Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010структури українського експорту стає першочерговим державним завданням. Одним з найефективніших інструментів реалізації комплексноїстратегії диверсифікації , спрямованої на підвищення питомої ваги секторів з високою часткою доданої вартості в структурі виробництва таекспорту може стати державна підтримка. Вдосконалення структури експорту може відбутися за трьома основними напрямками:• Поступове підвищення ступеня переробки сировинних ресурсів;• Розширення номенклатури продукції, що вивозиться насамперед за рахунок готових виробів;• Розвиток і зміцнення високотехнологічного компоненту українського експорту [4]Стимулювання розвитку експорту у зазначених напрямах може відбутися двома основними шляхами – через формування сприятливогомакроекономічного клімату та створення спеціальних стимулів до експорту, а саме:• Полегшення доступу до імпортних складових, через усунення або зниження імпортних тарифів, створення системи відшкодуванняімпортного мита;• Створення механізму фінансової підтримки експорту, насамперед, кредитування, гарантування й страхування, експортних поставок їкредитів;• Поліпшення інфраструктурної (дороги, порти, електропостачання) та соціальної бази (кваліфікована робоча сила), наданняінформаційно-консультативних послуг , сприяння виставково-ярмаркової діяльності національних фірм за кордоном, субсидування науководосліднихробіт. [4]Досить активні торгівельні та інвестиційні зв’язки України з Європейським Союзом дає підставу для подальшого посилення економічногоспівробітництва. Зважаючи на те що Україна декларує пріоритетом зовнішньої політики європейській вектор, то попередня лiбералiзацiяторгiвлi та засвоєння базових елементів полегшує подальшу iнтеграцiю до ЄС. Але необхідно проаналізувати яка форма взаємодії буденайбільш вигідна для економіки України.Питання європейського економічного співробітництва стає щораз актуальнішим, особливо в світлі останніх заяв Європейського Союзу проготовність поглиблення взаємовідносин з Україною, важливим кроком якої повинно бути створення вільної торгівлі між партнерами.Зважаючи на це доцільно оцінити наслідки лібералізації торгівлі в межах ЗВТ між Україною та ЄС. Важливо також порівняти результатипотенціальної зміни економічного добробуту України в наслідок створення митного союзу с Евросоюзом. [3]ТаблицяЗміна економічного добробуту Украйни внаслідок створення зони вільної торгівлі і митного союзу з ЄС Торгівельні тарифи [3]Складові еквівалентної варіації Зона вільної торгівлі , млн.дол.США Митний союз ,млн.дол.СШАУмови торгівлі 60,8 20,4Торгівельні тарифи 485,6 153,7Решта складових, пропорційно до ВВП 101,9 34,1Разом 621,3 208,2Опираючись на данні представлені в Таблиці можна зробити висновок, що створення зони вільної торгівлі з ЄС, вплине на зростанняекономічного добробуту країни більше ніж створення митного союзу. Це з одного боку, може свідчити про те, що перехід на вищі шабліекономічної інтеграції вимагатиме попередньої адаптації національної економіки до нових зовнішньоекономічних умов; а, з іншого, такатенденція може пояснюватися тим, що лібералізація зовнішньої торгівлі для України в межах зони вільної торгівлі є більш ефективна, оскількичинні умови торгівлі з третіми країнами є сприятливіші за ті, що передбачаються митним союзом. Слід відзначити, що хоча створення ЗВТ тамитного союзу України та ЄС матиме позитивній економічний ефект, він в основному буде наслідком усунення торгівельних тарифів, а часткаумов торгівлі у зростанні економічного добробуту буде незначною. [3]Також у довгострокової перспективи необхідно розглядати повну участь України у спільному ринку ЄС, це передбачає, на додаток довільного руху товарів та послуг, вільний рух факторів виробництва – робочої сили та капіталу. Така модель економічного співробітництва, якавключає в себе всі чотири свободи та вимагає повної відповідальності всій нормативної бази, що регулює внутрішній ринок ЄС. Сфера їїохоплення дуже велика, а її запровадження вимагатиме від України надзвичайно затратних зусиль, щодо приведення у відповідальність їхіснуючими та майбутніми стандартами та нормами ЄС значної кількості чинної законодавчої бази. Ні в інституційно-адміністративному плані,ні з економічної точки зору Україна не готова до такої перспективи. Окрім, цього , одним з головних недоліків такої системи є дуже обмеженаможливість впливу країн – партнерів ЄС на формування угоди. Ці країни не мають власного представництва в інституціях ЄС, які визначаютьнорми та стандарти, та відповідно не беруть участі у процесі прийняття рішень.