Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Україна займає четверте місце по конкурентоспроможності економіки серед країн СНД, поступаючись Російській Федерації,Казахстану та Азербайджану. [2]Основна причина мало помітного прогресу України – відсутність істотних поліпшень в найбільш пріоритетних і одночасно меншрозвинених сферах глобальної конкурентоспроможності.Основні реформи мають бути проведені для вдосконалення, перш за все, області базових вимог конкурентоспроможності, щовідповідає поточній стадії розвитку країни. У той же час для того, щоб підвищити свою національну конкурентоспроможність, країна повиннаконцентруватися на проведенні реформ за такими напрямками як поліпшення роботи суспільних і приватних установ, розвиток інфраструктури,посилення макроекономічної стабільності, підвищення ефективності товарних ринків і розвиток фінансового сектора. Перераховані складові єслабкими сторонами національної конкурентоспроможності, по яких Україна демонструє гірші результати, чим інші країни, які знаходяться натій же стадії економічного розвитку.Виходячи з сучасних теоретичних уяв і досвіду багатьох країн, які змогли забезпечити умови для підвищенняконкурентоспроможності національних економік, маючи незначні або навіть не маючи більш менш відчутних початкових порівняльнихпереваг, необхідно розробити чітку державну стратегію досягнення конкурентоспроможності національної економіки України, яка відповідалаб її ресурсно-технологічному рівню. Ключовою ознакою цієї стратегії може бути можливість трансформації факторних початковихпорівняльних переваг в переваги інвестиційні і науково-технологічні.Глобалізація і економічна лібералізація не можуть вирішити проблему розриву, що постійно збільшується, в рівні промисловогорозвитку і конкурентоспроможності розвинених країн і країн, які розвиваються. Для виправлення ситуації національним урядам іміжнародному співтовариству слід сприяти просуванню економік, які розвиваються, за рахунок прискореного освоєння новітніх світових знаньі технологій, а також за рахунок розвитку власних НІОКР і власного інноваційного виробництва.Країни з перехідною економікою йдуть традиційним шляхом доганяючого технологічного розвитку, який грунтується назастаріваючих технологіях, що отримуються разом з іноземними інвестиціями, які приходять в країну, або шляхом покупки в розвинених країнліцензій. У таких умовах конкурентоздатними можуть бути товари лише на вже існуючих світових ринках стандартних товарів і послуг.Конкурентна перевага досягається в основному за рахунок максимального залучення до виробництва дешевих природних і трудових ресурсів,за рахунок скорочення витрат на виробництво стандартних товарів та послуг, вироблених на основі запозичених за кордоном стандартнихтехнологій.Особливістю такого перехідного типа економічної системи є те, що, з одного боку, вона програє найбільш розвиненим країнам вінноваційній конкуренції, а з іншою, - програє в ціновій конкуренції тим країнам, що розвиваються.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1.Економіка зарубіжних країн./ за ред..: Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Осипова В.М. – 3-те вид. перероб. та доп. Навч. пос.. – К.: Центручбової літератури, 2007 – 544 с.2.www.weforum.org – офіційний сайт Всесвітнього Економічного Форуму3.www.un.org - офіційний сайт Організації Об’єднаних НаційРЕЗЮМЕУ статті досліджена конкурентоспроможність економік країн світу в умовах розвитку світового господарства, наведена порівняльнахарактеристика основних показників економічного розвитку розвинутих країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.РЕЗЮМЕВ статье проанализирована конкурентоспособность экономик стран мира в условиях развития мирового хозяйства, приведена сравнительнаяхарактеристика основных показателей экономического развития развитых стран, развивающихся стран и стран с переходной экономикой.SUMMARYIn the article the competitiveness of economies of the world countries is analysed in the conditions of development of world economy, comparativedescription of basic indexes of economic development of the developed countries is resulted, developing countries and countries with a transitionaleconomy.ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ У СТИМУЛЮВАННІ НЕСИРОВИННОГО ЕКСПОРТУЧеркас Н.І., к.е.