154Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010текучості. Останнє пов’язано як з віковим фактором, також з проблемами адаптації, як вже було зазначено вище. Досить суттєва залежністьтекучості кадрів від соціально-демографічних характеристик. Знання закономірностей впливу особистісних характеристик робітника на йогосхильність до переміщень дозволяє, по-перше, прогнозувати кількість звільнень і, по-друге, знаходити шляхи пом’якшення негативного пливувказаного фактора [2].Для дослідження вихідного потоку можна використовувати наступні показники, які характеризують рух робочої сили: коефіцієнтобороту з вибуття; коефіцієнт текучості кадрів; коефіцієнт стабільності персоналу та інш.Одним з етапів існування окремих трудових потоків є їх переміщення на ринку праці, яке відбвувається, зокрема, за участю різногороду посередників, наприклад, кадрових агентств. Використовування логістичного підходу на даному етапі дозволить раціоналізувати системууправління трудовими потоками і підвищити ефективність реалізації їх потенціалу, як на користь окремих організацій – працедавців, так і накористь держави в цілому.Функції кадрових агентств відносно регулювання трудових потоків, з погляду логістичного процесу, можна згрупувати таким чином:1. Тимчасова акумуляція трудових ресурсів, яка дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між формуванням нових трудових потоківі виникненням потреби в їх трудовому потенціалі, а також забезпечує можливість здійснення безперервного і стабільного відтворення івикористовування потенціалу трудових ресурсів.2. Перетворення трудових потоків, яке може бути виражене в різних варіантах:- консолідація, що має на увазі об'єднання випускників різних професійних навчальних закладів для формування якнайповнішого івсебічного забезпечення кадрової політики підприємства;- розукрупнення, що має на увазі диференціацію трудового потоку одного професійного навчального закладу, що виходить, надекілька дрібних потоків, які направляються різним споживачам. У професійного навчального закладу, особливо вищого, як правило, не можебути одного споживача, оскільки організації не вимагають регулярної підготовки фахівців однієї кваліфікації в об'ємах, що випускаютьсянавчальним закладом.Тому потрібна диференціація витікаючих трудових потоків, яка здійснюється кадровим агентством;- розподіл вхідних трудових потоків. Дана функція має на увазі інтеграцію першої і другої функцій, з урахуванням формування групфахівців за замовленням кінцевих споживачів;- перевірка за замовленням кінцевого споживача показників діяльності фахівців, які формують трудові потоки, і відносно якихкадрове агентство здійснює логістичні послуги. Якщо дані показники не відповідають вимогам кінцевого споживача, кадрове агентство, яклогістичний посередник, може надати послуги, розглянуті в наступному пункті;- підготовка трудових ресурсів, що знаходяться в даному кадровому агентстві, для їх кінцевого споживача з урахуванням йогоспецифічних вимог. Дана функція може включати додаткове навчання, проведення виробничих практик, психологічну підготовку і т. інш.3. Вирівнювання трудових ресурсів, які вступають до організації:- вирівнювання за часом необхідне для організацій, періодичність попиту на продукцію яких не відповідає часу її виготовлення, щозастосовне практично до всіх професійних навчальних закладів, особливо до короткострокових курсів підвищення кваліфікації іперекваліфікації;- вирівнювання за кількістю. Разова велика чисельність фахівців, що випускаються, не може бути в той самий час поглиненаорганізаціями-працедавцями. Стосовно трудових ресурсів реалізацію функції вирівнювання за кількістю, як було зазначено вище, доцільнопочати до випуску фахівців з тим, щоб перебування трудових ресурсів в пасивному стані «запасів» було мінімальним;- вирівнювання за «асортиментом», яке необхідне для організацій, що виробляють широкий асортимент продукції, затребуваноїспоживачем у різний час або по частинах.При організації взаємодії з посередником на ринку трудових ресурсів учасники повинні ухвалити рішення про місце даногопосередника в структурі логістичного ланцюга. По суті, можуть існувати дві альтернативи: або при організації переміщення і перетвореннятрудових потоків використовуються незалежні посередники, або функції логістичного посередника з питань управління трудовими потокамивиконують спеціалізовані підрозділи, включені до складу професійного навчального закладу чи досить великого багатопрофільногопідприємства.