Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010онлайн; засилени връзки в региона [7]. Ето защо, въпреки че кризата в България не е приключила, още отсега страната трябва да взема мерки заприспособяване към тези тенденции. С други думи, нашето правителство вече трябва да има стратегия в какви посоки и рамки ще се развиваикономиката след кризата.От извършеното изследване могат да се формулират следните по-важни изводи:1. Съвременната глобална криза е финансово-икономическа своя характер. В България, за разлика от САЩ, основните кризисниимпулси идват от реалния, а не от финансовия сектор.2. Налице е силно редуциране на привлечените преки чуждестранни инвестиции, което само за първите осем месеца на 2009 г.спрямо същия период на 2008 г., е 57.6 %.3. Под влияние на глобалната криза силно редуциран е и българският външнотърговски стокообмен – за първите девет месеца на2009 г. намалението спрямо същия период на 2008 г. възлиза на 33.1 %.4. Окончателното преодоляване на последиците от сегашната глобална финансово-икономическа криза у нас може да се очаква найранокъм средата на следващото десетилетие.СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:1. http://www.obshtestvo.net/content/view/1454/6/2. http//www. monitor.bg/article?id=2232483. http//:www.novinar.net/?act=news&act1=viewall&new=14. http://www.trud.bg/Article.asp?ArticleId=1545105. http://news.data.bg/4/economics/22445/6. http://www.cross-bg.net/index.php?option=com_content&view=article&id=10761557. Вълев, Н. Новата икономика след кризата: къде ще сме ние. Мениджър, 11/2009.8. Икономически преглед. С., БНБ, 3/2009.РЕЗЮМЕВ статті розглядається віддзеркалення глобальної економічної кризи на залученні іноземних інвестицій і зовнішньоекономічних зв'язківБолгарії.SUMMARYThe article deals with the influence of the Global economic crises on foreign investments attracting and foreign relation of Bulgaria.РЕЗЮМЕВ статье рассматривается отражение глобального экономического кризиса на привлечении иностранных инвестиций и внешнеэкономическихсвязей Болгарии.ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇТретьякова І.С., к.е.н., Донецька філія Державного закладу «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління», виконавчийдиректор ⋅Сьогоденні проблеми довкілля, як ніколи раніше, тісно пов’язані з різноманітними соціально-економічними процесами. Економічнаглобалізація проходить в такій формі і такими темпами, при яких відбувається підрив локальних екосистем, зникають багато видів рослин ітварин, виникає тенденція кліматичних порушень, посилюється танення льодовиків, ерозія ґрунтів, зникнення лісів тощо. Все гострішевідчуваються проблеми, пов'язані з нестачею питної води, дефіцитом продовольства, з розповсюдженням епідемій, виникненням внутрішніхетнічних конфліктів або зовнішньополітичною напруженістю. Вже неможливо намагатися вирішувати ці проблеми тільки на національномуабо регіональному рівні. Необхідні масштабні підходи та міжнародне співробітництво для доповнення зусиль на національному рівні.Внаслідок взаємозалежності та взаємозв’язку між спільнотами людей та екосистемами, провали у будь-якій сфері, - будь-то економічний спад,політичне протистояння або природні катаклізми, - чинять вплив на весь регіон. Тому, згадані вище зв’язки між погіршенням станунавколишнього середовища й бідністю, між політичною нестабільністю та екологічним стресом, навіть якщо й здаються слабкими на першийпогляд, стають все більш очевидними через зміни та процеси, обумовлені глобалізацією.Прискорення процесів глобалізації і становлення постіндустріальних суспільств безпосередньо пов’язані з якісними змінами у розвиткусвітового промислового виробництва. Воно залишається найважливішою галуззю матеріального виробництва, отримуючи нові якісні зміниглобальних технологічних систем і посилюючи свій вплив на економічний і соціальний розвиток людства.В системі нових економічних відносин важливість природно-ресурсного чинника щороку зростає. Мова йде про екологічнозбалансований економічний розвиток суспільства, а саме розвиток економіки, гармонізований в межах екологічних можливостей планети. Так,фундаментальні зміни у моделях суспільного виробництва та споживання не можна відокремити від досягнення глобального сталого розвитку.