Літературознавство итиказ

Маркіян Шашкевич проголосив: писати так, як чуєш. Писатитак, як говорить народ. Який страшний ворог був перед нимв особі потворного язичія, можна судити з того, що це язичієтак глибоко засіло в деяких галицьких мізках, що навіть удвадцятому столітті воно мало ще свої газети. Маркіян Шашкевичпідкосив його, але не вбив. Це язичіє хотіли знищититакі могутні люди, як Іван Франко і його побратими. Але воноживотіло. Агенти царської охранки в Галичині, москвофіли,підкормлювали ту вигадану мову.Значення діяльності Маркіяна Шашкевича виходить далекоза межі літератури. Він відчув, що центр України не у Львові,а в Києві, що серце України над Дніпром, і передав це відчуттянаступним поколінням.Здається, ніхто з наших письменників не жив у таких важкихумовах, як Маркіян Шашкевич. Він був позбавлений літературногооточення, яке формує талант, надихає, посилює вірув кращий день. Його друзі в «Трійці» ледве сягали йому доплеча — мається на увазі духовний ріст, — а простий народ,парафіяни, були для нього тим, що є для дерева земля. Сонцяж і дощу він не мав. Тільки погляд на Київ уселяв у нього віруй оптимізм. Маркіян Шашкевич вірив, що українська націяжитиме, що вона розірве ковані на неї у високих палатах Відня,Варшави й Петербурга кайдани.Коли вийшла «Русалка Дністровая», начальник львівськоїполіції сказав: «Ми досить маємо клопоту з однією національністю(мається на увазі польська нація), а тут ці божевільніхотять ще вернути з гробу мертву українську національність».Але на суді історії божевільними ставали і стануть ті, що хотілий хочуть умертвити народи, а не ті, які віщували їм визволення.Маркіян Шашкевич писав:Руська мати нас родила.Чому ж мова її немила,Чом ся нев стидати маєм.Чом чужую полюбляєм!Ці слова палили рутенців, ренегатів, вірних служак Франца-Йосифа і Йосифа Пілсудського...Як майстер слова, Маркіян Шашкевич був щасливцем, щоодержує від природи не тільки хист поета, а й талант оповідача.Якби хтось з учених хотів уважніше придивитися до йогопоетики, до всієї різноманітності форм його віршів, то міг бинаписати цікаву розвідку про Маркіяна Шашкевича і визнати,ІДО це був митець, який не любив повторюватися.