Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010SUMMARYPurpose of the article is a study of the export potential as one of the sign of the efficient operating the economic complex in Republic Belarus.РЕЗЮМЕМетою статті є дослідження експортного потенціалу як одного з ознак ефективного функціонування господарського комплексу в РеспубліціБілорусь.ІМПОРТ У ІНВЕСТИЦІЙНІЙ СКЛАДОВІЙ ВВП: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРАЇН ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІТищук Т.А., к.е.н., доцент Начальник відділу зведених робіт статистики будівництва та капітальних інвестицій Державний комітетстатистики України ⋅Актуальність роботи. Інноваційний розвиток економіки України передбачає формування умов для побудови в країні власноїнаукової та технологічної бази для створення та виробництва конкурентноспроможної наукоємної продукції. Реалізація такої стратегіїпередбачає стимулювання процесів імпортозаміщення на ринках машин та обладнання, електронного та електричного устаткування,інформаційних технологій тощо. При цьому, між обсягами імпорту товарів та послуг інвестиційного призначення та показниками економічногозростання існує два основних канали зв’язку, дія яких відбувається у протилежних напрямках.З одного боку, зростання імпорту товарів або послуг, у тому числі інвестиційного призначення, негативно впливає на станплатіжного балансу. Процеси імпортозаміщення дозволяють подолати цю проблему. В результаті процесів імпортозаміщення вітчизнянівиробники збільшують обсяги випуску продукції, зростає додана вартість за певними видами економічної діяльності та валовий внутрішнійпродукт (ВВП). З іншого боку, зростання імпорту продукції інвестиційного призначення є складовою інтеграції країни у процеси трансфертутехнологій. Це позитивно впливає на якісні характеристики капіталу і вже у середньостроковій перспективі може призвести до збільшенняпродуктивності праці, загальної факторної продуктивності та, як наслідок, формуватиме умови для економічного зростання.Дослідження кількісних параметрів впливу імпортозаміщення на зростання випуску та ВВП здійснено в роботах [1-2], де на основімоделі Леонтьева за даними таблиць „витрати-випуск” сформовано відповідну економіко-математичну модель. В роботах [3-5] також показанопозитивні аспекти заміщення імпорту, у тому числі продукції машинобудування. Питання оцінки кількісних параметрів впливу імпортуінвестиційних товарів та послуг на зростання показників продуктивності недостатньо досліджені у вітчизняній літературі, хоча певніспіввідношення для зарубіжних країн були вивчені у роботах [6-10]. У зв’язку з цим, проблема аналізу інвестицій у імпорт матеріальних танематеріальних активів та впливу обсягів імпорту продукції інвестиційного призначення на показники продуктивності праці в Україні та вінших країнах світу є актуальною.Мета роботи полягає у дослідженні співвідношень, які характеризують вплив імпорту інвестиційних товарів та послуг на зростанняпродуктивності праці в Україні, та порівняння їх з аналогічними показниками країн з класичною ринковою економікою, перехідних економік такраїн, що швидко розвиваються.Для реалізації цієї мети були вирішені такі завдання: сформовано та гармонізовано базу даних для аналізу впливу імпортуінвестиційної продукції на зростання ВВП та продуктивності праці у обраних країнах, проаналізовано зазначені співвідношення для цих країнта ідентифіковано місце України у світових тенденціях трансферту технологій.Виклад основного матеріалу. У рамках цього дослідження товари та послуги інвестиційного призначення (інвестиційна продукція)визначаються як товари або послуги, які вироблені або створені для використання суб’єктами економіки протягом терміну, який перевищуєодин рік. Суб’єкти економіки, які інвестували кошти у таку продукцію, обліковують її як основні засоби (матеріальні або нематеріальні активи).До них належать будівлі та споруди, машини, устатковання та інвентар, електричне та електронне устатковання, транспортні засоби,довгострокові біологічні активи, програмне забезпечення та бази даних, права користування природними ресурсами та майном, патенти,ліцензії, торгові марки, подібні права тощо. Деякі види матеріальних або нематеріальних активів в Україні, наприклад будівлі та споруди,створюються переважно внутрішніми виробниками, але певні з них, особливо продукція машинобудування, у значному обсязі імпортується.Для здійснення порівняльного аналізу інвестицій на придбання активів вітчизняного або імпортного виробництва обрано 29 країн.Перша група – це сім країн з класичними ринковими економіками (Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Швеція, США та Японія), якіза оцінками експертів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) є лідерами у світовому виробництві наукоємної продукціїінвестиційного призначення та задовольняють більш ніж 75% світового попиту на неї [10], а також Австрія, Бельгія, Данія, Норвегія,Нідерланди, Канада, Фінляндія та Греція. Друга група – це країни з перехідними економіками, які у минулому функціонували за принципамипланової економіки та зараз знаходяться на різних стадіях інтеграції у ринкові відносини (Україна, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина,Словенія, Естонія, Росія). Третя група – це країни, що швидко розвиваються (emerging economies), у тому числі Китай, Південна Корея,Аргентина, Бразилія та Мексика. Вибір цих країн також був обумовлений наявністю необхідної інформаційної бази.Інформаційна база для досліджень сформована на основі декількох джерел даних. Обсяги інвестицій у матеріальні та нематеріальніактиви у розрізі видів діяльності, у яких створюються ці активи, а також частка активів імпортного походження, були розраховані за данимитаблиць „витрати-випуск” щодо валового нагромадження основного капіталу (ВНОК). Уніфіковані таблиці „витрати-випуск” були отримані збази даних ОЕСР, а потім гармонізовані з таблицями „витрати-випуск” України [6] відповідно до класифікатору видів економічної діяльності(КВЕД) за схемою, яка міститься в роботі [3]. Дані щодо ВВП за категоріями кінцевого використання у постійних цінах 1990 року унаціональних валютах країн були отримані у базі даних департаменту статистики ООН. Дані щодо кількості зайнятих працівників булиотримані у базі даних Міжнародної організації праці. За наявними даними за період 2001-2008 роки розраховані їх середні значення.Отримані дані свідчать, що імпорт матеріальних або нематеріальних активів у загальних обсягах ВНОК у аналізованих країнахнабкває значення від 5,4% (у Японії) до 34,6 (у Естонії). В середньому питома вага імпорту у ВНОК складає 19,5%. В Україні ця частка єоднією з найвищих. З рисунка 1 видно, що до більшість країн з перехідними економіками (крім Росії) імпортуються значні обсяги товарівінвестиційного призначення, що частково пов’язано з вступом цих країн до Європейського Союзу та необхідністю адаптації до його умов тастандартів. Японія, Китай, США та Бразилія більш ніж на 90% задовольняють потреби у товарах інвестиційного призначення за рахуноквітчизняних виробників. У Швеції та Великій Британії, хоча ці країни й названі лідерами у створенні наукоємної продукції [10], 26,4% та 19,5%відповідно від загальних обсягів ВНОК формується за рахунок імпорту. Росія на 88,3% формує свій основний капітал за рахунок товаріввітчизняного виробництва.© Тищук Т.А., 2010320