«За двома зайцями». І хоча драматургія В. Ярошенка цілком заслуговувала на всі закиди фахо вих критиків, але пересічний глядач знайшов у «Шпані» жадану «злобу дня», критичний погляд на дійсність з усіма її «радянськими» ознаками. Вреш ті, за висновок тут може правити думка О. Мандельштама, який помітив у «Шпані» важливі прикмети нового: «“Ідеологія” у ній шкутильгає, зміст легковажний: якась нісенітниця про розтратників, але так чи інакше, кияни підняли “Шпану”, всенародно перенесли до цирку, валять на неї десятками тисяч і нізащо не випускають із міста. Загальне визнання увінчало “Шпану”. Вийшла комедія великого стилю» 829 . Після останньої київської прем’єри влітку 1926 року березільці згідно з рішенням уряду почали збиратися до Харкова — про це оголосили на Всеукраїнській театральній нараді ще у березні. Від цього моменту починається реорганізація МОБу, який стає виробничим театром. До Харко ва можуть переїхати далеко не всі березільці — частина змушена ли шитися у Києві. Взагалі, на той час склад Об’єднання встигає суттєво змінитися: «режисери Лопатинський і Васи лько, окрилені успіхом своїх постановок, не стали чекати черги для нових постановок, подалися хто куди: Лопатинський до Одеси попробу вати свій хист на кінофабриці, а Василькові заманулося поексплуатувати свою постановку “За двома зайцями” в театрі Г. Юри в Харкові, а згодом у театрі в Одесі. Колишні молодотеатрівці Павло Долина і Степан Бондарчук полакомилися самостійними режисерськими хлібами в Одесі, а Гнат Ігнатович […] повернувся до своїх перерваних студій медицини. Сергія Каргальського заманила адміністративна діяльн ість у столичному оперному театрі. За Лопатинським, Васильком та Бондарчуком подалися Зіна Пігулович, Любов Гаккебуш та Соня Мануйлович» 830 . Ці події хоча й скорегували плани і практику «Березоля», але не могли суттєво вплинути на життя Об’єднання, реформування йо го у театр і переїзд до столиці. Розмови про зміни почалися наприкінці 1925 — на початку 1926 року. У лютому Л. Курбас виступив перед колективом із розповіддю про свою поїздку до Харкова і переговори із представниками влади. В цьому питанні важливо правильно визначити мотиви, які спонукали Л. Курбаса зважитися на такий крок. Таких мотивів не бракувало в діапазоні від творчих до прагматично-виробничих (приміром, він повідомляв трупу про 100 тисяч карбованців субсидії). У цій ситуації колектив отримав би передишку, оскільки старий репертуар ставав, фактично, новим. В цілому, за його словами, складається умова для ретельнішої праці над набутим досвідом, без необхідності поспішати з новими постановками. Але це бу- 829 Мандельштам О. «Березиль»: (Из киевских впечатлений) […]. 830 Гірняк Й. Спомини […]. — С. 218. ло не головне, головне полягало в тому, що «у Києві наша режисура дасть навіть шість-вiсiм постановок на рік, тобто, зокрема, кожен має змогу поставити одну або півтори постановки на рік, а у Харкові відкривається театр “Сатири”, український, відтак, “Червонозаводський театр”, який теж українізується, який теж має бути відданий у наші руки» 831 . Привабливо виглядають й інші можливості: «Це наявність у Харкові фінансованих державою журналів, можливість у Харкові все те, що у нас звичайно закінчується одною пропозицією, видання всяких бюлетенів i збірників, — можливість усе це проробити у Харкові без шкоди i можливість проробити це з меншою витратою сил, як у Києві. Це має велике значення для утвердження театру, яким ми його собі уявляємо […] в розумні впливу на всі українські театри. Цим нехтувати не можна» 832 . Л. Курбас оцінює харківську культурну ситуацію як більш сприятливу й конструктивну з точки зору цілей «Березоля», бо «в Харкові зосереджена вся наша література. В Харкові i в розумінні глядача