Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010SUMMARYThe prerequisites and barriers of creation the Ukraine and Poland cross-border tourist cluster are analyzed. The tourism sphere competitiveness and effectiveness oftourist resources using on regional and cross-border levels are defined. The structure of Ukraine and Poland cross-border tourist cluster are offered.Мітін М.М., здобувач кафедри міжнародної економіки ДонНУ ⋅ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ В ПРОЦЕСАХ МІЖНАРОДНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯРозвиток міжнародної регіональної економічної інтеграції набув значної активізації в сучасних умовах. Дослідженню цьому явищу в світовомугосподарстві присвячені наукові праці як вітчизняних, так і іноземних вчених–економістів [1-3,5-6,8-10]. В процесах міжнародної регіональноїекономічної інтеграції приймають активну участь як високо розвинуті країни, так і країни, що розвиваються. Численні інтеграційні об'єднання, щовиникли серед країн, що розвиваються, ставлять перед собою в принципі схожі завдання і цілі, а саме: використання переваг економіки масштабу,створення сприятливого зовнішньополітичного середовища, рішення задач торгової політики, сприяння структурній перебудові економіки тощо.Метою роботи є аналіз участі країн, що розвиваються, у сучасних процесах міжнародної регіональної економічної інтеграції. Для оцінкиособливостей залучення до інтеграційних процесів країн, що розвиваються, необхідно дослідити характер розвитку інтеграційної взаємодіїафриканських, латиноамериканських країн і країн азійсько-тихоокеанського регіону.Інтеграційні процеси між країнами Латинської Америки і Карибського басейну розвиваються в умовах, які притаманні саме цьомурегіону світового господарства, а саме: майже всі країни мають безпосередній вихід до моря, багато з них відносяться безпосередньо до острівнихкраїн. Незважаючи на достатню кількість населення, що мешкає в цьому регіоні, його щільність досить незначна. На характер участі країн в системіміжнародного поділу праці суттєво впливає той факт, що основна їх частина знаходиться в теплому кліматі, що відповідним чином відображено вспеціалізації виробництва. На розвиток інтеграційних процесів країн регіону також суттєво впливає і фактор географічної близькості зі США.Найбільш розвиненим інтеграційним угрупованням в регіоні є MERCOSUR – спільний ринок країн південного конуса, створений в1991 р. Договором про створення MERCOSUR передбачалися: скасування всіх мит і тарифних обмежень у взаємній торгівлі між чотирмакраїнами, тобто створення зони вільної торгівлі в субрегіоні; вільний рух капіталів і робочої сили; впровадження єдиного зовнішнього тарифу іутворення митного союзу; координація політики в області промисловості, сільського господарства і у валютно-фінансовій сфері; уніфікованіправила функціонування вільних промислових зон; єдиний порядок походження товарів. Серед чинників, які стримують розвиток інтеграційноївзаємодії в MERCOSUR, особливо слід виділити нерозвиненість транспортної інфраструктури, існуючі проблеми у сфері валютного регулювання,оподаткування трудового законодавства – в соціальній сфері.Окрім MERCOSUR, в Латинській Америці діють ще 3 неповних митних союзи – Андське співтовариство (ANCOM), Карибськеспівтовариство (CARICOM) і Центральноамериканський спільний ринок (CACM), які також прагнуть створити спільний ринок, і чиє бажанняактивно підтримують США і Канада, які є прихильниками створення Американської зони вільної торгівлі, яка б об'єднала всі країни Південної,Центральної і Північної Америки, які також стають активними учасниками регіональних інтеграційних процесів.Перспективними планами розвитку Співдружність країн Карибського басейну (CARICOM), який є по суті митним союзом, передбаченостворення умов для вільного переміщення в регіоні товарів і капіталу, розробка єдиних тарифів, перегляд правил визначення походження товарів,гармонізація інвестиційних правил, координація політики розвитку торгівлі та бізнесу, координація фінансової політики і створення кредитногрошовогосоюзу.