Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Результати дослідження показують, що для України має бути використана стратегія нарощування, при якій досягається інтеграціяфундаментальної та прикладної науки, використовується власний науково-технічний потенціал з одночасним залученням іноземних вчених йконструкторів.На основі проведеного аналізу можна зазначити, що для покращення інвестиційно-інноваційного розвитку промисловості Українинеобхідно опрацювати підходи щодо формування стратегії інноваційної діяльності України в умовах міжнародної інтеграції світовогогосподарства. Основними елементами стратегії інноваційного розвитку мають стати визначення інноваційно-інвестиційного клімату,інноваційного потенціалу держави, збільшення ступеня впливу інноваційних факторів з метою розробки і реалізації інноваційних проектів.Стратегія становлення інноваційної економіки є невід’ємною частиною загальної стратегії розвитку держави, вона орієнтована на визначення ідосягнення перспективних цілей в умовах глобалізаційних процесів, що відбуваються в світовій економіці, які корегуютьсязовнішньоекономічним середовищем та визначають економічну незалежність України.ВисновкиВ результаті проведеного дослідження інвестиційно-інноваційного розвитку промисловості України в умовах міжнародної інтеграції,можна зробити висновок, що становище, яке спостерігається сьогодні в промисловості України стосовно інноваційного розвитку, засвідчуєіснування суттєвих системних перешкод формуванню інвестиційно-інноваційної моделі розвитку України, які консервують розрив міжрозвитком виробництва, з одного боку, та динамікою процесів в науково-технічній сфері, з іншого, стають на заваді концентраціїцентралізованого та децентралізованого фінансування на завданнях інноваційного розвитку економіки. Тому держава має взяти на себевідповідальність за стан інноваційної сфери країни, здійснити аналіз помилок, яких було припущено в попередні роки, вивчити успішний досвідінших країн, розробити та впровадити державний механізм активізації інвестиційно-інноваційних процесів в економіці України.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. www.ukrstat.gov.ua2. www.industry.com.ua3. Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні»// Голос України. - 2003. - 13 лютого. №28. - С.4-5РЕЗЮМЕУ статті проаналізовано інвестиційно-інноваційну діяльність промислових підприємств України; досліджено основні проблеми у інвестиційноінноваційномурозвитку України (зокрема розвитку промислового сектору), що стримує формування ефективної виробничої структуринаціонального господарства; запропоновано пріоритетні напрямки формування стратегії інноваційної діяльності України в умовах міжнародноїінтеграції.РЕЗЮМЕВ статье проанализирована инвестиционно-инновационная деятельность промышленных предприятий Украины; исследованы основныепроблемы в инвестиционно-инновационном развитии Украины (в частности в развитии промышленного сектора), который сдерживаетформирование эффективной производственной структуры национального хозяйства; предложены приоритетные направления формированиястратегии инновационной деятельности Украины в условиях международной интеграции.SUMMARYThe article under consideration touches upon the analysis of the Ukrainian industrial enterprises investment and innovation activities. The main problemsin the investment and innovation development of Ukraine (including the industrial sector development) that restrict the forming of the effective productionstructure of the national economy are investigated; the prior directions of the Ukrainian innovation activity strategy forming in the terms of internationalintegration are suggested.УТОЧНЕННЯ СУТНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ ТА ОКРЕСЛЕННЯПРІОРИТЕТІВ ЇЇ ЗМІЦНЕННЯОлексієнко М.М., Національний інститут проблем міжнародної безпеки, аспірант ⋅Проблема забезпечення економічної безпеки України досить активно почала вивчатися вітчизняними науковцями після здобуття їїнезалежності та суттєво актуалізувалася в умовах інтеграції економіки нашої держави у глобальні та мегарегіональні економічні системи.