Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010життєдіяльності суспільства .Основою формування трудового потенціалу є демографічні процеси як загалом в Україні, так і у Львівській області зокрема. В останнідесятиріччя істотно змінилася демографічна ситуація в Україні та її окремих регіонах. Відтворення людських ресурсів Львівської областіперебуває в даний час у несприятливому стані і його динаміка характеризується відносно невисокими темпами росту народжуваності, ростомсмертності населення, що негативно позначається на соціальній безпеці регіону. Так, у 2008 році населення Львівщини зменшилось на 6,8 тис.осіб і на 1 січня 2009 року його кількість становила 2552,9 тис. осіб. Зменшення населення відбулося як за рахунок природного скорочення (6,1тис.осіб) так і за рахунок міграційного (0,7 тис.осіб). Природний приріст населення зафіксовано у Яворівському районі (357 осіб) та м. НовийРозділ (31 особа).Проте, відносно позитивною є динаміка народжуваності: у 2008 році в області народилось 29 тис. дітей, що на 5,7% більше, ніж у 2007 році.При цьому найвищий рівень народжуваності спостерігався у Турківському районі (14,5 особи на 1000 населення), найнижчий – у м. Моршин(6,8 особи на 1000 населення). Поряд із зростанням нроджуваності, також збільшується смертність населення. У порівнянні з 2007 рокомкількість померлих зросла на 0,7% і становила 35,1 тис.осіб. До регіонів Львівської області з найвищим рівнем смертності слід віднестиПеремишлянський район, з найнижчим – м.Новий Розділ (відповідно 19,7 та 8,5 померлих на 1000 населення). На початок лютого 2009 рокунайвищий рівень смертності спостерігався у Жидачівському районі, найнижчий – у м.Трускавець (відповідно 22,9 та 8,7 померлих на 1000населення). За причинами смерті перше місце посідають хвороби системи кровообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причинисмертності та захворюваності [2,6].Однією з вагомих загроз соціальній безпеці регіону є високий рівень смертності у сільській місцевості, який є у 1,6 раза вищим, ніж уміських поселеннях. Причинами сучасної демографічної ситуації є те, що область, практично не відтворює населення. Різкий спад рівнянароджуваності і зменшення частки дітей у загальній чисельності населення призвели до старіння населення, особливо в сільській місцевості.Характерними рисами розвитку трудового потенціалу Львівської області є зменшенням шлюбоутворення та зменшеннямрозлучуваності. У 2008 році спостерігалася тенденція зменшення кількості шлюбів, що на 17,7% менше у порівнянні з 2007 роком. Кількістьрозлучень також скоротилася – на 6,5% [2,3,6].Забезпечення відтворення населення можливе у випадку належного рівня системи охорони здоров’я (СОЗ) населення. Найвищий рівеньрозвитку системи охорони здоров’я мають Моршин і Трускавець. Львів і Самбір добре забезпечені лікарняними ліжками (в середньому 156,0на 10 000 осіб населення), амбулаторно-поліклінічною допомогою (332,7 відвідувань за зміну) і лікарями (97,4). Найнижчий рівень розвиткуСОЗ спостерігаався у трьох районах Дрогобицькому, Самбірському і Пустомитівському. Низькі значення показників у Пустомитівськомурайоні можна пояснити територіальною близькістю до обласного центру, лікарняні установи якого обслуговують значну частину населеннярайонів[2] .Погіршились умови відтворення людських ресурсів, їх кількісні та якісні характеристики, здатність до самовідтворення. Це, в свою чергу,негативно позначається на темпах та якості соціально-економічних реформ у суспільстві, ускладнює лібералізацію регіонального ринку праціта створює передумови виникнення загроз соціальній безпеці Львівської області. Упродовж 2008 року ринок праці Львівщини зазнавав істотнихзмін. Так, якщо у 2008 році ситуація була стабільною й укріплювалися позитивні тенденції, напрацьовані службою зайнятості упродовж 8-мироків, то на початку 2009 року під впливом світової фінансової кризи відбулися суттєві зміни, а саме: збільшилися обсяги пропозиції робочоїсили (з 121,5 тис. до 123,3 тис. незайнятих громадян); збільшилися обсяги вивільнених працівників з підприємств (з 4,4 тис. до 4,5 тис. осіб);зменшився попит на робочу силу (з 68,4 тис. вакансій, які надійшли від працедавців, до 65,8 тис. вакансій) .Водночас на ринку праці збереглися позитивні тенденції щодо: зменшення обсягів сільського безробіття (з 50,1 тис. до 48,2 тис. осіб);зменшення обсягів довготривалого безробіття (з 22,6 тис. до 17,6 тис. довготривалих безробітних). В умовах зменшення кількості вільнихробочих місць (вакантних посад) і збільшення чисельності осіб, що знаходились у пошуку роботи, служба зайнятості активізувала заходиактивної політики зайнятості, якими було охоплено 81,5 тис. безробітних. Станом на початок 2009 року на обліку в центрах зайнятостіперебували 44,1 тис. незайнятих громадян, при цьому кількість вакансій складала 1,8 тис. робочих місць. На одиницю пропозиції праціпретендували 24 особи. Найбільш обмежені у виборі місця праці мешканці міст Новий Розділ, Моршин, Стебник, Новояворівськ, а такожЖидачівського, Жовківського, Золочівського, Радехівського та Сколівського районів. У зазначених регіонах нараховується до 20 вільнихробочих місць та вакантних посад. Дещо краща ситуація з роботою у Дрогобицькому, Самбірському районах (понад 100 вакансій) та у м.