Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Головні ризики сьогодення в основному пов'язані з можливістю погіршення ситуації: передчасна відмова від державної підтримки черезвраження, що відновлення економіки відбувається без сторонньої допомоги; нова фінансова катастрофа, геополітичні проблеми, різкезростання цін на нафту, низька здатність економіки впоратися з новими шоками; втрата довіри до податково-бюджетної політики або сумнівщодо збереження незалежності центральних банків.120100зміни, %806040200197019731976197919821985198819911994199720002003200620092012рікРозвинуті країни Країни, що розвиваються СвітРис. 3. Динаміка державного боргу розвинутих країн та країн, що розвиваютьсяу 1970-200- рр.. та прогноз до 2014 р. (у відсотках до ВВП) [6]На сьогоднішній день пошук шляхів виходу з глобальної фінансової кризи став проблемою всього світового співтовариства.Національно орієнтовані антикризові програми доповнюються спробами міжнародного регулювання. Вони спрямовані на зміну світовогофінансового механізму та оптимізацію міжнародних економічних відносин.Однією з необхідних умов ефективності антикризової політики є максимальна збалансованість всіх її напрямків: важливо домогтися,щоб вони не входили у взаємне протиріччя, а підтримували один одного.Теперішня світова криза показала недоліки сформованих інститутів як на мікрорівні, так і в макроекономічному аспекті, виявиланездатність країн самотужки подолати наслідки рецесії, тому пріоритетним завданням є розробка глобальної стратегії виходу зі світовоїфінансової кризи.Висновки. Найбільш пріоритетними завданнями політики залишаються оздоровлення фінансового сектора й продовженняпідтримуючих мір макроекономічної політики, поки економічний підйом не буде поставлений на міцну основу, хоча директивні органи повиннітакож почати підготовку до наступного скорочення винятково високих рівнів державного втручання. Передчасне усунення стимулупредставляється більше ризикованим кроком у найближчий період, але дуже важливо розробити середньострокову макроекономічну стратегіюна період після кризи, щоб підтримувати впевненість у платоспроможності бюджету й забезпечувати стабільність цін і фінансових потоків.Завдання полягає в тім, щоб уникати крайностей: передчасного припинення державних інтервенцій, що поставило б під загрозу досягнутірезультати в забезпеченні фінансової стабільності й підйому, або занадто тривалого продовження цих мір, що пов’язано із ризикомперекручування економічних стимулів і збитку для державних балансів.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Бекарев. А.А. Финансовая эпидемия: основные причины современного кризиса кроются в самой структуре мировой экономики /А.А. Бекарев // Эко. -2009. - № 1. – С. 14 – 19.2. Головин М. Влияние финансовой глобализации на денежно-кредитную политику: теоретические аспекты и реакція на финансовыекризисы / М. Головин // Фінанси України. – 2009. - №7. – с. 3-19.3. Иноземцев, В. Кризис: природа и перспективы / В. Иноземцев // Свободная мысль. – 2009. - № 7. –С. 95 – 108.4. Глобализация и экономическое развитие: национальный аспект / [Ю. В. Макогон, В. В. Дергачева, Е. А. Пашко, П. А. Фильянов] -Донецк : ДонНУ, 2006. - 260 с.5. Сухоруков, А. I. Фiнансова безпека держави : навч. посiб. для студ. вищ. навчал. закладiв / А. I. Сухоруков, О. Д. Ладюк ; Вiдкрит.мiжнар. ун-т розвитку людини "Україна", Рiвненс. iн-т. - К. : Центр учбов. л-ри, 2007. - 192 с.6. Статистична база МВФ
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010політики, науковці і фахівці, які усвідомили, що інтеграція переростає у «мега-тенденцію» світового розвитку, яка визначає і зрештоювизначить майбутнє людської спільноти не зважаючи на дію сил, котрі опираються їй.Мета дослідження. Визначити між цивілізаційні фактори глобальної економічної інтеграції та їх роль у розвитку світової економіки.Виклад основного матеріалу. Термін «цивілізація» у науковий обіг запроваджений з XVII століття. Він вживається для відділення одинвід одного різних ступенів і форм суспільного розвитку. З розвитком людського прогресу в нього почали включати науку, мистецтво, релігію,політичний, громадянський і суспільний розвиток. До визначення суті поняття «цивілізація» долучилися шотландський економіст. філософ іісторик А Фергюссон, росіянин М. Данилевський (1822-1885), німці Ф. Енгельс (1820-1895), О. Шпенглер (1880-1936), Я. Ясперс (1883-1963),австрієць А. Тойнбі (1889-1975), француз Ф. Бродель (1902-1985) та інші.