Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010РЕЗЮМЕРозглядаються проблеми управління природокористуванням, враховуючи чинники сучасної реальності та специфічні риси сучасного світу.Ключові слова: глобалізація, екологічна безпека.SUMMARYThe problems of environmental management are examined trough considering the modern reality factors and world specific features. Key words:globalization, environmental safety.ОБҐРУНТУВАННЯ ІНДИКАТОРІВ ОЦІНКИ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУТретяк О.З.,аспірант Львівської комерційної академії ⋅І. Вступ. Особливий вплив на стан та проблеми у сфері фінансової безпеки в регіонах України справляють два найбільш вагомих фактори:1) незавершеність переходу від адміністративної системи господарювання до ринкової, яка характеризується недостатністю внутрішніхфінансових ресурсів для економічного розвитку і необхідністю залучення таких ресурсів на зовнішніх ринках; 2) значні негативні наслідкисвітової економічної кризи. Крім того, внутрішні загрози для фінансової безпеки (дефіцит бюджету, високі темпи інфляції і знецінення реальноїкупівельної спроможності фінансових ресурсів) доповнюються зовнішніми – зростанням залежності держави та корпоративного сектора відзовнішніх джерел фінансування.Враховуючи, що фінансова є складовою економічної безпеки, проблема її належної підтримки є актуальною, оскільки зачіпає усі галузінаціонального господарства, все суспільство і державу як соціально-економічну систему регіону загалом.Водночас невід’ємним аспектом як оцінювання рівня, так і прогнозування негативних наслідків загроз економічної безпеки регіону євикористання системи показників-індикаторів фінансової безпеки. Відповідно від повноти переліку цих показників, обґрунтованості їхкритичних та порогових значень залежатиме об’єктивність висновків у сфері фінансової безпеки.Серед вітчизняних науковців, що вивчали проблеми визначення й впорядкування понятійного апарату фінансової безпеки, а такожформування економіко-організаційного механізму її забезпечення та оцінки, включаючи індикатори фінансової безпеки необхідно виділитипраці Барановського О.І., Василика О.Д., Власюка О.С., Геєця В.М., Єрмошенка М.М., Ковалюка О.М., Крупки М.І., Опаріна В.М., СтоляроваВ.Ф., Стукало Н.В., Федосова В.М, Чугунова І.Я., Шклярука С.Г., Юрія С.І.ІІ. Постановка завдання. Проте, вагомий, доробок вітчизняних науковців не заперечує удосконалення (уточнення) системи індикаторівфінансової безпеки з урахуванням існуючого стану розвитку економіки регіонів України, різних рівнів ієрархії управління економікою, угалузевому аспекті тощо.Крім того, на сьогодні немає єдиного загальноприйнятого набору кількісних показників виміру фінансової безпеки (індикаторів) та їхприпустимих (граничних) значень. Незважаючи на те, що в наукових роботах та у фінансовій політиці часто застосовуються категорії „загрози”та „критерії” безпеки, відсутнє спільне розуміння цих категорій.Отже, важливим завданням удосконалення вітчизняної державної політики у сфері національної економічної безпеки залишається яквизначення системи аналітичних показників фінансової безпеки, так і розробка узгоджених і науково обґрунтованих критичних (або граничних)рівнів індикаторів, вихід за межі яких може підривати стабільність фінансової системи та призводити до абсолютного зменшення фінансовихресурсів країни. Для проведення дієвої політики у сфері фінансової безпеки граничні значення мають затверджуватися на державному рівні, азавдання їх дотримання мають стати неодмінною складовою фінансової політики.ІІІ. Результати. Граничні значення індикаторів фінансової безпеки можна визначити як максимальні величини, вихід за встановлені межіяких свідчить про зростання внутрішніх та зовнішніх загроз порушення стабільності і розвитку фінансової системи. Для обґрунтування рівнятаких граничних значень можуть застосовуватися такі найбільш вживані методи:- метод аналогій (граничне значення індикатора встановлюється на рівні його значення у країнах, найбільш близьких за рівнемекономічного розвитку);- нормативний метод (граничне значення індикатора встановлюється на рівні, що відповідає цілям макроекономічної політики);- експертний метод (граничне значення визначається на підставі узагальненої точки зору групи експертів).