Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010з закордонними мережами RTTN та RCTT забезпечують вихід власників наукоємних розробок на зовнішні ринки, а єдність форматівукраїнської, російської, білоруської та європейських мереж створюють передумови для ефективної роботи.[5]ВисновкиВ Україні через слабку взаємодію науки і бізнесу трансфер технологій не знайшов свого розвитку. Через недостатнє розповсюдженняпрогресивних технологій країна втрачає можливість використання стратегії нарощування інноваційного потенціалу на пріоритетних напрямахНТП, що загрожує закріпленням екстенсивної моделі розвитку економіки.Україні необхідно створити інфраструктуру трансферу технологій, у тому числі підрозділи з питань трансферу технологій тапродовжити створення центрів трансферу технологій на національному та регіональному рівнях. Її елементом може стати розробка івпровадження інтегрованої бази даних щодо попиту та пропозиції трансферу технологій в Україні та створення механізму поповнення цієї базиз різних джерел: існуючих локальних, відомчих та регіональних баз даних, каталогів, конкурсів, виставок-презентацій, спеціалізованих видань,журналів, інтернет - сайтів. Складовою національної інфраструктури трансферу технологій мають стати спеціально створені консультативнікомісії з питання аудиту трансферу технологій, оскільки при вирішенні питання щодо експорту технології важливо оцінити їїконкурентоспроможність.Список використаних джерел:1. Яновський О. Людський інтелектуальний капітал – підгруття розвитку бізнесу в XXI сторіччі / О. Яновський // Інтелектуальнаекономіка. - 2003. - №3. - С. 34-38.2. Цибульов П. М. Управління інтелектуальною власністю / П. М. Цибульов. – К.: Держ. ін-т інтел. власн., 2009. – С. 13.3. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006. № 143-V4. Жарінова А. Інтелектуальна власність як фундамент інноваційного розвитку економіки України / А. Жарінова // Інтелектуальнавласність. – 2009. - № 4. - С. 22-26.5. Інститут еволюції економіки [Електронний ресурс].- Електрон. тектові дані. - Режим доступу: .6. Річний звіт Державного департаменту інтелектуальної власності за 2008 рік – К.: Група Компаній «Бумсервіс», 2009. – 66 с.РЕЗЮМЕУ статті досліджено комерціалізація інтелектуального продукту через трансфер технологій в промисловості України.РЕЗЮМЕВ статье исследована коммерциализация интеллектуального продукта через трансферт технологий в промышленности Украины.SUMMARYIn the article commercialization of intellectual product is investigational through the transfer of technologies in industry of Ukraine.ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА КРАЇНБобилева М.В., асистент кафедри «Міжнародна економіка», Донецький національний університет ⋅Аналіз останніх досліджень показав, що весь комплекс питань, пов'язаний з європейськім економічним співробітництвом країн доситьоб'ємний і складний, у зв'язку із цим, основна увага приділена дослідженню зовнішньоекономічних зв’язків України, їх особливостей таперспектив в контексті поглиблення європейського економічного співробітництва. Перспективам. Дану проблему розглядають у своїх працяхвідомі вчені - економісти, такі як І.Бузько, Б.Губський, В.Коваленко, Ю.Макогон, А.Мокій, В.Новицький, Г.Черніченко й ін.Ціль статті полягає в дослідженні особливостей лібералізації торгівлі між Україною та ЄС шляхом створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) вконтексті європейського економічного співробітництва.