600007000040000500002000030000010000Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010SUMMARYRole of creativity in enhancing its regional competitiveness is discussed in the article. Existing foreign approaches to identify and accumulation creativehuman resources, role of creative individuals in the innovation process are analysed.. There is estimated creativity index of Ukrainian regions. Recommendationsfor effective using of the potential of creative personalities as key components of competitiveness of region and state are proposed.ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВИХ ТОВАРНИХ РИНКІВДубенюк Я.А., к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки Маріупольський державний гуманітарний університетРозвиток світового ринку знаходиться під значним впливом чинників економічного, науково-технічного, політичного характеру, щопоступово трансформує його структуру як географічну, так і товарну. Друга половина ХХ ст. характеризувалася стрімкими показникамирозвитку світових товарних ринків та одночасними змінами у міжнародному розподілі праці. Країни-лідери світового ринку поступовопереорієнтовували своє виробництво із сільськогосподарської продукції та продукції з низькою доданою вартістю на користьвисокотехнологічної та наукомісткої продукції, відповідно посідаючи провідні позиції на світових товарних ринках машинобудування,металообробки, хімічної промисловості. Натомість звільнені ніші посіли країни, що розвиваються, та утворені після розпаду соціалістичноїсистеми господарювання країни Центральної та Східної Європи, до яких належить і Україна. Однак така спеціалізація для більшості цих країнне є вигідною, оскільки не може забезпечити гідне місце на світовому ринку, що зумовлює низький рівень їх конкурентоспроможності.Питанням розвитку товарних ринків присвячені праці таких відомих зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів, як Абдулаєва І.,Будкіна В., Булатової О., Козика В., Мазаракі А., Макогона Ю., Філіпенка А., які у своїх працях значну увагу приділяють впливу сучаснихтенденцій глобалізації на стан світових товарних ринків, а також забезпеченню конкурентоспроможності української продукції окремих галузейна відповідних ринках. Разом з тим подальшого дослідження потребують саме світові тенденції перерозподілу структури товарних ринків.Метою даного дослідження є визначення перспективних напрямів розвитку світових товарних ринків на основі виявленнязакономірностей розвитку міжнародної торгівлі з другої половини ХХ ст. Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання.По-перше, проаналізувати показники динаміки світової торгівлі та світового виробництва товарів. По-друге, проаналізувати структурусвітового ринку за товарною ознакою у другій половині ХХ ст. та на сучасному етапі розвитку світового господарства. По-третє, визначитичинники, що формуватимуть подальшу структуру світового ринку.У процесі дослідження використано діалектичних метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: системногоаналізу та синтезу (для дослідження закономірностей розвитку світових товарних ринків), структурний метод, статистичні та економікоматематичніметоди (для аналізу показників структури розвитку світових товарних ринків), метод порівняння (при виявленні характерних змінструктури світового ринку впродовж останніх десятиліть).Основною тенденцією сучасного етапу розвитку міжнародної торгівлі товарами є збільшення питомої ваги продукції обробноїпромисловості (3/4 світового експорту) і скорочення частки сировинних товарів. Динаміка міжнародної торгівлі товарами має наступніособливості: майже 40% вартості світового експорту припадає на технічно складну, диференційовану продукцію - машини й транспортнеустаткування. Збільшення експорту продукції машинобудування супроводжується одночасним зростанням торгівлі компонентами, вузлами,деталями, напівфабрикатами.