Літературознавство итиказ

в собі стільки терпеливості, скільки треба, щоб у пітьмі навчатиписьма, а в голоді проповідувати духовну красу.Шевченко, у творчості якого знайшли своє відбиття й розвитокмотиви антицарського виступу декабристів, польськогоповстання 1831 р., передові ідеї російської революційної демократії,збудив своїм словом до свідомого життя і революційноїборотьби український народ. Зберегти і донести до слушногомоменту вогненні шевченківські гасла треба було болотами«супокійного» життя останньої третини XIX ст. Іван Франко,ненастанно підсилюючи своїм голосом поклики великого Тараса,водночас мусив своєю неосяжною діяльністю дати, створити,а подекуди бодай намітити усі установи духовного життяцілого народу.Прикро думати, що людина, мислі якої проміняться у великомуй вічному мозку народному, була самотньою у звичайномужитті. Іван Франко серед галицьких народовців і москвофілів— Гуллівер серед ліліпутячого кодла, що поставило собіза мету зв’язати його, виколоти йому очі, зробити гіганта недолугимпосміховищем. Літературні гноми ненавиділи йогонайбільше за велетенський духовний зріст. Якби він був меншим,вони прийняли б його «евентуально» з його ідейнимипроповідями, але він був таким великим, що годі було оголошуватийого виродком — він явно не належав до їхнього племені.Ми пам’ятаємо знамениту франківську метафору, що митцяпорівнює з деревиною. Коріння — в національному ґрунті,крона —в загальнолюдському небі. Але дерево творчого життяІвана Франка мало не тільки живитися у своєму національномуґрунті. Воно, живлене соками багатьох і різнорідних національнихобширів і територій, схопило корінням і утрималоотой наш рідний грунт від завалу в ріку латинізації, онімечування,спольщення, русифікації, яка вижорновувала й підмиваланашу землю.Іван Франко завжди відрізняв уряди від народів, інтересиверховодів і вельмож від клопотів плугатаря і вчителя. ІнтернаціоналізмІвана Франка не пов’язаний з якоюсь особливоюдобротою чи вродженим благородством. Інтернаціоналізм Каменярабув глибоким ідейним переконанням, найвищою мудрістюборотьби за національну незалежність, необхідною умовоюрозвитку національної культури, поняттям соціальної боротьбиі справедливості.Франкова програма боротьби, особиста і громадська, — в«Каменярах». Ця невелика поема варта томів золотої творчості.З одними «Каменярами» Іван Франко міг би перейти у