Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010цілому. Нажаль, сучасні глобальні екологічні проблеми тісно пов’язані між собою і мають обумовлену взаємозалежність. Так, забезпеченняподальшого економічного розвитку природних ресурсів завідомо зменшує кількість викидів забруднення навколишнього середовища, а такожусуває критичну межу, яка може призвести до екологічної катастрофи в планетарному масштабі.т н.е. / 1 тис. дол. США ВВП в цінах 2000року3,532,521,510,50ІталіяБразиліяНімеччинаУгорщинаКореяФінляндіяРосія0,60,50,40,30,20,10т н.е. / 1 тис. дол. США ВВП в цінах 2000року за ПКС32Рис. 1. Енергомісткість ВВП УкраїниСутність глобальної еколого-енергетичної кризи можна визначити у зростаючому поглибленні протиріч між забезпеченням виробничоїдіяльності і стабільністю, а точніше стійкістю природного середовища. Стрімке зростання виробництва та споживання продукції потребуютьзначних природних та енергетичних ресурсів, що спричиняють негативну дію на оточуюче середовище.Так, попит на нафту і газ збільшується, а їхні запаси зменшуються. Разом з тим до 2030 року слід очікувати збільшення споживанняенергоносіїв на 37-50%, а наявні запаси можуть вичерпатися уже через 50-60 років [8].Тому, використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) світова спільнота розглядає як один із найбільшперспективних шляхів вирішення зростаючих проблем енергозабезпечення та збереження навколишнього середовища. Наявність невичерпноїресурсної бази та екологічна чистота НВДЕ є визначальними їх перевагами в умовах обмежених ресурсів органічного палива та зростаючихтемпів забруднення довкілля.На сьогодні частка НВДЕ у виробництві енергії у світі ще не є значною (майже 14%), але їх потенціал на кілька порядків перевищуєрівень світового споживання паливно-енергетичних ресурсів. Темпи зростання обсягів виробництва енергії НВДЕ також значно перевищуютьаналогічні для традиційних видів енергії. Так, у найближчі 10 років, прогнозується щорічне зростання світових обсягів виробництваелектроенергії за рахунок традиційної електроенергетики до 2,8%, а електроенергії НВДЕ – до 9,2%.Зокрема, країни ЄС зобов’язалися подвоїти частку відновлювальної енергії в загальному енергоспоживанні країн з 5,4% в 1997 році до12,0% в 2010 році, а частку виробництва електроенергії за рахунок відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) від 14% у 1997 році до 21% у 2010році. Велика увага також приділяється збільшенню частки використання біопалива для транспорту до 5,7% в 2010 р., а до 2020 р. довести цейпоказник до 20% шляхом заміщення мінерального дизеля і газоліну.В результаті такої політики країни ЄС домоглися скорочення ядерної та збільшення частки виробництва енергії за рахунок розвиткувідновлюваних джерел та проведення енергоефективних заходів.Наприклад, в Німеччині за рахунок ВДЕ нині виробляється більше енергії, ніж за рахунок атомної енергетики.Ще один приклад. Сьогодні Швеція є першою в світі країною, економіка якої буде звільнена від нафти. В енергетичному балансі країни26% припадає на відновлювальні джерела. Слід зазначити, що саме ці напрями є пріоритетними для нової Стратегії співробітництва з Україноюна 2009-2013 рр., яка була затверджена урядом Швеції у грудні 2008 року. Стратегія передбачає надання Швецією Україні щорічної технічноїдопомоги у розмірі в середньому 25 млн. дол. США. Реалізація цих проектів у сферах регіонального використання енергетичних ресурсів тазбереження навколишнього середовища, буде сприяти також демократичним перетворенням у розвитку євроінтеграційних процесів [9].Значними темпами сьогодні розвивається вітроенергетичний сектор. Лідери світової вітроенергетики – Німеччина (18,6 млн. кВт), США(6,36 млн. кВт), Данія (3,07 млн. кВт), Індія (2,12 млн. кВт). Швидкими темпами розвивається вітроенергетика в Англії, Китаї, Японії, Італії. УЧехії будується наймогутніша в Європі вітростанція на базі вітроагрегатів фірми VESTAS потужністю 25000 кВт. Переважно розвиток в Європіотримують офшорні вітростанції, що розміщуються на морському мілководді Балтійського і Північного морів. Частка вітрової електроенергії всвітовому балансі становить 0,5%, зокрема в Німеччині – 6%, в Данії – 20%, в Іспанії – 6%. За прогнозами аналітиків до 2030 року часткавітрової електроенергії повинна становити 10-15% від загальної кількості виробництва електроенергії в світі [10].Що стосується сонячної енергетики, але вона має дещо обмежені можливості використання (залежить від погоди, широти розташуваннятериторії та ін.), але розвивається досить інтенсивно (до 50% в рік). В країнах ЄС широко використовуються так звані «сонячні зобов’язання»відносно будівництва з використанням нових сонячних технологій. Це сприяє істотним змінам у житловому фонді, готуючи його донеминучого дефіциту викопного палива, дає потужний сигнал для користувачів і для будівельного бізнесу. Серед заслуговуючих уваги останніхініціатив можна назвати проект «Тисяча дахів» у Німеччині (2250 будинків були обладнані фотоелектричними установками) та програма«Мільйон сонячних дахів» у США. Серед лідерів сонячної енергетики також є Японія та Італія.Потужність фотоелектричних установок (ФЕУ) в останні роки у світі щорічно збільшується майже на 30%. В Японії цей показникстановить 46% потужностей всіх ФЕУ світу, Німеччині – 20%, в США – 17%. Інтенсивно цю енергію використовують такі країни як Австралія(3%), Нідерланди (2%) Італія (2%), Швейцарія (2%), Іспанія (1%). При збереженні таких темпів розвитку фотоенергетики загальна потужністьєвропейських фотоелектричних установок у 2015 р. може перевищити 5 ГВт, а в планах США – до 2030 р. довести загальну встановленупотужність ФЕУ до 25 ГВт [10]. Для цього в різних країнах запроваджуються спеціальні програми й стратегії розвитку з використання сонячноїенергії.Наведені дані свідчать про те, що інноваційні технології впроваджують розвинені країни світу з метою дотримання екологічної безпеки.Немає потреби говорити, наскільки важливим для України, є інноваційний енергозберігаючий шлях розвитку, особливо зважаючи наподолання наслідків Чорнобильської катастрофи та інших техногенних викликів. Зміст цього напрямку полягає в удосконаленні управлінняенергозберігаючими ресурсами на основі наукових досліджень взаємодії біосфери, екосистем та людської діяльності, розвитку новихекологічно безпечних технологій захисту довкілля.Надійним додатковим джерелом енергії в Україні може бути синтезгаз, який можна одержати із бурого вугілля, відходів переробки