[5]Таким чином, можна зробити висновок, що для Україні найбільш сприятливою формою лібералізації торгівлі с Європейським Союзом будесаме творення зони вільної торгівлі. Розглянемо к яким наслідкам це призведе. ЗВТ передбачає нульову ставку митних тарифів по бiльшостiтоварних груп з обох сторін. Однак важким бар’єром на шляху національних експортерів, постає не тільки тарифні, але й нетарифні засоби, такіяк:• невiдповiднiсть стандартів продукції;• вiдмiннiсть митної системи та процедур оцінки вiдповiдностi продукції;• преференцiйнi правила походження товарів, яки застосовує Європейський Союз.Так як структура зовнішньої торгівлі з країнами ЄС передбачає експонування переважно продукції з низьким ступенем переробки, ціновийфактор е визначальним для її конкурентоспроможності. ЗВТ додасть нові можливості українським підприємствам, в наслідок спрощеннямитних процедур. Крім того це буду сприяти розвитку національного виробництва на внутрішньому ринку, що , що означатиме пропозиціюякісної продукції українському споживачу. Зростуть можливості імпортозаміщення, що разом з поширенням експорту сприятиме поліпшеннюзовнішньоторговельного балансу.Природно що лібералізація торгівлі посилить конкуренцію на українському ринку, але в першу чергу це позначиться на виробникахнеякісної продукції. Які повинні будуть або закрити підприємства, або збільшувати витрати на підвищення якості та розробленнямаркетингової стратегії. Також негативні наслідки можливі и на ринку ресурсів, в наслідок скасування експортних зборів збільшиться експортсировини, що призведе до зростання собівартості деяких українських товарів. Щоб поліпшити негативні наслідки лібералізації для українськихвиробників необхідно буду забезпечити їм перехідний період, для адаптації національних підприємств к нормам ЄС.Таким чином для ефективного функціонування економіки України в світом господарстві потрібен комплекс мір направлений на зміцненняконкурентоспроможності держави, чітка національна політика яка б забезпечила поліпшення негативних наслідків лібералізації і підтримкувітчизняного виробника. Європейське економічне співробітництво відкриває нові перспективи для спiвробiтництва України з розвиненимикраїнами континенту, економічного розвитку, соціального інтелектуального прогресу, зміцнення позицій держави в мiжнароднiй системікоординат, для України європейська iнтеграцiя — це шлях модернiзацiї економіки, залучення іноземних iнвестицiй i новiтнiх технологійпідвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, можливість виходу на Єдиний Внутрішній ринок ЕС. У політичномуаспекті європейська iнтеграцiя визначає модернiзацiю правового поля української держави, демократизації політичної й iнституцiональноїсистем. Спiвробiтницто з ЄС сприятиме наближенню соціальних умов України до високих європейських стандартів, підвищенню рівня життя йдобробуту населення. Водночас у процесі зближення України з ЄС неминуче діятимуть i негативні фактори евроiнтеграцii. серед них:неспроможність нести фінансовий тягар внесків до ЄС; зростання конкуренції з боку фірм країн — членів ЄС у процесі лiбералiзації iзбільшення вiдкритостi національної економіки, що супроводжуватиметься лiквiдацiєю неконкурентоспроможних підприємств із негативнимисоціальними наслідками. Однак потенцiйнi переваги европейськоi інтеграції суттєво перевищують можливі втрати i ризики, що булопереконливо доведено досвідом усіх європейських країн, яки обрали цей шлях. [6]204