Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010пріоритетним цілям організації при обмеженому часі для ухвалення рішень. Криза характеризується як загроза життєдіяльності підприємства, яка можеспричинити негативні наслідки [10].Багатьма фахівцями особлива увага в кризисних ситуаціях приділяється ролі керівника. Так, наприклад, П. Лагадек зазначає, що криза – цезіткнення з проблемами, що виходять за звичні межі; необхідність діяти точно за відсутності орієнтирів, що додавали сенс індивідуальним і колективнимдіям. Криза – це надзвичайна ситуація, що супроводжується дестабілізацією [11].Розглядаючи вплив криз на організації К. Ру-Дюфор зазначає, що кризи мають не тільки негативний і руйнівний характер, але й мають потенціалзмін і є для організацій основою для навчання. Кризова ситуація характеризується різким переломом у діяльності організації, наслідки якого можнавимірити, і сумнівами щодо структурних складових, які змушують учасників переглядати власне бачення організації. У цьому плані криза відкриває те, що внормальній ситуації невидиме, і підвищує ефективність організації, приводячи в рух трансформаційні сили, які сприяють еволюції. Цей автор визначає кризуяк «нагромадження в організації чи її частині потенційних факторів, здатних перервати поточні й майбутні операції підприємства, стосуючись індивідів іспівтовариства на фізичному, психологічному та екзистенційному рівні» [12]. Подібної позиції дотримуються T. Пошан і Е. Морен, відзначаючи, що функціякризи має позитивний характер, тому що дозволяє підприємствам навчатися, мобілізувати зусилля, спрямовані на зміни [13].Тобто на відміну від інших учених, які вважають, що криза має лише руйнівний характер, ці вчені навпаки зазначають, що криза є переломниймомент, яка відкриває нові можливості та горизонти діяльності підприємства.Для розуміння сутності такого явища, як криза, є важливою її класифікація. Для конкретизації та звуження кола досліджуваних криз доцільноскористатися поділом криз за рівнем виникнення в економічній системі, а саме: макро-, мезо- та мікрорівнях, де мікрорівень – це окрема господарськаодиниця та її складові, що і є об’єктом подальшого дослідження. Поряд з цим, у літературі наводиться велика кількість поділів кризи за такими ознаками, як:рівень виникнення, сфера походження, причини виникнення, наслідки, ступінь системності, можливість прогнозування, вплив на діяльність суб’єктауправління, стадія розвитку, структура відносин у соціально-економічній системі і диференціації проблематики тощо [2, 6, 8-11].Л. Лігоненко виділяє такі фази розвитку кризи: прихована криза, криза платоспроможності та банкрутство [6, с.23]. На нашу думку, ці класифікації єнеповними. Їхнє поєднання та часткове перефразування дало змогу запропонувати такі чотири фази кризового стану підприємства: криза прибутковості,стратегічна криза, криза платоспроможності та банкрутство. Л. Лігоненко у класифікації за локальною сферою прояву (табл. 1) крім наведених видів, виділяєкризу організації та платоспроможності [6, с. 16–23]. На нашу думку, зазначені види необхідно укрупнити відповідно з фінансовою кризою та кризоюменеджменту, що є їхньою складовою.Класифікація криз на підприємствіКласифікаційна ознакакризиВиди кризиХарактеристики видів кризМасштаб проявуЗагальнаОхоплює соціально-економічну систему.ЛокальнаОхоплює частину соціально-економічної системи.Економічна Відображає гострі суперечності в економічному стані окремого підприємства.Виникає при загостренні суперечностей чи зіткненні інтересів різнихСоціальнасоціальних груп чи утворень на підприємстві.Структура відносин уПроявляється як криза поділу й інтеграції діяльності, розподілу функцій,соціально-економічнійОрганізаційна регламентації діяльності окремих підрозділів, як відокремленнясистемі і диференціаціїадміністративних одиниць, регіонів, філій чи дочірніх фірм.проблематикиПсихологічна Криза в психологічному стані окремих людей, колективу чи групиТехнологічнаЗагострення суперечностей між тенденціями підприємства, можливостями танаслідками в умовах явно вираженої потреби в нових технологіях.Передбачувана Викликаються об’єктивними причинами та нагромадженням факторів. МожеХарактер виникнення(закономірна) бути циклічною та нециклічною.Несподівана Переважно буває результатом грубих помилок в управлінні чи впливу(випадкова) природних явищ.Фактор виникненняЕндогенна(внутрішня)Фактори, що спричинили кризу, залежать від Фактор виникненняпідприємства.кризиЕкзогенна(зовнішня)Фактори, що спричинили кризу, не залежать від підприємства.