Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 20102. Берштейн Л.С., Целых А.Н. Моделирование процессов принятия решений на основе выявления естественного гомоморфизманечетких отношений // Перспективные информационные технологии и интеллектуальные системы. – 2000. - № 3. – С. 97 – 112.3. Branham M. Beyond Customer Satisfaction: Measuring the Components of Competitiveness / M. Branham [електронний ресурс]. – Режимдоступу: http: // www. competitiveanalysis.com4. Павлова В.А. Способи систематизації визначення конкурентоспроможності підприємства / В.А. Павлова // Акад. огляд: Економіка тапідприємництво – 2003. - № 1. – С 41-45.РЕЗЮМЕРозроблено методику забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств на основі методів ситуаційно-когнітивногомоделювання, що дозволяє підвищити ефективність управлінських рішень за рахунок сукупності потенціалів підприємства та облікусприятливих умов з боку конкурентного середовища.РЕЗЮМЕПредложена методика обеспечения конкурентоспособности промышленных предприятий на основе методов ситуационно - когнитивногомоделирования, что позволяет повысить эффективность управленческих решений за счет совокупности потенциалов предприятий и учетаблагоприятных условий со стороны конкурентной среды.SUMMARYThe offered methods of the provision to competitiveness industrial enterprise on base of the methods situational of modeling that allows to raise efficiencyof the management decisions to account of the collections potential enterprise and account of the happy circumstances on the part of competitiveambience.ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ РЕЖИМ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯГаркуша О.М., к.е.н., доцент Азовського морського інституту Одеської Національної Морської АкадеміїГаркуша Г.Г., зам. директора з науково-педагогічної роботи Азовського морського інституту Одеської національної морської академіїСеред проблем, що виникли в економічній науці під час переходу до ринкових відносин колишніх держав із централізованою плановоюекономікою, особливої гостроти набули проблеми реформування зовнішньоекономічної діяльності. В Україні, як і в більшостіпостсоціалістичних країн, початковий етап переходу до ринкових відносин супроводжувався деструктивними процесами взовнішньоторговельній сфері. Після розпаду Радянського Союзу, приблизно 4/5 економічних зв’язків нашої держави, що були ранішевідносинами між частинами єдиного народногосподарського комплексу СРСР, миттєво перетворилися на зовнішньоекономічні.Незбалансованість товарообміну, тривалий різкий спад його обсягів та збільшення зовнішнього боргу свідчили про те, що лібералізаціяторгівлі, в умовах кризи і недостатньої забезпеченості ресурсами, призвела до засилля імпорту та звуження можливостей налагодженнявзаємовигідних торговельно-економічних відносин між молодою незалежною державою та світовим економічним співтовариством. Зовнішнійдисбаланс став і продовжує бути одним із головних чинників дестабілізації економіки, гальмування прогресивних структурних реформ. Отже,без активного наукового опрацювання питань регулювання зовнішньоторговельної діяльності в процесі проведення ринкової трансформаціїекономіки, стратегічний курс на ринкові перетворення, на посідання країною гідного місця у світовій економічній системі не зможе бутиреалізованим.Серед виконаних і опублікованих в Україні робіт вагомий внесок у вирішення проблем зовнішньоекономічної діяльності вносять праці,як вітчизняних (В. Андрійчука, О. Білоруса, В. Будкіна, І. Бураковського, О. Власюка, А. Гальчинського, В. Геєця, О. Гребельника,В. Губського, М. Дудченка, Г. Климка, В. Клочка, О. Кириченка, А. Кредисова, І. Лукінова, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, А. Мокія,В. Новицького, Г. Оганяна, В. Онищенка, М. Павловського, Т. Панфілової, Ю. Пахомова, О. Плотнікова, А. Поручника, І. Пузанова, О. Рогача,В. Рокочі, В. Сіденка, В. Сікори, С. Соколенка, А. Філіпенка, В. Черняка, А. Чухна, О. Шниркова) так і зарубіжних дослідників (Л. Абалкіна,А. Гельба, С. Деніцера, С. Дзарасова, І. Дюмулена, Е. Емсдена, М. Захматова, М. Макінтайра, К. Мікалопулуса, Ю. Ольсевича, Д. Тарра,Л. Тейлора, С. Фішера, А. Холопова, А. Юданова).