н., асистент кафедри міжнародних економічних відносин, Львівська комерційна академія ⋅Одним з основних джерел економічного зростання країн в умовах глобалізації світових господарських процесів є якісне зростання, щобазується на інноваційній діяльності та безпосередньо відображається у структурі зовнішньої торгівлі. Незважаючи на проголошену модельінвестиційно-інноваційного розвитку, вітчизняний експорт продовжує носити сировинний характер, притаманний індустріально-аграрнимтипам економіки, що не дозволяє країні адекватно реагувати на зовнішньоекономічні шоки в умовах світової конкурентної боротьби.Світова фінансова криза 2008-2009 рр. та її дестабілізаційний вплив на економіку України в цілому та різке скорочення виробництва уекспортних галузях зокрема, вказують на обмеженість сировинної і низькотехнологічної орієнтації українського виробництва та експорту інеобхідність переорієнтації на внутрішній ринок, стимулювання імпортозаміщення готової продукції, розвитку технологічного виробництва тайого подальшого експорту.Різноманітні аспекти створення інституційного базису для підтримки несировинного експорту предметно опрацьовано у працях В. Гейця,В. Семиноженка [1], В. Стидяченка [2], С. Максименка [3], Ю. Євдокимової [4], С. Александра [5], Дж. Морісета [6], Т. Радзімінської [7], А.Роуз [8], П. Хібберта [9] та ін. У багатьох дослідженнях вітчизняних та зарубіжних авторів, що розглядали питання, пов’язані зі структуроюекспорту загалом та його несировинної складової зокрема, обґрунтовувалися стратегічні пріоритети та операційні заходи щодо оптимізаціїструктури зовнішньої торгівлі. Проте існує потреба у дослідженні системи заходів економічної дипломатії для підтримки вітчизнянихекспортерів та розвитку несировинних експортоорієнтованих галузей економіки України.У практичному аспекті “економізації” дипломатичної діяльності набуває важливості активізація діяльності торговельних місій у країнах –перспективних партнерах (передусім у країнах Східної Європи, а також у країнах, що розвиваються). Важливим напрямом може бути створенняспеціалізованих агентств для маркетингової підтримки експортерів за кордоном під егідою торгово-промислових палат (подібно до торговоінвестиційнихагенцій Чилі, Чехії, Ірландії, Японії, Кореї, Малайзії та Гонконгу). Основним завданням спеціалізованого агентства повинно бутинадання підприємцям консультацій та послуг для отримання необхідної документації в режимі “одного вікна”. Важливими аспектамидіяльності торгово-інвестиційних агенцій є:1) проведення аналізу політичної, економічної та соціальної ситуації країн – перспективних торговельних та інвестиційних партнерів;2) опрацювання нормативно-правової бази, що регламентує торгово-інвестиційну діяльність іноземних підприємств;3) збір і доведення до національних підприємств інформації про можливості виходу національної продукції на зовнішні ринки;4) ознайомлення іноземних інвесторів із переліком пріоритетних інвестиційних проектів (технологічні галузі), що потребуютьфінансування.На сьогодні виграють країни, що постійно вдосконалюють рекламно-інформаційну систему, регулярно здійснюють маркетинговідослідження на відповідному ринку і створюють широку мережу своїх представництв за кордоном. Поштовх для створення спеціальнорозроблених агентств зі стимулювання експорту (англ. Export Promotion Agencies – EPA) та сприяння інвестиціям (англ. Investment Promotion© Черкас Н.І., 2010336
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Agencies – IPA) надала конкуренція між країнами, що розвиваються та країнами з перехідною економікою у спробах залучити іноземнихінвесторів. На сьогодні Нідерланди мають 400 іноземних представництв, а Швеція – близько 100 [6, с. 22]. Подібні установи функціонують вАнглії, Канаді та Німеччині. В Україні функціонує 28 торговельних місій з країн ЄС, що займаються підтримкою торгівлі та бізнесу [10].Результати аналітичних опитувань і досліджень Консультативної служби іноземних інвестицій (FIAS) Світового Банку/МФК таКонференції ООН з питань торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) [weforum], показують, що перехідні економіки збільшують обсяги експорту, якщо вних функціонують ефективні торговельні агентства. Іноземні посольства можуть виконувати роль посередників між владою та бізнесом [5, c.189]. У роботі А.Роуз [8] досліджено експорт 22 країн у 200 напрямках. Відкриття кожного нового консульства – це збільшення експорту на 6–10 %. Однак найбільший ефект можна отримати від створення першої місії [c. 22–23].Важливим елементом політики стимулювання несировиного експорту є інформаційно-консультаційне забезпечення (надання інформаціїпро законодавчо-нормативні акти, їх тлумачення, про фінансові програми, організації, що діють для підтримки експорту) [4, с. 64].