Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010цілому. Нажаль, сучасні глобальні екологічні проблеми тісно пов’язані між собою і мають обумовлену взаємозалежність. Так, забезпеченняподальшого економічного розвитку природних ресурсів завідомо зменшує кількість викидів забруднення навколишнього середовища, а такожусуває критичну межу, яка може призвести до екологічної катастрофи в планетарному масштабі.т н.е. / 1 тис. дол. США ВВП в цінах 2000року3,532,521,510,50ІталіяБразиліяНімеччинаУгорщинаКореяФінляндіяРосія0,60,50,40,30,20,10т н.е. / 1 тис. дол. США ВВП в цінах 2000року за ПКС32Рис. 1. Енергомісткість ВВП УкраїниСутність глобальної еколого-енергетичної кризи можна визначити у зростаючому поглибленні протиріч між забезпеченням виробничоїдіяльності і стабільністю, а точніше стійкістю природного середовища. Стрімке зростання виробництва та споживання продукції потребуютьзначних природних та енергетичних ресурсів, що спричиняють негативну дію на оточуюче середовище.Так, попит на нафту і газ збільшується, а їхні запаси зменшуються. Разом з тим до 2030 року слід очікувати збільшення споживанняенергоносіїв на 37-50%, а наявні запаси можуть вичерпатися уже через 50-60 років [8].Тому, використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) світова спільнота розглядає як один із найбільшперспективних шляхів вирішення зростаючих проблем енергозабезпечення та збереження навколишнього середовища. Наявність невичерпноїресурсної бази та екологічна чистота НВДЕ є визначальними їх перевагами в умовах обмежених ресурсів органічного палива та зростаючихтемпів забруднення довкілля.На сьогодні частка НВДЕ у виробництві енергії у світі ще не є значною (майже 14%), але їх потенціал на кілька порядків перевищуєрівень світового споживання паливно-енергетичних ресурсів. Темпи зростання обсягів виробництва енергії НВДЕ також значно перевищуютьаналогічні для традиційних видів енергії. Так, у найближчі 10 років, прогнозується щорічне зростання світових обсягів виробництваелектроенергії за рахунок традиційної електроенергетики до 2,8%, а електроенергії НВДЕ – до 9,2%.Зокрема, країни ЄС зобов’язалися подвоїти частку відновлювальної енергії в загальному енергоспоживанні країн з 5,4% в 1997 році до12,0% в 2010 році, а частку виробництва електроенергії за рахунок відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) від 14% у 1997 році до 21% у 2010році. Велика увага також приділяється збільшенню частки використання біопалива для транспорту до 5,7% в 2010 р., а до 2020 р. довести цейпоказник до 20% шляхом заміщення мінерального дизеля і газоліну.В результаті такої політики країни ЄС домоглися скорочення ядерної та збільшення частки виробництва енергії за рахунок розвиткувідновлюваних джерел та проведення енергоефективних заходів.Наприклад, в Німеччині за рахунок ВДЕ нині виробляється більше енергії, ніж за рахунок атомної енергетики.Ще один приклад. Сьогодні Швеція є першою в світі країною, економіка якої буде звільнена від нафти. В енергетичному балансі країни26% припадає на відновлювальні джерела. Слід зазначити, що саме ці напрями є пріоритетними для нової Стратегії співробітництва з Україноюна 2009-2013 рр., яка була затверджена урядом Швеції у грудні 2008 року. Стратегія передбачає надання Швецією Україні щорічної технічноїдопомоги у розмірі в середньому 25 млн. дол. США. Реалізація цих проектів у сферах регіонального використання енергетичних ресурсів тазбереження навколишнього середовища, буде сприяти також демократичним перетворенням у розвитку євроінтеграційних процесів [9].