Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

го найвищого пункту в постановці “Пошились у дурні” в театрі “Березіль”, ніби
ста ла спадати в останній момент, хоч сказати це напевно тут по ки що не можна.
Ос тання постановка театру “Березіль” — “За двома зайцями” (за Старицьким)
ви дається нам спробою вже гармонійно поєднати де-які з придатніших засобів
нового театру з здоровішими елемент ами старого. Ця постановка у всякому разі
дуже симптоматична» 735 .
Середина 1925 року — кульмінаційний момент процесів, пов’язаних із аматорським
рухом, про який регулярно сповіщали «Барикади театру». Тоді
в МОБі було створено цілий репертуар для робітничої та сільської самодіяльності.
За приклад можуть стати «Робселькорія» Ф. Лопатинського і П. Берези-
Кудрицького, чи «Операційний план» З. Пігулович і Л. Френкеля, «Сількор
Головко», «Ленін» Ф. Лопатинського та Л. Френкеля.
ЧЕТВЕРТИЙ СЕЗОН (1925–1926)
Останній сезон МОБу теж був досить плідним. Він розпочався постановкою
сучасної оригінальної п’єси — першої в короткій історії Об’єднання. В пошуках
літературного матеріалу для свого режисерського дебюту П. Береза-Кудрицький
зупиняється врешті на «Кому ні в степах» М. Куліша. На її обговоренні він досить
темпераментно говорив про цю річ, підтримуючи виступ Я. Бортника, який
напередодні на засіданні Режлабу аналізував «97»: «В обох п’єсах автор просто
кричить: придивіться до села, прислухайтесь до його потреб! Допоможіть
йому! Любіть село!» 736 . Експресія висловлювання вказує на глибоку внутрішню
мотивацію, що зовсім не означало беззастережного визнання П. Березою-
Кудрицьким самодостатньості п’єси. Тож не дивно, що з листування М. Куліша
та І. Дніпровського відомо про численні зауваження режисера автору, позначені
комплексом авангардного режисера, для якого твори М. Куліша були надто традиційними.
Аналогічну точку зору висловлювали не лише театральні радикали. П. Рулін
досить різко зауважив: «Куліш зазнав торік великого успіху своєю п’єсою “97 незаможників”
через збіг лише сприятливих обставин; […] була з неї дуже нехитра
ме лодрама. […] “Комуна в степах” проти “97” не дала жодної нової рисочки…» 737 .
735
Кисіль О. Новий український театр / Ол. Кисіль // Життя й революція. — Х., 1925. —
№ 4. — С. 43.
736
Протоколи Режисерського штабу [Машинопис] …
737
Рулін П. Минулий сезон «Березоля» / Петро Рулін // Життя й революція. — Х.,
1926. — № 6. — С. 69–70.
Хоча, порівнюючи її з іншими п’єсами про класову боротьбу, він погоджувався,
що твір М. Куліша «вигідно відрізняється […] від них тонким ліризмом» 738 .
Майже у таких самих виразах висловлювався й постановник: «Куліш пише якоюсь
лірикою» 739 .
Сценічне рішення, пропоноване режисером, відповідало мистецькій ідеології
«лівого» театру з його не прийняттям «побутового» чи «психологіч ного».
Втім, Л. Курбас цю концепцію не підтримав, пояснюючи, що цього разу вони зустрічаються
«з таким матеріалом, для котрого ми не маємо тих ключів, з якими
можна підходити по розв’язання такого матеріалу» 740 . Більше того, він передбачав,
на віть, можливість опору окремих березільців новим тенденціям: «Молодь
наша не звикла до реалізму. Доведеться використати все, що у нас є» 741 . Згодом,
звертаючись до побудови масової сцени, він зазначатиме: «Треба трактувати
індивідуально кожного чоловіка, кожну групу і дати їй час тину галереї. Тоді
маса буде жива, рельєфна. Як вона буде реагува ти — буде страшенно цікаво.
Кожен актор мусить грати власну роль» 742 . Цілком очевидно, що між принципом
вирішення таких сцен, приміром, у «Газі» та «Комуні в степах», була прірва.
Добре це розуміючи, керівник МОБу говорив, зокрема, про виконавицю ролі
Тодоськи: «Вийде на сцену, то такий “Газ” закатує, що прямо біда. Цього
не треба» 743 .
На історії постановки «Комуни в степах» позначилися зміни програмного
характеру. Принаймні, березільці усвідомлюють, що радикальні формальні
експерименти потребують іншої естетичної території. Н. Кузякіна, розмірковуючи
про творчий сенс ситуації середини 1920-х років, зазначає: «“Березіль”
[…] шукав нові шляхи… “Комуна в степах” у цих шуканнях — і змістом, і формою
— становила явище ніби перехідне, та напрям, який вона вказувала, виявився
вірним» 744 .
Створення вистави припадає на час переоцінки Л. Курбасом і його учнями
реалізму. Найпомітніше цей рух відбився на сценографії «Комуни в степах».
Режисер і художник досягли необхідного компромісу, для чого знадоби-
738
Там само. — C. 70.
739
Протоколи Режисерського штабу [Машинопис] …
740
Там само.
741
Там само.
742
Зауваження Л. Курбаса після перегляду третьої дії «Комуни в степах», 1925 р. [Маши
но пис]. — ІМФЕ НАН України, Ф. 42, од. зб. 37.
743
Там само.
744
Кузякіна Н. П’єси Миколи Куліша: Літературна і сценічна історія / Наталя Кузякіна.
— К.: Радянський письменник, 1970. — С. 107.
наталя єрмакова березільська культура: історія, досвід
260
розділ третій МИСТЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ БЕРЕЗІЛЬ
261