Значну увагу інформаційно-консультаційній підтримці експорту приділяє уряд США, що знайшло відображення у низці програм:“Оперативна торгова місія”, що допомагає у пошуку іноземних партнерів; “Система правової підтримки експорту”, що надає безкоштовніконсультації з міжнародного торговельного права; “Електронна національна мережа консультацій з експорту” та “Партнерство у розвиткуекспортної торгівлі”, що займаються навчанням, консультуванням та організацією міжнародних виставок і ярмарок [4, с. 65]. Державневідділення США (англ. US State Department) має наступні функції: сприяння миру та стабільності в регіонах, що стосуються важливих інтересівкраїни; створення представництв у країні для відкриття нових ринків за кордоном; допомога країнам, що розвиваються у становленністабільного економічного середовища для стимулювання експорту та інвестиційних можливостей; підтримка національного бізнесу на міжнароднихринках [Rose, c. 24]. Функції Комерційної служби США (англ. US Commercial service) становлять: знаходження бізнес-партнерів;ідентифікація бізнес-можливостей; поради щодо використання потенціалу для продукції; огляд ринків; допомога у входженні на ринок.Представництва Комерційної Служби розташовані в 69 найбільших країнах світу при Посольствах та Консульствах США за кордоном та діютьз метою сприяння експорту американських товарів та послуг.У складі Департаменту закордонних справ Канади створено Центр вивчення можливостей міжнародного бізнесу, що займається аналізомторговельних пропозицій і розповсюдженням міжнародної ринкової інформації від торговельних представників [9]. Крім того, для розвиткуекспортоспроможних секторів було створено регіональні та загальнодержавні робочі групи під керівництвом урядових представників тапідприємницьких структур. У функції цих груп входить: збір і поширення інформації стосовно потенціалу зовнішніх ринків, співпраця іззарубіжними торговельними представниками та Центром вивчення можливостей міжнародного бізнесу. Щороку робочі групи розробляють тавпроваджують експортну стратегію, що базується на сприятливих ринкових можливостях.У Великобританії діє спеціальна програма “Експортна ініціатива” (англ. Exportinitiative), на основі якої складаються плани, проводятьсядослідження, укладаються та розвиваються контракти для стимулювання експорту. У країні функціонують дев’ять установ “Міжнародніторгові напрями” (англ. International trade directions), по одному для кожного регіону (з приватного сектору) [11]. Директори підприємств та їхніміжнародні торговельні партнери залучені в роботу регіональних агенцій розвитку (англ. Regional development Agencies) при Міністерствіторгівлі та промисловості. Кожна компанія може скористатися допомогою радника з експорту. Їх послуги передбачають: представленняінвестиційного паспорта регіону, проведення тренінгів щодо успішного просування експорту та планування експортної діяльності. Крім того,витрати на експортні консультації покриваються за рахунок державних субсидій [4, с. 65].У Бельгії, Нідерландах, Ірландії, Італії, Іспанії та Португалії інформаційно-консультаційні послуги фінансуються приватним бізнесом. ВІрландії цим займається спеціальний торговий дім (англ. Trading House Scheme), що підтримує зв’язки між експортом та бізнесом. УНідерландах для пошуку інформації про закордонні ринки та торговельних партнерів залучаються випускники вищих шкіл на умовахотримання відповідної стипендії. Італійські підприємства об’єднуються у зовнішньоторговельні консорціуми, що входять у Італійськуфедерацію експортних консорціумів “Федекспорт” [4, с. 66]. Федерація забезпечує інформацію про джерела фінансових ресурсів, системистрахування, надає допомогу в професійному навчанні персоналу, організовує участь в виставках, рекламні кампанії, проводить дослідженнязовнішніх ринків тощо.Активну роль у переході до інноваційно-орієнтованої економіки Ірландії мало Агентство з розвитку (ІАР). Це державна структура, якавідповідає за підтримку експортерів та залучення нових іноземних інвестицій [1, с.173]. Крім того, в червні 2004 р. уряд Ірландії прийнявдекілька указів щодо посилення контролю і перевірки програм відносно національної науки, технології і інновацій (НТІ). Нові змінивключають: заснування Міністерства науки, технології та інновацій; організацію Міжгалузевого Комітету з НТІ з відповідальних посадовихосіб для допомоги Міністерству; призначення Головного Консультанта з Науки (ГКН); заснування Консультаційної наукової ради як першогозасобу зв'язку між акціонерами і розробниками програм у галузі НТІ [1, с.178].У Польщі відповідальність за стимулювання експорту належить Міністерству економіки та Міністерству закордонних справ [7, c. 16–17].