Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010- по-друге, можна аналізувати різні рівні економічної безпеки – рівень держави, рівень регіонів, рівень підприємств;- по третє, предметом дослідження можуть бути галузеві аспекти економічної безпеки (продовольча безпека, екологічна безпека тощо);- по-четверте, окремим аспектом аналізу економічної безпеки може бути інституціонально-правовий аспект;- по-п’яте, можна виділити окремі напрямки або цілісні механізми запобігання певних прояв загрози економічної безпеки.- по-шосте актуальним є дослідження впливу тіньової економіки на економічну безпеку країни.Як видно, перелік аспектів проблеми економічної безпеки можна подовжити й виділити інші з них.У нашому дослідженні ми розглянемо загально методологічні проблеми щодо сутності, складових і критеріїв економічноїбезпеки, без чого розв’язати проблему управління механізмом забезпечення економічної безпеки неможливо.Аналіз останніх публікацій. Актуальність проблеми економічної безпеки обумовила активну дослідницьку роботу науковців іспеціалістів з цієї галузі науки, до широкого обговорення її в науковій літературі. В одній із наших наукових статей [1] ми наголошували натому, що одним з перших системних досліджень проблеми економічної безпеки стала колективна монографія донецьких вчених «Соціальнаполітика та економічна безпека» [2]. В ній розглянуто широкий спектр проблем економічної безпеки. Окрім дослідження механізмівзабезпечення економічної безпеки на рівні країни й економічна безпеки на рівні підприємства, аналізу механізмів державного забезпеченняекономічної безпеки, соціальних аспектів економічної безпеки, деякі автори зосереджують увагу на розкриття існуючих і формування сучаснихконцептуальних засад теорії економічної безпеки.Серед вчених, у працях яких відбито загально методологічні концептуальні проблеми національної безпеки й економічної політикидержави, можна назвати М.Фоміну [2, с.124-133] і О.Головінова [3, с.62-69]. Багато наукових праць присвячено окремим аспектамдослідження проблеми економічної безпеки, як то: продовольча безпека [4, с.292-296], логістичне забезпечення економічної безпеки [5, с.3-8],нормативно-правові основи безпеки, що відбиті у Законі України «Про основи національної безпеки України» [6] тощо.Ми вже підкреслювали, що за останні декілька років найбільш змістовним і системним дослідженням проблеми економічної безпеки,на наш погляд, є я збірка матеріалів міжнародної науково-практичної конференції Полтавського університету споживчої кооперації у травні2009 року. В ній комплексно аналізується економічна безпека: її сутність, складові економічної безпеки, інституціональні аспекти, управліннябезпекою, екологічні й інвестиційно-інноваційні, безпека країни, підприємства, тощо [7]. Проте, завжди залишається поле проблем, якіпотребують подальшого осмислення, чіткого визначення й систематизації Йдеться про комплексне дослідження методологічного аспектуекономічної безпеки, що й є предметом нашого наукового інтересу у даній статті.Виділення невирішених проблем і ціль дослідження. Щодо економічної безпеки як категорії економічної науки, в якій (вкатегорії) переплетені майже всі механізми функціонування національної економіки, то даний аспект означеної проблеми вельми слабовідбитий у сучасній науковій літературі. На наш погляд, без чіткого визначенні загальнометодологічних проблем економічної безпекинеможливо розв’язати проблему механізму її забезпечення.В «Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки)» підкреслено, що «до останнього часу в Україні нестворено цілісної системи організації економічної безпеки держави» [8, с.350]. Отже відсутність системи організації захисту національноїекономіки, а також відсутність системного наукового дослідження сутності, критеріїв, складових економічної безпеки, чинників запобіганняекономічної небезпеки обумовлюють актуальність, доцільність і практичну значущість теми дослідження у даній статті.Результати дослідження. Визначення сутності і соціально-економічного змісту поняття «економічна безпека» передбачаєнасамперед чіткість визначення понять «безпека» і «небезпека». Звернення до енциклопедичних видань дало підставу для висновку провідсутність трактування цих понять у виданнях радянського періоду. Так, ані в «Большой советской энциклопедии» [9], ані в «Экономическойэнциклопедии: Политическая экономия» [10], ані в «Советском энциклопедическом словаре» ці поняття навіть не згадуються [11] (тим більше,не йдеться там і про економічну безпеку). Відсутніми є ці поняття і у словнику іншомовних слів [12].