраструктури, дослідницьких інститутів, взаємозв'язаних в процесі створення додатковоївартості. До позитивних умов розвитку кластерів відноситься існування технологічної і наукової інфраструктур, а також психологічнаготовність до кооперації [2].На думку В. Третяка слід розрізняти кластери і мережі підприємств. «Термін «мережа» відноситься до групи середніх фірм, яківзаємодіють для досягнення загальних цілей, – доповнюючи один одного і спеціалізуючись, щоб подолати загальні проблеми, досягтиколективної ефективності і захопити нові ринки ... термін «кластер» указує на галузеву і географічну концентрацію підприємств, яківиробляють і продають ряд зв'язаних або взаємодоповнюваних товарів спільними зусиллями. … Ключовим елементом створення мережі єнаявність достатнього рівня довіри між її учасниками» [3].За твердженнями Т. Цихан «кластер – співтовариство фірм-виготовлювачів, тісно зв'язаних галузей, взаємно сприяючих зростаннюконкурентоспроможності один одного» [4]. Проте співтовариство – це ще не множина, зв'язана саме синергетичними відносинами, що не тількидозволяють знижувати трансакційні витрати, але і визначають властивості кластера як системи, відмінні від властивостей безлічі організацій щовходить в кластер поза вказаними зв'язками. Для всієї економіки держави кластери виконують роль точок зростання внутрішнього ринку, щовитікає з наслідку другого закону термодинаміки про те, що впорядкованість в системі може зростати тільки за рахунок збільшення ентропії внавколишньому середовищі. Тобто, організуючись в більш впорядковану систему (кластер), організації одночасно ослаблюють оточення,будучи точкою зростання, до якої починають «пристиковуватися» інші організації. Кластери можуть бути представлені регіональнообмеженими економічними утвореннями, вертикальними виробничими ланцюжками і галузями промисловості. Цихан Т. вводить дві додатковізмінні, що значною мірою впливають на обстановку в країні: випадкові події (події, які керівництво організацій не здатне контролювати) ідержавну політику [4].Основними закономірностям утворення і розвитку кластерів є:- процес територіальної централізації компетенцій (утворення позитивних зворотних зв'язків, коли одна або декілька найбільшперспективних фірм, поширюють свій позитивний вплив на ближнє оточення, яке, розвиваючись при цьому інтенсивніше, починає позитивновпливати на розвиток вказаних фірм);- обмін інформацією з приводу потреб, техніки і технологій між галузями – покупцями, постачальниками і спорідненими галузями.Каталізатором інформаційних процесів є зв'язки, засновані на довірчих відносинах, що склалися, і спільність цілей фірм, що входять в кластер;загальна власність усередині промислової групи; пайова участь в акціонерній власності; взаємодія між директорами фірм; національнийпатріотизм і так далі [5].- диверсифікованість і іноваційність, заснована на зв'язках кластера з науково-дослідними інститутами (низка кластерів спочаткубазується на апріорі існуючому науковому потенціалі, тобто системоутворюючим елементом такого кластера є джерело новацій, щорозвивається).Тобто, ключовим моментом утворення кластера є ринковий механізм вигідності тіснішої взаємодії організацій, розташованих на однійтериторії. Вказана закономірність пояснюється зниженням ряду витрат і виникненням позитивних зворотних зв'язків, що забезпечуютьінтенсивний розвиток всіх організацій зв'язаних відносинами в рамках кластера.Спираючись на численні дослідження можна узагальнити, що кластери – це зосередження в географічному регіоні взаємозв'язанихпідприємств і установ у межах окремої області. Кластери охоплюють значну кількість різного роду підприємницьких структур, важливих дляконкурентної боротьби, а саме: постачальників сучасного устаткування, нових технологій, послуг, сировини і тому подібне Крім того, багатокластерів включають органи влади і інші установи, такі, як університети, центри стандартизації, торгові асоціації, які забезпечують освіту,спеціалізоване перенавчання, інформацію, дослідження і технічну підтримку. Кластер забезпечує основна умова життєдіяльностіпідприємницької або суспільної структури, яке обов'язково припускає наявність зацікавленості учасників кластерних об'єднань і отриманняними певної економічної вигоди.