Як видно з рисунку 1, найбільші темпи приросту обсягів світової торгівлі припадають на 70-і рр. ХХ ст. - у 1973 році цей показникскладає 268,8%, та починаючи з 1983 року темп приросту експорту має тенденцію до зменшення. Разом з тим слід зазначити, що середніпоказники темпів приросту світового експорту є набагато більшими за аналогічні показники приросту світового ВВП. 60% світового експортуприпадає на розвинені країни.300605872502003699815025221100157171121273775059841571838 36761372 442957901948 1953 1963 1973 1983 1993 2003 2008Світовий експорт, млрд. дол.Світовий ВВП, млрд. дол.Рис. 1. Динаміка світової торгівлі та ВВП за 1948-2008 рр.У 1960 р. частка світового товарного експорту у світовому ВВП становила 10%, до 2008 р. вона зросла до 35%. Динамічне зростанняв країнах, що розвиваються, в останні роки стимулювало зростання експорту. Реальний експорт з країн, що розвиваються, з 1995 по 2008 рр.виріс на 2,5%. З 1995 р., світова торгівля зростала в середньому 7,5% за рік. За останні 15 років відбулося значне збільшення кількостірегіональних і субрегіональних торговельних угод, укладених у світовому господарстві. Регіональна структура світової торгівлі також зазналазмін, як це видно з даних, наведених у таблиці 1.Таблиця 1Зрушення географічної структури світової торгівлі1948 1953 1963 1973 1983 1993 2003 2008Північна Америка 28,1 24,8 19,9 17,3 16,8 18,0 15,8 13,0Південна та Центральна Америка 11,3 9,7 6,4 4,3 4,4 3,0 3,0 3,8Європа 35,1 39,4 47,8 50,9 43,5 45,4 45,9 41,0СНД - - - - - - 2,6 4,5Африка 7,3 6,5 5,7 4,8 4,5 2,5 2,4 3,5Близький Схід 2,0 2,7 3,2 4,1 6,8 3,5 4,1 6,5Азія 14,0 13,4 12,5 14,9 19,1 26,1 26,2 27,7Частка Європи у структурі світового експорту товарів збільшилася на 6%, Азії на 13,7%, Близького Сходу на 4,5%, зменшиласячастка Африки на 3,8%, Північної Америки на 15,1%, Південної та Центральної Америки на 7,5%. Серед країн Північної Америки найбільшийобсяг експорту припадає на Сполучені Штати Америки.За 1970-2007 роки відбулися структурні зрушення за товарно-галузевою ознакою, як видно з даних, наведених на рисунку 2.© Дубенюк Я.А., 2010.114
Одяг3%о Палив17%иль Текст2%і в иробиНауков2%засобиТранспортні10%обладненняОфісне13%НедорогоцінніметалифабрикатиНапів8%Мінеральніпродуктиі металиКольоров3%Продуктирослинногопоходження9%хімічноїПродукціяпромисловостіМеханічнеобладнення,тамашинимеханізмиФармацевтическаяпродукціяПаливо15%виробиНаукові1%засобиТранспортні9%Напівфабрикати11%Одяг4%Текстиль4%металиКольорові3%металиНедорогоцінніМінеральні продукти2%ФармацевтическаяпродукціярослинногоПродуктипоходженняхімічноїПродукціяпромисловостіМеханічнемашиниобладнення,механізмита9%Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 20104%8%2%16%9%13%15%3%Рис. 2. Зміни товарної структури світового експорту 1970-2007 рр.З наведених даних на рисунках видно, що з 1970 року по 2007 рік світова товарна структура зазнала змін. Суттєві розбіжностівизначаються за такими товарними групами, як мінеральні продукти, продукти рослинного походження, продукція хімічної промисловості танапівфабрикати. Названі товарні групи в більшому обсязі були представлені в 1970 році, а в 2007 році частка цих товарів зменшилась, алезбільшилась частка таких товарів, як механічне обладнання, машини та механізми, офісне обладнання та наукові вироби. Це говорить про змінуорієнтації зовнішньої торгівлі з товарів сировини та напівфабрикатів на готові вироби та товари наукової діяльності. Відбувається ускладненняпродукції (комплектні підприємства, суднове обладнання, літаки) через прискорення морального старіння багатьох товарів. При цьому«старіння» певних елементів часто відбувається непомітно і призводить до загибелі цілих поколінь машин та обладнання. Так, наприклад, різкознижується ефективність цілого парку машин у найважливіших галузях промисловості;Світовий ринок товарів характеризується розгалуженою структурою, в якій провідне місце посідає ринок паливно-енергетичнихтоварів (ПЕТ). Найпоширенішим серед них є нафта, природний газ, вугілля, електроенергія. Особливість цих товарів полягає у тому, що вонивідіграють вирішальну роль у забезпеченні всього суспільного виробництва. Частка решти джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітру,геотермальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків. Щоправда, в окремих країнах вони мають