Значними темпами сьогодні розвивається вітроенергетичний сектор. Лідери світової вітроенергетики – Німеччина (18,6 млн. кВт), США(6,36 млн. кВт), Данія (3,07 млн. кВт), Індія (2,12 млн. кВт). Швидкими темпами розвивається вітроенергетика в Англії, Китаї, Японії, Італії. УЧехії будується наймогутніша в Європі вітростанція на базі вітроагрегатів фірми VESTAS потужністю 25000 кВт. Переважно розвиток в Європіотримують офшорні вітростанції, що розміщуються на морському мілководді Балтійського і Північного морів. Частка вітрової електроенергії всвітовому балансі становить 0,5%, зокрема в Німеччині – 6%, в Данії – 20%, в Іспанії – 6%. За прогнозами аналітиків до 2030 року часткавітрової електроенергії повинна становити 10-15% від загальної кількості виробництва електроенергії в світі [10].Що стосується сонячної енергетики, але вона має дещо обмежені можливості використання (залежить від погоди, широти розташуваннятериторії та ін.), але розвивається досить інтенсивно (до 50% в рік). В країнах ЄС широко використовуються так звані «сонячні зобов’язання»відносно будівництва з використанням нових сонячних технологій. Це сприяє істотним змінам у житловому фонді, готуючи його донеминучого дефіциту викопного палива, дає потужний сигнал для користувачів і для будівельного бізнесу. Серед заслуговуючих уваги останніхініціатив можна назвати проект «Тисяча дахів» у Німеччині (2250 будинків були обладнані фотоелектричними установками) та програма«Мільйон сонячних дахів» у США. Серед лідерів сонячної енергетики також є Японія та Італія.Потужність фотоелектричних установок (ФЕУ) в останні роки у світі щорічно збільшується майже на 30%. В Японії цей показникстановить 46% потужностей всіх ФЕУ світу, Німеччині – 20%, в США – 17%. Інтенсивно цю енергію використовують такі країни як Австралія(3%), Нідерланди (2%) Італія (2%), Швейцарія (2%), Іспанія (1%). При збереженні таких темпів розвитку фотоенергетики загальна потужністьєвропейських фотоелектричних установок у 2015 р. може перевищити 5 ГВт, а в планах США – до 2030 р. довести загальну встановленупотужність ФЕУ до 25 ГВт [10]. Для цього в різних країнах запроваджуються спеціальні програми й стратегії розвитку з використання сонячноїенергії.Наведені дані свідчать про те, що інноваційні технології впроваджують розвинені країни світу з метою дотримання екологічної безпеки.Немає потреби говорити, наскільки важливим для України, є інноваційний енергозберігаючий шлях розвитку, особливо зважаючи наподолання наслідків Чорнобильської катастрофи та інших техногенних викликів. Зміст цього напрямку полягає в удосконаленні управлінняенергозберігаючими ресурсами на основі наукових досліджень взаємодії біосфери, екосистем та людської діяльності, розвитку новихекологічно безпечних технологій захисту довкілля.Надійним додатковим джерелом енергії в Україні може бути синтезгаз, який можна одержати із бурого вугілля, відходів переробки
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010кам’яного вугілля та ін., а також шахтний метан. За розрахунками фахівців Національного агентства з питань забезпечення ефективноговикористання енергетичних ресурсів (НАЕР) у 2009 році виробництво синтезгазу може зрости до одного млрд. м 3 , а в найближчі 15-20 роківпланується досягти виробництва 40 млрд. м 3 синтезгазу, що є еквівалентом 25 млрд. м 3 природного газу [11].За запасами шахтного метану Україна посідає 4 місце у світі, але його видобуток (утилізація) складає всього 80 млн. м 3 на рік. Якщовикористати сучасні та перспективні технології, то у найближчий час можна видобувати 2-4 млрд. м 3 метану, а в перспективі до 6-9 млрд. м 3метану на рік.Україна має потужні ресурси гідроенергії малих річок – біля 63 тисячі малих річок, потенціал яких складає до 28% від загальногогідропотенціалу України. Розвиток малої гідроенергетики буде сприяти децентралізації енергосистем, що дає можливість вирішувати проблемиенергопостачання важкодоступних сільських районів, вирішує комплекс їх економічних, екологічних і соціальних проблем. Це, в першу чергу,стосується територій Західної України, де мікро і міні ГЕС могли б стати основою їх енергозабезпечення.