Операції, функції і в цілому процеси, що відбуваються в рамках посередницьких організацій на ринку праці, незалежно від їхприналежності, повинні забезпечувати економічну і соціальну ефективність за наступними напрями:1. Підвищення ефективності використання потужностей посередницької організації. Будь-яка з розглянутих вище організацій маєпевні приміщення, устаткування, персонал, інформаційні активи. Трудові потоки, які проходять через дані організації, за своїм обсягом повинніперевищувати розрахункову точку беззбитковості, що визначає доцільність подальшої реалізації посередницьких функцій даною організацією.У цьому напрямі повинен представляти інтерес варіант активізації роботи з вхідними трудовими потоками, оскільки збільшення їх розміру і,відповідно, пов'язаних з ними операцій і функцій, обумовлює підвищення ефективності даної організації.2. Підвищення операційної ефективності. Даний напрям може досягатися стандартизацією операцій, здійснюваних з трудовимипотоками, формуванням тісних зв'язків, заснованих на логістичному принципі взаємодії між даною організацією, джерелами і споживачамитрудових ресурсів. При необхідності гнучкого підходу щодо задоволення потреб кінцевих споживачів, який має на увазі порушення принципівстандартизації виконуваних операцій, слід використовувати модульну операційну структуру. Дана структура дозволить, використовуючистандартні функції як модулі процесу, формувати унікальні комплекси операцій, які необхідні для задоволення потреб кінцевих споживачів.3. Підвищення соціальної ефективності. Даний напрям має багатоаспектний характер. Він повинний реалізовуватися перш за все унапрямі співробітників організації, маючи на увазі поліпшення умов праці, економічних і екологічних характеристик робочих місць, технікубезпеки, а також підвищення престижу виконуваної роботи, можливість задоволення не тільки матеріальних, але і психологічних потреб. Данийнапрям актуальний для фахівців, що формують трудові потоки, які проходять через дану організацію. Для них повинні бути забезпеченікомфортні умови у фізичному і психологічному плані, при їх взаємодії з даним посередником. Повинне забезпечуватися скорочення соціальнихвитрат, обумовлених неможливістю реалізації фахівцями свого трудового потенціалу. Крім того, повинна враховуватися необхідністьякнайповнішого задоволення фізичних і психологічних потреб працівників в рамках реалізації цілей і задач організації – кінцевого споживача.4. Поліпшення і розширення логістичного сервісу. Даний напрям має на увазі підвищення ефективності обслуговування як кінцевихспоживачів, так і трудових потоків за рахунок швидшої реакції на їх запити. Також в цей напрям можна включити комплектування і реалізаціюзамовлень кінцевих споживачів, виходячи з унікальних запитів, що пред'являються ними, додаткову підготовку і перепідготовку поступаючихфахівців, можливість формування проектних команд з наявних фахівців за участю психологів та інших необхідних консультантів.5. Комплексне скорочення логістичних витрат, як в рамках даного підприємства, так і всієї логістичної системи, елементом якої вониє.Таким чином, розглянуті внутрішні трудові потоки, їх природа, характеристики й рух є невід'ємною частиною функціонування будьякогоринку праці.Подальше вивчення внутрішніх трудових потоків, аналіз і прогнозування їх змін дозволяє не тільки скласти більш детальну уяву пропроцеси руху населення й трудових ресурсів, але й розробити систему регулювання, коректування й управління трудовими потоками.Закріплення працівника за робочим місцем - це основна причина зменшення розмірів внутрішнього трудового потоку, що стабілізуєситуацію на поточному ринку праці.Визначено, що при переміщенні трудових потоків на ринку праці активну участь приймають різного роду посередники, наприклад,кадрові агентства, діяльність яких незалежно від їх приналежності, повинна забезпечувати економічну і соціальну ефективність.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Петюх В.П. Ринок праці: Навч. пос. – К.: КНЕУ, 1991.- С102-111.- 966-574-002-4
