Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010· інтеграції Об‘єднаної енергосистеми України до європейської енергосистеми з послідовним збільшенням експорту електроенергії,зміцнення позицій України як транзитної держави нафти і газу.У стратегії визначено основні завдання та напрями її реалізації. Крім того, у цій Стратегії визначається, що з точки зору глобальнихенергетичних процесів необхідно враховувати вигідне геополітичне та географічне становище України та пов’язану з цим роль її як транзитноїдержави.Особлива увага надається питанню інтеграції української енергосистеми до європейської, що визначено як складова частинастратегічної мети України про входження до ЄС. Визначається, що на відміну від країн нової хвилі розширення ЄС, Україна має достатньопотужні та розвинуті газо-, нафтотранспортні та електричні мережі, поєднані з транспортними мережами ЄС і країн СНД, що дозволяє їй братиучасть у формуванні Європейської енергетичної політики та спільного енергетичного ринку, відігравати важливу роль в енергетичній співпрацікраїн СНД і ЄС.У Стратегії визначається і пріоритетність започаткованих проектів щодо участі українських компаній у видобутку вуглеводнів в іншихкраїнах світу (Казахстан, Туркменістан, Лівія, Іран, Ірак тощо) та у будівництві електростанцій і електромереж (В’єтнам, Куба).Визначено, що реалізація Енергетичної Стратегії має забезпечити перетворення України на впливового та активного учасникаміжнародних відносин у сфері енергетики, зокрема, через участь у міжнародних та міждержавних утвореннях та енергетичних проектах. Дляцього уряд має створювати умови для діяльності відповідних суб‘єктів у таких напрямах: імпорт-експорт енергопродуктів; реалізація тарозвиток транзитного потенціалу; участь у розробленні енергетичних ресурсів та спорудженні енергетичних об‘єктів за межами України тощо.У той же час сьогодні вже можна констатувати, що закладені в Стратегії цілі та завдання, у тому числі й механізми їх реалізації нереалізуються. Як зазначено в рішенні РНБОУ від 5 червня 2009 р. [4] система державного управління та регулювання у сфері ПЕР визнанатакою, що не забезпечує реалізацію основних напрямів державної політики з питань національної безпеки щодо прискорення прогресивнихструктурних та інституціональних змін в економіці держави і потребує оптимізації.Крім того, як зазначено в Меморандумі Україна-ЄС щодо співробітництва в енергетичній сфері [5], ЄС та Україна мають спільніінтереси в енергетичній галузі, і як ЄС, так й Україна можуть мати користь від інтеграції своїх енергоринків, тим самим підвищуючи рівеньенергетичної безпеки Європейського континенту. Але не зважаючи на значний потенціал співробітництва та наявність багатьох спільнихстратегічних проектів ефективність їх реалізації дуже низька.Таким чином на сьогодні проблеми забезпечення енергетичної безпеки набули дійсно глобального характеру. Стратегічні наміри країнспоживачівПЕР (у першу чергу ЄС) сконцентровані на забезпеченні надійності постачань енергоресурсів і, певною мірою, пріоритетністьвтілення існуючих механізмів реалізації таких намірів (диверсифікація шляхів постачання та видів ПЕР, підвищення ефективностіенергоспоживання, охорона оточуючого навколишнього середовища) кожною країною визначаються самостійно. Відсутність єдиноїенергетичної політики ЄС є певною загрозою забезпечення енергетичної безпеки як самих країн-членів співдружності, так і країн-сусідів (утому числі й України).Висновки та пропозиції. Стратегічні наміри України значною мірою полягають у реалізації вигідного геополітичного положеннякраїни як одного з потужних транзитерів ПЕР. Відсутність єдиних поглядів щодо конкретних проектів та механізмів їх реалізації значнимчином гальмують розвиток енергетичної галузі та реалізацію Енергетичної стратегії країни. У загальному плані стратегічні цілі майже всіхучасників глобального енергетичного ринку (виробників, споживачів та транзитерів ПЕР) співпадають і сконцентровані на забезпеченнянадійності енергозабезпечення за економічно обґрунтованими цінами, підвищенні ефективності енергоспоживання та зменшенні шкідливоговпливу на оточуюче середовище. У той же час пріоритетність і, особливо, конкретні механізми реалізації визначених цілей значно різняться.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Экономическое обозрение, № 4 июнь 2008, ИЭФ2. An energy policy for Europe // Communication from the Commission to the European Council and the European Parliament of 10 January 2007,COM(2007)3. Енергетична стратегія України на період до 2030 року, КМУ № 145р від 15.03.4. Указ Президента України № 681/2009 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 5 червня 2009 року „Про розвитокринків паливно-енергетичних ресурсів в рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року5. Меморандум між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі // [Електронний ресурс] -режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_6946. World Energy Outlook 2008 – основные положения // OECD/IEA, 2008, [Електронний ресурс] - режим доступу: http://www.iea.org/РЕЗЮМЕВ данной статье на основании анализа стратегических планов развития энергетики главных игроков энергетических рынков сделаны выводыотносительно соответствия стратегических планов дальнейшего развития энергетики Украины и обеспечение ее энергетической безопасности.РЕЗЮМЕУ даній статті на підставі аналізу стратегічних планів розвитку енергетики головних гравців енергетичних ринків зроблені висновки щодовідповідності стратегічних планів подальшого розвитку енергетики України та забезпечення її енергетичної безпеки.SUMMARYIn this article on the basis of analysis of strategic plans of development of energy of main players of power markets conclusions are done in relation toaccordance of strategic plans of further development power engineering specialists of Ukraine and providing of its power safety.ЛОГИСТИЧЕСКИЙ ПОДХОД ПРИ УСТАНОВЛЕНИИ ТРАНСПОРТНЫХ ТАРИФОВ В УСЛОВИЯХ СОЗДАНИЯТРАНСПОРТНОГО РЫНКАСадыков В.М. ГВУЗ АДИ ДонНТУ ст..пр.,Микитенко А.П. ГВУЗ АДИ ДонНТУ ⋅Рынок транспортной продукции находится в стадии формирования с присущими ярко выраженными переходными процессами инеопределенностью их протекания. Характер и динамика этих процессов существенно зависят от структуры экономической системы стран ипредприятий, вступающих в коммерческие отношения. В условиях развития транспортного рынка и его конкурентной среды особое значениеимеет разработка конкурентоспособных тарифов.Актуальность затронутых проблем отражена в работах таких авторов как Смехов А.А., Николин В.И., Ксенофонтова Е.М., Баева Н.Б. имногих других. Однако вопрос оптимальной тарификации транспортных перевозок остается открытым, т.к. предопределяет анализ множествафакторов внешней и внутренней среды. При идентификации уровня тарифов в рыночных условиях необходимо изучить конъюнктуру рынкавообще и транспортного в частности, оценить влияние уровня тарифов на изменение объема перевозок и лишь после этого вноситьсущественные коррективы в тарифную систему. При этом необходимо также учесть такие немаловажные показатели, как нормативныезначения уровня рентабельности тарифов, устанавливаемые директивными органами, процессы инфляции в экономике страны, покупательнуюспособность населения и т.д. [1, 10].Из этого следует, что стратегия поведения субъектов в таких условиях сводится к завоеванию наиболее выгодных позиции натранспортном рынке. Это предполагает обеспечение взаимовыгодных экономических условий как для транспортных предприятий, так и для©Садыков В.М., Микитенко А.П., 2010309