Нині загальна потужність усіх компаній Укргідроенерго становить близько 4,6 мільйонів кіловат, тобто виробляється майже 8% усієїелектроенергії. Враховуючи, що світові стандарти становлять 15-20%, то 8% – надзвичайно мало. Із тисячі малих гідроелектростанцій, якіпрацювали в минулому, залишилися лише одиниці. В Україні більш як 70 тисяч малих річок, напори яких у метр-півтора можнавикористовувати за рахунок найпримітивніших і дешевих конструкцій. Прикладом є Австрія, Швейцарія та ряд інших країн. Якби ми відновиливсю малу гідроенергетику, отримали б додатково 600 тисяч кіловат потужності – по суті дві Київські ГЕС. Оскільки станції ці маленькі, й заукраїнським законом їх можна приватизувати, це дозволяє залучати кошти приватних інвесторів, а разом з тим прискорювати цей процес.Зазначений стан є наслідком відсутності стратегії переведення економіки України на інноваційний шлях розвитку та формуванняналежної національної інноваційної системи, яка забезпечувала б його реалізацію. Як показує досвід країн Євросоюзу, вплив інноваційногофактору на екологічну безпеку та розвиток економіки має відбуватися шляхом узгодження інноваційної політики з науково-технічною,бюджетно-фінансовою, грошово-кредитною, промисловою та зовнішньоторговельною політикою. Тільки за таких умов можливе досягненняєдності інтересів і встановлення злагоджених стосунків між суспільством, державою, владою, бізнесом та іншими громадськими і науковимиінституціями.Широкомасштабне впровадження НВДЕ в Україні дозволить зробити суттєвий крок у зменшенні енергетичної залежності країни, охоронідовкілля та створенні умов для входження країни до європейської спільноти.Проблеми збереження довкілля та перехід на інноваційний шлях розвитку виходять за межі національних інтересів і потребуютькоординованих підходів на європейському та глобальному рівнях. Природні земні ресурси та створене людиною середовище зазнаєінтенсивного економічного тиску, урбанізації, розширення сільськогосподарських угідь, транспортного та енергетичного секторів, а такожзміни клімату та глобального потепління.Боротьба із зміною клімату є одним з найважливіших питань, що стоїть на порядку денному ООН. Від того, як сучасний світ впораєтьсязі зміною клімату, великою мірою залежатимуть перспективи подальшого розвитку значної частини людства. Нездатність знайти ефективневирішення цієї проблеми згідно звіту Програми розвитку ООН 2008/2009 років стане приреченням для 40% найбіднішого населення нашоїпланети, що становить майже 2,6 млрд. осіб. Зміна клімату вимагає від глобальної спільноти рішучих дій та пошуку нових інституційнихмеханізмів, які регулювали б рівень викидів парникових газів в атмосферу після завершення дії Кіотського протоколу у 2012 році. Саме ціпитання обговорювали у Копенгагені (Данія) в грудні 2009 року світові лідери (192 держави-члени ООН).Висновки. Таким чином проблема безпеки є первинною і найфундаментальнішою основою для зміни подальшого економічного розвиткукраїни і цивілізації в цілому. Проте ступінь і принципи цього розвитку цілком зрозуміло будуть залежати від матеріальної системи іінноваційного розвитку.Необхідна нова філософія і політика забезпечення безпеки, яка б ґрунтувалась на поєднанні безпеки з економічним розвитком, причомуне через економоцентричне конкурентно-екстенсивне (модель нестійкого розвитку), а інноваційно-стійкий збалансований розвиток,мінімізуючий кількісні і максимізуючи якісні параметри, фактори і джерела розвитку і використовуючи коеволюційно-консенсусні формивзаємодії суспільства і природи.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Аннан А. Кофи. Предотвращение войн и бедствий: Глобальный вызов растущих масштабов. Годовой доклад о работе ООН за 1999 год. Нью-Йорк. 2000. - С. 172. 