Стадія життєвого циклу Криза росту Основна причина – брак ресурсів для забезпечення росту.підприємства, на якій СтагнаціяПереважною причиною є відсутність перспектив розвитку.виникла криза Занепад Безперспективність роботи підприємства.КризаприбутковостіПерманентні збитки вихолощують власний капітал.Стратегічна кризаНа підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгостроковіфактори успіху.Фаза розвитку КризаПеріодичний дефіцит грошових коштів підприємства для виконання ним своїхплатоспроможностзобов’язань та фінансування своєї поточної діяльності.іБанкрутствоНеможливість підприємства задовольнити вимоги кредиторів протягомпевного часу.96Рівень управлінськоговпливу на кризуЛокальна сферапроявуКерованаНекерованаКриза збуту(ринковакриза)Виробнича кризаФінансова кризаКризаменеджментуКризовий процес, що піддається управлінському впливу.Напрям і характер кризового процесу неможливо змінити у результатіуправлінського впливу.Викликана невідповідністю обсягу і структури попиту покупців (реалізованихтоварів) до обсягу і структури продукції.Таблиця 1Невідповідність виробничих можливостей підприємства ринковому попиту.Неможливість одержання необхідних фінансових ресурсів.Невідповідність стилю, форм і засобів керування підприємством його статусу,можливостям та стратегічним цілям господарювання.Дослідження кризового стану з використанням запропонованої класифікації дасть змогу охопити з достатньою повнотою причинивиникнення кризи та вказати на її подальший розвиток. Тому зазначений поділ, на нашу думку, має бути базовим у дослідженні кризових явищ,а особливо під час розроблення антикризових рішень.Між різними видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв’язки. Наприклад, криза збуту спричиняє фінансову кризу, яка, своєючергою, призводить до втрати підприємством ліквідності, надмірної кредиторської заборгованості, неплатоспроможності та банкрутствапідприємства.
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Доволі поширені випадки, коли вплив факторів, які спричинили кризу, припинився, а кризові явища не зникають. Ми можемо пояснитице тим, що виникає замкнене коло між причинами, проявами та наслідками кризових явищ, де наслідки породжують нові причини кризовихявищ. Лавиноподібне наростання кризових причин призводить до такого стану, коли підприємство власними зусиллями неспроможне подолатикризу. Основною причиною цього є низька адаптація підприємства до змін, яку визначає людина, її інтелектуальні, професійні та іншіхарактеристики.Результативне антикризове управління повинне обов’язково протидіяти ендогенним факторам та причинам. В іншому разі це свідчитьпро недостатній рівень якості управління або зумисне спричинення кризових явищ.На наш погляд, до параметрів, що описують кризу, доцільно віднести:1) масштаб кризи як показник рівня її системності;2) вид кризи як показник, що характеризує вражені кризою сфери та напрями діяльності;3) фазу (стадію) кризи як показник, що характеризує розгортання кризи в часі;4) гостроту кризи як показник, що характеризує ступінь загрози існуванню підприємства.Висока імовірність виникнення і розвитку кризи в процесі діяльності будь-якого підприємства зумовлює необхідність здійсненняспеціалізованого антикризового управління. Останнім часом цей термін набув значного поширення, однак розуміння сутності цього напрямууправління, його змісту, особливостей, теоретичного підґрунтя ще знаходиться на стадії формування. Це спричинює різні підходи татлумачення, нетотожність оцінок окремих базових положень.За останні роки у країнах СНД видано значну кількість спеціалізованих колективних та індивідуальних монографій, науковометодичнихвидань, присвячених проблемам антикризового управління підприємства, в яких поряд з іншими питаннями знайшли висвітлення ізмістовні ознаки цього терміну.Загальновизнано, що антикризове управління слід розглядати як один з функціональних напрямів управління підприємством (якрізновид організації»), тобто, згідно з концепцією М. Мескона, як «процес планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того,аби сформулювати та досягти цілей, що стоять перед організацією» [14, с.38]. Виживання, тобто можливість існувати якомога довше, єнайважливішим завданням більшості організацій, тому антикризове управління, безперечно, є складовою менеджменту підприємства в цілому.Ця точка зору підтверджується у визначенні антикризового управління Е. Уткіна - «складова загального менеджменту на підприємствівикористовує його кращі прийоми, засоби та інструменти, орієнтується на запобігання можливим ускладненням у діяльності підприємства,забезпечення його стабільного успішного господарювання» [15, с 13].