Нині визначення цивілізації досить строкаті. Проте, всі вони більшою або меншою мірою включають фактори, що відображаютьісторичні, ментальні, соціокультурні, технологічні та економічні процеси. В українських дослідників не виникає сумніву щодо розрізненняцивілізацій за просторовою ознакою на два головних: всесвітню або загальнопланетарну і локальну, що розвинулася на певній території. Увітчизняній літературі виділяється перш за все первинне суспільство, яке західна наука називає примітивним. Воно змінюється серверним(рабовласницьким) суспільством, за яким по ієрархії виникає селянсько-суспільне (феодальне).Менше уваги у вітчизняній науковій літературі приділяється так званому азіатському спосібу виробництва з азіатським типомцивілізації, для якого характерна загальнокласова приватна власність, що завжди набирає форму державної. Як зараз з’ясувалося, цей типцивілізації існував не лише в Азії, а й в інших частинах світу, навіть в Європі. Для нашого дослідження важливо виділення сучасної цивілізації,домінантою якої є капіталістичні ринкові відносини. Класифікацію всесвітніх цивілізацій за домінуючими економічними ознаками дав А. С.Філіпенко (табл. 1) [11, 11].Таблиця 1Класифікація всесвітніх цивілізацій за домінуючими економічними ознакамиТип всесвітньої цивілізації Домінуючий вид виробництва Праця та її характер Провідний тип власностіАграрна сільськогосподарське ручна земельнаІндустріальна промислове машинна промисловаПостіндустріальна інформаційне інтелектуальна (духовна) інтелектуальнийПоширеною і широко вживаною у науковому обігу теорією локальних цивілізацій є концепція А. Тойнбі, що найбільш ціліснопредставлена у його фундаментальній праці «Осягнення історії». Для виділення локальних цивілізацій він бере за умову, що останні повиннімати як у просторі, так і у часі більшу протяжність, ніж національні держави, на основі чого отримує понад двадцяти суспільств, щоутворилися. Це – західна, дві православні (російська і візантійська), іранська, арабська, індійська, далекосхідна, антична, сирійська, цивілізаціяІнда, китайська, минойська, шумерська, хетська, вавилонська, антська, мексиканська, юкатанська, майя, єгипетська та інші. У його дослідженівиділені також цивілізації, що зупинилися у своєму розвитку – ескімоську, момадичну, оттоманську і спартанську та п’ять мертвонароджених(далеко західна християнська або ірландська, далекосхідна християнська або несторіанська у Середній Азії, скандинавська і сирійська).Для дослідження сучасних процесів глобалізації важливою є думка А. Тойнбі, що зростання цивілізацій полягає у прогресуючому іакумулюючому внутрішньому самовизначенню і самовираженню, у переході від грубішої до більш тонкої релігії і культури. Для ньогозростання – це неперервний «відступ і повернення» харизматичної богообраної, призначеної вищими силами до влади меншості суспільства,що спроможне знаходити нові успішні відповіді на завжди нові виклики навколишнього середовища. З цих позицій правомірно допустити, що усучасних умовах готовність до таких зрушень має та спільнота, яка є успішною у продукуванні нових знань і лідером у інтеграційнихпроцесах. Нині вона представлена західною цивілізацією, до якої тяжіють інші цивілізації, особливо ті, що межують з нею. Саме так можнарозглядати процеси розширення Європейського Союзу, до складу якого увійшли країни як з католицьким і протестантським населенням, так інароди, що представляють православні та арабські цивілізації. До його складу намагаються увійти і нові країни – носії інших цивілізаційнихтипів – Україна, Молдова, Туреччина, Сербія.Разом з цим, здається такою, що вже не відповідає сучасним реаліям позиція А. Тойнбі відносно малої значущості технічного прогресудля зростання цивілізацій. Глобалізація формує такі виклики, за яких жодна цивілізація не має шансів вижити поза досягненнями у науковійсфері, що стає основою зростання добробуту, вирішення соціальних проблем, захисту навколишнього середовища і за великим рахунком –планетарного захисту. Попри активність релігійних і націоналістичних сил протидії, слабші цивілізацію будуть підпорядковуватися сильнішим,лишатися свого інтелектуального капіталу або інтегруватися в сильніші цивілізації, що пропонують своїм громадянам кращі умови життя.