Причому рівноправна участь держави у світовій системі господарювання та одночасно захищеність її внутрішніх економічних інтересівпотребує створення належної і адекватної системи зовнішньоекономічної безпеки. Разом з тим, як відомо, суб’єктами зовнішньоекономічноїдіяльності є передусім первинні економічні агенти окремих регіонів держави. Сприятливість передумов зовнішньоекономічної діяльності, атакож захищеність їх активів та інтересів є важливою функцією регіональних і місцевих органів державного управління, оскільки від їхдіяльності значною мірою залежить як обсяги зовнішньої торгівлі, так і зовнішньоекономічний складник безпеки регіону як соціальноекономічноїсистеми. Зауважимо, що в після вступу України до СОТ та в умовах поступової інтеграції до ЄС, все більше актуалізуєтьсявагомість безпосередньо зовнішньоекономічного складника безпеки як регіонів, так і нашої держави загалом. Все це обумовлює потребу вуточненні теоретико-методичного базису зовнішньоекономічної безпеки регіону, у тому числі через те, що йому була наділена дещонеадекватна (щодо його важливості) увага в системі знань про економічну безпеку.Тому метою статті є удосконалення сутнісних характеристик та методології категорії зовнішньоекономічної безпеки держави, зокрема намезорівні ієрархії управління економікою. Цілями, поставленими при написанні статті є: узагальнити усталені підходи до визначення сутіпоняття зовнішньоекономічної безпеки регіону, проаналізувати її системні характеристики, а також обґрунтувати напрями їх подальшогоудосконалення.Потрібно зазначити, що як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі можна віднайти велику кількість праць, присвячених вирішеннюпроблеми гарантування зовнішньоекономічної безпеки держави та регіону. Водночас, їх узагальнення варто здійснювати з одночаснимвисвітленням її ролі в системі економічної безпеки держави.Так, А. Сухоруков, визначає здатність країни підтримувати конкурентоспроможність економіки, ефективно захищати власні економічніінтереси і протистояти зовнішнім економічним загрозам, використовувати конкурентні переваги в міжнародному поділі праці суттюекономічної безпеки держави [1,с.49]. З цього можна зробити висновок, що, на думку науковця, зовнішньоекономічний складник єпріоритетним серед сукупності функціональних складників національної економічної безпеки.Розділяючи тезу про посилення актуальності питання зовнішньоекономічної безпеки України в умовах посилення її інтеграції у світовуекономічну систему, З. Варналій та І. Чернодід, розглядають зовнішньоекономічну безпеку як процес мінімізації збитків держави віднегативних зовнішніх економічних чинників, створення сприятливих економічних умов для розвитку економіки шляхом її активної участі усвітовому поділі праці, відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам [2,с.50-51]. Потрібно додати, щоаналогічним є визначення суті поняття “зовнішньоекономічна безпека”, подане авторським колективом під керівництвом з В. М. Гейця у праці“Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство” [3,с.62].Наголосимо, що перелік індикаторів зовнішньоекономічної безпеки, поданий З. Варналієм та І. Чернодідом є чи не найширшим з наведенихв економічній літературі та до них віднесено такі показники, як: коефіцієнт відкритості національної економіки (відношення обсягу зовнішньої© Олексієнко М.М., 2010298
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010торгівлі (експорту та імпорту) до ВВП); коефіцієнт покриття імпорту експортом; відношення обсягу експорту до ВВП; відношення обсягуімпорту до ВВП; сальдо зовнішньоторговельної діяльності; товарна структура експорту та імпорту; товарна структура критичного імпорту;співвідношення між обсягами залученого капіталу та експортом вітчизняного капіталу; співвідношення цін на зовнішньому та внутрішньомуринках; енерго- та матеріаломісткість експорту; співвідношення між обсягами національного виробництва та експорту до певних країн; впливвиробництва експортної продукції на екологію; частка експорту наукомісткої продукції в загальному обсязі експорту; частка імпортунаукомісткої продукції в загальному обсязі імпорту; частка експорту у розрахунку на одну особу; частка іноземних інвестицій у ВВП;співвідношення тарифного і нетарифного регулювання [2,с.51].