Окремими українськими дослідниками, зокрема в роботі М. Туленкова [16, с 19-25], висловлюється думка, що будь-яке управлінняорганізацією повинно бути антикризовим, тобто побудованим на врахуванні ризику та небезпеки кризових ситуацій. Цю ж точку зорупідтримує Е. Коротков. Відповідно до його визначення «антикризове управління має свій предмет впливу – проблеми, реальні та очікуваніфактори кризи, тобто усі прояви загострення протиріч, які викликають загрозу їх гострого прояву» [17, с.131].Відповідно до такого тлумачення М. Туленковим пропонується диференціювати антикризове управління залежно від стадії (глибини)кризи на такі підвиди [16, с 19-25]:1) передкризове управління, яке здійснюється для своєчасного виявлення та розв’язання проблем (прийняття рішень) з метоюзапобігання кризі;2) управління в умовах кризи, метою якого визнається стабілізація нестійких станів та збереження керованості системи;3) управління процесами виходу з кризи, яке здійснюється з метою мінімізації втрат та втрачених можливостей під час виведенняпідприємства зі стану кризи.Безумовно, будь-яке управління в певним мірі повинно бути антикризовим, і тим більше стає таким по мірі вступу підприємства устадію кризового розвитку. Ігнорування цього обумовлює суттєві негативні наслідки, врахування - сприяє безболісному, бархатномупроходженню кризи.Можливість антикризового управління визначається насамперед людським фактором. Тільки усвідомлена діяльністю людини дозволяєшукати та знаходити шляхи виходу з критичних ситуацій, концентрувати зусилля для розв’язання найбільш складних та болючих проблем,накопичувати досвід переборення криз та творчо використовувати його з врахуванням реалій поточної макроситуації та особливостейгосподарської системи підприємства. Доцільність впровадження антикризового управління продовжує залишатися одним з дискусійних питань.Антикризове управління в закордонній літературі найчастіше розглядається як зовнішнє управління, що здійснюється спеціальнопідготовленими та запрошеними на підприємство фахівцями і доцільно тільки на підприємствах, банкрутство яких має негативні суспільнінаслідки. На інших підприємствах організація такого антикризового управління не має сенсу, оскільки це обтяжить їх власників додатковимивитратами, продовжить неефективне використання ресурсів, що призведе до агонії підприємства.Іншу точку зору висловлює А. Малявіна, яка пов’язує даний термін з «самоорганізацією системи на базі активного та кваліфікованого,перш за все внутрішнього, менеджменту». Його основні процедури повинні застосовуватися не тоді, коли єдиним засобом управління єзовнішнє регулювання його діяльності, а постійно, не допускаючи входження в кризовий період, по можливості обмежуючисьгомеостатичними перетвореннями, тобто превентивними діями [18, с. 48]. Таким чином, внутрішнє антикризове управління повинноздійснюватися протягом усього життєвого циклу підприємства і розглядатися не як тимчасовий захід, а постійна складова системименеджменту.Цю ж позицію поділяє Г. Курошеєва [19, с. 165], визначаючи антикризове управління як сукупність зовнішніх та внутрішніх впливів напідприємство, яке здійснюється на усіх стадіях його життєвого циклу для запобігання зниження його конкурентної переваги (при слабкихознаках кризового стану) або її відновлення, якщо підприємство вже знаходиться у кризовому стані.Хибними представляються також обмеження періоду антикризового управління ситуацією банкрутства та специфічнимиуправлінськими зусиллями, які здійснюється в перебігу зовнішнього управління підприємства арбітражними керуючими, яке пропонуєтьсяокремими дослідниками, оскільки кризові явища потребують відповідного реагування суттєво раніше початку ініціювання відповідних судовихпроцедур.