Подібні плани розробляються в ще одному об'єднанні – Центральноамериканському спільному ринку (CACM),в рамках якого сформованазона вільної торгівлі, передбачається ліквідація мит усередині блоку і введення обмежуючих митних тарифів відносно третіх країн, проте певніполітичні і соціальні проблеми в цих країнах не дозволили їм досягти таких успіхів в інтеграції, як в MERCOSUR. Якщо MERCOSUR розвиваютьсядосить динамічно, то CARICOM і CACM активізували інтеграційні зусилля лише в останні декілька років. Середньорічні темпи зростання зазначенихінтеграційних об’єднань коливались в діапазоні від 4,8% (САСМ) до 14,7% (MERCOSUR) протягом 2000-2005рр. Найвищі рівні цього показника булодосягнуто CARICOM (37,6%) у 2006р., MERCOSUR (20,7%) у 2005р., САСМ (15,1%) у 2007р. Про значний потенціал цих об’єднань говорить той факт,що щорічні темпи зростання експорту NAFTA знаходились в діапазоні 10,3-13,4%, як це показано на рис.1.щорічні темпизростання,%403020100-10-202000-2005 2004 2005 2006 2007рокиANCOM CACM CARICOMMERCOSURNAFTAРис. 1 Щорічні темпи зростання експорту окремих інтеграційних об'єднань країн Латинської Америки порівняно з NAFTAMERCOSUR – найбільш розвинуте інтеграційне об’єднання. Об’єднання формує спільний ринок країн південного конуса(створено в 1991 р., до складу входять Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай, у 2006р. приєдналася і Венесуела). Тут зосереджено 240,5млн. населення, а сукупний обсяг ВВП країн об’єднання становить 1611,6 млрд. дол.(за даними 2007 року).В даний час MERCOSUR є третім в світі інтеграційним об'єднанням після NAFTA і ЄС і демонструє високі темпи свого розвитку.Так, щорічні темпи зростання експорту країн MERCOSUR протягом 2000-2005рр.становили 14,7%, імпорту 6,7%. Протягом 2004-2007 рр.щорічні темпи зростання експорту суттєво виросли до 20,6%. Погіршення світової кон’юнктури призвело до того, що темпи зростання експортукраїн дещо уповільнились, в той же час, виявляється тенденція суттєвого підвищення темпів зростання експорту. Значна амплітуда коливаньпоказників щорічних темпів зростання, як експорту, так і імпорту, які наведено у таблиці 1, свідчить про незрілість економік об’єднання.Зона вільної торгівлі в рамках MERCOSUR наблизилася до митного союзу (єдиний зовнішній тариф був встановлений для 85%товарів). Загальний обсяг експорту об’єднання у 2007 р. становив 259,9 млрд. дол., у тому числі товарів – 224,1 млрд. дол. та послуг – 35,8 млрд.дол. Частка внутрішнього експорту в даному угрупованні становить 13,5%.Проведений аналіз товарного наповнення експорту та імпорту країн об’єднання свідчить про неоптимальну структуру зовнішньоїторгівлі країн MERCOSUR. Сільськогосподарська продукція домінує в експорті Парагваю 85,4% від загального обсягу експорту), Уругваю(63,7%), Аргентини (51,5%), досить великий її обсяг і в експорті Бразилії (30,0%). Енергетичні ресурси і мінеральна сировина також займаєзначні обсяги у експорті країн MERCOSUR: Бразилії (20,0%), Аргентини (14,7%). Постійні коливання цін на зазначені групи продуктів роблятьекспорт цих країн дуже чутливим до коливань, які відбуваються на світовому ринку.© Мітін М.М., 2010276
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010На характер розвитку інтеграційної взаємодії країн азійсько-тихоокеанського регіону світу суттєво впливають наступні фактори. Поперше,це стосується високої концентрації населення і щільності його мешкання. По-друге, до формування субрегіональних об'єднань вазійсько-тихоокеанському регіоні залучені країни, які мають не тільки суттєві відмінності у рівнях економічного розвитку, а й у політичних,соціальних, культурних сферах тощо. Саме для налагодження співпраці і спільної координації програм економічного розвитку було прийняторішення щодо створення торговельно-економічного об'єднання – Асоціації країн Південно-східної Азії (ASEAN), до складу якої входить 10країн.