Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Підсумовуючи наведене, зазначимо, що попри позитивні аспекти та зміни в системі державного регулювання підприємництва, в Україні таїї регіонах зокрема органами державного управління все ще не сформовано адекватну та ефективну систему фінансової безпекипідприємництва. Причому негативні аспекти цієї системи за методами та засобами державного регулювання представлено у таблиці 1.Водночас, не менш важливим недоліком існуючої в регіонах України системи фінансової безпеки підприємництва залишається високийрівень тінізації економіки, що перешкоджає зміцненню конкурентоспроможності регіонів нашої держави та належного соціально-економічногорозвитку суспільства, створення в Україні економіки європейського типу.Більше того, тінізація підприємництва та економіки призводить до посилення процесів криміналізації економічних відносин, заміщеннядержавного контролю кримінальним, поширення корупції в органах державної влади, підриваючи довіру до інституту держави тадестабілізуючи й без того недосконалу вітчизняну систему правового та судового регулювання. Зазначимо, що тінізація економіки є передусімнегативним наслідком недосконалості вітчизняної податкової, регуляторної, дозвільної та більшості інших складників державної політикирегулювання підприємництва, високої витратомісткості та низької рентабельності ведення бізнесу, знецінення вартості робочої сили, вузькістьвнутрішнього ринку та недорозвиненість ринкових регуляторів визначення ціни ресурсів та чинників конкурентоспроможності. Водночас,тінізація є одним з найбільш руйнівних чинників впливу на удосконалення системи фінансової безпеки підприємництва в регіонах України.Стосовно безпосередньо суб’єктів підприємницької діяльності, то тінізація суттєво звужує можливості підприємств щодо захисту їх праввласності та умов конкуренції через прозорі легальні механізми. Це, крім іншого, пов’язане з тим, що й легальні суб’єкти господарюваннятакож застосовують «тіньові» інструменти забезпечення власної конкурентоспроможності (отримання невиправданих податкових пільг чиінших преференцій, приховування частини прибутку, використання тіньової зайнятості, прихованих схем постачання й реалізації).Зазначимо, що пріоритетними напрямами детінізації економіки України є: визначення чіткого курсу економічних перетворень;деполітизація економіки, введення підконтрольності та відповідальності влади; удосконалення економіко-правового клімату підприємництва тавідновлення стійкого економічного зростання; обмеження монопольної поведінки в усіх сферах економічної діяльності; запровадженнявідкритого діалогу органів державної влади з представниками суб’єктів господарювання.Вважаємо, що подальші наукові дослідження в межах досліджуваної проблеми мають стосуватися обґрунтування нормативно-методичногозабезпечення розробки стратегічних і тактичних планових документів у сфері розвитку системи фінансової безпеки підприємництва.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Doing business in 2009: "Ease of Doing Business". Comparing regulations in 181 economies in 2009 / The International Bank of Reconstructionand Development.2. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні / Національна доповідь. – К.: Державний комітет України з питаньрегуляторної політики та підприємництва, 2009. – 180 с.3. Васильців Т. Г. Страхова сфера як системоформуючий чинник розвитку і безпеки підприємництва в Україні : аналітична записка доСекретаріату Президента України / Т. Г. Васильців, В. І. Волошин, А. І. Мокій // офіційний інтернет-ресурс Нац. ін-ту стратегічнихдосліджень – www.niss.gov.ua.4. Варналій З. С. Мікрокредитування малого підприємництва: монографія / З. С. Варналій, С. Г. Дрига, Л. Л. Тарангул. – Ірпінь: ВПЦ«Київський університет», 2008. – 144 с.