Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010наиболее интегрированной можно считать легкую промышленность. Наименьший эффект интеграции проявляется для секторов минеральной ихимической промышленности.SUMMARYAs a result of long-term integration process the EU members have reached a high level of integration, through the abolition of tariffs.. However still thereis a number of obstacles which could constrain the development of trade within EU. The purpose of the paper is to determine a level and the basictendencies of internal sectoral integration of EU members. The sectoral integration have been estimated with the help of gravity model to compare effectfrom membership in EU for different industries. At the given stage textile might be considered the most integrated. The non-metal products and thechemical sectors are the least trade integrated sectors in the EUРЕЗЮМЕВ результаті багаторічного інтеграційного процесу країни – члени ЄС досягли високого рівня інтеграції, скасувавши усі внутрішні мита. Однаквсе ще існує ряд перешкод, які можуть стримувати розвиток внутрішньої торгівлі в межах ЄС. Метою даної роботи є визначити рівень таосновні тенденції наслідків внутрішньої секторальної інтеграції країн – членів ЄС. Секторальну інтеграцію було оцінено за допомогоюгравітаційної моделі з метою порівняти ефект від членства в ЄС для різних галузей. На даному етапі найбільш інтегрованою можна вважатилегку промисловість. Найменший ефект інтеграції проявляється для секторів мінерально-добувної та хімічної промисловості.ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН СВІТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ⋅Усиченко Т.В., асистент кафедри «Міжнародна економіка» ДонНУЗ розвитком процесів інтернаціоналізації та глобалізації особливого значення набуває взаємодія між країнами. Відткритість економікта лібералізація світової торгівлі не тільки полегшують вихід країн на закордонні ринки, але й виставляють високі вимоги до товарів та послуг,з якими національні підприємства виступають на світовому ринку. З урахуванням особливостей сучасного стану розвитку світовогогосподарства особливу увагу заслуговують питання глобального конкурентного розвитку країн.Різним аспектам проблеми формування міжнародної конкурентоспроможності країн світу присвячені праці вітчизняних і зарубіжнихекономістів, таких як Абалкін Л., Андрійчук В.Г., Будкин В.С., Кредісов А.І., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В., Новицький В. Є, М. Портер, Дж.Сакс, Р. Солоу, С. Фішер та інших.Незважаючи на значні досягнення сучасної наукової думки відносно формування і розвитку конкурентних переваг економіки країни,недостатньо дослідженими залишаються питання формування конкурентних переваг країни в умовах нестабільного зовнішнього економічногосередовища світових ринків. Все це визначає актуальність теми дослідження.Мета статті полягає у дослідженні формування конкурентоспроможності національних економік в контексті глобалізації.Об'єктом дослідження виступають процеси забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки в умовахглобалізації.Предметом дослідження є аспекти формування міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.Розвиток міжнародного розподілу праці привів до певної спеціалізації країн на світовій арені залежно від рівняконкурентоспроможності тієї або іншої галузі.Синтетичним показником, який об'єднує конкурентоспроможність товару, товаровиробника, галузеву конкурентоспроможність іхарактеризує положення країни на світовому ринку, є показник конкурентоспроможності країн.У загальному вигляді конкурентоспроможність країни можна визначити, як здатність країни в умовах вільної конкуренції вироблятитовари та послуги, які задовольняють вимогам світового ринку, реалізація яких збільшує добробут країни, а також окремих її громадян.На рис.1 та рис.2 наведена динаміка експорту та імпорту розвинених країн, країн, що розвиваються, а також країн з перехідноюекономікою.[3]Рис.1. Динаміка експорту товарів країнами світу, млн. дол. США© Усиченко Т.В., 2010333