Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010конкурентних позицій на зовнішніх ринках; гарантування ефективного захисту майнових інтересів підприємств - страхувальників шляхомзапровадження інституту обов’язкового державного страхового нагляду з боку держави за діяльністю страхових компаній (практика більшостікраїн Європи); забезпечення ширшої присутності держави у страховій сфері не лише як регулятора, але й як ефективного суб’єкта страховоїдіяльності; сприяння розвитку інститутів ефективної саморегуляції страхової сфери (створення та розвиток асоціативних об’єднань страховихкомпаній та страхових пулів (добровільних об’єднань страхових компаній); проведення просвітницької (роз’яснювальної) діяльності щодовикористання страхової сфери як складової фінансової безпеки вітчизняних підприємств.Окремим аспектом недосконалості системи фінансової безпеки підприємництва, зумовленим недостатнім державним регулюваннямрозвитку фінансової сфери в Україні є проблеми мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва. Для прикладу, у світовій практицімікрокредитування є стимулюючим засобом розвитку малого бізнесу, оскільки надається без майнового забезпечення та протягом дужекороткого періоду часу. Водночас, в Україні ринок мікрокредитування ще розвивається, обсяги наданих мікрокредитів є незначними (особливов розрахунку на одне підприємство), недостатньо активними є більшість банків у наданні послуг мікрокредитування (у структурі кредитуваннябанків малий бізнес займає близько 2 %), низьким залишається рівень попиту на ці послуги з боку дрібних підприємців.Для подолання вказаних недоліків та покращення таким чином цієї складової характеристики фінансової безпеки підприємництва врегіонах України необхідно спростити механізм отримання мікрокредиту, реалізувати заходи, спрямовані на стимулювання банків інебанківських фінансових установ до збільшення обсягів мікрокредитування, а також вдосконалити законодавче забезпечення їх діяльності,посилити державну підтримку інформаційних та освітніх програм з мікрокредитування. Ми розділяємо думку окремих науковців, які вважають,що в Україні визріла потреба в ухваленні Закону України «Про мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва спеціалізованимиустановами» з чітким визначенням: концептуальних засад мікрокредитування; порядку створення та припинення діяльності установмікрокредитування; порядку управління ними; механізмів надання мікро кредитів; питаннями державного регулювання та контролю задіяльністю установ, які надають послуги мікрокредитування та ін. [4,c.43].Надійність системи безпеки значною мірою визначається рівнем захищеності її об’єкта від настання ризикових подій, які завдають йомувтрат чи збитків. Щодо системи фінансової безпеки підприємництва, то вагомим ризиком для вітчизняних підприємств (в умовах недостатньоефективного державного регулювання підприємництва та забезпечення його захищеності) є т. зв. рейдерство. Практично жодне підприємство вУкраїні не застраховане від право- чи неправомірного втручання у його власність, що є чи не найбільш вразливим аспектом безпекипідприємництва в Україні. При цьому поширеними методами рейдерського захоплення підприємств в Україні є: нагромадження лояльним допокупця менеджментом підприємства кредиторської заборгованості; «розмивання» пакетів акцій через додаткову емісію; маніпулюванняреєстрами, створення паралельних рад директорів на основі протилежних рішень судів, зокрема із застосуванням практики застережнихзаходів, таких як блокування акцій, арешт рахунків, а також збройні захоплення підприємств; виведення найбільш привабливих активів іздержавного підприємства шляхом передачі їх у статутний фонд спільного підприємства, створеного за участю приватного інвестора;формування спеціальних умов приватизації та використання інституту стратегічного інвестора.Зазначимо, що, на жаль, вітчизняні органи державного управління, як правило, займають пасивну позицію у протидії рейдерству, у томучислі, коли воно здійснюється з використанням незаконних дій. Більше того, суттєві недоліки вітчизняної судової системи навіть сприяютьрейдерству в нашій державі. Водночас, підвищення рівня прозорості поточних приватизаційних процесів дозволяє уникати вказаних проблем.Наприклад, застосування аукціонних процедур або розміщення та торгівля акціями вітчизняних державних підприємств на фондовій біржідозволяє забезпечити більш об’єктивну оцінку виставлених на продаж активів підприємств, а також залучити реальні інвестиції на суб’єктгосподарювання, що сприятиме, крім іншого, підвищенню ефективності діяльності підприємств.Крім того, одним з дієвих інструментів боротьби з рейдерством стало б внесення змін до Кримінального кодексу України, а зокрема –запровадження кримінальної відповідальності за такі дії.Таблиця 1Негативні аспекти державного регулювання підприємництва щодо розвитку системи фінансової безпеки підприємництва врегіонах УкраїниЗасоби регулювання Негативні аспекти Напрями удосконалення системи державного регулюванняАдміністративніметодиПодаткова політикаНормативно-правоверегулюванняПрограмування іпланування розвиткуФінансово-кредитнесприянняОрганізаційноінституційнізасобиІнформаційнопсихологічнізасоби• низький рівень захищеності інтересів інвесторів;• нестабільність державної політики та корупція ворганах влади і контролю• критично низька ефективність системиоподаткування;• існування надмірних податкових преференційдля фізичних осіб – підприємців• відсутність закону, який визначає механізмимікрокредитування малих підприємств;• відсутність кримінальної відповідальності зарейдерство;• недосконалість нормативно-правовогорегулювання сектора малого підприємництва• відсутність роботи з планування тапрогнозування фінансової безпеки підприємництва• низький рівень доступу підприємств дофінансування;• недосконалість валютного регулювання;• високі процентні ставки, які збільшують вартістькапіталу та стають перешкодою на шляху розвиткунового бізнесу;• не в повній мірі використовується механізмдержавної фінансової підтримки• нерозвиненість системи кредитної інформації;• недостатнє стимулювання участі страхової сфериу зміцненні фінансової безпеки підприємств• недостатність роботи з моніторингу рівня тарозповсюдження інформації щодо зміцненняфінансової безпеки підприємництва та її ролі узабезпеченні соціально-економічного розвиткурегіону• спрощення інвестиційних процедур та зниження рівняпрямого державного втручання у фінансову діяльністьпідприємств• покращення вітчизняної податкової системи передусімщодо: загального зниження рівня податкового навантаження,вирівнення його для всіх суб’єктів підприємництва;• удосконалення правил оподаткування спрощеного таіндивідуального бізнесу• ухвалення Закону України «Про мікрокредитуваннясуб’єктів малого підприємництва спеціалізованимиустановами»;• внесення змін до Кримінального кодексу України длязапровадження кримінальної відповідальності за рейдерство;• уніфікація положень нормативно-правових актів, яківизначають типологізацію суб’єктів малого підприємництва,збільшення обмежень обсягів їх діяльності• запровадження практики моніторингу та плануванняфінансової безпеки; розробка програм розвитку страхової тасфери фінансового сприяння бізнесу• стимулювання подальшого розвитку інформаційногоскладника фінансово-кредитної системи, зокрема, черезрозвиток інформаційної системи кредитних історій,моніторингу, збору та розповсюдження інформації просуб’єктів підприємництва, їх платоспроможність, сумлінністьщодо погашення зобов’язань;• загальнодержавне закріплення норми бюджетногофінансування заходів фінансово сприяння підприємництву• стимулювання участі страхової сфери у забезпеченнідоступу вітчизняних підприємств до фінансово-кредитнихресурсів, сприяння розвитку інститутів ефективноїсаморегуляції страхової сфери• проведення просвітницької (роз’яснювальної) діяльності зпитань фінансової безпеки підприємництва, а також щодовикористання страхової сфери як складової фінансовоїбезпеки вітчизняних підприємств249