Додамо, що офіційна Методика розрахунку рівня економічної безпеки України Міністерства економіки України визначаєзовнішньоекономічну безпеку держави як такий стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, щозабезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економікизавдяки її активної участі у світовому розподілі праці [4]. Водночас, вважаємо, що характеристика “мінімізація збитків” як прихована метасистеми зовнішньоекономічної безпеки не може слугувати її справжньою суттю, оскільки, на нашу думку, однією з ознак безпеки скоріше євзагалі не допущення збитків, а також забезпечення поступального розвитку. Щодо показників-індикаторів рівня зовнішньоекономічноїбезпеки, то згадуваний документ пропонує розраховувати такі показники, як: частки загального та імпорту продовольства у внутрішньомуспоживанні, частка провідної країни-партнера в загальному обсязі зовнішньої торгівлі, частка сировинного та низького рівня переробкиекспорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів, коефіцієнт покриття імпорту експортом, відношення обсягів експорту таімпорту у ВВП. Проте, вважаємо, що перелік цих показників варто доповнити окремими з перелічених вище, наприклад - сальдозовнішньоторговельної діяльності, товарні структури експорту та імпорту, окремі фінансові, енергетичні, технологічні, інвестиційноінноваційніта інші показники зовнішньої торгівлі.З. Герасимчук та Н. Вавдіюк, не даючи безпосередньо визначення суті поняття зовнішньоекономічної безпеки регіону, включають їїокремою функціональною складовою оцінки рівня економічної безпеки регіону та використовують таку її характеристику, як рівеньзовнішньоекономічної відкритості [5,с.51]. Як вважають автори, рівень зовнішньоекономічної безпеки регіону відображає можливістьзабезпечення високого економічного розвитку регіону через максимальне використання переваг у міжнародному поділі та кооперації праці,здатністю забезпечувати позитивне значення показника зовнішньоторговельного балансу в довгостроковій перспективі. Водночас доіндикаторів оцінки її рівня включають такі показники, як: коефіцієнт відкритості економіки регіону (частка зовнішньоторговельного обороту уВДВ); відношення імпорту до експорту; частка експорту у ВДВ регіону та частка імпорту у ВДВ регіону.Л. Яремко узагальнює зовнішньоекономічну безпеку регіону до здатності соціально-економічної системи захищати свої (інколиспецифічні) інтереси в умовах глобалізації, до яких науковець відносить: 1) забезпечення стабільних надходжень товарів, які належать докритичного імпорту і відсутні на території країни; 2) усунення екологічно шкідливих наслідків діяльності промисловості та урбанізації; 3)подолання депресивності території, створення працемістких виробництв з метою абсорбування стійких надлишків робочої сили [6,с.100].Позитивно, що автор не обмежується усталеними індикаторами зовнішньоекономічної безпеки регіону, додаючи до них показники за такимиаспектами економічної безпеки, як технологічна, фінансова залежності регіону, міграція робочої сили, екологічна безпека.А. Чесноков, аналізуючи наявні в економічній літературі підходи до обґрунтування суті поняття зовнішньоекономічної безпеки, дійшоввисновку, що це здатність держави через комплекс заходів у зовнішньоекономічній сфері забезпечити сталий розвиток економічної системи таїї витривалість до зовнішніх негативних чинників, проявів глобалізаційних перетворень у світогосподарській системі з метою реалізаціїнаціональних економічних інтересів [7,с.5]. Причому, потрібно зазначити, що науковець нестандартно підійшов до узагальнення складників, яківизначають аналізовану категорію, запропонувавши виділяти горизонтальні (соціальну, правову, фінансову, екологічну і кадрову) тавертикальні (експортну, імпортну, кредитно-інвестиційну) складники.Зауважимо, що також певною мірою нестандартним підходом є запровадження В. Сенчаговим терміну “міжнародна економічна безпека” якстану світового господарства та міжнародних економічних відносин, при якому гарантується стабільний економічний розвиток держав тастворюються умови для взаємовигідної економічної співпраці, які виключають протиправне застосування економічної сили [8,с.833].Вважаємо, що вказаний аспект зовнішньоекономічної безпеки має право на існування та подальше вивчення, проте дискусійним є визначенняпереліку суб’єктів та об’єктів системи міжнародної економічної безпеки, а також існує ризик виникнення конфлікту інтересів різних суб’єктівтакої системи. Проте, на нашу думку, цей напрям дослідження є однією з передумов уточнення сутнісних характеристик поняттязовнішньоекономічної безпеки.До схожого висновку (йдеться про те, що рівень важливості питань гарантування зовнішньоекономічної безпеки соціально-економічноїсистеми об’єктивно розширює межі проблеми її гарантування за рамки економічного складника безпеки) дійшли Г. Аніловська та Л. Яремко упраці “Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою”, пропонуючи доцільність прийняття в Україні Концепціїнаціональної безпеки України у зовнішньоекономічній сфері [9,с.173].