Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010При використанні методів парних порівнянь ступінь приналежності елементів безлічі визначається за допомогою парних порівнянь.При цьому використовуються оцінки, приведені в табл. 1. У даному випадку X = {x}- безліч з n елементів. Нечітка підмножина S безлічі Xє сукупність пар виду:деприймемоS =⎧⎨µ ( x)⎫s, x ∈ X ,⎩ ( x)⎬(1)⎭µ s(x)n∑i=1Оцінку елементаступінь приналежності елементах x , безліччю S. Для всіх елементів безлічі S повинне виконуватися наступна умова:µ s( x i) = 1.xiу порівнянні з елементомxjaijз погляду властивості S позначимо через . Для погодженості цих значеньaij= 1/a ija A = aijij. Оцінки складають матрицюb. Власний вектор b=( 1,.....,bn) матриці А знаходиться з рівнянняAb = λb , де λ - власне значення матриці А . Обчислені значення, що складають власний вектор b, приймаються як ступіньприналежності елементів x безлічі S:µsxi) = bi, i =( 1,....., n.Ab = nbλ, то знайдені значення тим точніше, чим ближче maxУ зв’язку з тим, що рівнянняслужити мірою погодженості суджень експертів.Оцінки які використовуються в методі парних порівняньОцінкаЯкісна оцінкаважливостідо n . ВідхиленняПримітка1 Однакова значимість Однаковий ранг альтернатив3 Слабка перевага Незначна перевага альтернативи над інший5 Сильна перевага Істотні докази переваги7 Очевидна перевага Переконливі докази переваги9 Абсолютна перевага Коментарі зайві2,4,6,8 Проміжні значення Необхідні при компромісіλmax(2)(3)від n можеТаблиця 1Як ступінь приналежності елемента x безлічі S у методах на основі статистичних даних приймається оцінка частоти використаннязначення терма, що задається нечіткою безліччю, для характеристики елемента. Ступінь приналежності деякого значення обчислюється яквідношення числа експериментів, у яких воно зустрічалося у визначеному інтервалі шкали, до максимального для цього значення числуекспериментів по всіх інтервалах за умови, що в кожний інтервал шкали попадає однакове число експериментів. Отримані дані потімобробляються з метою зменшення внесених експериментом невідповідностей на основі використання властивостей функцій приналежності(один максимум та гладкі затухаючи фронти), а також правил нормування, лінійної апроксимації.В якості функцій приналежності могут бути використані типові L-R- функції, конкретний вид яких визначається значеннямипараметрів, які входять в їх аналітичні уявлення та уточнюється у відповідності з даними експертів.4. Визначення відносин причинності між кожною парою концептів. Ці відносини формуються у вигляді орієнтованого графу іописуються безліччю зв’язків W = { w e i, e )}, де w e i, e ) - сукупність зв’язків між заданими типовим станом кожної пари концептів( i , j ∈ I = { 1,2,......,p})(j(j5. Визначення терм - безлічей лінгвістичних перемінних, які характеризують зв’язок між типовим станом кожної пари концептів.Зв’язок між типовим станом кожної пари концептів задаються одним з значень терм-безлічі лінгвістичних переміннихwj( e )iw(jei)w ( ei, ej), Tw( e e ), Dw(e e ) , де T( ){ ,....., }eew e e= TIlTkl- терм-безліч лінгвістичної перемінною { w ( ej}ij ij iji, e ;. k × l - число значень Tw( e e ); Dw(e e ) - базова безліч w ( e ,ij ijiej) .6. Формування нечітких перемінних для описання термів, які характеризують значення зв’язків між типовим станом кожної париконцептів. Зв'язок між типовим станом кожної пари концептів когнітивної карти задаються нечіткими переміннимиw( e e ) ~ w(e e )~ wii(jjje )Tkl, Dw(e e ), Hiekl , які описуються нечіткою безліччю Hkl , в базової безлічі~ ( )∈j i w e e∈ ==⎧( )( , ,:e ⎨e j wD i( ) / , ∈)(w e eeiejE k KijHklµ d d d Dw(e ei ji j )⎩Hij{ 1,2,........, m },l ∈ L = { 1,2,......, m })(див. етап 3).Зв'язки, що характеризують нечітку ступінь впливу між типовими станами кожної пари концептів, описуються нечіткимиперемінними, які можуть задаватися або значеннями з відрізка [-1,1], або функціями приналежності.В першому випадку ступінь позитивних і негативних впливів концептів один на одного представляється нечіткими логічними зв'язкамиу вигляді нормованого ступеня впливу концептів один на одного (концепту e i на концепт ej ) (значення з відрізка [-1, 1]), що володієнаступними властивостями:ступінь дорівнює 0, якщо концептei не впливає на концептej ;kl⎫⎬⎭90ступінь дорівнює 1, якщо позитивний вплив концептуei на концептej максимальний;