Том 1

330Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010містить виготовлення металічних виробів, устаткування, електротехнічне обладнання, прилади, машини, транспортне обладнання тощо. Сектор«іншої» промисловості (ISIC2, розділ 39) охоплює ювелірні вироби, виготовлення музичних інструментів, спортивних товарів та іншевиробництво, яке не входить в решту секторів.Чотири групи торговельних чинників, згадані вище, виражаються через наступні показники:а) Виробництво і дохід: змінна виробництва визначається окремо для кожного сектору через індекс оптових цін країни-експортера. Дохіддля країни – імпортера і країни-експортера вимірюється за допомогою реального ВВП.б) Торговельні бар’єри: для вимірювання витрат на транспортування прийнято використовувати показник відстані між країнами.Торговельні обмеження можна виразити лише через двосторонні мита, оскільки загальних способів для вимірювання НТБ не існує.в) Ефекти інтеграції: так як ми розглядаємо європейську секторальну інтеграцію, то в моделі буде враховуватись лише спільне членство вЄС. В деяких дослідженнях показник комбінації умов ЄС вважається сталим. Однак ми у своєму дослідженні вважаємо за доцільне відобразитирозширення ЄС. Таким чином, показник комбінації умов дорівнює одиниці, якщо обидві країни є членами ЄС, або нулю – в протилежномувипадку.г) Трансакційні видатки: спільний кордон і однакова мова знижують трансакційні видатки. Тому при наявності спільного кордону абооднакової мови спілкування показник комбінації умов вважається рівним одиниці, в іншому випадку – нулю. В ідеалі модель повиннавраховувати тимчасові відхилення використовуючи реальний обмінний курс для кожного сектору. Але через відсутність детальнихстатистичних даних по цінам на товари, доцільно припустити, що відносні ціни не змінювались значно. Тоді можливо використовували єдинийреальний обмінний курс для всіх секторів.При використанні секторальних гравітаційних рівнянь можна очікувати наступних результатів- якщо країна-експортер підвищує виробництво товару Х (Prod x ), можна очікувати зростання двосторонньої торгівлі.- якщо споживачі віддають перевагу імпортному товару, то при зростанні доходів (GDP x та GDP m ), зросте імпорт- якщо країна збільшує рівень протекціонізму в певному секторі (BilTar mx ), імпорт цієї продукції знизиться- якщо реальний обмінний курс національної валюти (BRER xm ) зросте, вона стане відносно дорожчою для всіх галузей промисловості івідповідно, можна очікувати скорочення експорту продукції.- членство в ЄС (EU xm )повинне змушувати країни торгувати між собою в більших обсягах.- показник комбінації умов торговельних обмежень (dist xm ) має негативний вплив на торгівлю- очікується, що комбінація умов трансакційних видатків - близькості (adj xm ) та лінгвістичних зв’язків (lingties xm ) – матиме позитивнийвплив на торгівлю. Зниження трансакційних видатків приваблює бізнесменів і може сприяти утворенню торговельних мереж.Так як в наших даних спостерігається значна дисперсія динамічних рядів, це дає підстави припустити, що необхідно також враховуватиіндивідуальні та часові ефекти, які не піддаються безпосередньому спостереженню. Тому ми проводимо розрахунки, використовуючидвосторонні панельні дані, за рівнянням (1) для кожного сектору. Потім для включення показників випуску продукції в секторі, зумовленогопорівняльними перевагами країни, в рівняння (1) ми проводимо розрахунки за рівнянням (2) на основі об’єднаного методу найменшихквадратів. Відхилення тесту Гаусмана в усіх секторах свідчить, що модель виробництва є достатньо точною.Ми провели розрахунки на основі моделі двосторонніх панельних даних за рівнянням (1), яке охоплює індивідуальні та часові ефекти, якіне піддаються безпосередньому спостереженню – як фіксовані (внутрішня оціночна функція), так і випадкові (загальний метод найменшихквадратів). Важливо зазначити, що для того, щоб уможливити порівняння секторів між собою, ми використовуємо однакові специфікації (навітьу тих випадках, коли змінні наближаються до нуля в деяких секторах). Тому єдиною різницею в змінних для кожного сектору є показникидвостороннього імпорту, виробництва і митних тарифів.