На нашу думку, сутнісні характеристики поняття зовнішньоекономічної безпеки регіону все ще залишаються недостатньо обґрунтованими.Крім того, сьогодні значно посилюється вплив системи міжнародної економічної безпеки на більшість характеристик системи безпеки окремихрегіонів чи країн. Тому вважаємо, що в сучасних умовах зовнішньоекономічну безпеку регіону потрібно вивчати виключно на основі загальноїтеорії систем та розглядати як підсистему міжнародної економічної безпеки, метою якої є забезпечення захисту економічних інтересів регіонуяк соціально-економічної системи, а також високого рівня реалізації його зовнішньоекономічного потенціалу.Додамо, що такий аспект аналізованої економічної категорії приводить до об’єктивного розширення як рівнів, так і безпосередніхпоказників-індикаторів оцінки безпеки. Вважаємо, що останні доцільно формувати за такими групами показників, як стану і ефективностізовнішньої торгівлі регіону, рівня безпечності здійснення зовнішньоекономічних операцій, рівня захищеності життєво важливих соціальноекономічнихінтересів та рівня реалізації зовнішньоекономічного потенціалу регіону.Узагальнимо подані нами характеристики поняття “зовнішньоекономічної безпеки” соціально-економічної системи у таблиці 1.Потрібно зазначити, що важливим завданням як визначення переліку конкретних показників оцінки рівня зовнішньоекономічної безпекирегіону, так і в загальному уточнення сутнісних характеристик аналізованої економічної категорії є обгрунтування більш ефективної державноїполітики її забезпечення.Тому до групи показників стану і ефективності зовнішньої торгівлі пропонуємо крім усталених показників (відношення обсягу зовнішньоїторгівлі (експорту та імпорту) до ВРП, коефіцієнт покриття імпорту експортом, відношення обсягів експорту та імпорту до ВРП, сальдозовнішньоторговельної діяльності, товарна структура експорту та імпорту) відносити частки підприємств, які здійснюють експортні та імпортніоперації, а також частки діючих і прибуткових таких підприємств, рентабельність експортно-імпортних операцій, середні умовні рівніліквідності та фінансової стійкості суб’єктів підприємництва, які здійснюють зовнішньоторговельні операції.До групи показників рівня безпечності зовнішньоекономічної діяльності віднесемо: рівень системного ризику; терміни проходження такількість експортних процедур; частку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що використовують засоби страхування економічнихризиків; загальні суми втрат внаслідок настання негативних непередбачуваних подій у розрахунку на одне підприємство, що здійснюєзовнішньоекономічні операції.Загальновідомо, що з метою стимулювання активізації зовнішньоекономічної діяльності, органам державного управління, як правило,необхідно проводити політику, спрямовану на посилення рівня відкритості внутрішнього ринку. Проте останнє часто призводить довиникнення ризиків зниження рівня захищеності життєво важливих соціально-економічних інтересів регіону. Йдеться передусім про ризики удемографічній, соціальній, екологічній, енергетичній та інших сферах. Відповідно до переліку індикаторів зовнішньоекономічної безпекирегіону необхідно включити показники, які характеризуватимуть ймовірність настання обумовлених ризиків.299
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248: Проблемы развития
- Page 249 and 250: Проблемы развития
- Page 251 and 252: Проблемы развития
- Page 253 and 254: Проблемы развития
- Page 255 and 256: Проблемы развития
- Page 257 and 258: Проблемы развития
- Page 259 and 260: Проблемы развития
- Page 261 and 262: Проблемы развития
- Page 263 and 264: Проблемы развития
- Page 265 and 266: Проблемы развития
- Page 267: −−−−Проблемы раз
- Page 270: Проблемы развития
- Page 273 and 274: Проблемы развития
- Page 275 and 276: Проблемы развития
- Page 277 and 278: Проблемы развития
- Page 279 and 280: Проблемы развития
- Page 281 and 282: Проблемы развития
- Page 283 and 284: Проблемы развития
- Page 285 and 286: Проблемы развития
- Page 287 and 288: Проблемы развития
- Page 289 and 290: Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328: Проблемы развития
- Page 329 and 330: Проблемы развития
- Page 331 and 332: Проблемы развития
- Page 333 and 334: Проблемы развития
- Page 335 and 336: Проблемы развития
- Page 337 and 338: Проблемы развития
- Page 339 and 340: Проблемы развития
- Page 341 and 342: Проблемы развития
- Page 343 and 344: Проблемы развития
- Page 345 and 346: Проблемы развития
- Page 347 and 348: Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784