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 20102. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е узд., перераб. и доп.– Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998.- С.205-212. –985-6102-14-63. Основы управления персоналом: Учеб для вузов / Б.М. Генкин, Г.А. Кононова, В.И. Кочетов и др.- М.: Высш.шк.; 1996.– .С.246-248.- 966-574-004-5.РЕЗЮМЕВ статті розглянуто сутність внутрішні трудові потоки: їх природа, характеристики й рух, які є невід'ємною частиною функціонування будьякогоринку праці. Визначено, що при переміщенні трудових потоків на внутрішньому ринку праці активну участь приймають різного родупосередники, наприклад, кадрові агентства, діяльність яких повинна забезпечувати економічну і соціальну ефективність.SUMMARYInternal work forces flows, their nature, characteristics and movements are important part of functioning of any work market that was examined in thearticle. Movement of work forces in the market is provided by intermediaries of different kinds as stuff agencies activity of which must be economicallyand socially efficient.РЕЗЮМЕВ статье рассмотрены внутренние трудовые потоки: их природа, характеристики и движение, которые являются неотъемлемой частьюфункционирования любого рынка труда. Определено, что при перемещении трудовых потоков на внутреннем рынке труда активное участиепринимают разного рода посредники, например, кадровые агентства, деятельность которых должна обеспечивать экономическую и социальнуюэффективность.УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИКОЮ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТПодольський Р.Ю., к.е.н., доц., Донецький національний університетПостанова проблеми. Обєктивні зміни світового економічного та політичного середовища, міжнародні конкурентні відносини,зменьшення життевого циклу продукції, все ширше втілення елементів глобального маркетингу, постійне підвищення якісних та кількіснихпараметрів продуктів кінцевого споживаня, всі ці та інші фактори впливають на кінцеві показники діяльності підприємств та організацій. В тойже час логістика та її міжнародна складова є основним базисним елементом у управлінні матеріальними потоками в економіці саме перехідногоперіоду [1], ефективному розвитку бізнес-комунікацій, які у останній час стають все більш глобальними, що у свою чергу стимулює розвитоксвітової торгівлі, аутсорсингу, міжнародного маркетингу, глобального менеджменту бізнес-середовища,що надзвичайно важливим є зараз дляУкраїни.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам логістизації зовнішньоекономічної діяльності, дослідженню теоеретичних таметодологічних аспектів використання основних інструментів логістики у практичній діяльності субєктів зовнішньоекономічних відносин усвоїх чисельних наукових роботах приділяли увагу такі вчені-економісти як: Омельченко В., Кузнецов В., Промислов Б., Ніколайчук В., БланкІ, Алесинска T. та інші.Виділення невирішеної проблеми. Незважаючи на те, що беспосередньо логістизація міжнародних зв'язків дає нові можливості щодорозширення використання можливостей з міжнародного ділового адміністрування, необхіднтм представляється як узагальнити світовуекономічну думку щодо різноманітних аспектів логістики так і представити взаємозв'язок повноважень і питань управління логістичноюдіяльністю, які будуть розширюватися поряд із триваючою глобалізацією компаній й організацій.Ціль наукової статті. У цьому контесті реалізація зусиль з зактивізацції бізнес-процесів з міжнародної логістики й керуванняланцюжками поставок на рівні держави, окремих підприємств і організацій, які зв'язані з міжнародною торгівлею, призначена для поліпшеннязв'язків між субєктами економічної взаємодії та зменьшення можливих критичних негативних наслідків викликаних впливом міжнародногоконкурентного середовища.Для цього необхідним представляється обєктивне знання окремими бізнес-виконавцями як теоретичних блоків знань з менеджменту,маркетингу, економіки, так і розуміння теоретико-методологічних засад міжнародної логістики та логістизації зовнішньоекономічноїдіяльності.Результати дослідженя. Логістика, як понятя та прикладна наука у своєму становленні та інтерпитуванні фахівцями-економістамипройша шлях від розгляду з точки зору суто наукового напряму до прикладної науки, використання якої сприяє інтеграції попиту і пропозиції,виробництва та збутових мереж, матеріальних та інформаційних потоків, тощо.У цьому контексті цікавим є визначення логістики, яке було оприлюднене на Першому Європейському конгресі у 1974 р., відповідно доякого [2, c.5] логістика розглядалась як науковий напрямок з системного та комплексного плануваня, управліня та контролю за матеріальнимипотоками, потоками енергетичними, інформаційними, пасажирськими.