Міністерство економіки передусім надає допомогу польським підприємствам щодо участі у торговельних виставках за кордоном, займаєтьсяорганізацією торговельних місій, фінансуванням візитів потенційних імпортерів польських товарів, видавничою та інформаційною діяльністю.Пріоритет надається малому та середньому бізнесу, для яких проводиться дофінансування участі в конкретному заході. Іншим важливимінструментом стимулювання експорту є діяльність польських ТПП. Кожна з них реалізовує індивідуальний план стимулювання експорту, щопередбачає широкомасштабне поширення інформаційної бази, організацію семінарів, конференцій.Ефективність міжнародної торгівлі у більш, ніж 70-ти країнах світу, забезпечена державною підтримкою фінансування та страхуванняекспортних операцій, яка здійснюється через Експортні Кредитні Агентства (ЕКА). ЕКА – це окремі страхові агентства, банки абодепартаменти міністерств, які реалізують державну політику підтримки експорту шляхом страхування експортних політичних і комерційнихризиків та надання гарантій з метою забезпечення конкурентоспроможних умов просування продукції/послуг своїх фірм на міжнародні ринки[2, с. 1].На сьогоднішній день ЕКА функціонують у всіх країнах Східної Європи і Прибалтики, а також у більшості країн СНД. Найбільш відомі всвіті ЕКА – французьке агентство КОФАС та німецьке страхове товариство ГЕРМЕС. Мінекономіки України через Торговельно-економічнімісії України встановило прямі ділові стосунки з кредитними агентствами Німеччини (ГЕРМЕС), Польщі (КУКЕ), Італії (САЧЕ), Чехії (ЄЕАП),Іспанії (СЕСЕ), Росії (Росексімгарант), Угорщини (МЕХІБ), Ізраїлю (ІФТРІК).З 1994 р. у Польщі функціонує Корпорація забезпечення експортних кредитів (пол. KUKE S.A.), що займається страхуванням ризиківекспортних контрактів, наданням гарантій у галузі виробництва товарів на експорт, забезпеченням коштів для пошуку закордонних ринківзбуту тощо [4, с. 57]. Експортери можуть застрахуватися від неплатежів своїх контрагентів у зв’язку з політичними, комерційними танеринковими ризиками. KUKE страхує коротко-, середньо-, та довгострокові експортні заборгованості, також співпрацює з комерційнимибанками у сфері надання експортних кредитів за пільговою ставкою [с. 58].Фінансова підтримка участі польських підприємств у ярмарках та виставках закордоном є важливим фактором у заохоченні експорту.Порядок компенсації зазначених витрат встановлюється на трьохрічний термін, що дозволяє національним підприємствам ґрунтовнопідготуватися до участі у міжнародних ярмарках. Експортерів завчасно інформують про величину можливої фінансової підтримки та проперелік найбільш перспективних світових ринків, вихід на які, на думку Міністерства економіки, має стратегічне значення для Польщі. Доплатамалим та середнім підприємствам проводиться за найвищою ставкою [2, с. 6].Порядок формування списків ярмарків класифікується за порядком їх важливості у три спеціальні групи (А, В, С). При складанні спискувраховуються такі критерії: стратегічні інтереси польської економіки, географічні та галузеві пріоритети, динаміка експорту в конкретнідержави, рекомендації торгово-економічних відділів посольств закордоном, зацікавленість польських фірм в участі у міжнародних виставках, атакож думки відповідних органів господарського самоуправління та Федерації організаторів міжнародних ярмарків та виставок.Важливим напрямом фінансової підтримки несировинного експорту може бути участь у програмах міжнародних організацій. Наприклад, вУзбекистані банки активно проводять опанування кредитних ліній Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Європейського банку337
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286: Проблемы развития
- Page 287 and 288: Проблемы развития
- Page 289 and 290: Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328: Проблемы развития
- Page 329 and 330: Проблемы развития
- Page 331 and 332: Проблемы развития
- Page 333 and 334: Проблемы развития
- Page 335: Проблемы развития
- Page 339 and 340: Проблемы развития
- Page 341 and 342: Проблемы развития
- Page 343 and 344: Проблемы развития
- Page 345 and 346: Проблемы развития
- Page 347 and 348: Проблемы развития
- Page 349 and 350: Проблемы развития
- Page 351 and 352: Проблемы развития
- Page 353 and 354: РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356: Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358: УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360: КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362: Именной указатель/
- Page 363 and 364: Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366: Ступницький О.І. 3 784