Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Підсумовуючи наведене, зазначимо, що попри позитивні аспекти та зміни в системі державного регулювання підприємництва, в Україні таїї регіонах зокрема органами державного управління все ще не сформовано адекватну та ефективну систему фінансової безпекипідприємництва. Причому негативні аспекти цієї системи за методами та засобами державного регулювання представлено у таблиці 1.Водночас, не менш важливим недоліком існуючої в регіонах України системи фінансової безпеки підприємництва залишається високийрівень тінізації економіки, що перешкоджає зміцненню конкурентоспроможності регіонів нашої держави та належного соціально-економічногорозвитку суспільства, створення в Україні економіки європейського типу.Більше того, тінізація підприємництва та економіки призводить до посилення процесів криміналізації економічних відносин, заміщеннядержавного контролю кримінальним, поширення корупції в органах державної влади, підриваючи довіру до інституту держави тадестабілізуючи й без того недосконалу вітчизняну систему правового та судового регулювання. Зазначимо, що тінізація економіки є передусімнегативним наслідком недосконалості вітчизняної податкової, регуляторної, дозвільної та більшості інших складників державної політикирегулювання підприємництва, високої витратомісткості та низької рентабельності ведення бізнесу, знецінення вартості робочої сили, вузькістьвнутрішнього ринку та недорозвиненість ринкових регуляторів визначення ціни ресурсів та чинників конкурентоспроможності. Водночас,тінізація є одним з найбільш руйнівних чинників впливу на удосконалення системи фінансової безпеки підприємництва в регіонах України.Стосовно безпосередньо суб’єктів підприємницької діяльності, то тінізація суттєво звужує можливості підприємств щодо захисту їх праввласності та умов конкуренції через прозорі легальні механізми. Це, крім іншого, пов’язане з тим, що й легальні суб’єкти господарюваннятакож застосовують «тіньові» інструменти забезпечення власної конкурентоспроможності (отримання невиправданих податкових пільг чиінших преференцій, приховування частини прибутку, використання тіньової зайнятості, прихованих схем постачання й реалізації).Зазначимо, що пріоритетними напрямами детінізації економіки України є: визначення чіткого курсу економічних перетворень;деполітизація економіки, введення підконтрольності та відповідальності влади; удосконалення економіко-правового клімату підприємництва тавідновлення стійкого економічного зростання; обмеження монопольної поведінки в усіх сферах економічної діяльності; запровадженнявідкритого діалогу органів державної влади з представниками суб’єктів господарювання.Вважаємо, що подальші наукові дослідження в межах досліджуваної проблеми мають стосуватися обґрунтування нормативно-методичногозабезпечення розробки стратегічних і тактичних планових документів у сфері розвитку системи фінансової безпеки підприємництва.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Doing business in 2009: "Ease of Doing Business". Comparing regulations in 181 economies in 2009 / The International Bank of Reconstructionand Development.2. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні / Національна доповідь. – К.: Державний комітет України з питаньрегуляторної політики та підприємництва, 2009. – 180 с.3. Васильців Т. Г. Страхова сфера як системоформуючий чинник розвитку і безпеки підприємництва в Україні : аналітична записка доСекретаріату Президента України / Т. Г. Васильців, В. І. Волошин, А. І. Мокій // офіційний інтернет-ресурс Нац. ін-ту стратегічнихдосліджень – www.niss.gov.ua.4. Варналій З. С. Мікрокредитування малого підприємництва: монографія / З. С. Варналій, С. Г. Дрига, Л. Л. Тарангул. – Ірпінь: ВПЦ«Київський університет», 2008. – 144 с.РЕЗЮМЕОпределенно наиболее существенные проблемы государственного регулирования предпринимательства относительно последующего развитиясистемы финансовой безопасности предпринимательства региона, а также обоснованно приоритетные направления государственнойрегиональной политики укрепления финансовой безопасности предпринимательства.SUMMARYThe most substantial problems of government regulation policy in relation to subsequent development of the region financial entrepreneurship safetysystem are determinded, priorities of public regional policy of financial entrepreneurship safety strengthening are grounded.РЕЗЮМЕВизначено найбільш суттєві проблеми державного регулювання підприємництва щодо подальшого розвитку системи фінансової безпекипідприємництва регіону, а також обґрунтовано пріоритетні напрями державної регіональної політики зміцнення фінансової безпекипідприємництва.МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ КЛАСТЕРІВКірова Л.Л., Бердянський університет менеджменту і бізнесу, декан факультету довузівської підготовки ⋅Україна перебуває на етапі розвитку ринкового механізму господарювання та його удосконалення і пристосування до умов членствакраїни у СОТ, тому дослідження проблеми конкурентоспроможності як в цілому для української економіки, так і для окремих економічнихсекторів, галузей, територіально-виробничих комплексів є актуальними. Особливе значення такі дослідження мають щодо політикиформування конкурентоспроможного агропромислового комплексу, зокрема сільського господарства, ринкове реформування якого перебуваємайже у початковому стані. Не вирішеними залишаються проблеми розвитку підприємництва на селі та подолання диспаритету у відносинахміж різними сферами АПК, створення повноцінної ринкової інфраструктури для агробізнесу, розвитку соціальної інфраструктури, фінансовогозабезпечення розвитку сільського господарства та інші, вирішення яких сприятиме підвищенню конкурентоспроможності аграрнихпідприємстві сільських територіально-виробничих комплексів.Результати дослідження проблематики підвищення конкурентоспроможності і сталого розвитку агропродовольчої системи Україниоприлюднені у працях вітчизняних економістів: В. Андрійчука, В. Вітвіцького, П. Гайдуцького, М. Маліка, В.Месель-Веселяка, О.Могильного, О. Онищенка, Б.Пасхавера, М.Пугачова, П. Саблука, Т . О с т а ш к о , О . Ш у б р а в с ь к о ї , В. Юрчишина та ін. Однак ще неповною мірою висвітлені методологічні основи і методичні підходи до визначення системи чинників, які забезпечуютьконкурентоспроможність аграрних виробників різних за розмірами та організаційно-правовими формами, а також оцінки конкурентоздатності,як окремих аграрних виробників і галузей АПК, так і аграрних територіально-виробничих комплексів.Існує велика кількість різноманітних теорій щодо формування і утримання конкурентоспроможності економічних суб’єктів як намакрорівні, так і на мезорівні і національних масштабах Але, як показує практика становлення і функціонування успішних фірм іпроцвітаючих економічних систем на національному і регіональному рівнях, найбільш вражаючих результатів щодо забезпечення тривалоїконкурентоспроможності продовж останніх двох десятиліть досягнуто за рахунок втілення в життя кластерної концепції економічногозростання.Хоча зовнішні ефекти, що викликає концентрація взаємопов`язаних галузей виробництва і видів економічної діяльності (тобто те, щозараз зветься кластерами), отримали наукове обґрунтування досить давно (Альфредом Маршаллом в його праці «Принципи економіки», щовийшла у світ ще в 1890 р.), відносна новизна теорії кластеризації полягає в тому, що до теперішнього часу різні концептуальні підходи щодовизначення контурів кластерів, принципів їх формування і факторів, що забезпечують їх ринкову стійкість та конкурентоздатність, в сучаснійнауковій думці виборюють право на істинність.© Кірова Л.Л., 2010250