РЕЗЮМЕОпределенно наиболее существенные проблемы государственного регулирования предпринимательства относительно последующего развитиясистемы финансовой безопасности предпринимательства региона, а также обоснованно приоритетные направления государственнойрегиональной политики укрепления финансовой безопасности предпринимательства.SUMMARYThe most substantial problems of government regulation policy in relation to subsequent development of the region financial entrepreneurship safetysystem are determinded, priorities of public regional policy of financial entrepreneurship safety strengthening are grounded.РЕЗЮМЕВизначено найбільш суттєві проблеми державного регулювання підприємництва щодо подальшого розвитку системи фінансової безпекипідприємництва регіону, а також обґрунтовано пріоритетні напрями державної регіональної політики зміцнення фінансової безпекипідприємництва.МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРІВКірова Л.Л., Бердянський університет менеджменту і бізнесу, декан факультету довузівської підготовки ⋅Україна перебуває на етапі розвитку ринкового механізму господарювання та його удосконалення і пристосування до умов членствакраїни у СОТ, тому дослідження проблеми конкурентоспроможності як в цілому для української економіки, так і для окремих економічнихсекторів, галузей, територіально-виробничих комплексів є актуальними. Особливе значення такі дослідження мають щодо політикиформування конкурентоспроможного агропромислового комплексу, зокрема сільського господарства, ринкове реформування якого перебуваємайже у початковому стані. Не вирішеними залишаються проблеми розвитку підприємництва на селі та подолання диспаритету у відносинахміж різними сферами АПК, створення повноцінної ринкової інфраструктури для агробізнесу, розвитку соціальної інфраструктури, фінансовогозабезпечення розвитку сільського господарства та інші, вирішення яких сприятиме підвищенню конкурентоспроможності аграрнихпідприємстві сільських територіально-виробничих комплексів.Результати дослідження проблематики підвищення конкурентоспроможності і сталого розвитку агропродовольчої системи Україниоприлюднені у працях вітчизняних економістів: В. Андрійчука, В. Вітвіцького, П. Гайдуцького, М. Маліка, В.Месель-Веселяка, О.Могильного, О. Онищенка, Б.Пасхавера, М.Пугачова, П. Саблука, Т . О с т а ш к о , О . Ш у б р а в с ь к о ї , В. Юрчишина та ін. Однак ще неповною мірою висвітлені методологічні основи і методичні підходи до визначення системи чинників, які забезпечуютьконкурентоспроможність аграрних виробників різних за розмірами та організаційно-правовими формами, а також оцінки конкурентоздатності,як окремих аграрних виробників і галузей АПК, так і аграрних територіально-виробничих комплексів.Існує велика кількість різноманітних теорій щодо формування і утримання конкурентоспроможності економічних суб’єктів як намакрорівні, так і на мезорівні і національних масштабах Але, як показує практика становлення і функціонування успішних фірм іпроцвітаючих економічних систем на національному і регіональному рівнях, найбільш вражаючих результатів щодо забезпечення тривалоїконкурентоспроможності продовж останніх двох десятиліть досягнуто за рахунок втілення в життя кластерної концепції економічногозростання.Хоча зовнішні ефекти, що викликає концентрація взаємопов`язаних галузей виробництва і видів економічної діяльності (тобто те, щозараз зветься кластерами), отримали наукове обґрунтування досить давно (Альфредом Маршаллом в його праці «Принципи економіки», щовийшла у світ ще в 1890 р.), відносна новизна теорії кластеризації полягає в тому, що до теперішнього часу різні концептуальні підходи щодовизначення контурів кластерів, принципів їх формування і факторів, що забезпечують їх ринкову стійкість та конкурентоздатність, в сучаснійнауковій думці виборюють право на істинність.© Кірова Л.Л., 2010250