Подальше руйнування природних комплексів та загострення взаємовідносин суспільства з природою загрожує вимиранням ібіологічно-генетичною деградацією народу. Така екологічна ситуація зумовлює необхідність реалізації національної екологічної політики зметою зміцнення екологічної безпеки держави. Вирішення цих проблем потребує нових рішень і дієвих кроків, спрямованих на формуванняекологічно безпечного довкілля. Спільні рішення і скоординована політика у системі соціо-еколого-економічних зв’язків є гарантієюформування засад сталого розвитку України і світу взагалі.Нових рис актуалізації набирає проблема управління природокористуванням, враховуючи чинники нашої реальності та специфічніриси сучасного світу (структурні трансформації, інтегральні процеси, глобалізацію, регіоналізацію тощо). Глобальна економічнаінфраструктура дає нові можливості, але і створює нові ризики. Проте природні ресурси мають ключове значення для глобальної економіки.Для України це означає необхідність економії та пошуку варіантів зниження ресурсоспоживання, диверсифікації джерел енергоресурсів,впровадження нових, ресурсозберігаючих технологій та альтернативних джерел.Перехід до екологічно збалансованих моделей виробництва та споживання вбачається у ліквідації залежності між економічним ростом ідеградацією довкілля за рахунок підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу держави, удосконаленняорганізаційно-економічної системи управління виробництвом тощо.Перехід України на міжнародну систему рахунків і статистики, підписання Кіотського протоколу, проведення низки організаційнихзаходів з природокористування та охорони навколишнього середовища створили об’єктивні передумови для відпрацювання концепціїформування системи інструментів національної екологічної політики, яка б забезпечила ефективний захист навколишнього природногосередовища з урахуванням національних особливостей і традицій природокористування.З огляду на загальні тенденції формування, впровадження та розвитку економічних механізмів екологічної політики зазначимо, щоекономічні механізми екологічної політики розвиваються відповідно до тенденцій економічного зростання.Екологічну ситуацію в Україні можна оцінити як стабільну, але напружену, яка є наслідком нехтування протягом тривалого часуоб’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу. Відбувалися структурні деформації народного господарства,за яких перевага надавалася розвитку сировинно-видобувним, найбільш екологічно небезпечним галузям промисловості. Наслідком цього ставвисокий рівень господарського освоєння території та техногенного навантаження. Незважаючи на зниження обсягів виробництва продукції, щовідбулося в останнє десятиріччя минулого століття, ступінь техногенного навантаження на основні складові екосистеми залишається суттєвим.© Третьякова І.С., 2010172
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування якихздійснювалося найбільш "дешевим" способом - без будівництва відповідних очисних споруд. Ці та інші чинники, зокрема низький рівеньекологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод,повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процесиспричинили різке погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, що загрожує вимиранням ібіологічно-генетичною деградацією народу України.Головними причинами, які призвели до загрозливого стану навколишнього середовища, є:- застаріла технологія виробництва, висока енергоємність і матеріалоємність, що перевищують у два-три рази відповідні показникирозвинутих країн; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;- відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення і т.п.), низький рівеньефективності експлуатації існуючих природоохоронних об’єктів;- несформованість належних правових і економічних механізмів, що стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій іприродоохоронних систем; відсутність належного контролю за охороною навколишнього середовища;- аварійний стан значної частини каналізаційних мереж;- старіння основних фондів та інші.Екологізація господарської діяльності є найважливішою умовою переходу економіки на принципи екологічно безпечного існування.Еколого-економічне управління як новий напрям економічної науки, покликане сприяти вирішенню задачі екологізації підприємництва ізбереженню підприємством конкурентних переваг в зовнішньому середовищі, що постійно змінюється. У широкому значенні екологоекономічнеуправління можна визначити як тип управління, принципово орієнтований на формування і розвиток екологічного виробництва.