ми маємо багато гостріших, більш вимогливих критиків, багато кращих i видатніших політичних, культурних діячів, ніж ми можемо мати тут» 833 . Всю весну йшла підготовка до зміни статусу, умов праці, адже МОБ, реорганізований у театр, змушений був подбати про ті ділянки роботи, які лишалися у Києві, приміром, музей. Його передають Академії Наук, під патронат П. Руліна. Згортається робота деяких станцій і ко місій. Л. Курбас у засобах масової інформації розповідає про плани на майбутнє. Вже у 1980-ті роки Н. Кузякіна спробувала окреслити головні мотиви, якими керувався лідер МОБу, позначаючи найбільш суттєві пункти його програмних настанов: «Переїзд мав на меті одним махом вирішити чисельні <strong>проблем</strong>и життя “Березоля”: допомогти здобу ти матеріальну рівновагу за рахунок значної субсидії, яка надавала ся столичному театру, створити сприятливе глядацьке середовище — до Харкова тих років з’їжджалися молоді українські таланти, було чима ло вузівської молоді, рабфаківців і т. п.; приваблювала ідеологічна підтримка з боку літературно-художніх організацій, дуже активних у ті роки. Нарешті, Курбас отримував у Харкові можливість більше впли вати на загальноукраїнський театральний процес, підтримувати дух не спокою, невдоволеності і творчих пошуків. А ще він мріяв організува ти там театр Сатири, українську оперету, видання теоретичного теат рального журналу і тому подібне» 834 . 831 Вступна лекція Л. Курбаса до «Золотопуза», 1926 р. [Машинопис]. — ІМФЕ НАН України, Ф. 42, од. зб. 39. 832 Там само. 833 Там само. 834 Кузякина Н. Лесь Курбас […]. — С. 29. наталя єрмакова березільська культура: історія, досвід 282 розділ третій МИСТЕЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ БЕРЕЗІЛЬ 283
Засновник «Березоля» переїздив до Харкова, вже здійснивши свої плани радикальної реформи українського театру, реформи, розпочатої ще за часів Молодого театру і покликаної оновити національну культуру. У середині 1920-х років круто змінюється соціальна дійсність, а щодо по дальшого розвитку політичної ситуації, то оцінити її адекватно, тим паче в найближчій перспективі, він не міг. Лише згодом Л. Курбас переконається, що дійсність чимдалі менше відповідатиме його гло бальній меті. Розходження з владою та її ідеологією відбуватимуться поступово, проте невідворотно. І харківський етап існування Курбасівського дітища не раз промовисто це засвідчить. розділ четвертий «БЕРЕЗІЛЬ» у харкові (1926–1933)
- Page 1 and 2:
Видання здійснено
- Page 3 and 4:
УДК 792.02+709.071 ББК 85.33(
- Page 5 and 6:
Українське сценічн
- Page 7 and 8:
(осінь 1916 року) як п
- Page 9 and 10:
тургію — вона стан
- Page 11 and 12:
Від самого початку
- Page 13 and 14:
Стаття Л. Курбаса —
- Page 15 and 16:
«життєво-психологі
- Page 17 and 18:
процесу. Л. Курбас н
- Page 19 and 20:
Поруч них на кону з
- Page 21 and 22:
розвит ку авангард
- Page 23 and 24:
режисерського дебю
- Page 25 and 26:
великого іспансько
- Page 27 and 28:
за все, молодотеатр
- Page 29 and 30:
Імпровізація як сп
- Page 31 and 32:
Кольорові візерунч
- Page 33 and 34:
художнього виразу.
- Page 35 and 36:
Згодом Л. Курбас ро
- Page 37 and 38:
по чуван ня пройнят
- Page 39 and 40:
данину, бо за літер
- Page 41 and 42:
Модерну є гра з фор
- Page 43 and 44:
атральности». Саме
- Page 45 and 46:
ролі, на звільнення
- Page 47 and 48:
Ймовірно, працюючи
- Page 49 and 50:
вигадливому «Івано
- Page 51 and 52:
Перекровлене вухо,
- Page 53 and 54:
Для створення зоро
- Page 55 and 56:
на станку; нижче, на
- Page 57 and 58:
сим фо нічну музику
- Page 59 and 60:
Тут, зокрема, точні
- Page 61 and 62:
«зразу ж відкрив ст
- Page 63 and 64:
перший раз — “Макб
- Page 65 and 66:
З точки зору природ
- Page 67 and 68:
їнською мовою, до п