Темпи щорічного економічного зростання в країнах об’єднання є високими і складали протягом 2000-2007рр. 5,4% в середньому. Длякраїн є ASEAN характерним суттєве перебільшення (майже втричі) щорічних темпів зростання експорту та імпорту відносно зростанняреального ВВП, як це показано в таблиці 2. Слід зазначити, що в азійсько-тихоокеанському регіоні на долю країн що розвиваються, припадаєтретина глобального росту. Саме тому експерти ООН вважають цей регіон локомотивом глобального розвитку [4].Таблиця 1Щорічні темпи зростання реального ВВП, експорту та імпорту країн MERCOSUR,%1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007Реальний ВВПMERCOSUR 4,6 1,2 -0,5 2,8 -0,3 -1,0 3,0 6,6 4,7 5,0 6,3Аргентина 8,1 3,9 -3,4 -0,8 -4,4 -10,9 8,8 9,0 9,2 8,5 8,7Бразилия 3,3 1,0 0,8 4,4 1,3 2,7 1,1 5,7 3,2 3,7 5,4Парагвай 3,0 0,6 -1,5 -3,3 2,1 0,0 3,8 4,1 2,9 4,0 6,0Уругвай 4,9 4,2 -2,4 -1,4 -3,3 -11,2 2,4 11,9 6,4 7,0 н.д.ЕкспортMERCOSUR 11,0 -2,3 -8,7 13,9 3,8 1,2 19,5 28,0 20,7 16,0 17,8Аргентина 11,0 0,0 -11,8 13,0 0,8 -3,4 15,3 16,9 16,7 15,4 19,5Бразилия 11,0 -3,5 -6,1 14,7 5,7 3,7 21,1 32,3 22,6 16,3 16,6Парагвай 4,3 -6,9 -26,9 17,3 13,9 -3,9 30,6 31,0 4,4 12,3 77,0Уругвай 13,7 1,7 -19,3 2,6 -10,2 -9,7 18,5 32,9 16,2 16,1 12,8ІмпортMERCOSUR 16,0 -1,6 -16,7 8,9 -6,4 -26,0 10,9 37,6 19,8 23,7 31,0Аргентина 28,2 3,0 -18,7 -0,9 -19,6 -55,8 53,9 62,3 27,8 19,1 31,1Бразилия 11,4 -3,4 -15,1 13,8 -0,7 -15,3 2,3 30,6 16,9 23,5 32,1Парагвай 9,5 -14,9 -34,2 15,1 -0,5 -23,4 33,2 39,1 19,9 63,9 23,7Уругвай 12,2 2,3 -11,9 3,3 -11,7 -35,8 11,5 42,2 24,6 22,7 17,2Таблиця 2Щорічні темпи зростання реального ВВП, експорту та імпорту країн ASEAN,%1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007Реальний ВВП 4.1 -8.3 3.8 6.3 2.2 4.8 5.5 6.5 5.6 5.9 6.2Експорт 4.44 -6.97 9.43 19.22 -10.23 5.12 11.32 25.41 14.72 17.30 13.08Імпорт -0.98 -24.17 6.60 25.44 -8.79 4.42 10.31 25.08 19.79 14.92 13.08Активний розвиток експортної діяльності підприємств країн ASEAN, активно підтриманий урядами, сприяв формуванню відкритихекономічних систем, а використання переваг виробництва через розвиток його спеціалізації та кооперації сприяли визначенню точок зростання ізабезпечили промислово-технологічний прорив країн об’єднання. Активне залучення інвестицій до країн ASEAN, оптимізація структурикапіталовкладень сприяли подальше впровадження і поширення інновацій, забезпечили зниження ресурсомісткості виробництва тощо.Високі показники щорічного зростання реального ВВП та експорту забезпечено, перш за все, високому зовнішньому попиту на наукоємнупродукцію. Так, експорт діодів та транзисторів з Малайзії у 2005-2006 рр. становив 24,6 млрд. дол. (що складає 16,3% від загального експорту країни і6,24% від загальносвітового експорту), комп’ютерного обладнання і електроніки – 15,3 млрд. дол. (10,1% від загального експорту країни і 5,36% відзагальносвітового експорту); Філіппіни експортують діоди та транзистори на суму 16,0 млрд. дол. (36,1% від загального експорту країни і 4,05% відзагальносвітового експорту), комп’ютерне обладнання і електроніку на суму 4,4млрд.долл. (9,9% від загального експорту країни і 1,53% відзагальносвітового експорту). Найпотужніший в світі експортер електроламп, діодів та транзисторів є Сінгапур 60,9 млрд. дол. (що складає 24,3% відзагального експорту країни і 15,4% від загальносвітового експорту), також країна експортує телекомунікаційне обладнання (5,8% від загальногоекспорту країни і 3,7% від загальносвітового експорту), комп’ютерне обладнання і електроніка – 14,3 млрд. дол. (5,7% від загального експорту країни і5,0% від загальносвітового експорту). Серед країн ASEAN, в експорті яких домінує наукоємна продукція також слід відзначити Таїланд, який експортуєкомп’ютерне обладнання і електроніку на суму 9,6 млрд. дол. (8,0% від загального експорту країни і 3,4% від загальносвітового експорту), діоди татранзистори 7,4 млрд. дол. (що складає 6,2% від загального експорту країни і 1,7% від загальносвітового експорту).На момент прийняття рішення про створенні інтеграційного об’єднання ASEAN країни, що його утворили, вважали за необхідне розвитокполітичної взаємодії і співпраці. В той же час, розвиток інтеграційних процесів сприяв розширенню взаємної торгівлі країн ASEAN. Інституційнеоформлення лібералізації торгівлі пов’язане зі створенням в 1992 році зони вільної торгівлі AFTA, яка надала поштовх у розвитку регіональної мережівиробництва, до якої залучені Китай, Японія і Корея.