При вирішенні екологічних проблем інтеграція екологічних аспектів в усі сфери діяльності підприємства зумовила необхідністьвикористання стратегічного підходу, що є обов'язковим чинником конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах. Дослідженнядозволили довести, що перехід до інтегрованого еколого-економічного управління від приватного управління навколишнім природнимсередовищем можливий при постійній взаємодії еколого-економічної стратегії і системи управління навколишнім середовищем.Перетворення екологічної проблеми на глобальну проблему людства викликає необхідність проведення країнами світу спільних заходівщодо їх розв’язання і вимагає значних капіталовкладень у фінансування програм та проектів з охорони навколишнього природного середовищаі раціонального використання природних ресурсів. Особливо гострим є питання фінансування екологічних програм у країнах, що розвиваються,та країнах з перехідною економікою. Оскільки власні фінансові ресурси цих країн є досить обмеженими, фінансування проектів з охоронидовкілля значною мірою забезпечується надходженнями із зовнішніх джерел, головним чином, за рахунок кредитування з боку міжнароднихвалютно-кредитних організацій.Робота з охорони та поліпшення навколишнього природного середовища може бути успішною тільки за умови поєднання національнихпрограм кожної країни з колективними діями держав на основі міжнародного співробітництва в галузі екології. Необхідним є розширенняспівробітництва між країнами в цій сфері діяльності, яка потребує мобілізації величезних матеріальних й інтелектуальних ресурсів всього світу.Наявність подібних проблем природокористування є однією з необхідних умов розвитку і закріплення зв’язків співробітництва у цій сфері міжрізними за суспільним устроєм державами.Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпекижиттєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку нашої держави. З цією метою Україна здійснює насвоїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища,захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягненнягармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.Державна екологічна політика є одним з найважливіших механізмів врегулювання економічних інтересів та природно-ресурснихобмежень розвитку народногосподарського комплексу країни. Екологічна політика – комплекс цілей і заходів органів державної влади всіхрівнів, які спрямовані на вирішенні довгострокових і короткострокових завдань охорони навколишнього середовища та раціональноговикористання природних ресурсів, відповідно до інтересів населення окремих регіонів, населених пунктів та держави в цілому, втілення якихуможливлюється соціально-економічною спроможністю держави.Ефективна політика щодо забезпечення міжнародної екологічної безпеки обумовлюється такими чинниками як ставлення влади країнсвіту до міжнародних конвенцій і угод стосовно стану навколишнього середовища й охорони природи, дотриманням внутрішньогоекологічного законодавства, ініціюванням співпраці з сусідніми країнами, чітким відстоюванням національних екологічних та економічнихінтересів, використанням усіх легітимних можливостей з метою досягнення сприятливих для держави умов розвитку. Від ефективності тавсеохоплюючості екологічної політики залежить розвиток господарства як взагалі, так і окремих господарчих суб’єктів зокрема.Аналіз чинного природоохоронного законодавства доводить, що декларативний характер окремих норм, відсилання на підзаконні акти(запровадження яких починає суперечити основним законам), відсутність погодженої і досконалої системи повноважень спеціальноуповноважених органів виконавчої влади щодо природокористування й охорони довкілля свідчать про потребу в серйозному, системномувдосконаленні чинного законодавства, а також у підвищенні ефективності державного й громадскього контролю за реалізацєю екологічнихприписів, підвищення рівня екологічної культури й правосвідомості.Фундаментальним напрямком удосконалення чинного екологічного законодавства ми вважаємо його подальшу кодифікацію на основіприйняття Екологічного Кодексу України, що відповідає світовим тенденціям у розвитку екологічного законодавства. Це дозволитьзабезпечити комплексний підхід до врегулювання екологічних відносин в економіці та забезпечення екологічної безпеки.Мета економічного регулювання природоохоронної діяльності в Україні полягає у стимулюванні природокористувачів дораціонального та ощадливого використання природних ресурсів, збереження і відтворення довкілля, а також у фінансуванні природоохороннихзаходів і робіт.