Том 1

184Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010У суспільствах другого типу корупцію можна „витіснити” з легальної економіки, трансфером її на периферію соціально-економічних відносин.Історично в міру ускладнення і професіоналізації державного апарату правителі вищого рангу стали вимагати, щоб „службовці” нижчого рангузадовольнялися тільки фіксованою платнею і, навпаки, чиновники нижчих рангів вважали за доцільніше таємно отримувати від „прохачів” (абовимагати у них) додаткову плату за виконання своїх службових обов’язків. Оскільки регулювання, як і раніше, залишалося дискреційним,корупція ставала неминучою. З підвищенням рівня централізованості держави зростала обмеженість самостійності громадян, провокуючичиновників нижчої та вищої ланки до таємного порушення закону на користь підлеглих, охочих позбутися суворого контролю.Крім того, разом із зростанням потенційної віддачі від корупції, з розвитком ЗМІ та інших інститутів громадянського суспільства [6,c. 31-34] скорочуються витрати суспільного контролю за політиками й державними службовцями. Тому загальний рівень розвитку корупції заостанні півтора сторіччя в розвинених країнах має радше низхідний тренд [7]. Інша ситуація виникла в тих країнах „третього світу”, щоотримали політичну самостійність – їх державний апарат, як правило, схильний до системної (інституційної) корупції. Через „східні” традиціїдискреційного регулювання, заснованого на особистих стосунках між начальником і „прохачами”, тут виявилися величезні можливості,пов’язані з державним регулюванням багатьох сфер життя (ширшим і безконтрольним) [8, с.30].Таким чином, історія корупційних відносин теж демонструє утилізаційну функцію тіньової економіки. На прикладі корупції кращепроглядається дуалізм Сходу і Заходу. Західна традиція недискреційного регулювання, що базується на Законі, дозволила витіснити корупцію усферу тіньової економіки і протистояти їй навіть у період „адміністративної революції”. Навпаки, традиція дискреційного регулювання наСході робить для цих країн і в наші дні типовою інституційну корупцію. Можна стверджувати, що еволюція корупції тісно пов’язана зцивілізаційними відмінностями, а у випадку країн з перехідною економікою цей фактор посилюється ще й недостатньою ефективністюреформування інституційного базису.Загалом трансформаційні реформи в Україні характеризуються несистемним та короткостроковим характером, тому навіть ті окреміреформи, що були запроваджені в нашій державі, на сучасному етапі не сприяють підвищенню інвестиційного та підприємницького клімату. Зокрема,за твердженнями експертів глобального дослідження „Doing business” у період 2007-2008 рр. в Україні були проведені певні успішні реформизаконодавчою владою у сфері одержання кредитів, захисту прав та інтересів інвесторів і міжнародної торгівлі [9-12] та негативні реформи в цариніодержання дозволу на будівництво 13-14] (табл. 1). Зауважимо, що на відміну від України більшість країн, що здійснили найбільше реформ у межаханалізованого періоду (зокрема, Азербайджан, Албанія, Киргизстан, Бєларусь, Колумбія, Єгипет та ін.), насамперед розпочали з реформування (яке булооцінене експертами як успішне) процедур реєстрації підприємства, реєстрації власності, захисту прав власності, лібералізації системи оподаткування таміжнародної торгівлі. Такий підхід видається набагато обгрунтованішим з погляду системності процесу трансформації і протидії корупції та зменшеннярівня тінізації економіки, порівняно з ситуацією у нашій країні. Натомість, погодимося з В.Паппом, що з огляду на структурні зміни у процесіреформування економіки України спостерігається очевидна асиметрія та незбалансованість [15, с. 23-31].Таблиця 1Проведення реформ у сфері підприємницької діяльності,2007-2008 рр. 1КраїнаСтворенняпідприємстваОдержання дозволуна будівництвоНайманняпрацівниківРеєстрація власностіОдержання кредитівЗахист прав таінтересів інвесторівОподаткуванняМіжнародна торгівляЗабезпеченнявиконанняконтрактів2Країни, що реалізували найбільшу кількістю реформ у 2007-2008 рр.Азербайджан + н.п. + + + + + н.п. + н.п.Албанія + н.п. н.п. н.п. + + + н.п. н.п. н.п.Киргизстан + + н.п. н.п. н.п. + н.п. н.п. н.п. н.п.Бєларусь + + н.п. + + н.п. + + н.п. н.п.Сенегал + н.п. н.п. + н.п. н.п. + н.п. н.пБуркіна-Фасо + + + н.п. н.п. + н.п н.п.Ботсвана + н.п. н.п. н.п. + + н.п. н.п.Колумбія + + н.п. н.п. н.п. н.п. + + н.п. +Домініканськареспубліка+ н.п. н.п. + н.п. н.п. + + н.п. н.п.Єгипет + + н.п. + + + н.п. + н.п. н.п.Інші країниУкраїна н.п. – н.п. н.п. + + н.п. + н.п. н.п.Вірменія н.п. + н.п. н.п. н.п. + н.п.Китай н.п. – н.п. + н.п. + н.п. + н.пХорватія н.п. + н.п. н.п. н.п. н.п. + н.п. н.п.Чехія + н.п. + н.п. н.п. н.п. + н.п. н.п +Грузія + н.п. н.п. + + н.п. + н.п н.п. н.п.Угорщина + н.п. н.п. + н.п. н.п. н.п. н.п. н.п. н.п.Македонія + н.п. н.п. + + н.п. + + + н.п.Складено за: [19 с.7, c.15-18]Найвищі показники структурних змін (рис. 2) спостерігаються за такими позиціями, як індекс цінової лібералізації та індекс реформбанківського сектора (відповідні показники змінилися з 1,0 у 1989 р. до 4,0 у 1997 р. (для цінової лібералізації) та 3,3 (для банківської сфери), а у 2008 р.3це значення становить 4,0). Аналогічно, зміни, що відповідають рівню лібералізації розвинених країн, характерні для фінансової та торговельної сфери(у 1989-1994 рр. – 1; у 1995 р. – 3 та у 2008 р. – 4,3) (додаток Е, табл. Е.1).Індекс приватизації у малому бізнесі також характеризується найвищим показником – 4,0. При цьому надзвичайно низькимизалишаються показники реформування інфраструктури (які у розрізі передбачають аналіз якості та надійності електропостачання, залізничних ташляхів та дорожнього покриття, телекомунікацій та питної води) (у 2008 р. становив 2,3), індекс політики конкурентоспроможності (відображаєчастку товарів на які існують регульовані ціни, частку торгівлі з розвиненими країнами, частку торгівлі у ВВП, тарифні надходження тощо) та1„+” – реформи, що сприяли покращанню умов здійснення господарської діяльності; „–” – реформи, що призвели до погіршення умовздійснення господарської діяльності.2н.п. – реформування у відповідній сфері або не завершене, або не проводилося.3Шкала індексу структурних змін у трансформаційних економіках змінюється від 1 (відображає мінімальні зміни або їх абсолютнувідсутність) до 4 (максимальна для країн з трансформаційною економікою) та 4+, характеризує стандарти структурних характеристикрозвинених країн.Ліквідаціяпідприємства