істотнезначення для енергопостачання; наприклад, у Фінляндії – дрова, в Ісландії - гарячі термальні джерела. Зміни у структурі і темпах розвиткуекономіки прямо відбиваються на загальній потребі в енергетичних ресурсах, а також на обсягах капіталовкладень, матеріальних і трудовихресурсах. Обсяг експорту палива залишався приблизно постійним у 2007 році, імпорт нафти в розвинених країнах фактично скоротився майжена 2%. Серед загальних ресурсів видобувного органічного палива на вугілля припадає 65-90%. У 1913 р. світові потреби в енергіїзадовольнялися за рахунок вугілля майже на 75%, а якщо не рахувати дрова, на які тоді припадало 17-18% світового енергоспоживання, – томайже 90%. Серед основних імпортерів енергетичного вугілля можна виокремити дві групи: країни Західної та Східної Європи, а такожТихоокеанського регіону.Світовий ринок руд і металів. Металургійна промисловість є найважливішим компонентом світової економіки, в ній виробляєтьсямайже половина всієї продукції промисловості та більше ніж половина всіх товарів, які експортуються у світі. Значення цієї галузі в сучаснійекономіці визначається тим, що вона є головним постачальником матеріалів для машинобудування та одним із основних постачальниківконструкційних матеріалів для будівництва. У цій якості чорна металургія відчуває в останні десятиріччя конкуренцію з боку кольоровоїметалургії, що постачає матеріали на основі сплавів легких металів, хімічної промисловості, що випускає конструкційні пластмаси, а також збоку ряду нових виробництв, що створюють матеріали на основі кераміки та різного роду композиційних матеріалів.Світовий ринок чорних металів. Мінеральні ресурси є базисом розвитку економіки, який визначає експортний потенціал країни,обумовлює розміщення і розвиток продуктивних сил. Загальний щорічний обсяг продукції світового гірничодобувного комплексу становитьприблизно 0,8-1,4 трлн. дол. США. Особливістю світового ринку залізної руди є те, що за останні 100 років розвинені країни світуперетворюються на імпортерів. Це пояснюються як вичерпанням цих ресурсів, так і погіршенням їх якості, що підвищує витрати на видобутокта збагачення. Щорічно в світі експортується 40% залізної руди, що видобувається. Головні експортери - Австралія та Бразилія, Українаекспортує 45 млн. тон руди і посідає сьоме місце в світі після Індії, Росії, США та Китаю. Змінюється питома вага окремих держав у цій галузі:зростає частка Китаю та Росії і знижується частка Японії, США та ФРН, України.Світовий ринок кольорових металів. Розвиток світової кольорової металургії протягом тривалого періоду характеризувавсястійким зростанням. Однак уповільнення темпів економічного розвитку в економічно розвинутих країнах, масовий експорт відносно дешевоїметалопродукції із країн СНД, фінансова криза наприкінці 1990-х років у східноазіатських країнах суттєво дестабілізували ситуацію на ринкахкольорових металів. Продукція кольорової металургії посідає провідне у міжнародному товарообігу. Країни, що розвиваються є значнимиекспортерами сировини для комплексу кольорової металургії промислово розвинених країн.Світовий ринок лісових товарів. Не зважаючи на активну конкуренцію нових матеріалів і технологій, частка деревини, щоспоживається у світовому господарстві, практично не знижується. За цим показником лісова промисловість майже дорівнює хімічній галузі,дещо поступається харчовій промисловості і є майже вдвічі важливішою для споживачів, ніж металургія. Закупівля лісопромислових товарів насвітовому ринку є найважливішим джерелом задоволення потреб: в Японії імпортом забезпечується близько 70% національних потреб, уНідерландах, Італії та Бельгії – від 80 до 90%, Німеччині – 57%, Франції – 46%, в країнах Близького та Середнього Сходу, а також у США – по40%. Обіг світової торгівлі продукцією лісопромислового комплексу в останні роки постійно зростає і ускладнюється. Його сучасний обігскладає близько 300 млрд. дол. США, світовий експорт зріс більш ніж у 25 разів, а імпорт – понад 22 рази. Це дозволяє продукціїлісопромислового комплексу утримувати протягом останніх років 3,5 – 4% загального світового експорту.