Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ У КОНТЕКСТІ З НАЦІОНАЛЬНОЮБЕЗПЕКОЮ, ЕКОНОМІЧНИМИ ЗАГРОЗАМИ ТА ІНТЕРЕСАМИБондар Є.М., аспірант Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка ⋅Постановка проблеми. Проблемі економічної безпеки в міжнародних економічних відносинах присвячені дискусії впродовж декількохдесятиліть. Зокрема, у 70-х роках 19 століття – обговорення в рамках і під егідою ООН нового світового економічного порядку, подальшіпереговори проблеми відсталості в рамках Північ-Південь, переговорні раунди у рамках ГАТТ/СОТ тощо. Для України ця проблема повсталана початку 90-х рр. з надбанням незалежності та існуванням і розвитку як суверенної держави.Дослідження сутності поняття економічної безпеки обумовлено його універсальністю. Зрозуміло, що важливим є визначення якіснихознак економічної безпеки. Необхідне чітке визначення характеристик економічної безпеки і їх параметрів.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція економічної безпеки досить широко висвітлена у вітчизняній і зарубіжнійлітературі. Різним аспект цієї надзвичайно широкої проблеми присвячені роботи Н.Р.Нижника, Г.П.Ситника, В.Т.Білоуса, С.І.Пиріжкова,Т.Кременя, О.Бодрука, А.С.Гальчинського, В.М.Гейця та ін.Загальнотеоретичні і практичні проблеми національної безпеки знайшли відображення у наукових дослідженнях таких ученихекономістівз країн ближнього і дальнього зарубіжжя, як З.Бжезинський, Л.Хофман, Ф.Мьоллерс, С.П.Капіца, Л.П.Гончаренко, В.А.Кліманов,Е.С.Турмачев, В.Л.Белоусов та інші. З-поміж вітчизняних науковців вагомий внесок у розробку концепції національної безпеки зробилиБ.В.Губський, Я.А.Жаліло, Г.А. Пастернак-Таранушенко, М.М.Єрмошенко та інші.Мета статті (постановка завдання) – теоретично узагальнити методологічні підходи до економічної сутності економічноїнебезпеки та виявити особливості взаємозв'язку з іншими категоріями – економічної безпеки, економічних загроз та інтересів.Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття економічної безпеки є невід'ємною частиною поняття небезпеки, що відноситься дофункціонування економіки. Загалом у понятійному сенсі економічна небезпека є об'єктивно існуючою можливістю негативного впливу нагосподарюючого суб'єкта, а через нього на економіку в цілому, державу, суспільство, особистість, природне середовище, в результаті якого їмможе бути заподіяний певний збиток, шкода, що погіршує їх стан, надає їх розвитку небажані динаміку або параметри. Економічна небезпекамає цілком певні характеристики, може бути кількісно визначена, усвідомлена, їй притаманні об'єктивні і суб'єктивні чинники, носитьімовірнісний характер щодо негативного впливу на господарюючого суб'єкта або будь-який об'єкт життєдіяльності держави.Залежно від ознаки, покладеної в основу групування, поняття економічної небезпеки можна класифікувати :– за характером адресної спрямованості і ролі суб'єктивного фактора у виникненні несприятливих умов (ризиків);– відповідно до причинно-наслідкової обумовленості;– за джерелами виникнення небезпеки (природні, техногенні, соціальні);– за ступенем імовірності (реальна, потенційна);– за рівнем (розмахом і масштабами можливих негативних наслідків): міжнародні (глобальні і регіональні); національні, локальні (нарівні регіонів країни); приватні (фірм та особистості);– за видами людської діяльності [2, c. 11-12 ].Джерелами небезпеки є умови і фактори, які самі по собі, або за певними різними сукупностями умов можуть спричинити негативнийвплив на об'єкт. Джерела небезпеки мають техногенне, природне та соціальне походження.