На сучасному етапі розвитку світового господарства, процес лібералізації економіки набув характеру глобальної тенденції, що охоплює усебільшу кількість країн. Відкривається простір для дії механізмів ринкового регулювання. Зменшується втручання держави в економіку в йогоадміністративних формах, а також у формах прямого державного регулювання. Основною функцією держави стає створення й підтримкаконкурентного середовища шляхом прийняття господарського и цивільного законодавства. Лібералізація економіки в сучасному світірозглядається як необхідна умова успішного економічного розвитку національної економіки. Основними факторами, що визначають стратегіюдержав у політиці лібералізації економіки з аналізу руху на цьому шляху більшості країн можна визначите наступне:1. Стратегія трансформації національної економіки в значний мірі визначається рівнем ресурсної самодостатності країн2. Темп лібералізації національної економіки при досить високому рівні самодостатності країни залежатиме від стартових політикоекономічнихумов у країні (рівень демократизації, консенсус політичних сил щодо шляху розвитку держави і послідовність у реалізації обраноїстратегії, історичні й національні особливості розбудови держави). Також рівень лібералізації економіки залежить від цілей і методівпроведення реформ. Вони можуть різнитися за багатьма параметрами, але обов’язково повинні спиратися на стабільність суспільства ібезумовну підтримку з боку більшості населення.3. Стимулюючим фактором для лібералізації національної економіки є приєднання країн до економічних союзів, із високим рівнемекономічної свободи. Яскравий приклад цього – країни з перехідною економікою-нові члени ЄС.[1]Таким чином перспективи успішної лібералізації торгівлі в контексті європейського економічного співробітництва багато в чомувизначається масштабами і характером участі країни в міжнародній торгівлі. Таким чином доцільно проаналізувати структуру зовнішньоїторгівлі України з ЄС.В продовж січня - вересня 2009 року експорт товарів до країн ЄС склав 13526,3 млн. дол., імпорту — 10438,5 млн. дол.(Рис.1.), а позитивнесальдо становило 3087,8 млн. дол. У загальному обсязі експорту країн доля Європейського Союзу становила 23,4%, імпорту — 34,4%. У 2008році головними партнерами, як в експорті, так i в iмпортнi товарiв остаються Німеччина (1572,5 i 5915 млн.дол)., Польща (1723,7 i 2813,1 .) таIталiя ( вiдповiдно 2778,9 i 1586,6 млн.дол.). Вагому частку товарної структури українського експорту до країн ЄС складали чорни метали —26,8%, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки — 11,3%, електричні машини i устаткування 5,9%. Найбiльшi обсяги експортучорних металів здійснювались до Iталiї, Польщі, Німеччини; енергетичних матерiалiв, нафти та продуктів її перегонки до Їталiї, Угорщини,Польщі; електричних машин i устаткування Угорщини, Німеччини, Словаччини. Основу товарного імпорту з країн ЄС складали механічнеобладнання — наземні транспортні засоби, крім залізничних — 15,1%, електричні машин i устаткування — 8,9%, полiмернi матеріали,пластмаси — 6,8%, фармацевтична продукція — 6,2%.Найбiльшi iмпортнi надходження механічного обладнання здійснювались з Німеччини,Iталiя, Чеської Республіки; наземних транспортних засобів, крім залізничних — з Німеччини, Польщі, Словенії: електричних машин iустаткування — з Угорщини, Німеччини, Швеції, чорних матерiалiв, пластмас — з Німеччини, Польщі, Iталiї; фармацевтичної продукції — зНімеччини, Франції Словенії.[2]Головними країнами на яки припадає понад 80% зального обсягу iнвестицiй з ЄС, с Кіпр - 8063,7 млн. дол. США), Німеччина — 6530,9млн. дол., Нідерланди — 3717,1млн.дол. (10,9%), Австрія — 2490,02 млн.дол. та Сполучене Королівство — 2330,0 млн.дол (Рис.2) Значніобсяги прямих iнвестицiй з країн ЄС зосереджено на підприємствах промисловості. Серед галузей переробної промисловості суттєві обсягиiнвестицiй внесено в металургійного виробництва та виробництво готових металевих виробів; у виробництво харчових продуктів, напоїв татютюнових виробів. Також iнвестицiйно привабливими для нерезидентів є підприємства фінансової дiяльностi та органiзацiї що здійснюютьоперації з нерухомим майном, оренду, iнжинiринг та надання послуг підприємцям.[2]© Бобилева М.В., 2010202