Розглядаючи сутність та завдання антикризового управління, усі дослідники єдині в думці стосовно його специфічності. Основнівідмінності, що притаманні антикризовому управлінню, полягають у наступному:1) специфічність мети здійснення - збереження підприємства як господарюючого суб’єкта та відновлення його життєздатності;2) використання специфічного управлінського інструментарію, тобто засобів та прийомів управлінського впливу; антикризовеуправління не може бути зведено, наприклад, до пошуку резервів зростання продуктивності праці, скорочення витрат, пошуку нових ринківзбуту, реструктуризації активів та пасивів - ці заходи повинні здійснюватися постійно, незалежно від стану підприємства, хоча в умовах кризивони і стають антикризовими за своїм спрямування; досягнення визначених задач вимагає застосування нестандартного, і навітьнеприйнятного, в нормальних умовах складу управлінських засобів;3) відокремлення суб’єктів здійснення, які мають відповідну фахову підготовку, повноваження, знання та навички, беруть на себевідповідальність за результати своєї діяльності;4) суттєві ресурсні обмеження, пов’язані з неможливістю або складністю отримання додаткових ресурсів, насамперед - фінансових,оскільки залучення фінансових ресурсів в умовах низької (навіть від’ємної) кредитоздатності та інвестиційної привабливості є надзвичайноскладним управлінським завданням;5) суттєві часові обмеження, обумовлені можливими агресивними діями кредиторів підприємства та виникненням загрози ініціюваннябанкрутства та обмеження дієздатності існуючого керівництва підприємства;6) орієнтація управлінських зусиль не тільки на зовнішні прояви ускладнень та проблем, а й на їх глибинні корені (причини появи), щоє перешкодою повторення кризи;97
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47: 46Проблемы развития
- Page 48 and 49: 48Проблемы развития
- Page 50 and 51: Проблемы развития
- Page 52 and 53: Проблемы развития
- Page 54 and 55: Проблемы развития
- Page 56 and 57: 56Проблемы развития
- Page 58 and 59: Проблемы развития
- Page 60 and 61: РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63: Проблемы развития
- Page 64 and 65: содействия поФондМ
- Page 66 and 67: Проблемы развития
- Page 68 and 69: 68Проблемы развития
- Page 70 and 71: 70Проблемы развития
- Page 72 and 73: Проблемы развития
- Page 74 and 75: Проблемы развития
- Page 76 and 77: 76Проблемы развития
- Page 78 and 79: 78Проблемы развития
- Page 80 and 81: 80Проблемы развития
- Page 82 and 83: Проблемы развития
- Page 84 and 85: 84Проблемы развития
- Page 86 and 87: Проблемы развития
- Page 88 and 89: Проблемы развития
- Page 90 and 91: Проблемы развития
- Page 92 and 93: Проблемы развития
- Page 94 and 95: Проблемы развития
- Page 98 and 99: 98Проблемы развития
- Page 100 and 101: Проблемы развития
- Page 102 and 103: 102Проблемы развити
- Page 104 and 105: Проблемы развития
- Page 106 and 107: Проблемы развития
- Page 108 and 109: Проблемы развития
- Page 110 and 111: Проблемы развития
- Page 112 and 113: Проблемы развития
- Page 114 and 115: 60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117: Проблемы развития
- Page 118 and 119: Проблемы развития
- Page 120 and 121: Проблемы развития
- Page 122 and 123: Проблемы развития
- Page 124 and 125: Проблемы развития
- Page 126 and 127: Проблемы развития
- Page 128 and 129: 01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131: Проблемы развития
- Page 132 and 133: Проблемы развития
- Page 134 and 135: Проблемы развития
- Page 136 and 137: 136Проблемы развити
- Page 138 and 139: Проблемы развития
- Page 140 and 141: Проблемы развития
- Page 142 and 143: Проблемы развития
- Page 144 and 145: Проблемы развития
- Page 146 and 147:
Проблемы развития
- Page 148:
Проблемы развития
- Page 151 and 152:
Проблемы развития
- Page 153 and 154:
Проблемы развития
- Page 155 and 156:
Проблемы развития
- Page 157 and 158:
Проблемы развития
- Page 159 and 160:
Проблемы развития
- Page 161 and 162:
Проблемы развития
- Page 163 and 164:
Проблемы развития
- Page 165 and 166:
Проблемы развития
- Page 167 and 168:
Проблемы развития
- Page 169 and 170:
Проблемы развития
- Page 171 and 172:
Проблемы развития
- Page 173 and 174:
Проблемы развития
- Page 175 and 176:
Проблемы развития
- Page 177 and 178:
Проблемы развития
- Page 179 and 180:
Проблемы развития
- Page 181 and 182:
Проблемы развития
- Page 183 and 184:
Проблемы развития
- Page 185 and 186:
Проблемы развития
- Page 187 and 188:
Проблемы развития
- Page 189 and 190:
Проблемы развития
- Page 191 and 192:
Проблемы развития
- Page 193 and 194:
Проблемы развития
- Page 195 and 196:
Проблемы развития
- Page 197 and 198:
Проблемы развития
- Page 199 and 200:
Проблемы развития
- Page 201 and 202:
Проблемы развития
- Page 203 and 204:
4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206:
Проблемы развития
- Page 207 and 208:
Проблемы развития
- Page 209 and 210:
Проблемы развития
- Page 211 and 212:
Проблемы развития
- Page 213 and 214:
Проблемы развития
- Page 215 and 216:
Проблемы развития
- Page 217 and 218:
Проблемы развития
- Page 219 and 220:
Проблемы развития
- Page 221 and 222:
Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784