Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010індекс реформ небанківських фінансових інституцій (2,7).індекс трансформацій5,04,54,03,53,02,52,01,51,00,50,019891990199119921993199419951996199719981999200020012002200320042005200620072008Індекс ціновоїлібералізаціїІндекс фінансової таторговельноїлібералізаціїІндекс політикиконкурентоспроможностіІндекс реформнебанківськихфінансових інституційІндекс "малоїприватизації"Індекс "великоїприватизації"Індекс реформ упідприємницькій сферіРис. 2. Динаміка індекса трансформацій в економіці України, 1989-2008 рр.Складено за: [17]З допомогою панельної крос-секшн регресії для трансформаційних економік нами встановлено, що у період 2003-2008 рр. існував тіснийзв’язок між зростанням індекса цінової лібералізації, індекса торговельної та фінансової лібералізації, а також індекса реформ у підприємницькій сферіта індексом сприйняття корупції (рівняння 3.3). Індекс цінової лібералізації та індекс фінансової і торговельної лібералізації підвищують рівень корупції(CPI знижується), відповідні коефіцієнти регресії становлять (-0,43 та - 0,72). Одночасно з метою зниження корупції необхідно підвищувати рівеньреформування у підприємницькій сфері (коефіцієнт регресії дорівнює 0,86).CPI = 3 ,42 − 0,43IP− 0,72IFT+ 0, 86ENT(3)2R = 0,63; R = 0,59; DW = 1,46; F(4,5)= 7,43де CPI – індекс сприйняття корупції; IP – індекс цінової лібералізації; IFT – індекс фінансової та торговельної лібералізації;ENT – індекс реформ у підприємницькій сфері.Таким чином, склалася ситуація, коли вітчизняні фінансові та торговельні ринки стали максимально доступними для зовнішніх суб’єктів, алепри цьому абсолютно незахищені, зважаючи на відсутність базових реформ, що становить загрозу економічній безпеці держави через зростаннявірогідності підвищення рівня тіньової економіки та корупції. Щодо інших індексів у сфері здійснення інституційних реформ у досліджуваний період, небуло виявлено істотного статистично значущого взаємозв’язку у розрізі всіх трансформаційних економік. Проте у подальших дослідженнях доцільновиявити такі залежності для окремих країн.Додатково, з метою чіткішого окреслення впливу трансформаційних процесів на економічне зростання та показники незаконної діяльностібуло використано метод огортаючи даних (англ. – Data envelopment analysis (DEA)) та інструментарій статистичного пакета „On front” (табл. 2).Цей метод дозволяє серед сукупності однорідних суб’єктів (у нашому випадку перехідних економік) виявити ті, які ефективніше використовуютьресурси та потенційні можливості („входи”) для максимізації (мінімізації) цільових орієнтирів („виходів”). Як цільові орієнтири нами розглядаєтьсясукупність трьох показників – максимізація економічного зростання та мінімізація обсягів тінізації економіки та поширення корупції. За „вхід” буловзято трансформаційні реформи у ціновій, фінансовій та торговельній сферах, у політиці конкурентоспроможності, у сфері небанківських фінансовихінституцій, „малої” та „великої приватизацій”; підприємницької діяльності та інфраструктури. Як „вихід” розглядалися показники ВВП у розрахунку наодну особу, індекс сприйняття корупції та рівень тіньової економіки.Відповідно до результатів проведеного аналізу можна зробити такі висновки. Не завжди трансформаційні перетворення у постсоціалістичнихкраїнах, які позитивно впливали на економічне зростання, зокрема у Чехії, Білорусі, Туркменістані (коефіцієнт ефективності впливу трансформаційнихперетворень на ВВП у розрахунку на одну особу дорівнює 1,00) Азербайджані (0,98), Узбекистані (0,92) були чинником зниження корупції та тіньовоїекономіки, зокрема в Азербайджані відповідні показники ефективності становили 0,57 та 1,00 (тобто фактично ставали чинниками нарощення корупціїта тіньового сектора 1 ), в Білорусі – 0,99 та 1,00, Туркменістані – 0,89 та 0,94, Узбекистані – 0,65 та 1,00.Цікаво, що трансформаційні перетворення у таких країнах ЄС-12, як Угорщина та Латвія фактично не впливають на економічнезростання (коефіцієнт ефективності близький до нуля), при цьому це сприяло нарощенню корупції (0,67; 0,84 відповідно) та тіньової економіки(1,00 та 0,56).Зазначимо, що загальний коефіцієнт кореляції між коефіцієнтами ефективності, розрахованими для ВВП у розрахунку на одну особута індексом сприйняття корупції дорівнює 0,08, що вказує на відсутність зв’язку між цими показниками. Такі результати дають підставу дляприпущення, що стратегія економічного розвитку не у всіх країнах є системною, що враховує обмеження, пов’язані зі зростанням тіньовогосектора економіки та корупції. Реформування соціально-економічної системи України та Російської Федерації не стали достатньо ефективнимині для соціально-економічного розвитку (коефіцієнти ефективності відповідно дорівнюють 0,14 та 0,36 ) ні для протидії корупції (0,62 та 0,40)чи легалізації тіньового сектора (0,94 та 0,74). Зважаючи на викладене вважаємо за доцільне при формуванні моделі соціально-економічногорозвитку України враховувати не лише класичні фактори виробництва, але й обмеження пов’язані зі зростанням незаконної діяльності.1Зниження показника ефективності використання трансформаційних перетворень у випадку індекса сприйняття корупції – означаєзбільшення корупційних проявів, а рівня тіньової економіки навпаки.185