Літературознавство итиказ

ДОБРОТА ЖИТТЯ’Іван Малкович народився 1961 року в Березові Нижньомуна Косівщині. Колись в його село поспішав Іван Франко, марносподіваючись утекти й заховатися від злиднів та австроугорськоїжандармерії. Отже, на літературній карті УкраїниБерезів Нижній з’явився давно. Чи зуміє Іван Малкович зробитисвоє село ще знаменитішим тому, що він мав щастя саметам прийти на світ? Хочу в це вірити! Він починає свою творчістьсильними, дивовижно витонченими поезіями. В його віршах,як би їх не ділити на розділи й цикли, панує одне почування— любов до материнського, поетичного, ласкавого духужиття, котрий так неповторно виявляється в характері людей,звичаїв, природи нашого карпатського краю. Таємничі, принадливі,зворушливі краєвиди Гуцульщини у віршах ІванаМалковича стають малюнками душі поета, стривоженої тим,що дитинство минуло, а над молодістю літають страшні залізніптахи не з пір’ям, а з убивчою зброєю під крилами.Шукаймо тайн в труді й любові,бо вже від бомб, що спокій рвуть,хлопчата юні, чорнобровізнов чорнобривцями стають.Це початок вірша «Посійте мене, мамо, під вікном», що мігби стати ключем до почуттів поета, до його громадянськихболінь, — епіграфом до його першої книжки.Іван Малкович — студент Київського університету іменіТ. Шевченка. Він має музичну освіту, що благодатно відбиваєтьсяна його творах. Літературними вчителями нашого автораможна вважати Євгена Плужника та Богдана-Ігоря Антонича.Але, приглянувшись уважніше до його поезії, побачимо, що внього є третій і, можливо, найголовніший наставник —раннійПавло Тичина. Вчитися для Івана Малковича — як, зрештою,для кожного справжнього митця — не значить наслідувати уписьмі, а бути подібним лише у світовідчуванні, в жаданні певноїестетичної досконалості.Певна річ, у першій книжці поета досвідчене око побачитьслабкості, може виникнути навіть подивування тим, що конкретикасучасності тут начебто відступає на задній план, а напередньому плані — не завжди доречний смуток дитячої душі’передмова до кн.: Малкович І. Білий камінь. — К.; Молодь, 1984.