З ціллю з’ясування сутності означених понять, ми звернулися до «Толкового словаря живого великорусского языка» ВолодимираДаля, де знайшли визначення слів «безопасный» і «опасать». «Безопасный – неопасный, неугрожающий, не могущий причинить зла или вреда;безвредный, сохранный, верный, надежный. Безопасность – отсутствие опасности, сохранность, надежность…» [13]. «Опасать –предостерегать, внушать опасенье, осторожность…» [14]. З цих визначень витікає, що безпека – це стан захищеності когось або чогось. Інавпаки, небезпека – це стан загрози будь-кому або будь-чому.Дані поняття узгоджуються з певними словами, що відповідають на питання «кого?, або «чия?», чого?» (безпека /небезпека людини,безпека/небезпека праці, безпека/небезпека товару, безпека/небезпека підприємства, тощо). Окрім того, дані поняття узгоджуються зі словами,що відповідають на питання «яка?» – (економічна безпека/небезпека, екологічна безпека/небезпека; військова безпека/небезпека тощо).Зрозуміло, що у нашому дослідженні ми зосереджуємося на визначенні сутності понять «економічна безпека/небезпека». Зауважимо,що актуальність дослідження цих понять і відповідно стану економічної безпеки/небезпеки виникла у зв’язку з загостренням проблемиекономічної небезпеки після кризи й розпаду радянської системи. Можна сказати, що одним з перших українських вчених, хто поставив цюпроблему, став широко відомий український професор С.В.Мочерний. Слід зазначити, що навіть і в його наукових працях не одразу з’явиласькатегорія «економічна безпека», про що свідчить її відсутність у «Економічному словнику-довіднику», що виходив у 1995 році в київськомувидавництві «Femina» під загальною редакцією вченого. Відсутнім і термін «національна безпека» [15]. Але минуло 5 років, і в першійнаціональній економічній енциклопедії за загальною редакцією С.В.Мочерного з’явилися поняття «безпека підприємства», «безпекапродукції», «економічна безпека підприємництва», «економічна (валютно-фінансова) безпека», «економічна (науково-інформаційна) безпека»,а також «національна безпека» [16, с.95, 411-415: 17, с.537-539].Як видно з названих термінів, в економічній енциклопедії відсутніми є власно поняття «безпека» і «економічна безпека». Ці поняттязустрічаються лише в певних словосполученнях.Аналіз визначення названих словосполучень, відбитих в енциклопедії, дає підставу для наступних висновків щодо методологічноїнепослідовності розкриття категорії «економічна безпека»:1. Загальний зміст поняття «безпека» відбиває стан захищеності важливих інтересів певних суб’єктів та їх здатність протистоятизагрозам і реалізувати власні цілі. «Безпека підприємства – стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства, компанії відмафіозно-тіньових структур, нечесної конкуренції, некомпетентних рішень, недосконалих законів, а також здатність протистояти цим загрозамі реалізувати внутрішні цілі» [16, с.95];- по-друге, економічна безпека асоціюється лише з рівнем підприємства і компанії, тобто з мікрорівнем, або з рівнем об’єктубезпеки, наприклад, «безпека продукції» (інших словосполучень немає. Відсутні поняття «економічна безпека регіону», «економічна безпекакраїни».) Тобто не досліджується макроекономічний рівень економічної безпеки як такий. Щоправда, коли розкривається сутність економічноївалютно-фінансової й науково-інформаційної безпеки, йдеться про рівень держави;- по-третє, авторами енциклопедії не досліджується також і галузевий рівень економічної безпеки (наприклад, економічна безпекапаливно-металургійної галузі, економічна безпека нафтохімічної галузі і т.ін.);- по-четверте, поняття «економічна безпека» асоціюється авторами енциклопедії лише з валютно-фінансовою і науково-інформаційноюбезпекою. «Економічна (валютно-фінансова) безпека – незалежність держави від інших держав та міжнародних фінансово-кредитнихорганізацій щодо забезпечення народного господарства необхідними валютно-фінансовими ресурсами і недопущення надмірного розширеннятіньового сектора економіки, відпливу національного капіталу, а також значних фінансових диспропорцій, що загрожують нестабільністювалютно-фінансовій сфері, підривом інвестиційного клімату». «Економічна (науково-інформаційна) безпека – наявність економічногосуверенітету держави у сфері науки та інформаційного простору» [16, с.414]. На наш погляд, обмежувати дослідження економічної безпекилише валютно-фінансовою та науково-інформаційною сферами нелогічно. Адже ж можна виділити ще й «економічну (військову) безпеку»,«економічну (ресурсну) безпеку» (яку, до речі, можна деталізувати за різними об’єктами ресурсів –фінансові, трудові, сировинні, угрупувати їхза критеріями «матеріальні, особові й духовні») тощо.212