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Загально признаним основоположником кластерного підходу до теорії конкурентних переваг є М. Портер, який зробив висновок, щоконкурентоспроможні фірми однієї галузевої належності мають властивість концентруватися в одному і тому ж регіоні. Конкурентоздатніфірми поширюють свій вплив на суб'єктів ринку, з якими вони знаходяться у взаємодії: постачальників, споживачів і конкурентів. У своючергу, підвищення конкурентоспроможності цих фірм позитивно впливає на діяльність і конкурентне становище фірми-інтегратора. Підсумкомтакої взаємодії є формування кластера, тобто співтовариства фірм тісно зв'язаних галузей, взаємно сприяючих зростаннюконкурентоспроможності один одного. Окремі кластери сприяють підвищенню конкурентоспроможності окремих галузей регіону навітчизняному і світовому ринках [1, с. 408]Конкурентне оточення для більшості суб'єктів господарювання в агропродовольчому секторі, особливо малих за розмірами, в країнахтранзитивних і з ринковою економікою що розвивається змінилося драматично, починаючи з кінця ХХ-го століття. Їх нове зовнішнє оточеннявизначається такими явищами, як глобалізація, лібералізація і відповідними глибокими організаційними, інституційними і технологічнимизрушеннями [2]. Успішність як великих компаній, так і малих фірм в цих країнах тепер не встановлюється переважно на основі порівняння звітчизняними конкурентами на внутрішніх ринках, а швидше визначається міжнародними порівняннями.На рубежі ХХ-го і ХХІ-го століть, можливо єдиним шляхом для малих і середніх підприємств (МСП) в промисловості, що надає їмвпевненості справитися з цим серйозним викликом, стала стратегія кластеризації. Цей оптимізм базується на вивченні результатівфункціонування італійських «промислових округів» (тобто кластерів МСП) і дослідженнях, які показали, що кластери можуть бутиконкурентоспроможними в новій глобальній економіці (див., наприклад [3 – 5]. Потенціал промислових кластерів в країнах, що розвиваються,вдихнув нове життя в дослідження шляхів забезпечення стійкості розвитку сектора малого бізнесу в промисловості протягом останньогодесятиліття [6 - 10].Подальшім дослідженням щодо теоретичного обгрунтування ефективності кластерної форми організації територіально-виробничихкомплексів різної галузевої належності, аналізу тенденцій та перспектив їх розвитку, проблем ідентифікації кластерів, політики підтримки їхстворення і функціонування, а також оцінюванню ефективності їх діяльності присвятили праці наступні зарубіжні вчені: П. Дерошез, Л.Марков, А. Мігранян, М. Ніколаєв, Ф. Перру, М. Піор, К. Надві, О. Солвелл, К. Сєйбел, В. Третьяк, Дж. Хамфри, Х. Шмітц та інші. В Україніпроводять дослідження за цим напрямом О. Богма, О. Гуменюк, К. Дудкіна, О. Зінченко, Д. Крісанов, Семенов, Р. Сілін, С. Соколенко, Л.Удова, Т. Цихан, В. Чевганова, В. Чужиков та інші. Але практично відсутні дослідження, які б давали комплексне теоретичне підґрунтястворенню подібних структур в агропромисловому комплексі. Поодинокі роботи присвячені окремим питанням створення і розвиткукластерів в сільській місцевості та в аграрному виробництві, але вони або не розглядають увесь комплекс питань, пов’язаних знеобхідністю розвитку підприємництва і бізнес-зв’язків на селі [12] , або не враховують інституціональні особливості транзитивних країн[13], або орієнтуються переважно на такі аграрно-промислові кластери, що вже склалися, тобто виникли еволюційно [14 – 15].Певну новизну у дослідження процесів кластеризації економіки має внести інституційний підхід до теоретичного аналізу, прикладнийаспект якого полягає в тому, що привнесення досвіду формування кластерів в країнах економічно розвинених в практику країн транзитивних із ринковою економікою, що розвивається, без попереднього урахування їх інституційних особливостей, приводить до низької ефективностіреалізації відповідних заходів. Особливо яскраво цей інституційний аспект виявляється в агропромисловому комплексі цих країн, в сільськомугосподарстві яких панує практично досконала конкуренція серед малих і середніх форм господарювання, а висхідний і низхідний секториагропромислового комплексу монополізовані або, в кращому разі, характеризуються монополістичною конкуренцією.