Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

їнською мовою, до перекладацької роботи мали бути залучені письменники, які
знають мови і люблять театр, і багато іншого» 358 .
Здійснення грандіозних планів вимагало ґрунтовної під готовки, кваліфікованих
кадрів, але терпляче чекати на їхню появу Л. Курбас не збирався. Його стратегія
полягала в мобілізації власних сил, задля чого був розгорнутий широкий
фронт робіт. Відсутність попередників, матеріального заохочення Л. Курбаса
не зупиняла.
В історії МОБу на особливу увагу заслуговує концепція та будова організації.
На жаль, документальні свідчення про ті події є надто скромними і здебільшого
лише пунктирно позначають все, що тоді відбувалося. Тим не менше, навіть
побіжний погляд на обшир збережених часом свідчень наполегливої праці березільців
дозволяє стверджувати — організація була динамічною й гнучкою систе
мою функціонально зумовлених ланок, поєднаних між собою. За чотири роки
по щастило окремі плани реалізувати, інші — сформулю вати, створивши унікальний
прецедент у національній культурі.
Географія МОБу, реєстр його осередків, де гуртувалося близько 250 осіб
(за підрахунками Ю. Бобошка), справляють велике враження. Своєю діяльністю
березільці охопили основні сфери творення й побутування професіонального
та самодіяльного театрів. Н. Кузякіна з цього приводу слушно зауважила:
«Процес дуже швидко переріс задуми Курбаса. Бажаючих вчитися і працювати
в театрі було так багато, що “майстерні” “Березоля” постійно поповнювалися,
і невдовзі в театрі працювала-навчалася сила-силенна народу. Більше як двісті
осіб. Стихійність зростання “Березоля” є свідченням величезної потреби в українському
революційному мистецтві. Театр нібито долав межі власне театру, єднаючи
всіх ентузіастів мистецтва та пропонуючи кожному залежно від підготовки
та здібностей будь-яку роботу… Курбас був готовий з’єднати в “Березолі” усі
сили театрального мистецтва до оперно-балетного включно» 359 .
До складу МОБу в різний час входило шість професіональних театрів-майстерень
у Києві та Одесі та кілька напіваматорських й аматорських колективів
у Бі лій Церкві, Борисполі, інших провінційних містечках, окремі сільські театральні
осередки. Тут одночасно працювали станції, комісії, лабораторії, вивчаючи
та розвиваючи фахові засади театральної роботи: слово, голос, пластику,
хореографію, тощо. Над цим «ландшафтом» Монбланом височів Режлаб (Режисерська
лабораторія) — перша в Україні режисерська школа, чиї вихованці
358
Дейч О. Людина, яка була театром […] — С. 99.
359
Кузякина Н. Лесь Курбас / Н. Б. Кузякина // Лесь Курбас. Статьи в воспоминания
о Л. Курбасе. Литературное наследие / ред. кол.: Н. Кузякина [и др.]; сост. М. Лабинский,
Л. Танюк. — М.: Искусство, 1987. — С. 22.
наталя єрмакова березільська культура: історія, досвід
132
І
з закінченням епохи Кийдрамте та поверненням до Києва
для Л. Курбаса особливої гостроти набуває проблема
суголосся з історичним часом. Її вирішення вимагає добре
зважених кроків, адже без чітко окресленої програми годі
було й братися за таку справу.
Швидкоплинний час не дозволяв надто зволікати, і навесні
1922 року в Києві замість чергового театру Л. Курбас
засновує Мистецьке Об’єднання «Березіль» (МОБ) — наріжний
камінь у фундаменті нової сценічної культури. За
чотири роки його реорганізують у державний театр, в статусі
якого восени 1926 року розпочнеться вже харківський
етап біографії.
Створити мистецький заклад із ширшими, ніж у театра
повноваженнями, Л. Курбас зважується не одразу. Свідок
подій О. Дейч згадував: «Повернувшись із Москви, я не впізнав
Курбаса. […] Згусток енергії і волі! І які задуми! Я че кав
усього, та висловлені ним плани мене вразили. Мова йшла
не про що інше, як про … організацію Єдиної Всеукраїнської
Театральної Академії, причому слово “Академія” тлумачилось
дуже широко. На її факультетах мали народжуватись
театри: драматичні, оперні, сільські, дитячі, пересувні, малих
форм, масових видовищ і т. д… Передбачалось відкриття
студій: танцю, пантоміми, фізичної культури, декламації;
музеїв: театрального, музичних інструментів, давньої
українсь кої книги, живопису і скульп тури; шкіл: наприклад,
Нових Драматур гів, Інституту української режисури; бібліотеки:
наприклад — зіб рання світової драматургії — украрозділ
третій МИСТЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ БЕРЕЗІЛЬ
133