- Page 69 and 70:
різноманітних типі
- Page 71 and 72:
і почека ти справдо
- Page 73 and 74:
про постановку «Ве
- Page 75 and 76:
огляд «Жовтневий п
- Page 77 and 78:
Місцеві жителі, сел
- Page 79 and 80:
квітучі клумби. […]
- Page 81 and 82:
«влізає» на малень
- Page 83 and 84:
Найвагомішим у цю в
- Page 85 and 86:
бауерн-театрів, роз
- Page 87 and 88:
вико нання завдань
- Page 89 and 90:
стадії, обов’язков
- Page 91 and 92: закінченням сезону
- Page 93 and 94: В цьому відношенні
- Page 95 and 96: Л. Курбас вимагав в
- Page 97 and 98: Запроваджене в «Бе
- Page 99 and 100: Прикладом театру в
- Page 101 and 102: Про результати тит
- Page 103 and 104: Л. Курбас (і не лише
- Page 105 and 106: У колі акторів-поча
- Page 107 and 108: частково мав завдя
- Page 109 and 110: між ними йде бороть
- Page 111 and 112: згаду ючи про розв
- Page 113 and 114: до того, що певну ди
- Page 115 and 116: і далека від “форм
- Page 117 and 118: вистави: перехід пе
- Page 119 and 120: Л. Курбаса було нев
- Page 121 and 122: одне говорить, а др
- Page 123 and 124: відкрили «Жовтнем»
- Page 125 and 126: за внутріш нім пере
- Page 127 and 128: арії безпосередньо
- Page 129 and 130: Я зам ислив дати те
- Page 131 and 132: го найвищого пункт
- Page 133 and 134: Вочевидь, лідер «Бе
- Page 135 and 136: стихійності, буянн
- Page 137 and 138: Поза тим, така дезо
- Page 139 and 140: на голову ковдру, а
- Page 141: Іншою генетичною о
- Page 145 and 146: набуті навички у ст
- Page 147 and 148: експресіонізму, сп
- Page 149 and 150: Ідея «масок-тварин
- Page 151 and 152: ком і матір’ю вист
- Page 153 and 154: «рух до реалізму» 89
- Page 155 and 156: його єство. У Девiдс
- Page 157 and 158: заува ження, сказат
- Page 159 and 160: у мороці. За велики
- Page 161 and 162: пере кликалися із л
- Page 163 and 164: пана”» 963 . Попри ст
- Page 165 and 166: французького корол
- Page 167 and 168: сцено графічне ріш
- Page 169 and 170: Л. Йеснера, котрі, н
- Page 171 and 172: Тут слід звернути у
- Page 173 and 174: О. Довженка. (Схоже,
- Page 175 and 176: 14-69» мав бути потуж
- Page 177 and 178: під носить драмату
- Page 179 and 180: Попри високу оцінк
- Page 181 and 182: з канаркою — ніжно
- Page 183 and 184: «Моління про чудо»
- Page 185 and 186: сценічного шедевру
- Page 187 and 188: стабілізаторських
- Page 189 and 190: ТРЕТІЙ СЕЗОН (1928-1929)
- Page 191 and 192: майстерно підробле
- Page 193 and 194:
і перевіряючи їхню
- Page 195 and 196:
писав: «Надто багат
- Page 197 and 198:
Усі попередні етап
- Page 199 and 200:
демонстрантів у «П
- Page 201 and 202:
Для багатьох резул
- Page 203 and 204:
Навіть, коли критик
- Page 205 and 206:
Сама поява у вистав
- Page 207 and 208:
Такий дядько Тарас
- Page 209 and 210:
Саме на таких — зне
- Page 211 and 212:
З тих планів зреалі
- Page 213 and 214:
Твір В. Цимбала заз
- Page 215 and 216:
твір І. Микитенка. Т
- Page 217 and 218:
утвореного «Диктат
- Page 219 and 220:
і втричі менші хатк
- Page 221 and 222:
у поїзді (машині!). Й
- Page 223 and 224:
з’являвся на кону
- Page 225 and 226:
П’ЯТИЙ СЕЗОН (1930-1931
- Page 227 and 228:
щось більше, ніж по
- Page 229 and 230:
самий автор визнач
- Page 231 and 232:
поставлені гуцульс
- Page 233 and 234:
із учасників тих по
- Page 235 and 236:
праці, більш корисн
- Page 237 and 238:
Лесь Степанович» 139
- Page 239 and 240:
Наскрізний мотив б
- Page 241 and 242:
Давалася взнаки рі
- Page 243 and 244:
Лесь Степанович. Ві
- Page 245 and 246:
що душить світ, а ві
- Page 247 and 248:
У національній дра
- Page 249 and 250:
Розмірковуючи над
- Page 251 and 252:
слова падали у наст
- Page 253 and 254:
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК А
- Page 255 and 256:
Мусієнко О. 106 Мусор
- Page 257:
Національна академ