Літературознавство итиказ

КНИГА ДОБИКоли з’явилася книга Олеся Гончара з дивною назвою«Тронка», всіх шанувальників його таланту охопила цікавість:куди, в який світ приведе нас тепер автор відомих романів?Вість про «Тронку» — особливо в літературних колах України— ішла швидше, ніж сама книга. Для багатьох слово «тронка»було незнайоме. Ті, кому не терпілося ще до зустрічі зкнигою розкрити його поняття, заглядали в словник Б. Грінченка.Та ба! Там після «трони» іде «троп». Виявилося, щоОлесь Гончар узяв це слово з ніким пе пізнаного до кінцясловника нашого народу, з того словника, який він добре умієчитати й слухати і якому ім’я — життя.Тепер це слово знає вся Україна.Тронка — дзвіночок на овечій шиї, голос схованої за горизонтомотари, звук чабанської землі. Вдуматися в це слово,збагнути його метафоричність — значить відкрити концепціюГончаревого роману. Звучання рідної землі переливається влюдську душу і саму її робить звучною. Хто не чує своєї землі,той приречений на духовну німотність.Ця думка тече в романі Гончара не поверхнею, вона — підземнеджерело. Читач мусить пробитися до її глибинних водсам, автор тільки безпомилково показує місце: копай ось тут!Глибокий патріотизм «Тронки» можна по-справжньому оцінититільки з тієї ідейної та інтелектуальної висоти, на якійперебувають герої роману. Він для них є гуманізмом у найширшомурозумінні. Він незримо в’яже переплети їхніх почуттіві роздумів; у їхніх ділах він — натхнення, у сумнівах —надія, у стражданнях — опора.Герої «Тронки» — неповторні, самобутні люди. Майже всівони з одного села, та, коли уявляєш собі їх, починаєш розмовлятиз ними, бачиш за їхніми думками всю Україну, весьнаш народ. Причому народ сьогоднішній, у всіх його зв’язкахіз світовою історією, з високою свідомістю нашої епохи й усвідомленнямсвого значення в поступі всього людства.Так широко, правдиво і поетично, як Олесь Гончар, у нас щемало хто наважувався осмислити другу половину двадцятогостоліття. Сліди на гарячому асфальті від коліщаток візка, наякому їздить оборонець Севастополя безногий Мамайчук, слідиекскаваторів у безводному краї, яким радіє, за якими стежитьЛукія Рясна, сліди чобіт майора Яцуби на чистій душі