Світовий ринок хімічних товарів. Ринок товарів хімічної промисловості за обсягами експорту та імпорту посідає одне з провіднихмісць в світі, забезпечуючи національні господарства новими конструкційними матеріалами, сільське господарство мінеральними добривами,отрутохімікатами та стимуляторами росту, споживчий попит населення у товарах побутової хімії, полімерних матеріалах. Найбільш потужниму товарній структурі хімічного ринку є ринок органічних речовин, який охоплює понад 60% світового експорту та імпорту хімічних товарів.Неорганічна хімія посідає друге місце за обсягами міжнародної торгівлі. Однак, в її межах також є ряд товарів, що користуються попитом врізних країнах світу і визначають їх міжнародну спеціалізацію на ринку. Згідно з офіційними даними UNIDO та UNCTAD International TradeStatistic, світовий ринок неорганічної хімії складається з чотирьох основних компонентів: мінеральних добрив (19,3%), неорганічних хімічнихелементів, оксидів і галогенних солей (20,5%), азотно-функціональних складових (44,7%), інших неорганічних сполук і кислот (15,5%).Світовий ринок машин і обладнання. Одним із найпотужніших товарних ринків є ринок машин та обладнання. Торгівля цимивидами продукції розвивається більш високими темпами порівняно з іншими групами товарів. Становище окремих країн на ринку машин таобладнання зумовлює інтенсивність розвитку новітніх технологій, визначає місце і роль країни в НТП, становище та впливовість у сучасномусвіті. За офіційними даними ООН, протягом останніх років у структурі міжнародної торгівлі провідне місце займала продукція транспортногомашинобудування (25% світового експорту та 26% імпорту), точного машинобудування і приладобудування (відповідно 24% та 23%), а такоженергетичне машинобудування (21% та 20%).На ринку важкого машинобудування світове лідерство закріплено за виробництвами парових котлів, двигунів та турбін, обладнаннядля металургійного та металообробного комплексів та неелектричних двигунів. Ринок енергетичного та електротехнічного машинобудуванняпредставлений машинами для електростанцій, передачі електроструму та функціонування електромережі, трансформаторами,5%115
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65: содействия поФондМ
- Page 66 and 67: Проблемы развития
- Page 68 and 69: 68Проблемы развития
- Page 70 and 71: 70Проблемы развития
- Page 72 and 73: Проблемы развития
- Page 74 and 75: Проблемы развития
- Page 76 and 77: 76Проблемы развития
- Page 78 and 79: 78Проблемы развития
- Page 80 and 81: 80Проблемы развития
- Page 82 and 83: Проблемы развития
- Page 84 and 85: 84Проблемы развития
- Page 86 and 87: Проблемы развития
- Page 88 and 89: Проблемы развития
- Page 90 and 91: Проблемы развития
- Page 92 and 93: Проблемы развития
- Page 94 and 95: Проблемы развития
- Page 96 and 97: Проблемы развития
- Page 98 and 99: 98Проблемы развития
- Page 100 and 101: Проблемы развития
- Page 102 and 103: 102Проблемы развити
- Page 104 and 105: Проблемы развития
- Page 106 and 107: Проблемы развития
- Page 108 and 109: Проблемы развития
- Page 110 and 111: Проблемы развития
- Page 112 and 113: Проблемы развития
- Page 116 and 117: Проблемы развития
- Page 118 and 119: Проблемы развития
- Page 120 and 121: Проблемы развития
- Page 122 and 123: Проблемы развития
- Page 124 and 125: Проблемы развития
- Page 126 and 127: Проблемы развития
- Page 128 and 129: 01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131: Проблемы развития
- Page 132 and 133: Проблемы развития
- Page 134 and 135: Проблемы развития
- Page 136 and 137: 136Проблемы развити
- Page 138 and 139: Проблемы развития
- Page 140 and 141: Проблемы развития
- Page 142 and 143: Проблемы развития
- Page 144 and 145: Проблемы развития
- Page 146 and 147: Проблемы развития
- Page 148: Проблемы развития
- Page 151 and 152: Проблемы развития
- Page 153 and 154: Проблемы развития
- Page 155 and 156: Проблемы развития
- Page 157 and 158: Проблемы развития
- Page 159 and 160: Проблемы развития
- Page 161 and 162: Проблемы развития
- Page 163 and 164: Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784