Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010У статті ХХ і ХХІ передбачається можливість відмови від застосування положень угоди з метою захисту національної безпеки. Вданих статтях заначається, що країни члени СОТ не повинні застосовувати пільги, поступки, зв’язані тарифи у випадку, який би являв собоюзасіб свавільної чи невиправданої дискримінації між країнами, в яких переважають однакові умови або приховане обмеження міжнародноїторгівлі. Тобто ніщо при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності не повинно тлумачитися іншими країнами таким чином, щобперешкоджати введенню або застосуванню будь-якою стороною заходів: 1) необхідних для захисту суспільної моралі; 2) необхідних длязахисту життя чи здоров'я людей, тварин та рослин; 3) що стосуються імпорту чи експорту золота або срібла; 4) необхідних для забезпеченнядотримання законів чи нормативних актів, які не знаходяться у протиріччі з положеннями цієї Угоди, включаючи закони та нормативні актищодо митних процедур, монополій, які функціонують згідно з параграфом 4 Статті II та Статті XVII, захисту патентів, торгових марок таавторських прав, а також попередження обманної практики; 5) що стосуються продуктів праці ув'язнених; 6) які вводяться для захистунаціональних скарбів художнього, історичного чи археологічного значення; 7) що стосуються збереження природних ресурсів, яківичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання; 8) які вживаються навиконання зобов'язань за будь-якою міжурядовою товарною угодою, яка відповідає критеріям, поданим на розгляд сторонам угоди, і протияких останні не заперечують або яка сама подається на розгляд сторонам угоди і проти якої останні не заперечують; 9)-пов'язаних зобмеженням експорту вітчизняних матеріалів, необхідного для забезпечення достатньою кількістю таких матеріалів вітчизняної переробноїпромисловості протягом періодів, коли внутрішня ціна на такі матеріали утримується на рівні, нижчому за світову ціну в результатівпровадження урядом плану стабілізації, за умови, що такі обмеження не повинні призводити до зростання експорту такою галуззю вітчизняноїпромисловості чи до захисту такої галузі вітчизняної промисловості і не повинні порушувати положення цієї Угоди стосовно недискримінації;10) суттєвих для придбання чи розподілу товарів, кількість яких є недостатньою скрізь чи у певній місцевості, за умови, що будь-які такі заходиповинні бути сумісні з принципом, що всі сторони мають право на справедливу частку у міжнародному постачанні таких товарів і що будь-якітакі заходи, які є несумісними з іншими положенням Угоди, повинні бути зупинені як тільки умови, що призвели до них, зникнуть [11].Стаття ХV дозволяє країнам-членам ГАТТ звільняти одну або кілька країн від безумовного виконання окремих положень ГАТТ.Після затвердження тарифів підвищення можливе після процедури модифікації ставок або відкликання попереднього тарифу тапроцедури відшкодування збитків, завданим іншим договірним країнам внаслідок змін (зафіксовано в ст. ХХVІІІ -94 ГАТТ).Сама процедура модифікації передбачає: здійснення переговорів з країнами, які мають «початкове переговорне право»; проведенняконсультацій з країнами, які є важливими імпортерами на ринку певного товару. Зв’язування тарифів передбачає, що протягом узгодженогоперіоду країна забезпечить рівень встановлених тарифів, який відповідає діючим ставкам митного тарифу змінюватися в залежності від процесудомовленості між країнами [12].На товари з якими тарифи не зв’язані, ставки мита повинні бути змінені без узгодження та обмеження. Слід зазначити, що завимогами СОТ практично всі тарифи підлягають зв’язуванню.Разом з тим є винятки в системі зв’язування тарифів.Так, в США тарифи на сиру нафту не підлягають зв’язуванню, в Японії - рибніпродукти. На ці товари ставки мита можуть бути змінені без узгодження та обмеження. Кінцеві ставки митного тарифу залежать від досягненняпоступок між країнами та перехідного періоду.Механізм врегулювання тарифних поступок являє собою спільну політичну гру з реалізації власних інтересів за рахунок зростаннявідкритості ринків інших країн в обмін на зниження тарифів або відміну певних тарифних обмежень.