64-та сесія Генеральної асамблеї ООН // Зовнішні справи, серпень-вересень, 2009. – с. 5.3. С.Ю. Бутовский. К вопросу о создании условий развития инновационной деятельности / Напрями і моделі трансформації інноваційноїдіяльності у контексті міжнародної інтеграції: Тези доп. і повідом. Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 18-19 жовтня, 2007 р.) НАН України.Ін-т економки пром-ті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. – Донецьк, 207. – с. 47.4. Амоша А.И., Колбушкин Ю.П. Энергоемкость ВВП как отражение качества жизни населения // Экономические проблемы и перспективыстабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. – Вып. 1: В 2 ч., ч. 1 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Землякин А.И. (отв.ред.) и др. – Донецк, 2008. – с. 126.5. Барановская М.И. Повышение конкурентоспособности страны через инновационно-инвестиционное развитие / Проблемы развитиявнешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ,2009, – с. 769.6. Key World Energy Statistics, IEA 2007.7. Указ Президента України від 11.06.1998 року «Про Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу.8. www.eurostat.org.9. Янковский Н.А., Макогон Ю.В., Рябчин А.М. Инновационные и классические теории катастроф и экономических кризисов: Монография /под ред. Макогона Ю.В. – Донецк: ДонНУ, 2009. – с. 249.10. Е. Перебийніс. «Швеція приймає виклики» // Зовнішні справи, червень-липень 2009. – С. 7.11. Д.К. Прейгер. Конкурентоспроможність енергетичного сектору України / Монітор конкурентоспроможності, №1-2, – 2008. – с. 96-98.РЕЗЮМЕВ статті проаналізовано вплив енергозберігаючих технологій на економічне зростання країн та їх роль у вирішенні екологічних проблем.Наведено досвід країн ЄС та можливості його впровадження в Україні.РЕЗЮМЕВ статье проанализировано влияние энергосохраняющих технологий на экономический рост стран и их роль в решении экологическихпроблем. Приведен опыт стран ЕС и возможности его внедрения в Украине.SUMMARYThe article analyses the influence of energysaving technologies on the economic growth of countries and its role in the solution of ecologic problems. Theexperience of EU countries and its possibilities of introduction in Ukraine are shown in the article.33
- Page 1 and 2: Донецкий националь
- Page 3 and 4: Редакционная колле
- Page 5 and 6: Проблемы развития
- Page 7 and 8: Проблемы развития
- Page 10 and 11: Проблемы развития
- Page 12 and 13: 12Проблемы развития
- Page 14 and 15: Проблемы развития
- Page 16 and 17: Проблемы развития
- Page 18 and 19: 18Проблемы развития
- Page 20 and 21: Проблемы развития
- Page 22 and 23: Проблемы развития
- Page 24 and 25: Проблемы развития
- Page 26 and 27: 26Проблемы развития
- Page 28 and 29: Проблемы развития
- Page 30 and 31: Проблемы развития
- Page 34 and 35: Проблемы развития
- Page 37 and 38: Проблемы развития
- Page 40 and 41: 40Проблемы развития
- Page 42 and 43: Проблемы развития
- Page 44 and 45: Проблемы развития
- Page 46 and 47: 46Проблемы развития
- Page 48 and 49: 48Проблемы развития
- Page 50 and 51: Проблемы развития
- Page 52 and 53: Проблемы развития
- Page 54 and 55: Проблемы развития
- Page 56 and 57: 56Проблемы развития
- Page 58 and 59: Проблемы развития
- Page 60 and 61: РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63: Проблемы развития
- Page 64 and 65: содействия поФондМ
- Page 66 and 67: Проблемы развития
- Page 68 and 69: 68Проблемы развития
- Page 70 and 71: 70Проблемы развития
- Page 72 and 73: Проблемы развития
- Page 74 and 75: Проблемы развития
- Page 76 and 77: 76Проблемы развития
- Page 78 and 79: 78Проблемы развития
- Page 80 and 81: 80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784