Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010рекреація”, „Транскордонний туризм”, „Управління туризмом в регіоні”, „Економіка туризму”, „Туризм та рекреація”, „Культурознавство”,„Культурознавство Карпатського краю”, „Культура туристичного регіону”, „Туристичне господарство та готельна справа”, „Культурнаспадщина”, „Організація вільного часу”, „Міжнародний туризм”, „Активний туризм”, „Обслуговування туристичного руху і рекреація”,„Релігійний туризм”, „Педагогіка туризму з агробізнесу”, „Готельна справа”.Налагодження зв’язків між навчальними закладами та туристичними підприємствами в межах українсько-польськоготранскордонного туристичного кластеру дозволить реалізувати спільні освітні проекти з метою збільшення кількості різнопрофільних фахівцівдля обслуговування зростаючих туристичних потоків та формування нових транскордонних туристичних продуктів.6. Сприятливе географічне розташування на перетині транзитних міжнародних шляхів (автомобільних, залізничних та авіаційних).7. Значна кількість закладів розміщення туристів (готелів, мотелів, санаторно-курортних закладів, притулків та туристичних баз,агротуристичних садиб) з відносно низькими коефіцієнтами завантаженості протягом року. У транскордонному регіоні найбільша кількістьзакладів розміщення туристів (готелі, санаторно-курортні заклади) у Львівській області, а агротуристичних садиб та екологічних господарств уПодкарпатському воєводстві. Водночас співробітництво на основі впровадження кластерної моделі розвитку туризму в транскордонномурегіоні дозволить активізувати туристичні підприємства прикордонних регіонів до спільних розробок комплексних туристичних продуктів тазабезпечити вищий рівень використання потужностей закладів розміщення, оскільки для транскордонного туризму сезонність є меншвираженою.8. Розвинена мережа інституцій та організацій підтримки малого та середнього бізнесу, в т.ч. туристичного, а також професійнихбізнес-асоціацій та інноваційних структур (агенції регіонального розвитку, туристичні асоціації, торгово-промислові палати, туристичні палати,асоціації та центри підтримки малого та середнього бізнесу).Доцільність створення українсько-польського транскордонного регіону зумовлена висновками, зробленими за результатамиекономіко-математичних розрахунків регіональних індексів конкурентоспроможності туристичної сфери регіонів України та Польщі (табл. 2)та інтегрального індексу конкурентоспроможності туристичної сфери українсько-польського транскордонного регіону, а також розрахункуефективності використання туристичного потенціалу регіонів України і Польщі та українсько-польського транскордонного регіону (табл. 4,рис.3).Для визначення регіональних індексів конкурентоспроможності туристичної сфери (РІТК) регіонів України та Польщі використанаметодика розрахунку глобального індексу конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму Всесвітнього економічного форуму. Вихіднідані складаються з 18 показників соціально-економічного розвитку та туристичної інфраструктури. З таблиці 2 видно, що згідно результатіврозрахунку РІТК найвище значення індексу з досліджуваних регіонів у Львівської області – 4,23. Інші регіони, які становлять об’єкт нашогодослідження Волинська та Закарпатська області України і Подкарпатьске та Любельське воєводства Польщі характеризуються меншимизначеннями індексу.Порівняння регіональних індексів туристичної конкурентоспроможності, розрахованих для окремих п’яти прикордоннихадміністративно-територіальних одиниць та для спільного транскордонного регіону, показує вищий рівень конкурентоспроможності длятранскордонного регіону (значення індексу 6,24) ніж для Львівської області (2,21), Подкарпатського воєводства (1,81), Закарпатської області(1,71), Любельського воєводства (1,65) та Волинської області (1,51).Таблиця 2Регіональний індекс туристичної конкурентоспроможності, 2008 р.Регіони України РІТК Регіони Польщі РІТКЖитомирська область 2.55 Свєнтокшиське воєводство 1.92Рівненська область 2.55 Опольське воєводство 2.04Сумська область 2.71 Любуське воєводство 2.86Волинська область 2.76 Люблінське воєводство 2.90Закарпатська область 2.77 Куявсько-Поморське воєводство 2.95Кіровоградська область 2.79 Вармінсько-Мазурське воєводство 2.97Київська область 2.88 Подкарпатське воєводство 3.09Луганська область 2.95 Подляське воєводство 3.30Черкаська область 2.95 Лодзьке воєводство 3.88Херсонська область 3.04 Поморське воєводство 3.96Івано-Франківська область 3.05 Вєлькопольське воєводство 4.10Полтавська область 3.13 Заходньопоморське воєводство 4.18Хмельницька область 3.14 Шльонське воєводство 4.33Тернопільська область 3.14 Дольношльонське воєводство 4.59Миколаївська область 3.15 Мазовецьке воєводство 5.13Вінницька область 3.15 Малопольське воєводство 5.22Чернівецька область 3.18Донецька область 3.33Запорізька область 3.64Чернігівська область 3.82Харківська область 3.97Дніпропетровська область 4.12Львівська область 4.23Одеська область 4.25АР КРИМ 4.58Розраховано авторомДля порівняння ефективності використання туристичного потенціалу окремих регіонів сусідніх країн з ефективністю інтегрованоготуристичного потенціалу п’яти адміністративно-територіальних одиниць українсько-польського транскордонного регіону доцільно використатиметод огортаючих даних (DEA). Використання цього методу дозволяє забезпечити, з одного боку, співставність множини показників якіхарактеризують ресурси „входу” виробничої системи, і, з іншого боку, оцінку ефективності використання складної сукупностівзаємопов’язаних між собою ресурсів цією системою. Вхідні ресурси становлять туристичний потенціал регіону. Економічний зміст множинипоказників „входів” та „виходів” для визначення ефективності використання туристичного потенціалу наведений нижче (рис.3).Дослідження ефективності використання 15 показників ресурсів „входу”, а як „виходу” - кількості в’їзних туристів, яким наданіпослуги туристичними підприємствами у розрахунку на одну тис. осіб, дозволило виявити три групи регіонів за рівнем ефективностівикористання ресурсів системи (табл.3).272