Поширення торговельно-економічної взаємодії країн ASEAN сприяло поглибленню внутрішньорегіональних зв’язків, в першу чергу вторгівельній сфері. На внутрішньорегіональну торгівлю інтеграційного об’єднання припадає 25,0% зовнішньої торгівлі всього угруповання. Такі жвисокі показники притаманні й розвитку взаємному імпорту: у 2007р. з 774 млрд. дол. сукупного імпорту країн ASEAN на внутрішньорегіональнийприпадало 190 млрд. дол. або 24,5%.Істотний вплив на економічну ситуацію в азіатсько-тихоокеанському регіоні має Міжурядовий форум Азіатсько-тихоокеанське економічнеспівробітництво (АРЕС), що охоплює широке коло галузей і сфер діяльності і має міжрегіональний характер утворення, оскільки до його складуувійшли 21 держава з різних регіонів світу: 5 країн Америки (Канада, США, Мексика, Перу, Чилі), 13 країн і територій Азії (Бруней, В'єтнам,Індонезія, КНР, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея, Республіка Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань, Таїланд, Філіппіни, Японія), а також Росія, Австралія іНова Зеландія. Даний форум фактично перетворився на механізм добровільного вироблення і вживання регіональних правил ведення торгівлі іінвестиційної діяльності.Інтеграційні процеси, до яких стали залучатися країни Африки, почалися в 1960-і роки в період розпаду колоніальної залежності цих країн іотримання ними політичної незалежності. В період з 1960-1980рр. було утворено понад 200 міжурядових багатосекторних економічних коопераційнихструктур кооперації і понад 120 односекторних [7, с.8].Характерною ознакою участі африканських країн у інтеграційних об’єднаннях є те, що вони одночасно входять до складу двох і більшеугруповань. Велика кількість субрегіональних угруповань охопила майже всі країни континенту, проте їх ефективність досить низька. Від початкупроцесу деколонізації створення субрегіональних економічних співтовариств було суттєвою складовою стратегії розвитку африканських країн.Створення цих організації передбачало:сприяння розвитку внутрішньорегіональної торгівлі між африканськими країнами, через зменшення тарифів і нетарифних бар’єрів;277
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226: Проблемы развития
- Page 227 and 228: Проблемы развития
- Page 229 and 230: Проблемы развития
- Page 231 and 232: Проблемы развития
- Page 233 and 234: Проблемы развития
- Page 235 and 236: Проблемы развития
- Page 237 and 238: Проблемы развития
- Page 239 and 240: Проблемы развития
- Page 241 and 242: ⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244: Проблемы развития
- Page 245 and 246: Проблемы развития
- Page 247 and 248: Проблемы развития
- Page 249 and 250: Проблемы развития
- Page 251 and 252: Проблемы развития
- Page 253 and 254: Проблемы развития
- Page 255 and 256: Проблемы развития
- Page 257 and 258: Проблемы развития
- Page 259 and 260: Проблемы развития
- Page 261 and 262: Проблемы развития
- Page 263 and 264: Проблемы развития
- Page 265 and 266: Проблемы развития
- Page 267: −−−−Проблемы раз
- Page 270: Проблемы развития
- Page 273 and 274: Проблемы развития
- Page 275: Проблемы развития
- Page 279 and 280: Проблемы развития
- Page 281 and 282: Проблемы развития
- Page 283 and 284: Проблемы развития
- Page 285 and 286: Проблемы развития
- Page 287 and 288: Проблемы развития
- Page 289 and 290: Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302: Проблемы развития
- Page 303 and 304: Проблемы развития
- Page 305 and 306: Проблемы развития
- Page 307 and 308: Проблемы развития
- Page 309 and 310: Проблемы развития
- Page 311 and 312: Проблемы развития
- Page 313 and 314: Проблемы развития
- Page 315 and 316: Проблемы развития
- Page 317 and 318: Проблемы развития
- Page 319 and 320: Проблемы развития
- Page 321 and 322: Проблемы развития
- Page 323 and 324: Проблемы развития
- Page 325 and 326: Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784