Після вступу у ГАТТ/CОТ країни можуть переглядати узгоджені тарифи, але це можливі при умові участі у перегляді всіх країнчленів.Світовою організацію торгівлі визначено два шляхи зменшення тарифного навантаження:1.Скорочення тарифів незалежно від рівня першопочатковості ставки (був використаний при Кеннеді раунду, коли відбувалосялінійне скорочення тарифів на 50 %).2.Врахування гармонізації та узгодження тарифів в процесі перемовин.Для другого методу доцільно використовувати швейцарську формулу скорочення зв’язаних тарифів в країнах-членів СОТ. Цяформула була запропонована Швейцарією на Токійському раунді та має такий вигляд:, (1)де: - кінцевий рівень тарифу; -базовий (початковий) рівень тарифу;а− коефіцієнт зниження.Даний метод зниження рівня уже зв’язаних тарифів передбачає запровадження адаптаціного періоду: 5 років для розвинених країн іззастосуванням коефіціента а=8; та 9 років для країн, що розвиваються, із а = 19-23. Країни, що приєдналися до СОТ в останні роки, будутьзвільнені від перегляду зв’заних тарифів, адже для них ще не закінчевся перехідний період. Залежно від обраного значення коефіцієнта bзмінюється рівень кінцевого зв’язаного тарифу. Разом з тим такий підхід дозволяє визначити галузеві особливості регулювання імпорту.Дискусійність застосування одного з методів розрахунку не дозволяє нині членам СОТ виробити єдину стратегію встановлення тарифів длякраїн та можливості захисту найбільш чутливих секторів економіки. Тому що не для всіх країн пропозиція про запровадження коефіцієнтів длярозвинутих країн 8-9 %, для країн, що розвиваються 19-23 % є вигідною.Перед СОТ постає завдання щодо продовження розпочатого раунду Дохи та узгодження тарифів в частині їх зв’язування. Аналізрівня зв’язування у економічно розвинутих країнах, країнах, що розвиваються та малорозвинуті країни свідчить, що у розвинутих країнах вінскладає близько 100 %.ЄС признала Україну як країну з ринковою економікою, тому вона й знаходиться по розподілу тарифних ліній серед економічнорозвинутих країн. Відповідно таке положення вимагає від України грамотного використання методів захисту свого ринку в рамкахдомовленостей зі СОТ. Серед таких інструментів є антидемпінгові заходи, які зокрема використовуються проти українських товарів, які засвоєю ціною іноді дешевші ніж товари розвинутих країн ЄС. До антидемпінгових розслідувань проти українських товарів вдалися такі країнияк США, ЄС, Канада, а також такі держави, як Таїланд, Мексика, Індія. Так в 2008 році було завершено антидемпінгове розслідування щодоімпорту до Мексики сталевих безшовних труб українського походження без обмежувальних заходів. Проводяться антидемпінговірозслідування таких товарів як прутки із заліза або нелегованої сталі, феросилікомарганець, прокат гарячекатаний плоский в рулонах, а такожгарячекатаний обрізний. Аналогічні антидемпінгові розслідування доцільно здійснювати у відносини до країн, які імпортують товари за цінаминижче ніж вітчизняного виробництва. При цьому необхідно чітко відпрацювати механізм антидемпінгового розслідування, наводити чіткіаргументи щодо доцільності розслідування, щоб не потрапити в пастку нерозуміння норм міжнародного законодавства. Впродовж 2008 р.активно продовжуються перемови між країнами-членами СОТ про укладання рамкової угоди з питань глобалізації торгівлі, умовами якої єузгодження питання захисту чутливих галузей, скорочення обсягів субсидування сільського господарства та встановлення кількісногообмеження товарів, врегулювання питання преференційної торгівлі окремими видами сільскогоподарської продукції.Щодо формування митно-тарифної політики достатньо цікавий досвід Польщі. Для проведення політики захисту внутрішнього ринкувітчизняних виробників й споживачів країна використовує особистий підхід до кожної країни[13]:- у разі ввозу продукції з країн, з якими немає угод про співробітництво або відсутні сертифікати походження продукції,встановлюється тарифна ставка, що становить від 20 до 100 %, а на деяку продукцію складає 395 % (група 22.08 ТН ЗЕД – спирт етиловий);- для країн, з якими укладені двосторонні угоди (до них належить і Україна), діє пільгова тарифна ставка, що майже в 3 разименша, ніж у першому випадку;24