Базовими елементами системи економічного регулювання природокористування та природоохоронної діяльності є збори/платежі заспеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних), збори за забруднення навколишньогоприродного середовища, податкові важелі, штрафні санкції за порушення екологічного законодавства. З одного боку, вони виявляютьсяінструментами мотивації природокористувачів до екологоконструктивної діяльності, а з іншого – джерелами створення природоохороннихфондів. Важливими функціональними складовими економічного регулювання природоохоронної діяльності залишаються системи державногобюджетного та позабюджетного фінансування природоохоронних заходів.Політика у галузі охорони довкілля та раціонального й ощадливого природокористування невід’ємна від головних механізмів їїреалізації - екологічних програм. В Україні розробляються регіональні плани та програми дій, затверджені обласними, Київською таСевастопольською міськими радами у сфері охорони довкілля. Метою цих програм є розробка і реалізація заходів, насамперед першочергових,із забезпечення екологічної безпеки, стабілізації і поступового поліпшення стану довкілля, раціонального використання і відтворенняприродних ресурсів, координація дій органів влади і господарських суб’єктів. Природоохоронні програми спрямовані на поліпшення якостіповітря, води, на розвиток заповідної справи, на створення єдиної екологічної мережі, запровадження і додержання принципів екологічнозбалансованого розвитку. Одним із головних напрямів екологічної політики держави є впровадження інвестиційних проектів екологічногоспрямування та збільшення площ територій природно-заповідного фонду.Слід зазначити, що в нинішній системі економічного механізму екологічного регулювання фактично не функціонує механізмкредитування природоохоронних заходів, пільгового оподаткування та цільового заохочення екологоконструктивної діяльності. Не набулинеобхідного розвитку механізм субсидування екологічної інфраструктури, «зеленої» індустрії, національного ринку екологічних послуг,зокрема такі механізми, як екологічний аудит, екологічне страхування. Досі чимало еколого-економічних інструментів існують лише на рівнізаконодавчих положень. У цілому створена в Україні система економічного регулювання та фінансування природоохоронної діяльності173
- Page 1 and 2:
Донецкий националь
- Page 3 and 4:
Редакционная колле
- Page 5 and 6:
Проблемы развития
- Page 7 and 8:
Проблемы развития
- Page 10 and 11:
Проблемы развития
- Page 12 and 13:
12Проблемы развития
- Page 14 and 15:
Проблемы развития
- Page 16 and 17:
Проблемы развития
- Page 18 and 19:
18Проблемы развития
- Page 20 and 21:
Проблемы развития
- Page 22 and 23:
Проблемы развития
- Page 24 and 25:
Проблемы развития
- Page 26 and 27:
26Проблемы развития
- Page 28 and 29:
Проблемы развития
- Page 30 and 31:
Проблемы развития
- Page 32 and 33:
Проблемы развития
- Page 34 and 35:
Проблемы развития
- Page 37 and 38:
Проблемы развития
- Page 40 and 41:
40Проблемы развития
- Page 42 and 43:
Проблемы развития
- Page 44 and 45:
Проблемы развития
- Page 46 and 47:
46Проблемы развития
- Page 48 and 49:
48Проблемы развития
- Page 50 and 51:
Проблемы развития
- Page 52 and 53:
Проблемы развития
- Page 54 and 55:
Проблемы развития
- Page 56 and 57:
56Проблемы развития
- Page 58 and 59:
Проблемы развития
- Page 60 and 61:
РКрим А і н ницькаВ
- Page 62 and 63:
Проблемы развития
- Page 64 and 65:
содействия поФондМ
- Page 66 and 67:
Проблемы развития
- Page 68 and 69:
68Проблемы развития
- Page 70 and 71:
70Проблемы развития
- Page 72 and 73:
Проблемы развития
- Page 74 and 75:
Проблемы развития
- Page 76 and 77:
76Проблемы развития
- Page 78 and 79:
78Проблемы развития
- Page 80 and 81:
80Проблемы развития
- Page 82 and 83:
Проблемы развития
- Page 84 and 85:
84Проблемы развития
- Page 86 and 87:
Проблемы развития
- Page 88 and 89:
Проблемы развития
- Page 90 and 91:
Проблемы развития
- Page 92 and 93:
Проблемы развития
- Page 94 and 95:
Проблемы развития
- Page 96 and 97:
Проблемы развития
- Page 98 and 99:
98Проблемы развития
- Page 100 and 101:
Проблемы развития
- Page 102 and 103:
102Проблемы развити
- Page 104 and 105:
Проблемы развития
- Page 106 and 107:
Проблемы развития
- Page 108 and 109:
Проблемы развития
- Page 110 and 111:
Проблемы развития
- Page 112 and 113:
Проблемы развития
- Page 114 and 115:
60000700004000050000200003000001000
- Page 116 and 117:
Проблемы развития
- Page 118 and 119:
Проблемы развития
- Page 120 and 121:
Проблемы развития
- Page 122 and 123: Проблемы развития
- Page 124 and 125: Проблемы развития
