Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 201015. Бир Ст. Кибернетика и управление производством: Пер. с англ. – М.: Физматгиз, 1963. – 276 с.16. Могилевский В.Д. Методология систем. – М,: Экономика, 1999. – 251 с.17. Лебедев В.В., Лебедев К.В. Математическое и компьютерное моделирование экономики. – М.: НВТ-Дизайн, 2002. – 256 с.18. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений: Пер. с англ. – М.: Мир, 1976 г. –167 с.19. Плотинский Ю.М. Теоретические и эмпирические модели социальных процессов. – М.: Логос, 1998. – 280 с.20. Ларичев О.И., Мошкович Е.М. Качественные методы принятия решений. Вербальный анализ решений. – М.: Наука, 1996. – 208 с.21. Теоретические основы системного анализа / В.И. Новосельцев, В.К. Голиков, Б.Е. Демин и др.; Под ред. В.И. Новосельцева. – М.:СИНТЕГ, 2005. – 602 с.22. Авдеева З.К., Коврига С.В., Макаренко Д.И., Максимов В.И. Когнитивный подход в управлении // Проблемы управления. – 2007. – №3. −С. 2–8.23. Кузнецов О.П., Кулинич А.А., Марковский А.В. Анализ влияний при управлении слабоструктурированными ситуациями на основекогнитивных карт // Человеческий фактор в управлении / Под ред. Н.А. Абрамовой, К.С. Гинсберга, Д.А. Новикова. – М.: КомКнига,2006. – С. 313–344.24. Абрамова Н.А., Коврига С.В. Некоторые критерии достоверности моделей на основе когнитивных карт // Проблемы управления. – 2008. –№6. – С. 23-33.25. Зинченко Т.П. Память в экспериментальной и когнитивной психологии. − СПб.: Питер, 2001. − 320 с.26. Абрамова Н.А. О проблеме рисков из-за человеческого фактора в экспертных методах и информационных технологиях // Проблемыуправления. − 2007. − № 2. − С. 11–21.27. Дернер Д. Логика неудачи: Пер. с нем. – М.: Смысл, 1997. – 243 с.28. Лопатников Л.И. Экономико-математический словарь: Словарь современной экономической науки. – М.: Дело, 2003. – 520 с.29. Макаренко Д.И., Хрусталёв Е.Ю. Концептуальное моделирование военной безопасности государства. – М.: Наука, 2008. – 304 с.РЕЗЮМЕВ настоящей статье описан когнитивный подход к поддержке процессов стратегического управления государственной внешнеэкономическойдеятельностью.РЕЗЮМЕУ статті описаний когнітивний підхід до підтримки процесів стратегічного керування державною зовнішньоекономічною діяльністю.SUMMARYThe paper describes the cognitive approach to strategic management support in foreign-economic activity.УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ТРАНСКОРДОННИЙ ТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК ФОРМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇКОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІМігущенко Ю.В., науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові ⋅Постановка проблеми. Формування основних елементів ринкової економіки і поглиблення процесу євроінтеграції об’єктивносупроводжується створення і розвитком конкурентного середовища в усіх галузях і секторах економіки. Збільшення обсягів міжнароднихтуристичних потоків у світі та Європі, інтенсифікація розвитку та забезпечення максимальної ефективності туристичної діяльностіактуалізують дослідження проблем зміцнення конкурентоспроможності туристичної сфери України, окремих туристичних підприємств чивидів послуг на міжнародному, національному, регіональному та транскордонному туристичних ринках. Для активізації туристичної співпраціприкордонних регіонів сусідніх країн як основи їх соціально-економічного розвитку, координації спільних дій щодо вирішення окремихпроблем, підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та туристичної інфраструктури, створення та просування туристичнихпродуктів (послуг), посилення конкурентоспроможності інтегрованого транскордонного регіону вважаємо за доцільне використання новітніхформ оптимізації територіально-виробничого господарства на прикордонних територіях України і Польщі, зокрема однією з таких форм єтранскордонні кластери.Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Вперше на процес інтегрування діяльності географічноблизьких підприємств промисловості та сільського господарства в агломерати та прояву тенденції до концентрації спеціалізованих компаній в „промисловихрегіонах” вказав А. Маршал. Пізніше аналіз конкурентних переваг націй М. Портера привернув увагу економістів та політиків до концепції промисловихкластерів, які набувають ознак більш широких концептуальних рамок і пояснюють конкурентні сили регіональної та національної конкурентоздатності, якздатності залучати та підтримувати діяльність, що прискорює економічний розвиток [1]. Активне поширення кластерних ініціатив набуло в середині 90-хроків минулого століття в розвинених країнах, а після 2000 року в країнах, що розвиваються та в країнах з перехідною економікою. Кластери варіюють відмалих мереж малих та середніх підприємств на обмежених географічних територіях до міжнародних „мегакластерів” та транскордонних „мезокластерів” взалежності від сфери діяльності, регіональної специфіки та рівня управління..Серед зарубіжних вчених, які займаються проблемами кластерної моделі регіонального розвитку, стратегічного планування можна виділитиТ. Вюртенбергера, І. Задера, К. Кетелса, А. Мальмберга, М. Портера, Л. Пуллола, Х. Шреплера, Ж.-Л. Поже, С. Розенфельда, Ю. Солвель, а середвітчизняних - М. Войнаренка, С. Грищенка, С. Соколенка, П. Чечелюк [2; 3]. Теоретичні аспекти державного управління, формування конкурентоспроможнихкластерів та впровадження ефективного механізму управління регіоном знайшли своє відображення у працях А.Александрової, О.Кучеренка,І.Запатріної, А.Миграняна та інших [4-6].Вагомий доробок вчених поєднується з використанням різних підходів до ідентифікації явища кластерізації, протилежних тверджень щодо раціональноїдоцільності використання кластерних стратегій економічного розвитку в різних сферах та регіонах. Так провідні науковці Н. Мікула, С. Соколенко,Н. Внукова, О. Амоша та молоді дослідники вважають за доцільне формування кластерів в 15 прикордонних областях на основі єврорегіонів як ефективногоспособу адаптації європейського досвіду реалізації кластерних ініціатив, налагодження взаємовигідного співробітництва, розширення ринків збуту. Зокрема,Н. Мікула розглядає доцільність створення будівельного, туристично-рекреаційного, науково-освітнього та інноваційного українсько-польськоготранскордонних кластерів в межах Карпатського єврорегіону, регіонального логістичного кластера в Закарпатті [7, с.131-132; 8, с.400-401; 9, с.589],Н. Внукова - українсько-російського фінансового кластеру в межах єврорегіону „Слобожанщина” [10, с.156-157], О. Амоша - транскордонногонанотехнологічного кластеру [11], І. Бабець, Л. Корольчук, І. Бакушевич – транскордонного інноваційного кластеру [12, с.10; 13, с.12-14;14, с.258-260;15, с.285], О. Кифяк – транскордонного рекреаційного кластеру в межах єврорегіону „Верхній Прут” [16, с.12].Визнаючи теоретичну та практичну значущість наукового доробку вказаних вчених, варто наголосити на важливості подальшихдосліджень українсько-польського транскордонного співробітництва, насамперед у туристичній сфері, та обґрунтування його спільногостратегічного планування та програмування, посилення конкурентних позицій спільних туристичних продуктів на міжнародному туристичномуринкуЦілі статті. Метою статті є обґрунтування доцільності реалізації кластерної моделі розвитку українсько-польського транскордонногоспівробітництва у сфері туризму як форми забезпечення інтегральної конкурентоспроможності. Вказана мета передбачає вирішення такихзавдань: проаналізувати передумови створення українсько-польського транскордонного туристичного кластеру; визначитиконкурентоспроможність туристичної сфери на регіональному та транскордонному рівні; розробити кластерну модель українсько-польськоготранскордонного туристичного співробітництва.© Мігущенко Ю.В., 2010270