Метою даної статті є визначення детермінантів конкурентоспроможності кластерних утворень в агропромисловому комплексі, зурахуванням інституційних особливостей цього сектору в країнах з ринковою економікою що розвивається. .Кластер в загальної трактовці може бути визначений як група фірм, пов'язаних з ринком специфічного продукту (послуги) на певнійтериторії. Але в зміст агропромислових кластерів слід додати також інфраструктуру життєзабезпечення на селі, та інституції які впроваджуютьтрансфер технологій, нових знань і навичок, змінюючи кустарні способи аграрного виробництва.В України до теперішнього часу програм розвитку кластерної форми інтеграції в агропромисловому комплексі немає, за одинокимивипадками реалізації подібних проектів, які носять крапковий характер (див., наприклад, [16]. Приватизація і ринкове реформування в різнихсферах АПК України проходили не узгоджено як за темпами, так за необхідністю щонайменше збереження попереднього ступеню їх інтеграції.Таким чином власні ланцюжки поставок або схеми, які подібні до мережевого маркетингу, що було створено переробними підприємствами абофірмами маркетингової сфери продовольчого ринку, відрізняються від «зразково-показових» кластерів безсистемністю, відсутністю цілої низкиінституцій, а головне, – відсутністю так званого соціального капіталу, тобто неформальних зв’язків і належного рівня довіри між учасникамитаких ланцюжків. Процес, в результаті якого були створені таким чином ланцюжки, що не мають завершеної форми, отримали назву«інтуїтивна неформальна кластеризація». В рамках конкретних адміністративно-територіальних утворень прикладом в цьому відношенні можебути формування систем продуктових ланцюжків молоко- и м'ясопереробними, сироварними заводами шляхом організації власної мережісільських заготовчих пунктів і фірмових магазинів; реалізації продукції постійним оптовим покупцям для подальшого її проходження потоваропровідній мережі до торгових точок; продажі продукції індивідуальним споживачам; постачання виробникам сільськогосподарськоїсировини окремих засобів виробництва через своїх дилерів [12, с. 71].В пострадянських країнах різні сфери агропромислового комплексу характеризуються різними типами структури ринку. Для висхідноїресурсозабезпечувальної сфери характерна монополістична конкуренція, для безпосередньо сільськогосподарського виробництва – майжедосконала конкуренція, а в низхідної сфері (переробка і торгівля) панує олігополістична структура ринку. Беручи до уваги те, що ринковаповедінка фірм в структурах досконалої і недосконалої конкуренції значно відрізняються, можна констатувати, що принципи і умовизближення в них інтересів працедавця і працівника на рівні соціального партнерства будуть різними. Не може бути досягнуте згода і міжпідприємствами різних сфер АПК із-за цінової нееквівалентності, що підтверджується багаторічним досвідом безмежного диспаритету. Він, яквідомо, почався ще в радянські часи, задовго до початку ринкових перетворень, коли з сільського господарства через системудержкомсільгосптехніки «вимивалися» значні кошти для реалізації марнотратних амбіційних проектів і на підтримку обороноздатності країни.Диспаритет має місце і у відношеннях між малими і великими підприємницькими структурами в АПК. Невеликі селянські господарства незнаходять гідного місця в крупних агропромислових інтеграційних формуваннях. Прагнення агрохолдингів та інших великихаграропродовольчих корпоративних структур максимізувати прибуток за рахунок дешевої сировини, не проявляючи турботи про малісільгосппідприємства, веде до остаточного розорення останніх.