Львові (понад 870). При існуючих тенденціях метою державної регіональної політики у сфері зайнятості повинне стати досягнення повної іпродуктивної зайнятості, тобто такої збалансованості між наявними робочими місцями та потребою економічно активного населення в належнооплачуваній праці, за якої досягається найефективніше використання трудового потенціалу нації [3].На рівень соціальної безпеки регіону та ефективність використання трудового потенціалу, поряд із зовнішніми, важливий впливздійснюють локальні фактори. До них відносять схильність працездатного населення до мобільності, конкурентоздатність робочої сили,схильність до заощаджень, культура праці. Відбувається процес переспеціалізації робочої сили та її перерозподіл із сфери матеріальноговиробництва у невиробничу сферу: у промисловості, сільському господарстві та на будівництві у 2000 році було зайнято 43,5%, на початок2008 року – 32,2% усіх найманих працівників. За останні 7 років скоротилася частка найманих працівників підприємств сільськогогосподарства (з 11,4% до 4,2%), промисловості (з 27,1% до 22,3%). При цьому збільшилася частка найманих працівників організаційбудівництва (з 5,1% до 5,6%), торгівлі (з 9,2% до 11,9%), транспорту (з 8% до 8,9%), установ освіти (з 11,7% до 14,1%) та охорониздоров’я (з 9,6% до 11,3%).У регіональному розрізі історично склалась нерівномірність розподілу найманої робочої сили, що зумовлено розміщенням паливноенергетичногота промислового комплексу: найбільше їх зосереджено у містах Львові – 362,4 тис. осіб (49,3%), Дрогобичі – 29,2 тис. осіб(4%), Червонограді – 23,5 тис. осіб (3,2%), Стрию – 19,4 тис. осіб (2,6%) та районах Сокальському – 23,8 тис. осіб (3,2%),Яворівському – 23,0 тис. осіб (3,2%), Жовківському – 20,9 тис. осіб (2,8%). Врахування дії ендо- і екзогенних факторів в процесірегулювання зайнятості забезпечує раціональне використання робочої сили[2,3].Основою адекватної оцінки і прогнозування впливу можливих негативних чинників на соціальну безпеку та процеси відтвореннятрудового потенціалу має вплив реальних витрат на відтворення робочої сили. За 2008р. середньомісячна номінальна заробітна плата одногоштатного працівника (без урахування працівників малих підприємств та у фізичних осіб-підприємців), зайнятого в економіці області, становила1570 грн. і зросла відносно 2007р. на 32,8%. Рівень заробітної плати у 2,3 рази перевищив встановлений прожитковий мінімум дляпрацездатних осіб (669 грн.) та у 2,6 рази – рівень мінімальної зарплати (605 грн.). Реальна заробітна плата за 2008р. зросла на 4,0%. Станом на1 січня 2009р. загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати склала 54,5 млн.грн. У порівнянні з 1 січня 2008р. сума боргу зросла у2,4 рази. В економіці області залишається значною диференціація рівня оплати праці за видами економічної діяльності. У таких видах якдіяльність транспорту і зв’язку, видобування паливно-енергетичних корисних копалин, державне управління та фінансова діяльність, рівеньзаробітної плати перевищив середньообласний показник в 1,3-1,9 рази[3] .Отже, у результаті проведеного дослідження та вивчення територіально-часових характеристик середовища життєдіяльності тавідтворювального потенціалу людських ресурсів регіону, слід зробити наступні висновки.1. Відтворювальний потенціал людських ресурсів регіону є їх якісною ресурсно-функціональною характеристикою, що визначає здатністьлюдських ресурсів до самовідтворення. Він є результатом структурної взаємодії демографічного та соціального блоків ознак середовищажиттєдіяльності з позитивним і негативним впливом ознак відтворення на рівень соціальної безпеки регіону.2. Відтворення трудового потенціалу Львівської області перебуває в даний час у несприятливому стані і його динаміка характеризується,ростом смертності населення, зменшенням шлюбоутворення, збільшенням розлучуваності, процесами переспеціалізації робочої сили та їїперерозподілом із сфери матеріального виробництва у невиробничу сферу, ростом безробіття, зростанням захворюваності працюючих,збільшенням захворюваності за окремими групами хвороб, небезпечними тенденціями збільшення смертності в деяких працездатних віковихгрупах у сільській місцевості.3. Стан відтворення трудового потенціалу регіону, як територіально поширеного явища, також характеризується високим рівнем урбанізації117