Саме такий вбудований механізм взаємовигідної співпраці трьох секторів суспільства (влади, бізнесу і інституційних установ) єзапорукою наявності певних переваг, що надає кластерна модель розвитку національної економіки. Такими перевагами є:- для сектору влади – збереження робочих місць; скорочення виплат по безробіттю; збільшення кількості платників податків і базиоподаткування (центри управління малим і середнім бізнесом як правило знаходяться на тій же території, що і сам бізнес, на відміну відвертикальних корпорацій), наявність інструменту для взаємодії з бізнесом (зниження залежності від окремих бизнес-груп); поява передумовдиверсифікації економічного розвитку території;- для бізнесу – можливості для успішнішого виходу на міжнародні ринки; поліпшення підприємницького клімату, збільшення експортуі залучення інвестицій; зниження трансакційних витрат, зростання ефективності спеціалізації виробництва за рахунок концентраціїконкурентів, споживачів і постачальників в одному господарському просторі; синтез синергетичних ефектів, заснованих на загальнійстандартизації продукції, ефекті масштабу і інноваційному характері кластерного підходу; зниження сукупних витрат на розробку івпровадження новацій;- для інституційних установ – поліпшення кадрової інфраструктури; розвиток інфраструктури для досліджень і розробок, тощо.Формами утворення кластерів є:географічна: побудова просторових кластерів економічної активності, починаючи від суто місцевих до достовірно глобальних;горизонтальна: декілька галузей/секторів можуть входити в крупніший кластер;вертикальна: у кластерах можуть бути присутніми суміжні етапи виробничого процесу. При цьому важливо, хто саме з учасниківмережі є ініціатором і кінцевим виконавцем інновацій в рамках кластера;латеральна: у кластер об'єднуються різні сектори, які можуть забезпечити економію за рахунок ефекту масштабу, що приводить донових комбінацій (наприклад, мультимедійний кластер);технологічна: сукупність галузей, що користуються однією і тією ж технологією (як, наприклад, біотехнологічний кластер);фокусна: кластер фірм, зосереджених навколо одного центру – підприємства, науково-дослідницького або учбового закладу;якісна: тут істотне не тільки питання про те, чи дійсно фірми співробітничають, але і те, яким чином вони це роблять. Мережа далеконе завжди автоматично стимулює розвиток інновацій. Буває, що в мережах, навпаки, пригнічуються інноваційні процеси і заохочується захиснаповедінка. Взаємозв'язки з постачальниками можуть стимулювати інноваційні процеси, але вони ж можуть використовуватися дляперекладання витрат на партнерів і утиски їх у фінансовому відношенні. У останньому випадку мережі не виявляються ні стабільними, ністимулюючими.Кластери забезпечують ефективну організацію інноваційних процесів, формують специфічний економічний простір з метоюрозширення обсягів торгівлі, ефективного використання капіталу й людських ресурсів.При запровадженні кластерної моделі економіки України доцільно навести досвід формування і функціоніонування кластерів в Японії(так називаних, кейретцу) як стратегії економічного розвитку та формування сталих конкурентних переваг національної економіки.Базою розвитку кейретцу стали диверсифіковані фінансово-промислові конгломерати, керовані холдинговими компаніями (зайбатцу),капітали цих холдингів в своїй більшості належили осередку декількох кланів (Mitsui, Yasuda, Mitsubishi, Sumitomo). Такі конгломерати являлисобою ієрархічні піраміди з централізованим управлінням у4 середині яких відбувалися процеси злиття компаній однієї галузі. Метоюфункціонування холдингів зайбатцу була концентрація й накопичення капіталу в руках олігархічних груп.17
- Page 1 and 2: Донецкий националь
- Page 3 and 4: Редакционная колле
- Page 5 and 6: Проблемы развития
- Page 7 and 8: Проблемы развития
- Page 10 and 11: Проблемы развития
- Page 12 and 13: 12Проблемы развития
- Page 14 and 15: Проблемы развития
- Page 18 and 19: 18Проблемы развития
- Page 20 and 21: Проблемы развития
- Page 22 and 23: Проблемы развития
- Page 24 and 25: Проблемы развития
- Page 26 and 27: 26Проблемы развития
- Page 28 and 29: Проблемы развития
- Page 30 and 31: Проблемы развития
- Page 32 and 33: Проблемы развития
- Page 34 and 35: Проблемы развития
- Page 37 and 38: Проблемы развития
- Page 40 and 41: 40Проблемы развития
- Page 42 and 43: Проблемы развития
- Page 44 and 45: Проблемы развития
- Page 46 and 47: 46Проблемы развития
- Page 48 and 49: 48Проблемы развития
- Page 50 and 51: Проблемы развития
- Page 52 and 53: Проблемы развития
- Page 54 and 55: Проблемы развития
- Page 56 and 57: 56Проблемы развития
- Page 58 and 59: Проблемы развития
- Page 60 and 61: РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63: Проблемы развития
- Page 64 and 65: содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784