- Page 126 and 127: Проблемы развития
- Page 128 and 129: 01 ж ивi тварини55 хiмi
- Page 130 and 131: Проблемы развития
- Page 132 and 133: Проблемы развития
- Page 134 and 135: Проблемы развития
- Page 136 and 137: 136Проблемы развити
- Page 138 and 139: Проблемы развития
- Page 140 and 141: Проблемы развития
- Page 142 and 143: Проблемы развития
- Page 144 and 145: Проблемы развития
- Page 146 and 147: Проблемы развития
- Page 148: Проблемы развития
- Page 151 and 152: Проблемы развития
- Page 153 and 154: Проблемы развития
- Page 155 and 156: Проблемы развития
- Page 157 and 158: Проблемы развития
- Page 159 and 160: Проблемы развития
- Page 161 and 162: Проблемы развития
- Page 163 and 164: Проблемы развития
- Page 165 and 166: Проблемы развития
- Page 167 and 168: Проблемы развития
- Page 169 and 170: Проблемы развития
- Page 171: Проблемы развития
- Page 175 and 176: Проблемы развития
- Page 177 and 178: Проблемы развития
- Page 179 and 180: Проблемы развития
- Page 181 and 182: Проблемы развития
- Page 183 and 184: Проблемы развития
- Page 185 and 186: Проблемы развития
- Page 187 and 188: Проблемы развития
- Page 189 and 190: Проблемы развития
- Page 191 and 192: Проблемы развития
- Page 193 and 194: Проблемы развития
- Page 195 and 196: Проблемы развития
- Page 197 and 198: Проблемы развития
- Page 199 and 200: Проблемы развития
- Page 201 and 202: Проблемы развития
- Page 203 and 204: 4748,14039,3Проблемы раз
- Page 205 and 206: Проблемы развития
- Page 207 and 208: Проблемы развития
- Page 209 and 210: Проблемы развития
- Page 211 and 212: Проблемы развития
- Page 213 and 214: Проблемы развития
- Page 215 and 216: Проблемы развития
- Page 217 and 218: Проблемы развития
- Page 219 and 220: Проблемы развития
- Page 221 and 222: Проблемы развития
- Page 223 and 224:
Проблемы развития
- Page 225 and 226:
Проблемы развития
- Page 227 and 228:
Проблемы развития
- Page 229 and 230:
Проблемы развития
- Page 231 and 232:
Проблемы развития
- Page 233 and 234:
Проблемы развития
- Page 235 and 236:
Проблемы развития
- Page 237 and 238:
Проблемы развития
- Page 239 and 240:
Проблемы развития
- Page 241 and 242:
⌢Проблемы развити
- Page 243 and 244:
Проблемы развития
- Page 245 and 246:
Проблемы развития
- Page 247 and 248:
Проблемы развития
- Page 249 and 250:
Проблемы развития
- Page 251 and 252:
Проблемы развития
- Page 253 and 254:
Проблемы развития
- Page 255 and 256:
Проблемы развития
- Page 257 and 258:
Проблемы развития
- Page 259 and 260:
Проблемы развития
- Page 261 and 262:
Проблемы развития
- Page 263 and 264:
Проблемы развития
- Page 265 and 266:
Проблемы развития
- Page 267:
−−−−Проблемы раз
- Page 270:
Проблемы развития
- Page 273 and 274:
Проблемы развития
- Page 275 and 276:
Проблемы развития
- Page 277 and 278:
Проблемы развития
- Page 279 and 280:
Проблемы развития
- Page 281 and 282:
Проблемы развития
- Page 283 and 284:
Проблемы развития
- Page 285 and 286:
Проблемы развития
- Page 287 and 288:
Проблемы развития
- Page 289 and 290:
Проблемы развития
- Page 291 and 292:
Проблемы развития
- Page 293 and 294:
Проблемы развития
- Page 295 and 296:
Проблемы развития
- Page 297 and 298:
Проблемы развития
- Page 299 and 300:
Проблемы развития
- Page 301 and 302:
Проблемы развития
- Page 303 and 304:
Проблемы развития
- Page 305 and 306:
Проблемы развития
- Page 307 and 308:
Проблемы развития
- Page 309 and 310:
Проблемы развития
- Page 311 and 312:
Проблемы развития
- Page 313 and 314:
Проблемы развития
- Page 315 and 316:
Проблемы развития
- Page 317 and 318:
Проблемы развития
- Page 319 and 320:
Проблемы развития
- Page 321 and 322:
Проблемы развития
- Page 323 and 324:
Проблемы развития
- Page 325 and 326:
Проблемы развития
- Page 327 and 328:
Проблемы развития
- Page 329 and 330:
Проблемы развития
- Page 331 and 332:
Проблемы развития
- Page 333 and 334:
Проблемы развития
- Page 335 and 336:
Проблемы развития
- Page 337 and 338:
Проблемы развития
- Page 339 and 340:
Проблемы развития
- Page 341 and 342:
Проблемы развития
- Page 343 and 344:
Проблемы развития
- Page 345 and 346:
Проблемы развития
- Page 347 and 348:
Проблемы развития
- Page 349 and 350:
Проблемы развития
- Page 351 and 352:
Проблемы развития
- Page 353 and 354:
РАЗВИТИЕ ВНЕШНЕЭКО
- Page 355 and 356:
Морозова О.В. ДИСБА
- Page 357 and 358:
УКРАИНЕШумак Ж.Г.ПР
- Page 359 and 360:
КРИЗИВорошилова Г.
- Page 361 and 362:
Именной указатель/
- Page 363 and 364:
Костенко Н.В. 1 71Кош
- Page 365 and 366:
Ступницький О.І. 3 784