Літературознавство итиказ

ЖАГА СПРАВЕДЛИВОСТГПеред нами друга за порядком, але перша за явиною могутньогодару книжка Івана Франка «З вершин і низин». МолодомуФранкові довелось перебороти антинародну мовну традицію,насаджувану в Галичині прислужниками москвофільського,царського панславізму, які писали (з метою русифікації!)чудернацькою мішаниною церковно-слов’янської, українськоїта російської мов. У своїй першій збірці «Баляди і розкази»Франко намагався бути учнем «майстрів» язичія, кумеднимисловотворами калічив свою поезію. Але надалі, в йогодругій книжці, стихія народної мови, якою він жив, перемогла.Літературний геній міг з’явитися лише в сяйві з дитячих літзасвоєного, природного, ніким не редагованого вислову.Перша Каменярева книжка «З вершин і низин» набуває сьогодніособливої актуальності. Вчитуємося в неї — підходимодо істини: Франко ніколи, навіть за часів своєї соціалістичної,марксистської молодості, не применшував, а тим більше невідкидав ідеї незалежної України. Навпаки, та ідея просявалакрізь його соціальні й революційні заклики, була ядром йогокаменярського боління. Отже, не дивно, що одразу після поезії«Каменярі» як розшифрування їхньої абстрактної картинивміщено ретельно замовчуваний і суворо заборонений за радянськихчасів вірш «Не пора» —гимн боротьби за незалежнуукраїнську державу.Не пора, не пора, не пораМоскалеві й ляхові служить!Довершилась. України кривда стара, —Нам пора для України жить.До речі, мелодію до цього твору склав сам Іван Франко (зйого голосу ноти записав і опрацював Денис Січинський), івірш став піснею спочатку галицьких радикалів, потім — СічовогоСтрілецтва, а ще пізніше — всіх національно-визвольнихорганізацій України від ОУН та УПА аж до Руху та нинідіючих демократичних партій.Слова «москаль» і «лях» у цьому творі вжиті (за звичаємТ. Шевченка) на означення режимів, які гнобили Україну. Алевживав їх Франко, за прикладом того ж Т. Шевченка, і як’передмова до книжки Івана Франка «З вершин і низин». — Київ: Веселка,1992.