Однак такий підход до розуміня форми переміщеня товаро-матеріальних потоків не відповідав основним тенденціям розвитку світовоїекономіки, бо, наприклад, у промисловості і торгівлі витрати на логістику складають близько 30 % [3, c.14] при цьому логістичні витрати вскладних виробничих системах розподілялись наступним чином: 41 % витрат приходилося на транспортування, 21% на збереження товарів, 23% на обслуговуваня метеріальних запасів, 15% на адміністрування логістичних процесів. Це викликало визначчені зміни у розумінні самогопідходу до логістики, яка у сучасній економічній думці трактується з точки зору управління потоковими процесами.А саму логістику зовнішньоекономічної діяльності варто розглядати як систему, ціль якої - доставка товарів і виробів, інформаційних іматеріальних потоків у задане місце, у потрібній кількості й асортименті, у максимально можливому ступені підготовлених до виробничогоабо особистого споживання при заданому рівні витрат.Відмітними ознаками логістичної сичтеми зовнішньоекономічної діяльності є наявність потокового процесу й певна системна цілісність.У цьому зв'язку процес логістизації зовнішньоекономічної діяльності повинен спиратися на загальні властивості логістичних систем [4, с.15],до основних з яких слід віднести:1. Логістичну систему, як цілісну сукупність елементів, взаємодіючих один з одним.2. Зв'язки між елементами логістичної системи, які визначають якості системи, які відносяться до всієї системи в цілому, але невідносяться до кожного з елементів цієї системи.3. Зв'язки між окремими елементами логістичної системи, які повинні бути певним чином упорядковані та між якими простежуєтьсялогічний зв'язок.4. Оптимальну побудову взаємозвязків логістичної системи між собою, що буде сприяти як мінімізації часових та фінансових витрат нафункціонування логістичної системи, так і адаптації логістичної системи до змін навколишнього середовища.При цьому слід зауважити, що при організації зовнішньоекономічної діяльності обєктивно можуть існувати як макрологістичні системи,так і системи мікрологістичні.Мікрологістичні системи ставляться до певної організації бізнесу й призначені для керування й оптимізації матеріального й супутніхйому потоків у процесі виробництва, постачання й збуту.Розрізняють внутрішні (внутрівиробничі), зовнішні й інтегровані мікрологістичні системи.Внутрівиробничі логістичні системи оптимизируют керування матеріальними потоками в межах технологічного циклу виробництвапродукції.© Подольский Р.Ю., 2010.155
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105: Проблемы развития
- Page 106 and 107: Проблемы развития
- Page 108 and 109: Проблемы развития
- Page 110 and 111: Проблемы развития
- Page 112 and 113: Проблемы развития
- Page 114 and 115: 60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117: Проблемы развития
- Page 118 and 119: Проблемы развития
- Page 120 and 121: Проблемы развития
- Page 122 and 123: Проблемы развития
- Page 124 and 125: Проблемы развития
- Page 126 and 127: Проблемы развития
- Page 128 and 129: 01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131: Проблемы развития
- Page 132 and 133: Проблемы развития
- Page 134 and 135: Проблемы развития
- Page 136 and 137: 136Проблемы развити
- Page 138 and 139: Проблемы развития
- Page 140 and 141: Проблемы развития
- Page 142 and 143: Проблемы развития
- Page 144 and 145: Проблемы развития
- Page 146 and 147: Проблемы развития
- Page 148: Проблемы развития
- Page 151 and 152: Проблемы развития
- Page 153: Проблемы развития
- Page 157 and 158: Проблемы развития
- Page 159 and 160: Проблемы развития
- Page 161 and 162: Проблемы развития
- Page 163 and 164: Проблемы развития
- Page 165 and 166: Проблемы развития
- Page 167 and 168: Проблемы развития
- Page 169 and 170: Проблемы развития
- Page 171 and 172: Проблемы развития
- Page 173 and 174: Проблемы развития
- Page 175 and 176: Проблемы развития
- Page 177 and 178: Проблемы развития
- Page 179 and 180: Проблемы развития
- Page 181 and 182: Проблемы развития
- Page 183 and 184: Проблемы развития
- Page 185 and 186: Проблемы развития
- Page 187 and 188: Проблемы развития
- Page 189 and 190: Проблемы развития
- Page 191 and 192: Проблемы развития
- Page 193 and 194: Проблемы развития
- Page 195 and 196: Проблемы развития
- Page 197 and 198: Проблемы развития
- Page 199 and 200: Проблемы развития
- Page 201 and 202: Проблемы развития
- Page 203 and 204: 4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784