В таблиці 1 наведено результати двосторонньої моделі часових ефектів для кожного сектору. Єдиним недоліком моделі часових ефектів єте, що вона не дозволяє виділити вплив відстані, спільного кордону та однакової мови на розвиток двосторонньої торгівлі. Це пояснюється тим,що внутрішня оціночна функція виявляє лише ефекти , які залежать часових показників, тому усі стаціонарні чинники можна виявити лише приоцінці індивідуальних ефектів. Розрахунки виявили, що вплив індивідуальних чинників є значиміший, ніж вплив часових чинників.Якщо проаналізувати сукупні показники, то еластичність двосторонньої торгівлі за виробництвом становить 0,43, еластичність за доходамиекспортера – 0,37, а імпортера – 0,14. Зростання митних ставок на 1% призводить до зниження імпорту на 2%. Зростання реального курсувалюти на 1% викликає зростання торгівлі на 0,06%. При порівнянні середніх значень еластичності восьми секторів очевидно, що їх значення єзначно нижчим, ніж значення еластичності отримане в результаті розрахунків на основі загальної гравітаційної моделі. Це можна пояснитидією ефектів, які не піддаються безпосередньому спостереженню, які не завжди враховуються в аналогічних дослідженнях. Розглядаючи ефектсекторальної інтеграції в ЄС, Франкель та ін.. [5] прийшли до певних висновків, які стосуються усієї промисловості ЄС. У їх дослідженніграничні ефекти для виробництва ЄС становили 0,5 (тобто під впливом інтеграції зростали на 65%), тоді як в нашому дослідженні граничніефекти дорівнюють лише 0,2, що в середньому означає приріст від членства в ЄС на 24%. Таку різницю в даних можна пояснити тим, щоФранкель у своєму дослідженні враховував також харчову промисловість. Ми ж не включали цей сектор в дослідження, оскільки він є дужеузалежненим від Спільної аграрної політики, вплив якої обрахувати в даній моделі неможливо. Також наше дослідження охоплює більшукількість країн-членів ЄС.Таблиця 1 – Результати розрахунків для моделі часових ефектівxxmmxxmxm Змінні Текстиль Деревообро Паперова Хімічна Мінеральн Металургія Машиноб Іншебна галузь промисловість промисловість о-добувнаудуванняProd 0.609*** 0.453*** 0.475*** 0.707*** 0.207*** 0.811*** 0.362*** -0.157***GDP 0.403*** 0.323*** 0.387*** 0.241*** 0.352*** 0.265*** 0.151*** 0.871***GDP 0.165 0.903*** 0.006*** -0.031 -0.150 0.531*** 0.064 -0.401***BilTar -0.007*** 0.006 -0.005* -0.014*** -0.015*** -0.048*** -0.018*** -0.024***BRER 0.080*** 0.123*** 0.048*** 0.023** 0.042*** 0.056*** 0.053*** 0.064***EU 0.354*** 0.188*** 0.209*** 0.087*** 0.088** 0.198*** 0.155*** 0.119***Cons. -18.590*** -33.786*** -11.944*** -11.924*** -0.416 -30.042*** -2.106 1.535R 0.258 0.192 0.275 0.385 0.215 0.160 0.458 0.252F 101.9*** 68.1*** 110.0*** 179.3*** 78.5*** 54.9*** 245.4*** 95.8***Примітка: показники значно відрізняються від нуля на рівні 1% (***), 5% (**) and 10% (*)Часові ефекти відображають циклічні коливання у виробництві, у нашому випадку - це щорічні шоки в країнах – членах ЄС. Найбільшийвплив часових ефектів спостерігався в паперово-целюлозній, хімічній та металургійній промисловості. Для легкої промисловості часові ефектиє відмінними від нуля лише починаючи з 1995 року. Це може бути пояснено ефективністю кількох Угод по різним видам волокон, переговорипо яким закінчились в середині 90-х років. Для деревообробної та машинобудівної промисловості також характерними є високі показникичасових ефектів починаючи з 1996 року. Часові ефекти для мінерально-добувної промисловості наближаються до нуля у 1989 і 1993-1994роках, а для «іншої» промисловості часові ефекти є статистично значимими в 1992-1995 і 1998-2008 роках.Згідно з результатами тесту, в середньому протягом досліджуваного періоду найбільш інтегрованим сектором ЄС виявилась легкапромисловість. Членство в ЄС сприяло зростанню двосторонньої торгівлі товарами легкої промисловості на 43%, порівняно з країнами, які не єчленами ЄС. Найменш інтегрованими є сектори хімічної та мінерально-добувної промисловості. Ефект від членства в ЄС в них – лише 9%. Врешті секторів проявляється середній ефект від членства в ЄС – торгівля між країнами – членами ЄС товарами цих галузей є більшою всередньому на 13%.