Викладене висуває проблему життєвого циклу цивілізації. Вона дотичне розглядається дослідниками. Як показав А. Тойнбі,щонайменше 16 з 26 цивілізацій тепер «мертві і поховані». З тих десяти, що ще живі, «полінезійська і кочова… конаються, а сім з восьми іншихбільшою чи меншою ступеню – під загрозою знищення або асиміляцією нашою західною цивілізацією [10]». Сам спадок – це не одночаснийакт, а досить довготривала стадія, що складається з надлому, розкладу і загибелі. Між надломом і загибеллю цивілізації проходять століття, аіноді і тисячоліття. Тойнбі наводить приклад з єгипетською цивілізацією, надлом якої стався у XVIстоліття до Р. Х., а загинула вона лише у Vстолітті після Р. Х. Отже, час між надломом і загибеллю охоплює майже 2000 років «скам’янілого існування», «життя в смерті».Загальносвітова тенденція щодо важливості стикових політико-економічних просторів проявляється в останні десятиліття, зокрема, втому, що кризові явища посилилися саме в тих регіонах, що розташовані на межі цивілізацій. Свого роду «гарячі точки» - це Кавказ, Югославія,Пакистан, Індія тощо. Територію України правомірно також відноситься до таких, що розташована на «розломі» цивілізацій. На ній вжевідбуваються певні процеси, які можна оцінювати як «перетягування канатів» між Заходом і Сходом. Це позначається на тому, що майже весьперіод своєї новітньої історії, особливо у пострадянський час, їй доводиться обирати модель з домінуванням ідей вестернізації або азіатчини(«великого простору» за М. Данилевським). Таке геополітичне положення країни гостро ставить на порядок денний необхідність виборувекторів економічного розвитку.Циклічність економічного розвитку в сучасних умовах породжує як хвилі великих піднесень світової економіки, так і значних втрат. Іодні, і другі по різному проявляються в тих чи інших країнах і частинах світу. При цьому найбільшою проблемою є те, що кризи, які виникаютьв рамках циклічного розвитку, носять щоразу переважно глобальний руйнівний характер. Це спонукає світову співдружність до проведенняреформ, які запобігають повторенню такого роду загально планетарного руйнування. Відзначимо, що здійснення змін не може базуватися надосвіді певної великої країни (США, Європи або Японії). Є достатньо підстав сподіватися, що новий економічний порядок в тій або іншій мірівраховуватиме потреби різних націй.Формування нового економічного порядку не може бути реалізоване поза культурним шаром. До того ж, якщо у минулому культурабезпосередньо не впливала на економічний розвиток, то нинішній розвиток все виразніше визначається перевагами у сфері дії культурницькихчинників. Як зазначає Ю.М. Пахомов, «можна припустити, що саме на ґрунті ціннісних взаємодій у другій половині XXI століття відбудетьсярадикальна перебудова світового простору – сходження з арени одних цивілізацій (наприклад, євроатлантичної) і воцаріння інших. При цьому,чітко проглядається ситуація, за якою кордони, що відділяють у масштабах планети успіх від занепаду, вже зараз прокладаються по лініяхрозломів цінностей культури. А це якраз і свідчить про те, що центр тяжіння у сфері глобальної конкурентоспроможності зміщується укультурно-ціннісне русло, тобто в сферу духу, а не матерії [6, 8].»Доля більшості цивілізацій (якщо не усіх) така, що рано чи пізно вони мають загинути або скажемо м’якше – зникнути. Відповідно такеочікує нинішні локальні цивілізації. Глобалізація прискорює ці процеси і жодну з цивілізацій не мине ця доля. Проблема, що потребуєдослідження і вирішення – яка раніше, яка пізніше піде у вічність і наскільки буде пришвидшуватися цей процес. Вона набуває особливогозагострення з огляду на лідерство західної цивілізації, перш за все в економічний і політичній сферах. Як відзначає А Тойнбі, «сучасна західнацивілізація розповсюдила свою економічну систему по всьому світу. За економічною уніфікацією, що базується на західній основі, наступила іполітична уніфікація, що має ту ж саму основу і зайшла так само далеко. Не дивлячись на те, що політична експансія західного світу у наші дні343
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328: Проблемы развития
- Page 329 and 330: Проблемы развития
- Page 331 and 332: Проблемы развития
- Page 333 and 334: Проблемы развития
- Page 335 and 336: Проблемы развития
- Page 337 and 338: Проблемы развития
- Page 339 and 340: Проблемы развития
- Page 341: Проблемы развития
- Page 345 and 346: Проблемы развития
- Page 347 and 348: Проблемы развития
- Page 349 and 350: Проблемы развития
- Page 351 and 352: Проблемы развития
- Page 353 and 354: РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356: Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358: УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360: КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362: Именной указатель/
- Page 363 and 364: Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366: Ступницький О.І. 3 784