Літературознавство итиказ

Полоніка Максима Рильського величезна. Він переклав інауково прокоментував мало не всі найвидатніші твори Міцкевичай Словацького. Він же відтворив українською мовоюдесятки творів польських поетів XX століття, серед них надзвичайноважкі для перекладу речі Стаффа та уривки з «П ольськихквітів» Тувіма. І все це на рівні не тільки вічного змаганняз оригіналом, а й на рівні високорозвиненої делікатностіі пошани до першотвору. Статті й нариси Максима Рильськогопро Міцкевича, Словацького, Конопніцьку та інших польськихдіячів культури — це ґрунтовні дослідження, наповнені фактажем,влучними характеристиками, зіставленнями, новаторськиманалізом. Так міг би писати професор польської літературиВаршавського університету. І справді, для українськогонароду Максим Рильський, крім усього іншого, був і залишаєтьсябезсмертним учителем польського письменства і польськоїісторії.В лекціях про літературу слов’ян Міцкевич сказав: «... є таксамо епохи, які вимагають од людей всіх зусиль, епохи, депокликання кожної одиниці полягає в тому, щоб сконцентруватисвоє діяння на кількох головних справах, на кількох життєвоважливих проблемах, що торкаються всього людства».Нема сумніву — ми живемо саме в таку добу, і до найважливішихсправ, які тривожать сьогодні всю людськість, належитьзбереження самої планети, загроженої ядерною воєнною катастрофою,збереження природного середовища, загроженогоне завжди доцільним розвитком промисловості, збереженнядуховного потенціалу людини, гуманності й культури, загроженихтиском антидемократичних режимів, безсоромною пропагандоюбрехні, розірваністю моральних клітин і шаленимритмом життя, дедалі зростаючою кількістю безідейних і бездушних,кажучи словами Словацького, «з ’їдачів хліба».Постать Максима Рильського, одного з найвидатніших творцівукраїнської поезії X X віку, чи не найкраще може бути освітленацими трьома прожекторами нинішніх загальнолюдськихтривог. Всією потугою свого таланту Максим Рильськийтворив об’єднувальні й незнищенні аркади, веселчасті віадукидля сполучення різнонаціональних магістралей духу, для тоїспільності народів, яка була й завжди буде найефективнішоюобороною миру на землі. Титанічний перекладницький подвигпоета належить до унікальних і рідкісних явищ у світовійпрактиці нашого століття.В ті часи, коли деякі модерні творці в європейській поезії(і в нашій) захоплювалися хмарами фабричних димів та орхідеямистружок, Максим Рильський оспівував незайману природу.