Таким чином, для ліквідації суттєвої вади, притаманної «інтуїтивної неформальної кластеризації», необхідна цілеспрямована роботаорганів місцевої влади щодо створення належного соціального капіталу, який би забезпечив розвиток підприємництва на селі, достатньопотужні неформальні зв’язки між учасниками агропромислових кластерів і створював синергітичний ефект від їх співпраці (досвід організаціїтакої роботи в країнах що розвиваються викладено в [17]).На наш погляд, таке завдання могли би ефективно виконувати створені спеціальні асоціативні структури (у формі громадськихорганізацій), які зможуть ідентифікувати і захищати інтереси усіх членів кластеру, лобіювати прийняття необхідних рішень органами місцевої іцентральної влади. Поява таких нових форм координації в агропромисловому кластері буде сприяти позитивному інституційному розвиткуагробізнесу. На додаток до дій владних структур щодо створення конкурентного середовища у всіх сферах агропромислового комплексу цебуде сприяти подальшої інтеграції АПК і активізації інноваційної діяльності в секторі.Серед чинників соціально-економічного характеру і зовнішнього оточення, які можуть сприяти розвитку зв'язків між малимисільськогосподарськими, обслуговуючими і переробними фірмами в агропромисловому кластері, необхідно виділити наступне:• технічне вдосконалення кустарних, доведених до промислового характеру, а також комбінованих процесів, якесупроводжувається взаємним організаційним розвитком, що сполучає підприємницьку ініціативу з практичними навиками і досвідомвиробників;• вдосконалення знань і навичок, які безпосередньо впливають на управлінські і комунікаційні здібності керівників цих фірм;251
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123:
Проблемы развития
- Page 124 and 125:
Проблемы развития
- Page 126 and 127:
Проблемы развития
- Page 128 and 129:
01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131:
Проблемы развития
- Page 132 and 133:
Проблемы развития
- Page 134 and 135:
Проблемы развития
- Page 136 and 137:
136Проблемы развити
- Page 138 and 139:
Проблемы развития
- Page 140 and 141:
Проблемы развития
- Page 142 and 143:
Проблемы развития
- Page 144 and 145:
Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200: Проблемы развития
- Page 201 and 202: Проблемы развития
- Page 203 and 204: 4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206: Проблемы развития
- Page 207 and 208: Проблемы развития
- Page 209 and 210: Проблемы развития
- Page 211 and 212: Проблемы развития
- Page 213 and 214: Проблемы развития
- Page 215 and 216: Проблемы развития
- Page 217 and 218: Проблемы развития
- Page 219 and 220: Проблемы развития
- Page 221 and 222: Проблемы развития
- Page 223 and 224: Проблемы развития
- Page 225 and 226: Проблемы развития
- Page 227 and 228: Проблемы развития
- Page 229 and 230: Проблемы развития
- Page 231 and 232: Проблемы развития
- Page 233 and 234: Проблемы развития
- Page 235 and 236: Проблемы развития
- Page 237 and 238: Проблемы развития
- Page 239 and 240: Проблемы развития
- Page 241 and 242: ⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244: Проблемы развития
- Page 245 and 246: Проблемы развития
- Page 247 and 248: Проблемы развития
- Page 249: Проблемы развития
- Page 253 and 254: Проблемы развития
- Page 255 and 256: Проблемы развития
- Page 257 and 258: Проблемы развития
- Page 259 and 260: Проблемы развития
- Page 261 and 262: Проблемы развития
- Page 263 and 264: Проблемы развития
- Page 265 and 266: Проблемы развития
- Page 267: −−−−Проблемы раз
- Page 270: Проблемы развития
- Page 273 and 274: Проблемы развития
- Page 275 and 276: Проблемы развития
- Page 277 and 278: Проблемы развития
- Page 279 and 280: Проблемы развития
- Page 281 and 282: Проблемы развития
- Page 283 and 284: Проблемы развития
- Page 285 and 286: Проблемы развития
- Page 287 and 288: Проблемы развития
- Page 289 and 290: Проблемы развития
- Page 291 and 292: Проблемы развития
- Page 293 and 294: Проблемы развития
- Page 295 and 296: Проблемы развития
- Page 297 and 298: Проблемы развития
- Page 299 and 300: Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784