Джерела небезпеки техногенного походження визначають станом внутрішньо притаманним технічній системі промислового аботранспортного об'єкту. Вони можуть проявлятися у вигляді негативного впливу джерела надзвичайної техногенної ситуації, що призводить доруйнування будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів, порушення нормального функціонування (обумовленого проектними ітехнічними параметрами) виробничого або транспортного процесу, виникнення або у вигляді прямого, або непрямого збитку для життя йздоров'я людей і нанесення шкоди навколишньому природному середовищу. Зокрема, аварії, тобто небезпечної техногенної події, якапризводить до зміни початкового й кінцевого стану технологічного процесу і передбачені системи безпеки, що забезпечують обмеженнянаслідків аварії встановленими межами.Джерелами небезпеки природного походження є обмеженість ресурсів, різний ступінь забезпеченості ними. Окремо необхідновідзначити екологічно небезпечний вплив людської діяльності, а також природні стихійні лиха і катастрофи, в результаті яких змінюєтьсянавколишнє середовище і внаслідок цього умови економічної діяльності та існування людини і суспільства.До джерел небезпеки соціального походження відносять чинники суспільно-політичного устрою, соціально-економічному станукраїни. Реалізація їх може відбуватися через сукупність умов, що не забезпечують відповідність життєвого середовища людини його життєвимпотребам. Зазначена невідповідність може проявитися конфліктом, тобто вищим ступенем розвитку соціальних і політичних протиріч усуспільстві, що призводить до загострення і зіткнення сторін (людей, соціальних і політичних груп). Конфлікт зароджується в конфліктномусередовищі. Останньому притаманні такі характеристики, як економічний стан суспільства, соціальне самопочуття населення, авторитет влади.Прикладом небезпеки соціального походження може служити зниження рівня життя людей як результат неоптимального використаннягрошових коштів, енергетичних і матеріальних ресурсів. Наслідки прийняття помилкових законодавчих рішень влади – втрата майна, капіталу,сфери вкладення інвестицій, одержання доходів.Поняття економічної небезпеки пов'язане з поняттям загрози, однак має і істотну відмінність. Загроза є найбільш конкретною табезпосередньою формою небезпеки або сукупністю умов та факторів, що створюють небезпеку інтересам держави, суспільства, підприємств,особистості, а також національним цінностям і національному способу життя.Загрози є негативними змінами у зовнішньому політичному, економічному або природному середовищу, які завдають відчутнийреальний або потенційний збиток державі в цілому, його структурним елементам і безпосередньо життєвим, політичним, економічнимінтересам громадян.При класифікації загроз використовуються їх різні ознаки, у тому числі:− за видами людської діяльності (політичні, економічні, соціальні, правові, військові, екологічні, демографічні, наукові, технологічні,інтелектуальні, інформаційні);− за джерелом (внутрішні - джерело знаходиться всередині держави, зовнішні - джерело розташований за кордоном);− за ймовірністю реалізації (реальні та потенційні);− за наслідками (загальні - відображаються на всій території держави або більшості її суб'єктів, локальні - на суб'єктах, приватні - наокремих особах) [1].За джерелами прояву загрози поділяють на зовнішні і внутрішні. Їх можна згрупувати за укрупненими позиціями, які мають різнічасові рамки. Зовнішні загрози безпеки на даний період трансформовані в область екологічних, економічних, інформаційних, соціальних,культурних, духовних проблем. Внутрішні загрози безпеки виникають в першу чергу від факторів, що впливають на громадянське суспільство:зниження якості та рівня життя, економічні та фінансові кризи, рівень злочинності, міжнаціональні конфлікти.Зовнішні загрози можна згрупувати наступним чином:1. Висока залежність української економіки, всіх її найважливіших сфер від зовнішньоекономічної кон'юнктури, від політичних таекономічних рішень інтеграційних угруповань зарубіжних країн, міжнародних фінансових і торгових організацій, які ущемляють інтересиУкраїни в галузі економіки.2. Розвиток негативних процесів в економічній сфері ряду регіонів.© Бондар Є.М., 2010206