Однак, у вітчизняних публікаціях, в недостатній мірі висвітлені і системно розглянуті особливості формування зовнішньоторговельнихрежимів з врахуванням специфіки трансформаційних процесів в економіці України.Актуальність зазначеної проблеми зумовлена, по-перше, тим, що в зовнішньоекономічній сфері переплітаються різноманітніекономічні, політичні, юридичні, національно-етнічні, морально-психологічні відносини. Тому розроблення питань, пов’язаних ізреформуванням зовнішньоторговельного режиму, неминуче поєднане із розв’язанням загальних проблем проведення ринкових перетворень,тим більше, що ринкові реформи об’єктивно спрямовані на відкриття національної економіки для зовнішнього світу. По-друге,зовнішньоекономічна сфера впритул стикається з геополітикою, з глобальними політичними процесами. Від вибору тієї чи іншої моделізовнішньоекономічної політики, системи формування зовнішньоторговельного режиму, залежить не лише сам хід процесу реформування, а ймісце у світовому господарстві, яке посяде країна в процесі ринкових перетворень. По-третє, необхідно враховувати ті специфічні обставини, заяких проходить процес ринкового реформування в ряді постсоціалістичних держав, зокрема, в Україні. Це – комбінований процесреформування у напрямку ринкової орієнтації зміни національно-державної системи організації економіки. У такій комбінації, характерній дляпостсоціалістичних, східноєвропейських країн, вироблення раціональної схеми реформування і регулювання зовнішньоторговельної діяльностіта вибору відповідного зовнішньоторговельного режиму є надзвичайно важливим. Невдача в цьому напрямку дорівнює провалу економічнихперетворень в цілому. По-четверте, несприятливий розвиток зовнішньої торгівлі нашої держави та ряду країн, які відстають з процесамиринкової трансформації, ускладнює їх економічне становище і загострює потребу поліпшення структури експортно-імпортних операцій тавироблення і реалізацію ефективного режиму зовнішньоторговельного регулювання, підпорядкованого потребам розвитку національноїекономіки та зміцненню її позицій на світогосподарській арені.Мета і завдання дослідження. Мета статті полягає у розробленні (на основі аналізу методів, засобів, інструментаріюзовнішньоторговельного режиму України та комплексного дослідження умов, особливостей його формування і функціонування)концептуальних засад, рекомендацій і організаційно-економічних заходів, спрямованих на вдосконалення системи державного регулюваннязовнішньої торгівлі шляхом формування відповідного зовнішньоторговельного режиму орієнтованого на розвиток національної економіки таполіпшення умов її інтеграції в світове господарство, а також захист внутрішнього ринку від дестабілізуючого впливу зовнішніх факторів.Завдання: виявити об’єктивні передумови створення і функціонування зовнішньоторговельних режимів, їх економічну природу,сутність та визначити найбільш прийнятне використання методів зовнішньоекономічного регулювання у формуванні зовнішньоторговельногорежиму на різних етапах економічного розвитку; оцінити зарубіжний досвід регулювання зовнішньоекономічної діяльності у перехіднийперіод, його позитивні та негативні сторони під кутом зору можливої адаптації в Україні; розкрити (на основі компаративного аналізузарубіжного та вітчизняного досвіду) специфіку і вплив митного регулювання та параметри процесів лібералізації в окремих галузях назастосування пільгового, національного чи обмежувального зовнішньоторговельних режимів.Проблема створення і ефективного функціонування зовнішньоекономічних зв'язків будь-якої держави займала і традиційно займає однеіз провідних місць у формуванні економічної політики країн світу. На основі проведеного аналізу еволюції теорії і практики міжнародноїторгівлі в літературі [1] констатується, що жодна із наявних теоретичних концепцій не дає універсального пояснення всім чинникамзовнішньоторговельного режиму. Тому їх вивчення й узагальнення являє значний теоретичний і практичний інтерес.© Гаркуша О.М., Гаркуша Г.Г., 2010.92