Зауважимо, що у Концепції економічної безпеки України [4, с.35-36] пропонується більш широкий перелік показників щодо спроможностідержави виконувати зовнішні і внутрішні зобов’язання.Потребу у застосуванні дещо більш спеціалізованого переліку показників оцінки рівня фінансової безпеки доводить А. Сухоруков. Вінвідносить до складу індикаторів дефіцит державного бюджету, обсяги боргів держави, рівень інфляції, рівень монетизації економіки, обсягміжнародних резервів НБУ [5, с.50].Водночас С. Глазьєв додає такі показники фінансової безпеки: поточна потреба в обслуговуванні й погашенні внутрішнього боргу якпроцент від податкових надходжень, частка зовнішніх запозичень у покритті дефіциту бюджету, рівень доларизації (частка іноземної валюти угрошовій масі) [3, с.164-165].Зазначимо, що індикатори фінансової безпеки мають безпосередньо відображати поточний стан та прогнозовані тенденції розвиткуфінансової системи. Тому можна погодитись з О. Василиком та С. Мочерним, які до найважливіших (базових) показників фінансової безпекивідносять величину внутрішнього і зовнішнього боргу, рівень інфляції, стійкість національної валюти, сальдо платіжного балансу [2], оскількисаме ці показники адекватно відображають поточний та очікуваний стан фінансової системи і її здатність до нагромадження фінансовихресурсів для економічного розвитку. Проте, ми вважаємо, методичний інструментарій політики у сфері фінансової безпеки потребує ширшогопереліку індикаторів, які б всебічно відображали потенційні загроз.У відповідності до вищенаведеного, а також наявних в економічній літературі граничних обмежень загроз фінансової безпеки соціальноекономічноїсистеми у таблиці 1 представимо компаративний аналіз граничних значень індикаторів фінансової безпеки, запропоновані різнимиавторами.Порівняння наукових поглядів свідчить про відсутність єдиного підходу за окремими показниками. Спільною є позиція щодо граничноприпустимого мінімального рівня монетизації на рівні 50% ВВП. Різним є граничне значення дефіциту бюджету, що становить від 1,0%(Сухуруков А.) до 3,0% ВВП (Безуглова М.), що є близьким до вимог Пакту щодо фінансової стабільності ЄС (1997), згідно з якимиприпустимим вважається дефіцит у 2-3% до ВВП. Відношення сукупного державного боргу до ВВП на рівні 60% відповідає вимогам щодофінансової стабільності ЄС. Крім того, А.Сухоруков пропонує дещо нижчий рівень граничного значення цього індикатора – 40% (10% -внутрішній борг і 30% - зовнішній). Значними є відмінності у показниках інфляції (від 5 до 25% на рік), що пояснюються, на нашу думкурізним часом видання робіт, які наведені у таблиці. Порівнюючи аналогічні показники по Україні з граничним рівнем індикаторів, можнастверджувати, що існують загрози фінансовій безпеці країни на сучасному етапі соціально-економічного розвитку держави, зумовленінезадовільними значеннями індикаторів фінансового сектора та фінансової стабільності. Йдеться про значні темпи інфляції, високі процентніставки, надмірну доларизацію тощо.Надаючи належне місце забезпеченню національної безпеки в усіх її аспектах Верховною Радою України було схвалено Концепцію(основи державної політики) національної безпеки України, в якій економічна безпека розглядається як складова національної безпеки (безпекив економічній сфері) та до неї віднесено такі напрями державної політики у сфері національної безпеки:- недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів та перетікання їх у “тіньову” економіку;- контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для України пріоритетів та захист вітчизняноговиробника;© Третяк О.З., 2010175