Літературознавство итиказ

Надніпрянської України як до свого природного ядра, незважаючина існуючі там політичні стосунки».«Я зовсім не крайній модерніст і абсолютно відкидаю поезію,позбавлену сенсу: тим не менш уважаю, що із здобутківнової поезії треба якнайбільш користати».«...велика творчість здобувається дорогою ціною».«Мистецький твір складається з низки компонентів і неможна давати переваги одним, а засуджувати інші».«Той конструктивний стиль, що його характеризує гармонійністьі рівновартість чуттєвих та інтелектуальних елементіві що зріс на поезії Франка, Лесі Українки та великій практицінеокласиків, буде ще зростати. Ми не помилимося, каж}^и, щовін стане панівним стилем найближчої поетичної доби».«...кожне мистецтво мусить виростати з якогось свогоґрунту, бути рупором стихійних сил якогось середовища, закоріненогоу своїй землі».«Заслугою Хвильового і Зерова було те, що вони уточнилиі поставили ясно гасла боротьби двох культур і ніяк не погодилисяна підрядну роль української».«Найважливіше завдання поета — це бачити суть».Прийшов час видати зібрання творів С. Городинського, йоголітературознавчі й наукові статті, оригінальну і перекладнупоезію, листи, альбоми його живопису.А коли це станеться, ми ще більше заповажаєм цього чоловіка,якого за його ж способом мислення можемо назватиhomo ukrainus, вкладаючи в це поняття національну пристрастьі планетарний кругозір.27. XII. 2006